Происхождение денег и их современные виды

  Завдяки своїй суспільній природі та надзвичайно  важливій економічній та соціальній ролі гроші і держава існують  у тісному зв'язку та взаємовпливі. Роль держави в еволюції грошей незаперечна, щоправда, вона є трансформуючою. Держава може визначати і змінювати зовнішні атрибути грошей (впливати на їх форму) з метою їх кращого пристосування для ефективного виконання суспільної ролі [3, 9].

  Ще одним  видом грошей є кредитні гроші - це неповноцінні знаки вартості, які  виникли на основі кредитних відносин. Кредитні гроші історично пройшли  таку еволюцію: вексель, банкнота, чек, депозитні та електронні гроші.

  Історично найранішим видом кредитних грошей був вексель. Перші векселі виникли  ще у середині XII ст. в Італії, а  вексельне законодавство у європейських країнах було сформовано у XVII ст.

  У міру розвитку товарно-грошових відносин та удосконалення  банківської справи вексель із звичайної  боргової розписки перетворився в універсальний  платіжний, розрахунковий і кредитний  документ.

  У кінці XIV ст. виникли банківські білети - банкноти, які випускаються в обіг центральними емісійними банками держави. Сучасні  банкноти зберігають кредитну основу і потрапляють під закономірності обігу паперових грошей.

  З розвитком  безготівкових розрахунків з'являється  нова форма кредитних грошей - чек. Він являє собою письмове розпорядження  власника рахунку (чекодавця) кредитній установі, що його обслуговує, сплатити певну суму грошей чекотримачеві.

  На сьогодні широкого розповсюдження набули електронні гроші. Це нова форма розрахунків, яка  застосовується завдяки впровадженню комп'ютерної техніки і сучасних систем зв'язку. Це найбільш прогресивний і зручний платіжний засіб, який діє у рамках спеціального каналу зв'язку з банком.

  Основними компонентами системи функціонування електронних грошей є електронні перекази, кредитні картки, дебетові картки, банківські автомати-касири тощо. Усі  вони забезпечують обіг депозитних грошей, що знаходяться на банківських рахунках. Банківське обслуговування платіжного обороту на електронній основі значно розширило сферу функціонування депозитних грошей, прискорило їх обіг, створило зручності для клієнтів.

  Виникнення  і розвиток грошей - тривалий еволюційний  процес, зумовлений стихійним розвитком  товарного виробництва та обміну. Таке трактування грошей є більш  науково достовірним і створює  сприятливу базу для означення сутності грошей.

  Оскільки  гроші є основним засобом обміну в економічних відносинах, мірою  вартості, засобом платежу і нагромадження, особливого значення набуває те, як вони реально сприймаються і на основі цього використовуються людьми. Ставлення  до грошей завжди суб'єктивне і залежить від багатьох факторів. Хоча у повсякденному  житті ставлення людей до грошей та їх використання може змінюватись  залежно від різних обставин. Для  представників різних соціальних груп гроші мають своє особливе значення. Узагалі, сприйняття грошей має соціальну  природу. Сутність грошей змінюється адекватно  змінам характеру суспільних відносин, у яких вони функціонують. Тому розуміння еволюції грошей, причин, що зумовлюють їх виникнення та існування у суспільстві, необхідне для пізнання природи грошей. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Сучасні гроші не мають  товарної природи, —  стверджує автор статті, детально дослідивши проблему, — вони втратили власну вартість і цілу низку Інших суттєвих властивостей (у тому числі кічькість функцій та їх хчіст), притаманних дійсним грошам. Відповідно змінилась і роль грошей в економіці країни.

10.СУТНІСТЬ СУЧАСНИХ ГРОШЕЙ. ВІДМІННІСТЬ ВІД ДІЙСНИХ ГРОШЕЙ ТА ЇХ ЗНАКІВ

З втратою золотом функцій грошей останні втратили деякі властивості дійсних (золотих) грошей, проте набули ділу низку нових, притаманних лише сучасним грошам, чим відрізняються не тільки від золотих грошей, а й від їх так званих "повноважних представників", тобто банкнот, які мали зв'язок із золотом (і втрачали його в міру еволюції золотого стандарту). Нині не тільки сутність, а й функції грошей у вигляді грошових білетів, білонної монети і записів на рахунках у банках суттєво відрізняються. Відповідно змінюється і роль грошей в економіці країни (та*свїту загалом), що потребує визначення сенсу і функцій сучасних грошей, без чого неможливо ефективно підтримувати ні їх сталість, ні вплив на економічне та соціальне життя суспільства.

