Перспективи розвитку діяльності Всесвітнього банку в Світовій економіці

У 1977 р. (вперше за 25 років) скоротився ВПП. Слабкий приріст в 1978-1980 рр.. змінився черговим падінням в 1981 р. З середини 70-х років темпи зростання продуктивності праці різко сповільнилися і склали в 1975-1984 рр.. тільки 1,4% на рік. Кількість відпрацьованих годин з середини 60-х років скоротилася в основному унаслідок законодавчих реформ про робочих годинах, про пенсійний вік і про відпустки. Ці реформи враховували зростання населення і частку зайнятих жінок.

З метою відновлення конкурентоспроможності уряд здійснив серію девальвацій починаючи з серпня 1977 р., коли крона була девальвована на 10%. Одночасно Швеція вийшла з європейської валютної системи, відомої як "валютна змія". Однак попит на нові товари і технологічний прогрес привели до зростання питомої ваги високотехнологічних галузей. Машинобудування за останній період зміцнило свої позиції. Швидко розвивалася і фармацевтична промисловість.

З 1983 року ситуація різко змінилася, і шведська економіка почала вибиратися з кризи. Внаслідок двох девальвацій крони зросла цінова конкурентоспроможність, що привело до зростання експорту. У 1883 р. ВПП зріс на 2,4%, промислове виробництво - на 5,1%, продуктивність праці - на 7,4%. У 1984 році зростання ВПП склав 4% - найвищий показник з 1973 р. Головним чинником зростання знову був експорт. У наступні два роки темпи зростання дещо знизилися через уповільнення зростання експорту. Підвищення доходів населення призвело до збільшення особистого споживання, що стало важливим каталізатором тривалого економічного підйому

В цілому в 80-х роках Швеція мала приріст ВПП трохи вище середнього по Західній Європі. Сприятлива світова кон'юнктура позитивно позначилася на шведській промисловості. Виробничі потужності використовувалися на 90%, а в багатьох галузях цей показник був ще вищий. Це зажадало значного обсягу нових капіталовкладень. За 1983-1989 рр.. обсяг промислових інвестицій виріс більш ніж на 60%. Брак кваліфікованої робочої сили і велика кількість невиходів на роботу - основні причини, що стримують розширення промислового виробництва. Незважаючи на це, обсяг виробництва швидко збільшувався. Надходження й обсяг замовлень, прибутковість після 1982 знаходилися на досить високому рівні. Високий інвестиційний рівень спостерігався й у сфері послуг, яка в меншій мірі залежить від кон'юнктури. Він висловлювався головним чином у раціоналізації виробництва і насиченні його електронно-обчислювальною технікою.

Провідною тенденцією економічного розвитку Швеції в 80-і роки став перехід від традиційної залежності від залізної руди і чорної металургії до передової технології у виробництві транспорту, електротоварів, засобів зв'язку, хімічних і фармацевтичних виробів. У 1995 Швеція стала повноправним членом Європейського Союзу, заявивши таким чином, що провідний принцип нейтралітету в зовнішній політиці замінений орієнтацією на загальноєвропейське співробітництво [18].

 

2.3. Аналіз зовнішніх соціально-економічних  показників  Швеції

 

Дотримуючись політики неучасті у війнах і нейтралітету протягом усього XX століття, Швеція домоглася високого рівня життя населення в умовах капіталістичної системи господарства, заснованої на застосуванні високих технологій і всеосяжного соціального забезпечення. Країна володіє сучасною інфраструктурою, чудовими внутрішніми і зовнішніми комунікаціями і висококваліфікованою робочою силою. Головними ресурсами економіки є ліс, гідроенергія і залізна руда. Економіка орієнтована переважно на зовнішню торгівлю.

Близько 90% продукції виробляється приватними компаніями, такими як Ericsson AB, Alfa Laval Group, IKEA, з них приблизно половину складає машинобудування.

Рис. 2.1. Структура ВВП Швеції за секторами економіки [19]

У сільському господарстві виробляється лише 2% ВВП. Найбільшу частину займає сфера послуг з процентною долею 71% . Промисловість знизила показники з 28 % до 27%.

Таблиця 2.1

ВВП Швеції за 2008-2012 рр.[19]

Рік	млрд. долл	ВВП на душу населення	ВВП(номінал)	Зовнішній борг	Внутрішній борг
		Долл.	Млрд.долл	Млрд.долл. / % від ВВП	% від ВВП
2008	342,682	37 333	478,961	822,2 / 172	35,4
2009	331,504	35 964	405,440	909,4 / 224	38,9
2010	337,893	36 502	443,718	930,2 / 209	34,8
2011	351,365	37 797	474,265	969,6 / 204	33,0
2012	368,373	39 458	502,698	1032,0 / 205	32,0

 

