Ринок товарів і послуг

   Визначають  цінову еластичність попиту (е_р) як частку від ділення відсоткової зміни величини попиту на відсоткову зміну ціни на конкретний товар А за формулою:

      
 

   Де %ΔQ_ДА – зміна попиту у відсотках; %ΔР_А – зміна ціни у відсотках.

   Якщо  е_р<1, то такий попит називається нееластичним. Коли е_р>1, тобто коли відсоткова зміна кількості купівель перевищує відсоткову зміну ціни – попит еластичний. Одинична еластичність попиту можлива за умови, коли е_р=1. Вона засвідчує рівнозначну реакцію покупців на зміну ціни.

   Еластичний  та нееластичний попити ілюструє (рис.2.1.)

   На  графіку зображена крива D₁ з е_р= , тобто крива абсолютно еластичного попиту, тоді крива D₂ має е_р=0, тобто є кривою абсолютно нееластичного попиту залежно від ціни. На графіку відповідні криві перетворюються на прямі, спрямовані паралельно координат.

   Величина  цінової еластичності попиту залежить від таких факторів (детермінант):

• кількість й наближеності за споживчими властивостями товарів – замінників;
• частки доходу, який використовується на придбання товару;
• можливості різноманітного використання товару;
• часового періоду.

   Еластичність  попиту на товар відповідно до доходів  споживачів (Е₁) засвідчує залежність між відсотковою зміною кількості товару, що купується, і відсотковою зміною доходу як фактора, що зумовлює відповідну реакцію. Її визначають за формулою:

     

   Де %ΔІ – зміна доходу у відсотках.

   Коефіцієнт  цінової еластичності попиту обчислюють, використовуючи кілька математичних способів. Одним із них є визначення дугової  еластичності, під час якого використовують середні значення зміни фактора  і результату:

   

     
За потребу проаналізувати зміну  попиту на товар А внаслідок зміни  ціни на пов'язаний з ним товар  В використовують перехресну еластичність попиту на товар А за ціною товару В ( ):

     
 

   Перехресна  еластичність є критерієм класифікації товарів на взаємозамінні та взаємодоповнюючі. Здійснюють її, зважаючи на такі процеси:

• якщо за збільшення ціни товару В відбувається збільшення кількісного попиту на товар А, причому >0, то ці товари є взаємозамінними;
• якщо перехресна еластичність <0, то ці товари є взаємодоповнюючими, тому зростання попиту на один товар зумовлює зменшення попиту на інший;
• якщо перехресна еластичність =0, то ці товари ніяк між собою не пов'язані.

   Попит перебуває у єдності з пропозицією, оскільки вона формує попит через  асортимент вироблених товарів і  пропонованих послуг на ринку. Їх рівновага  є свідченням збалансованості суспільного  виробництва, обміну і споживання.

   Взаємодія попиту і пропозиції.

   У взаємодії пропозиції і попиту формуються ринкові ціни на товари і послуги, які за різних обставин можуть по-різному  відхилятися від їх вартості. Якщо попит існує на ринку у грошовій формі, то пропозиція – у товарах  і послугах. Попит формує структуру  та обсяг пропозиції – кількість  товару, яку продавець прагне продати  на ринку протягом одиниці часу і  за певних умов.

    Умови, що впливають на обсяг пропозиції, називають детермінантами пропозиції. До них належать ціна конкретного  товару (А), ціни інших (В,С, ...,Z) товарів, ціни на ресурси, технологія виробництва, податки на виробників, кількість продавців на ринку, очікування виробників. Вважаючи всі ці детермінанти фіксованими (крім ціни товару А), можна одержати функцію пропозиції від ціни товару А:

    Де  - обсяг пропозиції товару А; - ціна товару А.

   Функція пропозиції залежно від ціни може бути задана табличним, графічним і  аналітичним способами.

   Закон пропозиції – внутрішній (суттєвий), стійкий, прямо пропорційний причинно-наслідковий зв`язок між ціною і обсягом пропозиції товару, згідно з яким зростання ціни на товар зумовлює збільшення обсягу його пропозиції, а зменшення ціни зменшує кількість товару, що пропонується на ринку.

