Методологічне обгрунтування організації фогду оплати праці

Вступ

          Актуальність дослідження: особлива, центральна роль в структурі доходів працівника належить заробітної плати. Вона і в даний час і в найближчі роки залишається для переважної більшості трудящих основним джерелом доходів, а значить заробітна плата і в перспективі буде потужним стимулом підвищення результатів праці і виробництва в цілому.

          Об'єкт дослідження: заробітна плата, як форма ціни робочої сили, зайнятої у виробничій сфері, це основна частина життєвих коштів працівників, що розподіляється між ними відповідно до кількості і якості витрачається праці, реальним трудовим внеском кожного і залежить від кінцевих результатів роботи підприємства. Заробітна плата є елемент доходу найманого працівника, форма економічної реалізації права власності на приналежний йому ресурс праці. Разом з тим для роботодавця, ресурс праці для використання його в якості одного з факторів виробництва, оплата праці найманих працівників є одним з елементів витрат виробництва.

          Предмет дослідження: фонд системи заробітної плати - спосіб ув'язування ціни робочої сили (ставок заробітної плати) з результатами праці працівників, що дозволяє нараховувати заробітну плату працівнику відповідно до фактичних результатами його праці.

          Мета роботи: розробити рекомендації щодо підвищення ефективності планування коштів на оплату праці. Провести дослідження регулювання та планування коштів на оплату праці персоналу по підприємству і його підрозділам, а також розглянути проблеми в галузі планування оплати праці.

          Для здійснення цієї мети необхідно виконати наступні завдання: необхідно розглянути теоретичні та методологічні аспекти планування коштів на оплату праці, визначити форми планування, основні принципи планування коштів на оплату праці. Виявити особливості планування коштів на оплату праці, проаналізувати методи і технологію планування коштів на оплату праці.Необхідно приділити увагу укрупнених методів планування заробітної плати. Провести аналіз оплати праці та матеріального становища працівників. Розробити рекомендації планування коштів на оплату праці. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Зміст, форми і принципи планування фонду заробітної плати

          Планування - це одна із складових  частин управління (менеджменту), яка  полягає в розробці і практичному  здійсненні планів, що визначають  майбутній стан економічної системи,  шляхів, способів і засобів її  досягнення.

          ПЛАНУВАННЯ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ - система планових розрахунків і заходів з регулювання витрат на заробітну плату, взаємопов'язаних по всіх рівнях управління, - держава, галузь, регіон, організація. В умовах ринку і конкуренції принципово змінюється як сутність заробітної плати, так і вся система її планування і регулювання. Заробітна плата повинна розглядатися не як частина національного доходу, що виділяється державою для оплати праці, а як частину доходу власника засобів виробництва та роботодавця, що витрачається на оплату праці найманих працівників відповідно до умов найму (трудовим договором) та результатами праці Відновлюється відтворювальна функція заробітної плати - за точку відліку при плануванні та регулюванні розмірів оплати праці приймається прожитковий мінімум, що складається на даний період часу і забезпечує можливість утримання сім'ї працівника на рівні життєвого стандарту, прийнятного для даної країни. У плануванні використовуються як економіко-математичні, балансові методи, так і експертні оцінки. Планування включає прийняття планових рішень уповноваженими на це органами, особами. Планування можна трактувати як вміння передбачити цілі організації, результати її діяльності та ресурси, необхідні для досягнення поставлених цілей.

У той же час, планування - це систематична підготовка прийняття рішень про цілі, засоби та дії шляхом цілеспрямованої порівняльної оцінки різних альтернативних дій в очікуваних умовах.

          Мета планування коштів на  оплату праці - визначення оптимального розміру фонду заробітної плати, виходячи з планованої результативності господарської діяльності фірми.

         Завдання планування:

• Вибір форм і системи оплати праці, в найбільшій мірі відповідають стратегії і тактики розвитку фірми;
• Визначення нормованої величини витрат на оплату праці, що включаються в собівартість продукції;
• Розрахунок величини чистого прибутку, що спрямовується на оплату праці;
• Розрахунок середньої заробітної плати працівників фірми;
• Визначення і підтримка на запланованому рівні співвідношення між заробітною платою, продуктивністю і фондоозброєністю праці;
• Розрахунок податків і відрахувань, встановлених в залежності від фонду заробітної плати;
• Забезпечення участі працівників підприємства у капіталі та прибутку, одержуваної за підсумками господарської діяльності.

          ФОРМИ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ - способи  встановлення залежності між  розміром заробітку працівника, кількістю і якістю його праці. Тарифна система, встановлюючи необхідні вихідні нормативи для оцінки різних видів праці, не визначає порядку нарахування заробітної плати.

          Згідно із Законом України «Про оплату праці» підприємство самостійно встановлює форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат. Це передбачається в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими угодами. Зокрема на підприємствах АПК слід ураховувати «Галузеву угоду між Міністерством аграрної політики України, галузевими об’єднаннями підприємств і підприємців та ЦК профспілки працівників АПК України на 2003—2004 роки» (зі змінами і доповненнями до неї) [58, с. 633—666]. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний погодити ці питання з профспілковим органом, що представляє інтереси більшості працівників.

