Перспективи розвитку діяльності Всесвітнього банку в Світовій економіці

Продовження табл. 3.1

Довгоочікуване пожвавлення економічної активності почалося в розвинених країнах не одночасно. Інвестиції з Китаю, де темпи зростання ВВП знизилися, але як і раніше залишилися досить високими, спровокували зростання в Німеччині та Франції, які й стали локомотивами регіонального відновлення. 

Країни, що розвиваються у відносно меншою мірою постраждали менше від кризи, ніж розвинені. До них криза прийшла в основному через скорочення інвестиційних проектів з боку розвинених країн, що спричинило спад виробничої активності, падіння споживчих доходів і, відповідно, споживчого попиту [21].

Експерти СБ прогнозують зростання для цієї групи країн за базовим сценарієм - на 2,7% в 2011 р., на 3,2% - в 2012 р. За підсумками 2010 р. ВВП країн, що розвиваються зріс на 2,2% (без урахування країн ЄЦА, Китаю та Індії - впав на 1,2%).

Одним з гальм розвитку на найближчі роки стане високий рівень безробіття, який знижується вкрай повільно. Однак більшість економічних показників країн, що розвиваються поліпшується - оживає торгівля, стабілізуються грошові потоки в країни, що розвиваються, особливо в держави, багаті природними ресурсами. Посилюється фінансова активність на фондових ринках.

Більш висока невизначеність погіршує вплив існувавших раніше негативних факторів, пов'язаних зі скороченням бюджетних витрат, зниженням обсягу позикових коштів у банківському секторі та наявністю обмежень за потужностями в країнах. У результаті за прогнозами Світового банку темпи зростання в країнах, що розвиваються знизяться до відносно невисокого показника в 5,3 % в 2012 році, а згодом кілька збільшаться до 5,9 і 6 % у 2013 і 2014 роках відповідно. Економічне зростання в розвинених країнах також буде невисоким. Він складе 1,4, 1,9 і 2,3 % в 2012, 2013 і 2014 роках відповідно, причому значення ВВП у країнах єврозони в 2012 році знизиться на 0,3 %. У цілому, згідно з прогнозами, світовий обсяг ВВП за той же період повинен зрости на 2,5, 3,0 і 3,3 % [22].

 При різкому погіршенні ситуації в Європі наслідки відчують на собі всі розвиваються регіони світу. Особливо вразливі країни, що розвиваються регіону Європи та Центральної Азії через наявність у них тісних торговельних і фінансових зв'язків з розвиненими європейськими державами; разом з тим, негативні наслідки настануть і для найбідніших країн світу, особливо тих з них, які значною мірою залежать від грошових перекладів, туризму або сировинного експорту, або мають істотні обсяги короткострокового боргу . Значну  увагу СБ приділяє найбіднішим країнам, щоб відкрити нові можливості перед цими країнами і сприяти зростанню їхньої економіки.

3.2 . Рекомендації щодо  покращення стану світової  економіці за участі Всесвітнього банку.

Більше чотирьох років після глобальної фінансової кризи, країни з високими доходами боряться, щоб реструктурувати свою економіку і відновити фінансову стійкість.

Прогнози на 2013 рік залишаються досить скромними - на рівні близько 2,4 % ситуація знаходиться на рівні  пригнічуваного зростання. В деякій мірі це можна пояснити економічними проблемами, з якими зіткнулися кілька країн з високими доходами

Країн, що розвиваються, де зростання становить 1-2 процентних пункти нижче, ніж це було в часи докризового періоду, постраждали країни з високим доходом. Щоб відновити докризові темпи зростання, вони повинні будуть зосередитися на підвищуванні продуктивності, внутрішній політиці, а не стимулювати попит.

Головні негативні ризики включають в себе втрати доступу до ринків капіталу для уразливих країн зони євро, відсутність згоди з фіскальній політиці США і боргову стелю, і потрясінь цін на сировинні товари.

В умовах повільного зростання і нестабільності, тверда рука потрібно в країнах, що розвиваються, щоб уникнути проциклічної політики і відновити макроекономічні буфери так, щоб влада могла реагувати у разі нових зовнішніх або внутрішніх потрясінь. Локомотивом зростання повинні стати країни з економіками, що розвиваються. На даний момент їх показники в півтора-два рази вище, ніж у розвинених держав. У той же час експерти СБ попереджають про необхідність прийняття країнами, що розвиваються заходів, націлених на збереження економічного зростання.

«Процес відновлення економіки залишається нестійким і невизначеним», - зазначив у цьому зв'язку президент СБ Джим Ен Кім. За його словами, «до цих пір країни, що розвиваються проявляли надзвичайну стійкість, проте не можна сидіти склавши руки і чекати поліпшення ситуації». У цьому зв'язку він бачить завдання СБ в «наданні сприяння країнам, що розвиваються в частині інвестицій в інфраструктуру, охорону здоров'я та освіту». Глава банку вважає, що це «підготує грунт для прискорення економічного зростання, якого розвиваються держави можуть домогтися у майбутньому»[23].

Що стосується «регіональних» глав доповіді, то в них, зокрема, йдеться, що на темпах зростання економіки Близького Сходу та Північної Африки «як і раніше негативно позначаються політична невизначеність і хвилювання в ряді держав». Однак, незважаючи на це, регіональний ВВП за 2012 рік збільшився з 2,4 до 3,8 відс. Головними причинами такого розвитку подій у СБ називають відновлення видобутку нафти в Лівії і поліпшення показників Іраку. При цьому підкреслюється, що розвиток в країнах-імпортерах палива тут залишається «досить млявим». Також прогнозується незначне уповільнення темпів зростання ВВП регіону в поточному році та їх збільшення до 4,3 проц в 2015.