 Серйозно  гальмує розвиток теорії сучасних грошей те, що західні й пострадянські економісти, розглядаючи сутність і функції грошей, стоять на різних позиціях. Так, західні економісти цілковито відкидають марксистську теорію грошей та базуються на кількіснії* теорії; пострадянські ж, навпаки, дотримуються саме марксистської теорії. Вони відкидають кількісну теорію, засновану на постулатах номіналістичної теорії грошей, де останні розглядаються як продукт соціально-правової взаємодії та простого посередника у товарообміні, стверджуючи, що гроші не мають власної вартості (хоча державою встановлено номінали, зразки та найменування грошових білетів і монет). Відповідно гроші роз-ціїтюються західними економістами як суспільний феномен [28, с. 81—82], "штучна соціальна умовність" [23, с. 64], створена державою, або взагалі як явище, котре "отримало добро від суспільства чи держави, здатне функціонувати як засіб обігу, міра вартості та засіб заощадження" [21, с 13, виділено Л. Р.], тобто як усе те (товар, засіб, економічне благо), що зазвичай є посередником у товарообміні та приймається в оплату товарів і послуг (чи на відшкодування боргів), а також використовується як засоби виміру та збереження вартості [9, с. 12; 14, с. 264та281; 17, с. Зтаб; 18, с. 70]. Однак із позицією західних економістів важко погодитись, бо в усіх країнах світу на сучасному етапі суспільне визнання у ролі грошей отримали не товари чи блага, які приймаються до сплати за товари й послуги (або до відшкодування боргів), а грошові білети і білонні монети, введені в обіг на законодавчому рівні кожної конкретної країни, а також кредитові записи грошових сум на рахунках клієнтів у банках, котрі до того ж можуть бути тільки у грошо-вш формі.

Важко, втім, погодитися і з поглядами більшості пострадянських економістці, які розглядають сучасні гроші як товар, який виконує роль загального еквіїзалента. Зауважимо, після демонетизації золота природа і сутність грошей широко обговорювалися вченими СРСР (а після його розпаду — вчени-СНД), котрі дійшли висновку, що «... заміна золота в усіх його функціях кредитними (правильніше — паперовими) грошима — це не зміна форм грошей, а. зміна їх сутності, оскільки води втрачають свій кошшшій характер", [10, с. 39, виділено Л. Р.]. Чимало пострадянських економістів вважають, що сучасні гроші втратили масштаб цін, власну вартість, товарну природу, перестали бути загальним еквівалентом вартості товару і тому сьогодні "...визначення сутності грошей як особливого товару, який відіграє роль загального еквівалента, вступає у конфлікт з новими формами грошей" [13, с. 4, виділено Л. Р.]. Однак, незважаючи на отримані висновки, ще й досі пострадянські економісти [2, с. 65; 5, с. 11 —13; 6, с. 11 та 21; 8, с. 17; 11; 12; 19, с. 73] переважно розглядають сучасні гроші як товар, який виконує роль загального еквівалента (загального товарного еквівалента [7, с. 13]), шо свідчить про складність самої проблеми теорії сучасних грошей.

 У цьому зв'язку доцільно продовжити обговорення питань про сутність сучасних грошей та їх функції, які, власне, й визначають роль грошей у соціально-економічному розвитку суспільства.

 А оскільки переважна більшість пострадянських економістів намагається вирішити проблему теорії сучасних грошей у площині марксистської теорії, то й ми спробуємо розтлумачити природу і сутність сучасних грошей без власної вартості та зв'язку із золотом з позицій цієї теорії.

 Зауважимо, що лише радянські та пострадянські  економісти (на відміну від економістів  практично всього світу) розглядали і розглядають гроші з марксистських позицій, тобто як товар і загальний еквівалент, хоча сучасні гроші суттєво відрізняються від товару. По-перше, тим, що товар виробляється для продажу, а гроші - ні; по-друге, тим, що товар має ціну, а гроші — ні; нарешті, характерною властивістю товару є єдність його споживчої та власної вартостей, Що не притаманне сучасним грошам без власної вартості (хоча споживчої вартості грошей — бути посередником У товарообміні та полегшувати останній — вони не втратили). Отже, сучасні гроші у вигляді грошових білетів, білонної монети і кредитових записів у рахунках клієнтів у банках аж ніяк не можна розглядати як товар, бо вони не мають жодної з властивостей, притаманних товару (особливо безготівкові гроші, які переважають у грошовій масі країни). 