          Плануючи фонд оплати праці на підприємстві, ураховують те, що держава здійснює певною мірою регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом [11]:

• установлення величини мінімальної заробітної плати (у розмірі, не нижчому за вартісну величину межі малозабезпеченості в розрахунку на працездатну особу) та інших державних норм і гарантій;
• оподаткування доходів працівників;
• установлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності; працівників підприємств, установ, організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету;
• регулювання фондів оплати праці працівників підприємств-монополістів згідно з переліком, що його визначає Кабінет Міністрів України.

          Як при плануванні, так і під час обліку витрат на оплату праці, відповідно до діючого на підприємстві Положення про оплату праці, до складу цих витрат включають:

• основну і додаткову оплату праці грішми і натурою, нараховані за обсяг виконаних робіт, вироблену продукцію, відпрацьований час за прийнятими в господарстві нормами і розцінками;
• оплату за своєчасне та якісне виконання робіт;
• підвищену оплату на збиранні врожаю;
• доплати за майстерність, класність, стаж роботи за спеціальністю, за підвищення продуктивності й збереження поголів’я тощо;
• оплату праці за роботу у святкові дні та дні релігійних свят;
• оплату відпусток.

          Як формувати фонд оплати праці  (ФОП) і платити зарплату кожне  підприємство вирішує для себе самостійно, спираючись на чинне законодавство, положення колективного договору, ринкову ситуацію. У практиці застосовуються різні форми оплати праці на підприємстві:

• Погодинна форма оплати праці на підприємстві. Заробітна плата розраховується виходячи із встановленої тариф, ставки чи окладу за фактично відпрацьований час.
• Почасово-преміальна форма оплати праці на підприємстві. Передбачає преміальну складову за підсумками місяця, кварталу, року. Умови нарахування премії визначаються положенням про преміювання, колективним договором.
• Відрядна система оплати праці на підприємстві. Заробітна плата розраховується виходячи із заздалегідь встановленого розміру оплати за кожну одиницю якісно виконаної роботи або виготовленої продукції (відрядних розцінок).
• Пряма відрядна система оплати праці на підприємстві. Заробіток визначається за заздалегідь встановленої розцінки за кожну одиницю виробленої продукції відповідної якості.
• Відрядно-прогресивна форма оплати праці на підприємстві. Вироблення працівника в межах встановленої вихідної норми (бази) оплачується по основним (незмінним) розцінками, а вся вироблення понад вихідної норми - за підвищеними відрядними розцінками.
• Відрядно-преміальна форма оплати праці на підприємстві. Заробітна плата працівника складається із заробітку за основним відрядними розцінками, нарахованого за фактичну виробку, та премії за виконання і перевиконання встановлених показників праці.
• Акордна форма оплати праці на підприємстві. Розмір оплати виконаних робіт встановлюється не за кожну вироблену операцію окремо, а за весь комплекс робіт.
• Безтарифна система оплати праці на підприємстві. Грунтується на застосуванні різних видів коефіцієнтів (наприклад, коефіцієнт трудової участі) для оцінки кваліфікації та результативності праці працівників і використанні їх для розподілу між працівниками засобів на оплату праці, сформованих тим чи іншим способом.

          Для досягнення високих кінцевих  результатів оплату праці керівників, спеціалістів, робітників в умовах ринкової економіки доцільно будувати на таких принципах:

           По-перше, основним критерієм  диференціації заробітної плати  по підприємствах, робітникам повинен бути кінцевий результат їхньої праці.Підвищення заробітної плати варто робити лише в міру росту кінцевих результатів праці колективу.

          По-друге, необхідно забезпечувати випереджаюче зростання продуктивності праці в порівнянні зі зростанням заробітної плати, так як це є неодмінною умовою нормального розвитку виробництва, продуктивних сил.

          По-третє, доцільно сполучити індивідуальну і колективну зацікавленість і відповідальність у результатах праці.

          По-четверте, механізм оплати праці повинен стимулювати підвищення кваліфікації працівників, враховувати умови праці.

        По-п'яте, системи оплати праці повинні бути простими, зрозумілими всім працівникам. При виборі системи оплати праці доцільно враховувати форму власності, розмір підприємства, його структуру, характер виробленої продукції (послуг), а також особливості домінуючих у колективі цінностей і цілей. При цьому необхідно насамперед мати на увазі функціональні обов'язки керівників.Їх головне завдання полягає в тому, щоб забезпечити неухильний ріст обсягу виробництва (послуг) високоякісною продукцією при мінімальних витратах ресурсів на основі прискорення науково-технічного прогресу, використання передового досвіду.

         У центрі уваги керівників повинні бути питання соціального розвитку колективу, умови праці та побуту працівників. Таким чином, планування заробітної плати повинно забезпечувати усунення надмірностей в оплаті праці і дотримання правильних співвідношень між зростанням продуктивності праці і середньою зарплатою, ефективне використання фонду зарплати. Планування повинен передувати ретельний аналіз витрачання фонду зарплати за попередній період. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. характеристика  методик розробки фонду оплати праці на підприємстві

          Методика планування - це сукупність методів та їх спрямованість відповідно до методології планування, вона залежить від обраних критеріїв планування. Узгодження плану є елементом не тільки організації, але й технології планування. Виділяють 4 основні методи планування ФОП: