Автор работы: Пользователь скрыл имя, 12 Марта 2011 в 22:02, лекция
. Сущность финансового планирования
2. Условия и принципы финансового планирования
3. Виды финансового планирования
До складу елемента «Витрати на оплату праці» включаються заробітна плата за окладами й тарифами, премії та заохочення, матеріальна допомога, компенсаційні виплати, оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці.
До складу елемента «Відрахування на соціальні заходи» включаються: відрахування на пенсійне забезпечення, відрахування на соціальне страхування, страхові внески на випадок безробіття, відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства, відрахування на інші соціальні заходи.
До складу елемента «Амортизація» включається сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів.
До складу елемента «Інші операційні витрати» включаються витрати операційної діяльності, зокрема витрати на відрядження, на послуги зв'язку, плата за розрахунково-касове обслуговування тощо.
До адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо); витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу; витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо); витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо); амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання; витрати на врегулювання спорів у судових органах; податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг); плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків; інші витрати загальногосподарського призначення.
До фінансових витрат відносяться витрати на проценти (за користування кредитами отриманими, за облігаціями випущеними, за фінансовою орендою тощо) та інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позикового капіталу.
Витрати
на збут включають такі витрати, пов'язані
з реалізацією (збутом) продукції (товарів,
робіт, послуг): витрати пакувальних матеріалів
для затарювання готової продукції на
складах готової продукції; витрати на
ремонт тари; оплата праці та комісійні
винагороди продавцям, торговим агентам
та працівникам підрозділів, що забезпечують
збут; витрати на рекламу та дослідження
ринку (маркетинг); витрати на передпродажну
підготовку товарів; витрати на відрядження
працівників, зайнятих збутом; витрати
на утримання основних засобів, інших
матеріальних необоротних активів, пов'язаних
зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг
(операційна оренда, страхування, амортизація,
ремонт, опалення, освітлення, охорона);
витрати на транспортування, перевалку
і страхування готової продукції (товарів),
транспортно-експедиційні та інші послуги,
пов'язані з транспортуванням продукції
(товарів) відповідно до умов договору
(базису) поставки; витрати на гарантійний
ремонт і гарантійне обслуговування; інші
витрати, пов'язані зі збутом продукції,
товарів, робіт, послуг.
3. Классификация доходов. Доход (прибуток) є основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності.
Валовий доход - загальна сума доходу підприємства від всіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах. До валових доходів відносять:
1.
Загальні доходи від продажу
товарів (робіт, послуг), у тому
числі допоміжних та
2.
Доходи від здійснення
3.
Доходи від спільної
4. Доходи, не враховані в обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному періоді.
5.
Доходи з інших джерел та
від позареалізаційних
В бухгалтерському обліку доходи класифікуються за такими групами:
а) дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
б) інші операційні доходи;
в) фінансові доходи;
г) інші доходи;
д) надзвичайні доходи.
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний доход (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг, тобто без вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів та непрямих податків (податку на додану вартість, акцизного збору тощо). Організації, основною діяльністю яких є торгівля цінними паперами, в цій статті відображають вартість, за якою реалізовано цінні папери, та суму винагороди за виконання інших операцій, пов'язаних з розміщенням, купівлею продажем цінних паперів.
Інші операційні доходи - суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг): доход від операційної оренди активів; доход від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; доход від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій) тощо.
Фінансові доходи - дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).
Інші доходи - показується доход від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів; доход від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.
Надзвичайні доходи - доходи від інших подій та операцій, які відповідають визначенню надзвичайних подій.
Тема
5. Учетная политика
предприятия
1. Стандарт-costing
2.
Директ- costing
1. Стандарт-costing. Стандарт-костинг (standard-costing) - нормативный метод учета затрат и финансовых результатов. Данный метод основан на том, что учет затрат и выручки ведется по нормативным (плановым) показателям, а отклонения от плановых норм учитываются отдельно и списываются в конце бюджетного периода на соответствующую стадию финансового цикла, в результате чего устанавливаются фактические затраты и финансовые результаты предприятия.
