Отчет по переддипломної практике в "СВ Кліматтехніка"

    Будь-яка "Калькуляція", введена в режимі "уведення нового" є попередньої, усяка "Калькуляція", введена в  режимі "уведення на підставі" є  остаточною. Змінити режим "Калькуляції" не можна.

    Розглянемо "Попередню калькуляцію".

    Реквізити групи "Матеріали і продукція" дозволяють вибрати найменування одиниці  продукції, що випускається, з довідника "ТМЦ", склад, на який буде оприбуткована зроблена продукція ("Склад продукції"), склад, з якого будуть списані матеріали ("Склад матеріалів"), а також кількість одиниць приходуемої продукції.

    Для автоматичного заповнення табличної  частини документа служить кнопка "Заповнити", розташована в  нижній частині електронної форми  документа. При цьому рядки заповнюються витратами, перерахованими для обраної продукції в довіднику "Склад продукції".

    У специфікації табличної частини  документа вказується наступна інформація:

    - найменування витрати. Витрати, що вказуються в калькулюванні попередньої вартості продукції можуть бути двох видів: матеріали з довідника "ТМЦ" і види витрат з довідника "Види витрат". Надалі описі будемо називати них відповідно матеріали і нематеріальні витрати. Останні використовуються для включення в собівартість продукції нематеріальних витрат, наприклад, витрат по заробітній платі, оренді і т.д.

    - партія матеріалів, яку потрібно  списати (тільки для матеріальних  витрат);

    - кількість для матеріальних витрат;

    - сума витрат по попередній  калькуляції для нематеріальних  витрат. Для матеріалів ця сума розраховується автоматично при проведенні документа, у залежності від списаних партій.

    У реквізиті "Сума оконч" указується сума по остаточній калькуляції. Для попередньої калькуляції даний стовпчик завжди не заповнений.

    Інформаційні  стовпчики, розташовані праворуч над  таблицею, дозволяють побачити собівартість і продажну вартість як усієї кількості продукції, так і одиниці продукції.

      Відзначимо, що реальні значення собівартості і  відпускної вартості можна побачити тільки після проведення документа, оскільки тільки при проведенні буде розрахована собівартість списаних партій матеріалів і виконаний розрахунок відпускної ціни.

    На  закладці "Податки і рентабельність" можна вказати додаткові параметри, що вплинуть на розрахунок відпускної ціни продукції. Тут указуються рентабельність у частках одиниці, ставку ПДВ, по якій обкладається продукція, і суму акцизу.

    Також можна вказати до трьох видів  податків (відрахувань), що нараховуються  від обороту реалізованої продукції  і самі відносяться на її собівартість. Загальна сума відрахувань (насправді це не що інше, як попередня сума по визначеному виді витрат) зазначена нижче.

    Для оформлення документом операції списання матеріалів (ТМЦ) у виробництво без  прибуткування на склад готової  продукції варто включити прапорець "Тільки списати матеріали у виробництво". У цьому випадку вказувати в табличній частині документа нематеріальні витрати не потрібно.

    Рахунок і статтю витрат, у проводках по списанню вартості матеріалів, що списуються, (ТМЦ) можна визначити безпосередньо  в діалоговій формі документа, включивши опцію "Вибрати рахунок витрат". Заповнення табличної частини документа в цьому випадку можна здійснювати методом множинного підбора з довідника "ТМЦ", скориставшись кнопкою "Підбор".

    Натискання  кнопки "ОК" приведе до запису і проведення документа.

    Усі документи "Калькуляція" попадають  у журнал "Виробництво". У цьому журналі, крім іншої інформації, видний статус калькуляції. Статус може приймати значення: "Незакрита попередня" - тобто попередня калькуляція, по якій немає остаточної, "Закрита попередня" - попередня, по якій уже є остаточна, "Остаточна" і "Списання матеріалів" - це відповідно остаточна калькуляція і попередня калькуляція, що тільки списує матеріали у виробництво.