Тож важко погодитися з твердженням, що сучасні гроші  — це товар. Залишається лиш одне: визнати, що сучасні гроші — це гроші-нетовар.

 Характерною помилкою багатьох пострадянських економістів, які намагалися вирішити проблему сутності і функцій сучасних грошей у рамках марксистської теорії, є уявлення про те, що вартість товару (за К.Марксом — у золотому вимірі, чого сьогодні немає!) зіставляється Із певною кількістю грошей (золота, на законодавчому рівні закріпленого за однією грошовою одиницею) і, таким чином, створюється ціна (хоча й без урахування граничної корисності товару, якої Маркс не враховував). Звідси помилкове розуміння сучасних грошей без власної вартості як еквівалента. Наприклад, доктор економічних наук, професор А. Гриценко вважає, що навіть сьогоднішні гроші — "це представник вартості як еквівалента в обміні" [3, с. 11, виділено А. Г]. В такому підході до сучасних грошей виразно простежується ототожнення грошових білетів сучасних грошей із банкнотами, які були повноправними представниками золотих (дійсних, за Марксом) грошей, представниками їх вартості, а отже, й представниками еквівалента в обміні. Однак грошові білети сучасних грошей не є представниками жодних інших грошей. При цьому грошові білети не мають власної вартості, тож не можуть бути ні представниками вартості, ні еквівалентом в обміні, бо з витісненням з обороту золота "з ним пішов і загальний еквівалент." [25, с. 109], а отже, вийшов з ужитку і масштаб цін як установлена законом фіксована вага металу.

 Для розуміння  природи сучасних грошей дуже важливим є той факт, що вони не існували раніше в товарному вигляді й відповідно не походять із товарного середовища. Сучасні гроші вводяться в обіг центральним банком країни як законні платіжні засоби на території всієї країни із примусовою купівельною спроможністю, а також як його боргові зобов 'язання у вигляді грошових білетів (папірців без власної вартості) і білонної монети. Що ж до боргових зобов'язань комерційних банків, то до них відносять зобов'язання банків повертати залучені ними на депозити кошти їх власникам. Отже, можна з цілковитою підставою стверджувати, шо природа сучасних грошей як готівкових, так і безготівкових є кредитною.

 Деякі автори [20, с. 11 та с. 14] розглядають сучасні гроші як символічні. На наш погляд, важко погодитися з тим, що сучасні кредитні гроші у вигляді грошових білетів та монет, уведені в обіг на основі закону (про їх уведення в обіг), є символічними — тобто грошима без цінності, без купівельної спроможності. Такий підхід до розуміння їх сутності зумовлений насамперед тим, шо зазначені грошові білети неможливо розглядати ані як знаки золота, ані як знаки грошей, ані як символи золотих грошей, якими по суті були банкноти (повноправні представники дійсних грошей) і які Маркс характеризував як визначену кількість вартості. Відповідно грошові білети сучасних грошей неможливо розглядати і як знаки вартості, бо з часів демонетизації золота до них не має стосунку твердження Маркса, що "паперові гроші (банкноти — Л. Р.) лише настільки знаки вартості, наскільки вони є представниками певної кількості золота, а кількість золота, як і всі Інші кількості товарів, є в той же час кількістю вартості" [15, с. 135, виділено Л. Р.]. Втративши зв'язокіз золотом, грошові білети сучасних грошей втратили свій представницький характер (золота, дійсних грошей, вартості) та перестали бути їх символами, тобто банкнотами (в їх класичному розумінні). З цього випливає, що грошові бьгети сучасних грошей, які законом уведено в обіг та загальноприйняті суспільством у кожній країні, — не банкноти, не знаки грошей і не їх символи, а просто сучасні та повноправні гроші країни (чи регіону країн). Протилежне вищенаведеному твердження потребує відповіді на справедливе запитання; а що ж тоді сьогодні є гроші, якщо грошові білети сучасних грошей є тільки їх знаками, їх символами чи представниками, тобто банкнотами? Зрозуміло, відповідь одна: грошові білети, білонна монета і кредитові записи грошових сум на рахунках клієнтів у банках — усе це сьогодні і є гроші. Єдине, що мають грошові білети сучасних грошей — це їх цінність, яку вони спочатку (на основі закону про їхуведення в обіг) отримують у вигляді номінальної вартості, і яка з моменту їх уведення в обіг визначається ринком (а при їх законодавчому виведенні з обігу цілковито втрачається). Як зазначав доктор економічних наук, професор М.І.Туган-Барановський, між "цінністю товарів і цінністю грошей існує (...) глибока принципова різниия: цінність товарів визначається на основі свідомих розцінок окремих індивідів, чим держава керувати не може, навпаки, цінність грошей — стихійний продукт соціальної взаємодії, який цілком допускає державне регулювання" [26, с. 40].