Поряд з цим, уповільнення темпів зростання ВВП відзначається в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, Європі, Латинській Америці і країнах Карибського басейну, а також у Південній Азії. Втім, до 2015 року, вважають експерти СБ, в кожному з цих регіонів намітиться деяке поліпшення показників.

Головним завданням Світового банку є сприяння сталому економічному зростанню в країнах, що розвиваються і скорочення убогості. Проте його роль у розвитку системи міжнародних відносин не замикається тільки на економічному аспекті діяльності організації. Пріоритетними для Банку є структурні перетворення: лібералізація торгівлі, приватизація, реформа освіти та охорони здоров'я, інвестиції в інфраструктуру. Головна перевага співпраці з Світовим банком для країни-одержувача полягає в істотно занижених в порівнянні з іншими міжнародними кредиторами процентних ставках по позиках. Інша перспективна вигода для одержувача допомоги Банку полягає в тому, що за кредитами Світового банку йдуть міжурядові кредити, підвищується кредитний рейтинг країни для приватних інвесторів.

 Світовий банк є надійним та перевіреним партнером по створенню більш диверсифікованої і конкурентоспроможної економіки. Групі Світового банку може багато зробити для сприяння стійкості глобалізації в інтересах усіх верств населення - процесу, який відкриває нові можливості перед країнами - клієнтами та народами цих країн.

3.3 Рекомендації щодо покращення  стану економіки Швеції

Швеція є промислово розвиненою країною і має один з найвищих рівнів життя у світі. З 1940 року був великий рух робітників з ферм в міста, тим не менш, обсяг сільськогосподарського виробництва значно зірс з застосуванням наукових методів ведення сільського господарства. У 2007 році промисловість припадає близько 28% річного національного доходу і сільське господарство близько 1%. Сільське господарство сконцентровано в південній частині країни, провідні сировинні товари, молочні продукти, зерно (у тому числі кормових культур), цукровий буряк і картопля. Велика кількість птиці, свиней і великої рогатої худоби.

Шведська економіка побудована на багатих запасах залізної руди і лісів, а також рясні гідроелектростанцій. Основні галузі промисловості лісове господарство, телекомунікації, та автомобільні і фармацевтичні промисловості. Сьогодні країна є одним з 15 найбагатших у світі за обсягом ВВП на душу населення, завдяки високому рівню освіти і кваліфікованої робочої сили. Швеція веде велику зовнішню торгівлю, і вартість експорту зазвичай трохи перевищує імпорт.

Проблеми економіки Швеції:

• Швидко зростає безробіття. У країні мало створюється нових робочих місць;
• Державні фінанси погіршилися в більшій мірі, ніж у багатьох інших країнах - з 38% у 2008 році до 42,6% від ВВП у 2010 році. У 2012 р. - 35% від ВВП;
• Значне перевищення темпів кредитування домогосподарств в порівнянні з доходами населення та зростанням цін на житло;
• Великий державний сектор. У держсекторі продуктивність низька, а вартість робочої сили висока;
• Периферійне розташування країни підвищує транспортні витрати виробників;
• Сильна залежність від експорту
• Виключно важкий податковий тягар. Так, якщо у Франції з багатих беруть 40%, Німеччині - 45%, то у Швеції - 56% (вище тільки у Данії). Майже 60% ВВП країни припадає на податки, що є найвищим показником в ОЕСР.

Аналізуючи проблемні аспекти економіки Швеції, можна надати такі рекомендації:  

Повинен бути реалізований комплекс заходів підтримки національної економіки. Якщо підсумувати їх, головними в їх числі будуть:

• Активна політика на ринку праці;
• Підтримання ліквідності банківської системи та захист депозитів на внутрішньому ринку (гарантії ліквідності Риксбанку для банківської системи, підвищення порогового значення суми депозитів, що гарантуються державою);
• Підтримка неплатоспроможних банків (стабілізаційний фонд, підтримка державних органів, законодавча база);
• Вливання капіталу в платоспроможні банки;
• Підтримка кредитування підприємств (підтримка експортних кредитних агентств, збільшення лімітів кредитування підприємств, підтримка автомобільної промисловості, відстрочка податкових виплат).

Значимість антикризової стратегії Швеції полягає насамперед у тому, що вона показала можливість мінімізувати наслідки кризи. Шведська влада чимало зробили, щоб повернутися до нормального функціонування своєї економіки, хоча чітко розуміють, що наслідки кризи будуть давати про себе знати ще деякий час. У цілому ж успішний, плавний вихід Швеції з настільки критичної ситуації важливий ще й тому, що вона являє собою державу суспільного добробуту, засноване на домінуванні саме держави у сфері розподілу та здійснення соціальної політики. А це найважливіша гарантія нормального існування і розвитку людей - головного суспільного капіталу, без якого неможливий ніякий прогрес.

Висновок за третім розділом

Наслідки глобальної кризи та антикризових дій влади довгі роки будуть луною відгукуватися у світовій економіці. Зараз, коли нижня точка спаду позаду, і більшість країн стали входити в смугу зростання, експерти Світового банку задумалися про перспективи розвитку світового господарства.

 Дія більшості стимулюючих  програм підійде до кінця, а  монетарна влада найбільших країн  заявляють про швидке посиленні  політики і зростанні процентних  ставок, що піддасть економіки  країн серйозних випробувань. Немає  впевненості в тому, наскільки  споживча довіра зможе підтримати  виробництво, і чи не почнеться  друга хвиля банківської кризи.

Країни, що розвиваються у відносно меншою мірою постраждали менше від кризи, ніж розвинені. До них криза прийшла в основному через скорочення інвестиційних проектів з боку розвинених країн, що спричинило спад виробничої активності, падіння споживчих доходів і, відповідно, споживчого попиту.