Особливості створення інновацій та формування попиту на них

     Попит, що формується на етапі  утвердження нової  продукції на ринку

     Величина  цього попиту має бути достатньою для того, щоб заохочувати нові групи споживачів. Рекламну підтримку  слід варіювати і надавати їй інформативно-переконуючого  характеру: у центрі рекламного повідомлення не просто інформація про нові властивості  товару, а підтвердження її графіками, цифрами, висновками наукових експертів. Суттєве значення має також консультування службою маркетингу працівників  фірми, які беруть участь у всіх зовнішніх  акціях, що стосуються нового товару. Маркетологи  повинні надати повну та кваліфіковану  консультацію щодо можливостей стимулювання продажу нового товару працівникам, що безпосередньо контактують із споживачами.

     Попит, що сформувався на стадії зрілості інноваційної продукції

     Він має тенденцію до зменшення, оскільки продукція вже придбана основною масою споживачів. Однак якщо новинка  має нетривалий термін використання (наприклад, предмети гігієни, продукти харчування тощо), її виробник зазвичай продовжує «підігрівати» інтерес  споживачів до неї постійним нагадуванням: «Ви ще не купили «Тайд»? Тоді я йду  до вас...»

     Вивчення  прогнозного попиту на інноваційні  товари, оцінювання наявного попиту і  тенденцій його зміни для товару, що вже виведений на ринок, а також  розроблення; заходів для його стимулювання є надзвичайно важливою функцією маркетингових служб. Вони мають  врахувати | усе різноманіття чинників, що можуть впливати на попит, і зменшуючи  чи збільшуючи комерційний успіх  нововведень. їх умовно поділяють на дві групи: внутрішні та зовнішні.

     Внутрішні чинники впливу на попит

     Вони  характеризують виробничо-торговельну  стратегію виробника і вказують напрям його дій з метою підвищення попиту на новий продукт. До них відносять:

     — відповідність галузевим стандартам. Стосується переважно продукції  технічного призначення, яка потребує відповідного післяпродажного обслуговування (ремонт, для якого потрібні стандартні комплектуючі); у разі нехтування стандартами  попит значно зменшується;

     — відповідність тенденціям моди. Має  значення не тільки для легко.ї промисловості (одяг, взуття), а й для інших  галузей, де важливо враховувати  дизайн виробів (годинники, меблі, автомобілі, будинки тощо); якщо вплив модних тенденцій у новинці не взято  до уваги, вона не матиме попиту;

     —висока якість нового продукту. Залежно від  свого функціонального призначення  забезпечує впевненість споживачів у його надійності, корисності, привабливості, підвищенні ефективності роботи при  використанні новації тощо, а значить, підтверджує правильність вибору;

     —гарантійне та сервісне обслуговування. Підвищує привабливість покупки завдяки  додатковим зручностям при її отриманні  та в користуванні, що за інших рівних умов підвищує попит;

     —розмір витрат на наукові дослідження і  розробки фірми-інноватора. Достатній  їх рівень забезпечує відповідність  інновації запитам споживачів, що сприяє досягненню очікуваного попиту на неї;

     —висока швидкість упровадження інновації. Забезпечує першість у просуванні новинки  на ринок, що гарантує переваги в уподобаннях  споживача і відповідно вищий  рівень збуту, ніж у можливих конкурентів;

     —транснаціональний  рівень галузі (фірми). Чим він вищий, тим ширша зовнішня інтеграція галузі, що прискорює поширення продукції  і збільшення попиту на неї;

     — ціна. Може бути і стимулом для просування товару на ринок, якщо вона прийнятна  для споживача, і перешкодою для  проникнення на нього нових фірм, якщо її рівень для них неможливий через високі витрати;

     — вибір авторитетного покупця. Він  може створити авторитетну думку  про дану продукцію, що послужить  сигналом іншим для її придбання, а отже, збільшить попит на неї;

     —використання реклами та інших засобів комунікації  Для пропагування новинки. Вони ознайомлюють споживача з новинкою ще до виведення  її на ринок, формуючи попит на неї;

     — рівень фахової підготовки персоналу  підприємства-інноватора. Забезпечує високу результативність роботи на всіх стадіях створення нового продукту та виведення його на ринок, що в  кінцевому підсумку забезпечує прогнозований  попит на неї.

     Зовнішні  чинники впливу на попит

     Вони  характеризують середовище функціонування підприємства, що виготовляє або реалізує інноваційну продукцію. До них належать:

     —загальний  стан економіки. Кризові явища в  економіці, її нестабільність унеможливлюють належне інвестування інноваційних процесів, що спричиняє зниження попиту на інновації, особливо техніко-технологічного характеру;

     —політична  ситуація. Цей чинник залежно від  виду інноваційного продукту може мати різний вектор впливу. Зокрема, політична  нестабільність знижує попит на інновації  у сфері виготовлення товарів  широкого вжитку, водночас стимулюючи його для військово-технічної продукції, яку реалізують у зонах конфлікту;

     —правова  база інноваційної діяльності. Може стимулювати  створення інновацій та попит  на них, а за умов недосконалості —  може зменшувати його;

     — стан екології. Несприятлива екологічна ситуація ві регіоні і жорсткість її державного регулювання є стимулом попиту на нову екологічно чисту продукцію;

     — прискорення науково-технічного прогресу. Спричиняє швидке моральне старіння великої кількості види продукції, що обумовлює зростання попиту на інновації;

     — доходи споживачів. Якщо використання інноваїції технічного характеру підвищує ефективність роботи її споживача, підвищуючи тим самим його доходи (прибутки це стимулює зростання попиту на неї;

     — невизначеність характеру впливу інновації  на результати її використання. Породжується самою сутністю інновацій і є  чинником, що знижує попит на неї.

     Отже, кінцевою метою інноваційного процесу  є комерційне освоєння інновації  і її рентабельне використання. Цього  можна досягти тоді, коли дослідження  і розробки самого початку орієнтуються на споживача і можливе* виробництва; коли процес створення нового товару здійснюється на основі сучасних наукових, технічних і організаційних рішень; коли оновлення виробництва відбувається з урахуванням стадій життєвого  циклу товару; коли стратегія виведення  товару на ринок розроблена за усіма  правилами маркетинг-менеджменту.