   Графічно  закон пропозиції зображують за допомогою  кривої пропозиції S залежно від ціни (рис.2.6), що виражає залежність між ціною товару і його кількістю, яку продавці прагнуть і можуть поставити на ринок за певної ціни.                          Ринкова пропозиція може бути сукупною та індивідуальною. Обсяг сукупної ринкової пропозиції за кожного значення ціни дорівнює сумі обсягів пропозиції окремих виробників (індивідуальних пропозицій) за певної ціни. Тому сукупна ринкова пропозиція певного товару безпосередньо залежить від ціни, зростаючи одночасно з нею.

   Згідно  із законом пропозиції зростання  ринкової ціни на товар збільшує обсяги його пропозиції на ринку. На графіку  це відображається як рух уздовж кривої S (Рис.2.6). Тобто позитивний нахил кривої пропозиції S свідчить про прямо пропорційний зв`язок між ціною товару, запропонованого на ринку, і його кількістю. Під впливом зовнішніх факторів крива пропозиції S зсувається вбік, що відображено на Рис.2.7.

   На  величину пропозиції товару впливають  і зовнішні фактори (детермінанти):

• ціни на споріднені товари;
• ціни на використовувані ресурси для виробництва товару, тобто вартість виробництва;
• зміни в технології;
• податки на підприємництво;
• кількість фірм на ринку, що пропонують один і той самий вид продукції;
• очікування на майбутнє.

   Під дією зовнішніх факторів загальна пропозиція конкретного товару на ринку зростає  або зменшується. Ці зміни відображаються на графіку (Рис.2.7) як зсув кривої пропозиції вправо – донизу (за зростання пропозиції) або вліво – вгору (за зменшення пропозиції). Зміна цін товарів не так відчутно впливає на величину пропозиції як на величину попиту.

   Цінова  еластичність прпозиції  – це кількісна характеристика чутливості пропозиції до зміни ринкової ціни товару.

   Оскільки  закон пропозиції виражає взаємозв`язок між зміною ціни і відповідною  зміною обсягу пропозиції товару, то можна  кількісно оцінити ступінь цього  взаємозв`язку за допомогою коефіцієнта  цінової еластичності пропозиції, який засвідчує, на скільки відсотків  зміниться обсяг пропозиції товару А внаслідок зміни його ціни на 1%. Розраховують його за формулою:

     
 

   Де  е_РА – коефіцієнт цінової еластичності пропозиції товару А; %ΔQ_SA – зміна (у відсотках) кількості пропозиції товару А; %ΔP_A – зміна (у відсотках) ціни товару А.

   Залежно від значення коефіцієнта цінової  еластичності пропозиція товару може бути еластична (е_РА>1), нееластична (е_РА<1), абсолютно еластична (е_РА= ) і абсолютно нееластична (е_РА=0).

   За  абсолютно еластичної пропозиції (S₁) найменше зниження ціни зменшує обсяги пропозиції до нуля, а за абсолютно нееластичної пропозиції (S₂) обсяг пропозиції залишається незмінним за будь-якої ціни. (рис.2.8.). 
 

   Еластичність  пропозиції буде тим вищою, чим менше  додаткових витрат потрібно для збільшення випуску продукції у зв'язку зі зростанням її ринкової ціни. Отже, вона залежить від того, наскільки збільшуються виробничі витрати за нарощування  обсягів виробництва.

   Отже, згідно з концепцією альтернативної вартості попит бере участь у формуванні витрат, а витрати впливають на рівень цін. Ресурси використовуватимуться  недбало, якщо користувачам не потрібно оплачувати їх альтернативну вартість, тобто вартість за умови їх найефективнішого використання. Це можливо, якщо власник  ресурсу не визначений або ресурс перебуває в суспільно знеособленій власності, а тому нікому наполягати, щоб потенційні користувачі ресурсу  оплатили цінність його альтернативних можливостей. У такому разі ресурси  недооцінюватимуть, відповідно і стимули  щодо їх економії у підприємців будуть слабкі.

   Крім  законів попиту і пропозиції на ринку  діють також закон вартості, закон  конкуренції і закон грошового  обігу.