    При проведенні "Попередня калькуляція" формує бухгалтерські проводки по списанню матеріалів на 23 рахунок, по прибуткуванню продукції на 26 рахунок.

    Слід  зазначити, що оскільки по бухгалтерському 23-му рахунка ведеться аналітичний  облік у розрізі "Видів витрат", при списанні матеріалів на 23 рахунок  необхідно правильно для кожного матеріалу (ТМЦ) указати вид витрат. Це можна зробити безпосередньо в довіднику ТМЦ, наприклад, таким видом витрат можуть бути "Матеріальні витрати".

    Розглянемо "Остаточну калькуляцію".

    "Остаточна  калькуляція" вводиться на підставі попередньої наприкінці місяця, коли усі виробничі витрати по бухгалтерському обліку конкретної фірми списані на 23 рахунок, коли внесена інформація про незавершене виробництво. Крім того, у типовій конфігурації передбачена обробка "Створення остаточних калькуляцій", за допомогою якої можливо автоматичне формування остаточних калькуляцій по всіх незакритих попередніх калькуляціях, введеним у поточному місяці. Докладніше про цю обробку викладено в розділі "Обробки".

    Ціль  остаточної калькуляції - відкоригувати  попередні значення витрат реальними значеннями на кінець місяця. При введенні на підставі значення реальних сум по видах витрат "розбиваються" пропорційно сумам, зазначеним у попередній калькуляції.

    Докладніше  алгоритм описаний у розділі "Обробки. Створення остаточних калькуляцій".

    Таким чином, у "Остаточній калькуляції" заповнюється реквізит табличної частини "Сума оконч.", що визначає остаточні  суми витрат за даними бухгалтерського  обліку. Ці суми витрат можна змінити вручну (для нематеріальних витрат), змінити попередні суми в "Остаточній калькуляції" не можна.

    При проведенні "Остаточна калькуляція" може формувати коригувальні проводки по дебету рахунка 26 і кредитові  рахунка 23.

    Якщо  продукція, оприбуткована по попередній калькуляції, продана раніш, ніж  була внесена "Остаточна калькуляція", то остання сформує коригувальні проводки по обліку собівартості реалізованої продукції (90.1).

    Незавершене виробництво

    Для внесення в інформаційну базу даних  про незавершене виробництво  в типовій конфігурації призначений  документ "Незавершене виробництво".

    Дійсний документ варто вносити щомісяця до введення "Остаточних калькуляцій".

    Дані  про суми незавершеного виробництва  вносяться в табличну частину  документа. Для кожного виду витрат указується сума, що повинна бути віднесена на собівартість продукції в наступних періодах.

      При натисканні кнопки "ОК" документ записується, але не проводиться, для  нього не передбачене формування бухгалтерських проводок.

     Дані  з нього використовуються при  визначенні остаточної суми витрат. 
 
 

       3. ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКИЙ ОБЛІК І АУДИТ ВИРОБНИЧО-ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

       Певне поєднання особливостей будови і взаємозв'язку облікових регістрів, а також порядку і способів облікової реєстрації, прийнято називати формою бухгалтерського обліку. Основними ознаками, що відрізняють одну форму бухгалтерського обліку від іншої, є: кількість, зовнішній вигляд і будова облікових регістрів; послідовність і техніка записів в облікові регістри. Форми бухгалтерського обліку постійно удосконалюються і в цей час застосовуються: меморіально-ордерна, журнал-головна, журнальна і журнально-ордерна. Однак більшість з цих форм застаріла і на підприємстві зараз використовується, універсальна і загальноприйнята зараз журнально-ордерна форма обліку.

       Основним  прийомом журнальної техніки рахівництва є ведення накопичувальних і групувальних відомостей і журналів. Він став застосовуватися ще в тридцятих роках. Нагромадження і систематизація даних первинних документів в зведених документах бухгалтерського оформлення (накопичувальних і групувальних відомостях) і в облікових регістрах робить непотрібним складання меморіальних ордерів, гак як самі облікові регістри, що містять кореспонденцію рахунків, замінюють меморіальні ордери. Відпадає і необхідність в журналі для відособленої хронологічної реєстрації.

       Основними регістрами, що використовуються при цій формі, є журнали-ордери і допоміжні до них відомості. По мірі надходження первинних документів в бухгалтерію операції записують в облікові регістри або безпосередньо з первинних документів, або як підсумки накопичувальних і групувальних відомостей, тобто зведених документів бухгалтерського оформлення. Накопичувальні відомості застосовують в тих випадках, коли технічно складно забезпечити безпосередній запис з первинних документів в облікові регістри, тобто коли по однорідних операціях протягом місяця є значне число документів. Для відображення в поточному обліку витрат, що вимагають систематизації по статтях (наприклад, цехових витрат, загальнозаводських витрат, витрат майбутніх періодів і ін.), складають групувальні відомості, які не тільки служать основою для записів в журнали-ордери, але і самі є регістрами аналітичного обліку.

       У всіх журналах-ордерах і допоміжних до них відомостях записи проводять за шаховим принципом, тобто в один робочий прийом сума операції записується по дебету і кредиту кореспондуючих рахунків (однократний запис).

       Загальне число журналів-ордерів значно менше числа синтетичних рахунків, передбачених планом рахунків, оскільки більшість журналів-ордерів призначена для записів операцій не до одному, а по декількох синтетичних рахунках.

       По  закінченні місяця регістри підписуються особами, що заповнювали їх, і головним бухгалтером. Потім місячні підсумки журналів-ордерів переносяться в головну книгу, про що в них робиться відмітка. В відмінність від більшості регістрів, що застосовуються при журнально-ордерній формі рахівництва, головна книга розрахована не на місяць, а на рік. Для кожного рахунку в ній відкривається розворот сторінок. Кредитовий оборот за місяць переноситься сюди з відповідного журналу-ордера одним записом. Оборот же по дебету збирається з різних журналів по кореспондуючих рахунках. Після запису оборотів і їх перевірки виводиться сальдо на наступний місяць по кожному рахунку. 

4. ЗВІТНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА 

      Відповідно  до законодавства України незалежно від організаційно-правових форм і форм власності, у відповідності зі статтею 11 Закону про бухоблік до складу річної фінансової звітності включають:

      • баланс (зміст і форма балансу  і загальні вимоги до розкриття його статей регламентовані ПБО-2);

      • звіт про фінансові результати (зміст  і форма звіту про фінансові  результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей регламентовані ПБО-3);

      • звіт про рух коштів (зміст і  форма цього звіту, а також  загальні вимоги до розкриття його статей регламентовані ПБО-4):

      • звіт про власний капітал (зміст  і форма звіту про власний  капітал, а також загальні вимоги до розкриття його статей регламентовані ПБО-5);

      У відповідності зі статтею 13 Закону про бухоблік і пункт 12 ПБО-1 звітним періодом для складання фінансової звітності являється календарний рік. Проміжна звітність складається щокварталу наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу і звіту про фінансові результати.

      Порядком  № 419 установлені наступні терміни представлення фінансової звітності:

      - квартальна (крім зведеної і консолідованої) — не пізніше 25 числа місяця, що іде за звітним;

      - річна — не пізніше 20 лютого  року, що іде за звітним.

      Крім  цього представляється податкова  звітність:

      - декларація про прибуток підприємства;

      - розрахунок ПДВ;

      -  розрахунок місцевих податків  і зборів;

      - інші довідки і форми відповідно  до податкового Законодавства.

      Терміни здачі податкової звітності вказуються в законах про оподатковування.

      А також здаються статистичні форми:

      - звіт по праці  ф №1 –  ПВ;

      - звіт про використання робочого  часу ф №3 – ПВ;

      - звіт промислового підприємства  по продукції ф №1 – П  и ін.