Швеція, як і більшість розвинених країн Європи, не уникнула рецесії, яка почалася в 2008 році зниження ВВП склало 4,9% в порівнянні з аналогічним періодом 2007 року. Це стало найбільшим падінням з 1994 року, з тих пір, коли департамент статистики почав публікувати ці дані. До цих пір ВВП Швеції не падав жодного разу. В 2009 році з 6,5% знизилось до 6,0%, що вказує на деяке уповільнення спаду в економіці. Експорт зменшився на 16,9%, а імпорт на 20,3%. Промислове виробництво скоротилося на 8,2 відсотка. В 2010 році економіка Швеції зросла на 3,9%, саме в останньому кварталі втратила 1,1%. У свою чергу в 2011 році ВВП Швеції зріс на 3,9% . Темпи зростання ВВП Швеції були невисокими протягом перших трьох кварталів 2012 року. Так, в III кварталі минулого року показник зріс на 0,7%, в ​​II кварталі - на 1,5% і на 1,1% - в I кварталі 2012 року. Споживчі витрати домогосподарств Швеції в IV кварталі 2012 року, згідно з повідомленням, збільшилися на 1,9%. При цьому державні витрати підвищилися на 1,1%. Валове нагромадження основного капіталу збільшилося на 1,8%. Обсяг експорту залишився незмінним, імпорт скоротився на 1,1%. Внутрішній борг неухильно знижується від 35,4 в 2008 році до 32 % в 2012 році, на відміну від  зовнішнього боргу який досяг свого піку 224% в 2009 році це на 52 % більше за показники 2008 року. Протягом останніх 3 років Швеції вдалося скоротити зовнішній борг з 224 до 205% .

Рис. 2.2. Рівень інфляції за 2007-2012 рр. [19]

У 2007 році інфляція була стабільна в межах 2% -2.2%, з цього моменту показник став рости і через рік, у вересні 2008 року, досяг свого піку в 3,5%. Потім почалося зниження інфляційного тиску, що призвело в підсумку до дефляційних процесів, останній раз зазначеним навесні 2004 року. Різке зниження інфляції спостерігається в 2009 р – 0,3. І при стрімкому зростанні в 2010 році 1,3%  та в 2011 2,6% . То вже в 2012 знову пішла на спад закріпивши позиції на  0,9%, тим самим знизивши ціни на електроенергію, а також на одяг та взуття

Рис. 2.3. Рівень безробіття у 2007-2013 рр. [19]

Рівень безробіття почав стрімко зростати завдяки факту дуже глибокого спаду ВВП з 6,1%  в 2007-2008 роки та вже 2009 році виріс на 2,2 % , а вже в 2010 досягши свого піку на 8,5%. Згідно з останніми прогнозами Служби зайнятості Швеції, рівень безробіття в країні продовжить рости в 2013-2014 роках і збільшиться з нинішніх 7,9% до 8,5%. Тобто число безробітних, які перебувають на біржі праці і беруть участь у програмах пошуку роботи, за два роки підвищиться з 393 000 до 445 000 чоловік. Більше половини з них належать до проблемних групам - це іммігранти, люди з обмеженими можливостями, старше 55 років, новачки-випускники вузів, працівники на тимчасових контрактах і люди без вищої освіти. Цікаво, що безробітних жінок у Швеції в 2013 році буде менше, ніж безробітних чоловіків.

Таблиця 2.2

Зовнішня торгівля Швеції за 2007- 2012рр.[19]

Рік	Експорт млн. крон	Зміна %	Імпорт млн.	Зміна %	Сальдо торгового балансу
2007	1 139 700	4,6	1 034 500	10,1	105 200
2008	1 194 400	4,8	1 097 900	6,1	96 500
2009	996 700	-16,6	912 900	-16,9	83 800
2010	1 135 800	14	1 066 800	16,9	69 000
2011	1 214 100	6,9	1 141 800	7	72 300
2012	1 168 600	-3,7	1 098 700	-3,8	69 900

 

Одна з найважливіших особливостей економіки Швеції - її «яскраво виражена експортна спрямованість»: на зовнішньому ринку реалізується близько 25% валового національного продукту і понад 30% промислових товарів. Країна сильно залежить від імпорту, за рахунок якого покривається до 25% потреб Швеції в товарах і послуг. Це може бути пояснено процесами інтеграції, що відбуваються в Європі див.Додаток А.

 

Рис. 2.4. Основні стати імпорту [ 20]

 

Рис. 2.5. Основні стати Експорту [20]

Зовнішня торгівля, заснована на географічному напрямку, свідчить про прихильності економічного і торгово-політичного характеру Швеції до Західної Європи. На частку зовнішньої торгівлі припадає три до чотирьох експорту та імпорту шведської держави і в тому числі один до двох - на країни ЄС. Найважливішими торговельними партнерами Швеції є Великобританія, Німеччина, США, Фінляндія і Данія див.Додаток Б.

Всього 6% шведської зовнішньої торгівлі припадає на частку соціалістичних країн. Найбільш розвинені торговельно-економічні зв'язки з Німеччиною, Польщею та Росією.