Следует отметить, что плановые показатели в системе«стандарт-костинг» фиксируются дважды:
• первый раз до начала бюджетного периода в плановой документации управленческих служб (планово-экономическое управление, финансово-экономическое управление);
• второй раз в течение и по окончании бюджетного периода по факту совершения хозяйственных операций в бухгалтерском учете предприятия.
Такой подход позволяет определять отклонения от плана и эффект от отклонений на финансовые результаты деятельности предприятия в разрезе отдельных стадий финансового цикла и отдельных хозяйственных операций. Дело в том, что различные виды отклонений от плановых показателей оказывают различный эффект на деятельность предприятия в зависимости от времени совершения хозяйственной операции и стадии финансового цикла, к которому она относится. Так, отклонения по бюджету закупок одновременно влияют на:
• увеличение балансовой стоимости материальных оборотных ресурсов;
• увеличение фактического бюджета производственных затрат по сравнению с планом;
•
повышение себестоимости
• увеличение себестоимости реализации.
В
зависимости от того, какая часть закупленных
в данном бюджетном периоде сырья и материалов
по состоянию на момент завершения бюджетного
периода осталась на складе, была списана
в производство, «овеществилась» как часть
себестоимости произведенной и проданной
продукции. Качественный план-факт анализ
затрат и их эффекта на конечные финансовые
результаты возможен только при наличии
нормативного учета как неотъемлемого
элемента ведеяия бухгалтерского учета
в течение бюджетного периода.
2. Директ- costing. Директ-костинг (direct-costing) - концепция учета, при которой исчисление себестоимости по видам продукции производится на основе только переменных затрат. При использовании этой системы постоянные затраты трактуются как периодические (т.е. зависящие от длительности периода вне зависимости от объема производства). Соответственно, накладные расходы в части постоянных затрат не включаются в себестоимость реализации отдельных видов продукции и погашаются из так называемой брутто-прибыли или совокупного маржинального дохода, исчисляемой как разница между выручкой от реализации и прямыми затратами.
Директ-костинг имеет два крупных преимущества по сравнению с традиционной системой распределения всех косвенных затрат.
• Применение метода «директ-костинг» позволяет определить себестоимость предельной единицы продукции (равной прямым затратам и на основе этого проводить так называемый анализ безубыточности - анализ экономии постоянных расходов при различном объеме производства и продаж по видам продукции. Иными словами, «директ-состинг» дает необходимую информацию для расчета оптимального объема продаж в стоимостном и натуральном выражении.
• При этом методе достигается существенная экономия средств на ведении учета на предприятии, так как задача распределения постоянных накладных расходов по видам продукции здесь вообще не стоит.
Нельзя трактовать директ-костинг и стандарт-костинг как две различные системы учета. Эти концепции учета «лежат в разных плоскостях» и нисколько не противоречат друг другу, а следовательно могут быть объединены в одну систему комплексного нормативного учета.
Тема
6. Организационные
этапы бюджетирования
1. Построение финансовой структуры компании
2. Центры финансовой ответственности
3.
Организация управления
бюджетами
1. Построение финансовой структуры компании. Выбор финансовой структуры - это выбор объектов бюджетирования. От него в последующем зависит:
- какие виды бюджетов будут использоваться;
-
какие форматы и технологии
бюджетирования целесообразно
- какими должны быть порядок консолидации бюджетов структурных подразделений и система бюджетирования;
-
каким будет порядок подготовки
(регламент) отчетов об
Финансовая структура компании - это набор видов бизнеса или других сфер финансовой ответственности (за доходы и расходы, только за расходы, за определенные финансовые показатели и т. д.), распределенных между структурными подразделениями предприятия, выступающих в качестве объектов бюджетирования и управленческого учета.
Первым шагом в процедуре построения финансовой структуры является изучение и построение существующей организационной структуры с определением вертикальных и горизонтальных связей между подразделениями. Целью данной работы является достижение управленческой прозрачности как подразделений предриятия, так и предприятия в целом.