   Закон вартості – закон, згідно з яким обмін товарів здійснюється на основі вартісної еквівалентності, яка визначається суспільно необхідними витратами абстрактної праці на їх виробництво. Він стимулює виробників, які забезпечують найвищі продуктивність праці та ефективність використання ресурсів. У сфері обміну дія закону вартості виявляється через коливання цін навколо вартості під впливом коливання попиту і пропозиції.

   Закон конкуренції. Наявність на ринку великої кількості відокремлених продавців (виробників) породжує між ними конкуренцію – змагання за ринки збуту з метою отримання вищих доходів. Позитивним наслідком конкуренції є продаж товару за рівноважними цінами. Механізм конкуренції пов'язаний з потребою товаровиробника відшкодувати витрати виробництва і функціонувати відповідно до закону конкуренції. Він установлює пряму залежність між величиною витрат капіталу і прибутком: рівновеликий капітал повинен отримувати рівновеликий прибуток незалежно від особливостей галузі застосування капіталу.

   Закон грошового обігу  – закон, згідно з яким кількість грошей та сума цін товарів і послуг в обігу мають бути збалансованими [9, с.363-364].

   Ринкова рівновага. Функцією взаємозв'язку попиту, пропозиції і ціни за вільної конкуренції є ринкова рівновага.

   Ринкова рівновага – спроможність конкурентних сил попиту і пропозиції встановлювати ціну, яка врівноважує їхні обсяги.

   Центральними  питаннями ринкової рівноваги є  взаємодія попиту і пропозиції та їхнє балансування за допомогою рівноваги, наслідки фіксації цін, виникнення дефіциту і особливості конкуренції за фіксованих цін. Головним інструментом координації дій у ринковому  господарстві, де кожен керується  своєю метою, є ціни. Вони врівноважують  ринки (Рис.2.9.).

   Ціна, яка врівноважує кількісні величини попиту і пропозиції, є ціною рівноваги, або рівноважною ціною (Р_е). Точка, в якій перетинаються на графіку криві попиту і пропозиції, називається точкою рівноваги і позначаються як „е” (лат.equilibrium – рівновага).

   Реакція ринку на зміну ціни є автоматичною. Якщо якогось блага стає мало, це означає, що його пропозиція зменшується  порівняно з попитом, а тому ринкова  ціна зростає. Зростання ціни зумовлює скорочення обсягів продажу блага. У цей час підприємці стараються виробляти і постачати на ринок  його більше, в результаті чого врівноважується  величина попиту і пропозиції. Аналогічні наслідки має і зниження ціни, яке  сигналізує, що благо є вже не таким рідкісним, тобто пропозиція перевищує попит. Зниження ціни стимулює збільшення величини попиту і відповідне зменшення величини пропозиції, внаслідок  чого вони також урівноважуються. На графіку це взаємо пристосування  ілюструється як зсув кривих попиту і  пропозиції доти, доки не встановиться точка рівноваги.

   Рідкісне  благо, як правило, є обмеженим щодо його кількості, яка не може задовольнити потреби (попит) виробництва, особи, колективу  чи суспільства (рис.2.10).

   Про відносну рідкісність блага сигналізують ціни. Воно перестає бути рідкісним  тільки за можливості отримати будь-яку  бажану кількість без будь-яких витрат (Рис.2.11).

   Конкуренція покупців є наслідком рідкісності  благ, її можна позбавитися, подолавши  рідкісність. Вона засвідчує намагання  людей якомога повніше відповідати  критерію розподілу рідкісних благ в умовах ринку – готовності платити. Якщо розподіл і споживання рідкісних  благ здійснюється в суспільстві  на основі готовності платити гроші, це є фундаментальною мотивацією до праці, заробляння грошей. Блокування механізму вільного ціноутворення  відкриває простір для не грошових критеріїв і механізмів конкуренції  між покупцями. У процесі конкуренції  за рідкісний товар збільшаться  їх загальні (грошові і не грошові) витрати. Вони зростатимуть доти, доки величина попиту не зрівняється з  величиною пропозиції. Зростання  не грошових витрат покупця породжує змертвілі витрати – витрати, що не приносять вигод ні продавцю, ні покупцю (рис.2.12).