За розміром зовнішньоторговельного обороту Швеція займає 10-е місце серед розвинених капіталістичних країн.

Зростання експорту призвів до помітного підвищення доходів у промисловості Швеції. У своїх звітах компанії також повідомляли про високі за міжнародними стандартами прибутки. З 1996 по 1999 р. промислові інвестиції збільшилися більш ніж у два рази.

Рис. 2.6. Середня тривалість життя за 2010- 2012 рр. [19]

Середня тривалість життя в Швеції неухильно зростає див.Додаток В. За останніми даними вона досягла 79,9 року у чоловіків і 83,6 року у жінок. Певною мірою це пояснюється скороченням смертності від серцевих нападів і інсультів. У Швеції, проживає найвищий відсоток престарілих людей в Європі. Певною мірою це пов'язано зі зменшенням смертності від інсультів і серцевих нападів, а також високою виживаністю пацієнтів з онкологічними захворюваннями. Поряд із збільшенням тривалості життя, безперервно зростає народжуваність. Це відрізняє Швецію від багатьох європейських країн і України, в яких збільшення чисельності населення досягається за рахунок мігрантів.

Що стосується етнічного складу населення країни, то, згідно з останніми даними, 19,1 відс громадян мають іноземне походження: або самі, або їх батьки народилися за межами королівства. У 2011 році частка іноземців знаходилася на рівні 14,4 %.

Найвища їх присутність зазначено в передмісті Стокгольма Бутчурка - 53 проц, на другому місці - місто Хапаранда на кордоні з Фінляндією, де 50 проц резидентів мають нешведское походження.

 

Висновок за другим розділом

 

У минулому Швеція була великою державою, до її складу входили Фінляндія, країни Балтії і частково Польща й Північна Німеччина, з 1814 по 1905 вона була в унії з Норвегією. Після наполеонівських воєн з 1814 Швеція не воювала й стала дотримуватися політики нейтралітету.

За сто років Швеція з відсталої країни, якою вона була в середині XIX ст., перетворилася на одне з найбільш розвинених в економічному відношенні держав. У 1970-х роках за вартістю промислової продукції на душу населення Швеція знаходилася на першому місці в Європі.

Перетворенню економіки з відсталої аграрної в передову промислову сприяла наявність великих запасів важливих природних ресурсів: залізної руди, лісу, гідроенергії. Величезний зовнішній попит на шведський ліс і залізняк, здатність Швеції розробляти ресурси і близькість європейських ринків в епоху високих транспортних витрат були основними чинниками розвитку.

У 1995 Швеція стала повноправним членом Європейського Союзу, заявивши таким чином, що провідний принцип нейтралітету в зовнішній політиці замінений орієнтацією на загальноєвропейське співробітництво.

В даний час Швеція - одна з високорозвинених промислових країн, за рівнем і якістю життя займає одне з перших місць у світі. Швеція домоглася високого рівня життя населення в умовах капіталістичної системи господарства, заснованої на застосуванні високих технологій і всеосяжного соціального забезпечення. Країна володіє сучасною інфраструктурою, чудовими внутрішніми і зовнішніми комунікаціями і висококваліфікованою робочою силою. Головними ресурсами економіки є ліс, гідроенергія і залізна руда. Економіка орієнтована переважно на зовнішню торгівлю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ III. ПРОПОЗИЦІЇ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ШВЕЦІЇ В УМОВАХ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

 

3.1. Перспективи розвитку діяльності Всесвітнього банку в Світовій економіці

 

Наслідки глобальної кризи та антикризових дій влади довгі роки будуть луною відгукуватися у світовій економіці. Зараз, коли нижня точка спаду позаду, і більшість країн стали входити в смугу зростання, експерти Світового банку задумалися про перспективи розвитку світового господарства.

 

 Дія більшості стимулюючих програм підійде до кінця, а монетарна влада найбільших країн заявляють про швидке посиленні політики і зростанні процентних ставок, що піддасть економіки країн серйозних випробувань. Немає впевненості в тому, наскільки споживча довіра зможе підтримати виробництво, і чи не почнеться друга хвиля банківської кризи. Потрібна установа, здатна працювати разом і з сильними регіональними банками розвитку.

Таблиця 3.1

Приріст реального ВВП (%) [21]

	2009	2010	2011	2012
Базовий сценарій
Світ	-2,2	2,7	3,2	3,9
Розвинені країни	-3,3	1,8	2,3	2,9
Країни, що розвиваються	1,2	5,2	5,7	6,3
Східна Азія і Тихий океан	6,8	8,1	8,2	8,5
Європа і Центральна Азія (ЄЦА)	-6,1	2,7	3,4	3,8
Латинська Америка та Карибський басейн	-2,6	3,1	3,6	4,1
Близький Схід і Північна Африка	2,9	3,7	4,4	4,9
Південна Азія	5,7	6,9	7,4	7,9