 Із цього  випливає, що купівельна спроможність сучасних грошей (їх Цінність), яка встановлюється шодо них у момент введення в обіг, а надалі визначається ринком, не містить  у собі вартості взагалі й вартості товару зокрема. Інакше цінність сучасних грошей мала б визначатися суспільно необхідними затратами праці на їх виробництво, що суперечить дійсності. Крім того, якщо б цінність сучасних грошей містила у собі їх вартість, то можливості повної втрати ними своєї Цінності не було б, хоча насправді законом передбачено втрату сучасними грошима цінності (при їх безперервному знеціненні). Тому важко погодитися з тим, що грошові білети сучасних грошей, які знаходяться в обігу, мають "реальну вартість" [12, с. 43], але не мають власної цінності [20, с. 14].

 Заслуговує  на увагу також те, шо сучасні гроші виражають ціни і цінові пропорції між товарами не через власну вартість (оскільки ії немає), — що справедливо стосовно золотих грошей, — а через свою цінність — купівельну спроможність, тобто уявну кількість товарів і послуг, які можна придбати на гроші в даний час. Однак залежність цін (виражених у грошах без вартості) від рівня податків, від попиту і пропозиції на товари й послуги, від емісійної політики центрального банку та інших чинників настільки віддалила ціни товарів від їх вартості, що навряд чи є достатньо причин вважати, що ціна товару — це грошове вираження його вартості. Якщо ж при цьому враховувати, шо ціни товарів виражені в сучасних грошах без власної вартості, то навряд чи сьогодні є підстави розглядати ціну як грошове вираження вартості товару, 3 цього випливає, шо сучасні кредитні гроші становлять безпосередню форму вираження товарних цін (а не їх вартості). Крім того, якщо зважати на твердження Маркса, що "знак вартості (наприклад, грошовий білет) безпосередньо є тільки знак ціни, відповідно знак золота, і лише опосередковано становить знак вартості товару'' [16, с. ПО, виділено К. М.], то слід погодитися і з тим, що з демонетизацією золота паперові гроші, зокрема, грошові білети, перестали бути його (золота) знаками І, відповідно, знаками вартості, залишаючись при цьому знаками ціни. Це, на наш погляд, дає підставу розглядати грошовий білет сучасних грошей язе кредитний знак ціни, бо він (грошовий білет сучасних грошей) не є ні представником (а отже, знаком) золота, ні знаком вартості товару.

 Не можна  не погодитися і з тим, що сучасні  гроші, не маючи масштабу цін (як фіксованої ваги металу в грошовій одиниці), не мають відповідно і власної вартості. Відсутність у сучасних грошей масштабу цін констатує ряд авторів [2, с. 75; 7, с. 20; 12, с. 46]. У зв'язку з цим деякі економісти за масштаб цін пропонують узяти мінімальну ціну робочої сили [12, с. 46], кількість товарів чи послуг, які можна придбати на одну грошову одиницю сучасних грошей [1, с. 31], і навіть грошові одиниці як такі (власне їх назви) [14, с. 264; 17, с. 8]. Та оскільки масштаб цін найкраще виконує свою функцію, коли він є незмінним, використання в цій ролі мінімальної ціни, закладеної в товар "робоча сила" у якості масштабу цін чи в кількість товарів і послуг, які можна придбати на одну грошову одиницю, зробить масштаб цін мінливим і отже, непридатним для виконання цієї ролі. Що ж до використання грошових одиниць (тобто їх назв: доларів, фунтів, гривень тошо), — то вони в наш час є просто паперовими атрибутами (без власної вартості) державності тієї чи іншої країни, тож за масштаб цін (у його класичному розумінні) слугувати не можуть. Зауважимо, що прагнення пострадянських економістів визначити для сучасних грошей масштаб цін зайвий раз свідчить про намагання розв'язати проблему сучасних грошей у рамках марксистської теорії, розглядаючи гроші як товар і відповідно як загальний еквівалент.