Методика оцінки ефективності інвестицій за рахунок лізингових компаній

              

              Результати розрахунків показують, що використовувати кредит банку в даному випадку вигідніше, ніж купувати обладнання на умовах лізингу. В останньому випадку збиток (втрати) підприємства її за рік 5268 грн.

     Цей висновок правомірний для всіх випадків, коли розмір щорічного платежу за договором лізингу перевищує  суму щорічних платежів за кредитним  договором і додаткового (порівняльного) ефекту. При цьому в суму щорічних платежів включається сума щорічного  погашення кредиту та відсотків  по ньому. Тобто якщо додатковий ефект  від лізингу в рівнянню з іншими джерелами фінансування проектів має  негативне значення, то використання лізингу неефективно. І навпаки, якщо додатковий ефект від лізингу  в порівнянні з іншими джерелами  фінансування проекту має позитивне  значення, то використання лізингу  ефективно.

      V етап (заключний). Розрахунок порівняльного  економічного ефекту від реалізації  інвестиційного проекту при використанні  лізингу замість альтернативних  джерел фінансування (кредит ресурсів  банку та ін).

     Епор= Ел- Екр  (10) ,

       де Епор - порівняльний економічний ефект від реалізації інвестиційного проекту при використанні лізингу замість альтернативних джерел фінансування, грн.;

     Ел  - фінансовий ефект (чистий прибуток або її приріст) при використанні лізингу для фінансування інвестиційного проекту, грн.;

     Екр - фінансовий ефект від реалізації інвестиційного проекту з використанням  кредитних ресурсів банку, грн.

     Розрахунок  фінансового ефекту від реалізації інвестиційного проекту з використанням  кредитних ресурсів банку.

     Виручка від реалізації продукції, виробленої за допомогою обладнання, придбаного за рахунок кредитних ресурсів банку, в розрахунку на рік дорівнює 10 000 грн., собівартість реалізованої продукції, включаючи суму амортизації, - 76 000 грн., річна сума амортизації - 20000 грн., щорічний розмір плати за кредитні ресурси банку - 29 832 грн., податкова пільга за вирахуванням податку на майно - 6000 грн., прибуток від реалізації інвестиційного проекту в розрахунку на рік - 24 000 грн. (Розраховується як різниця між виручкою від реалізації продукції та повною собівартістю реалізованої продукції), ставка податку на прибуток - 35%.

     Фінансовий  ефект (чистий прибуток або її приріст) від реалізації інвестиційного проекту  з використанням кредитних ресурсів банку в розрахунку на рік рекомендується розраховувати за наступною формулою:

     Екр = (ВП - С + А) - К + ПП - П * Н / 100,              (11)

     де  Екр - фінансовий ефект від реалізації інвестиційного проекту з використанням  кредитних ресурсів банку в розрахунку на рік; при цьому інвестиційний  проект спрямований на організацію  випуску нової продукції, грн.;

     ВП - виручка від реалізації продукції, виробленої за допомогою обладнання, придбаного за рахунок кредитних  ресурсів банку, в розрахунку на рік, грн.;

     С - собівартість реалізованої продукції, включаючи суму амортизації, грн.;

     А - річна сума амортизації, нарахована від вартості придбаного обладнання, грн.;

     К - щорічний розмір плати за кредитні ресурси банку (відшкодування позики і відсотків по ній), грн.;

     ПП - податкова пільга за вирахуванням податку на майно, при використанні для фінансування інвестиційного проекту  кредитних ресурсів банку, грн.;

     П - прибуток від реалізації інвестиційного проекту в розрахунку

     на  рік, грн.;

     Н - ставка податку на прибуток,%.

     Екр = 100000 - 76000 + 20000 - 29832+6000 – 24 000*35= 11 768 грн. Фінансовий ефект від реалізації інвестиційного проекту з використанням лізингових платежів (Ел). Виходячи з того, що сума лізингових платежів в розрахунку на рік становить 34 000 грн., а прибуток від реалізації інвестиційного проекту в розрахунку на рік - 10 000 грн.

     Ел = ВП - (С+ЛП-А)-П * Н/100 = П-П*Н/100,          (12)

     де  ЛП - сума лізингових платежів в розрахунку на рік, грн.;

     інші  позначення ті ж, що і у формулі (11).

ЛП = 100 000 - (76 000 34 000 - 20 000) - 10 000 * (35/100) = 10 000 - 3 500        = 6500 грн.

       У цьому випадку збиток від  реалізації інвестиційного проекту  з використанням лізингу як  джерела фінансування, в порівнянні  з використанням на ці цілі  кредитних ресурсів банку в  розрахунку на рік складе 5 268 грн.  Він розрахований як різниця  між фінансовими проектами, отриманими  від використання лізингу та  кредитних ресурсів банку за  формулою 10:

     Епор = 6 500 – 11 768 = -5 268 грн.

     З метою аналізу факторів, що вплинули на відхилення фінансів ефекту від  реалізації проекту за рахунок лізингу  від ефекту альтернативного джерела  фінансування (кредитних ресурсів банку) вся інформація зведена в табл. 1.2.

     Таблиця 1.2.

Аналіз  впливу факторів на виникнення додаткового  фінансового                                                     ефекту за рахунок використання лізингу для інвестування, грн.

 

     За  даними таблиці при використанні лізингу у порівнянні з кредитами  банку дохід від реалізації проекту  зменшується на 34 000 грн. ( так як лізингові  платежі включаються в собівартість продукції). Однак, враховуючи плату за кредитні ресурси, рівну 29 832 грн., зменшення доходу складе 4168 грн. (34 000 - 29 832). Поряд з цим дохід від лізингу буде менше на 6000 грн. внаслідок недоотримання пільг з податку на прибуток з урахуванням сплати податку на майно. Разом з тим платежі з податку на прибуток при використанні лізингу будуть на 4900 грн. менше, ніж при використанні кредитних ресурсів. Алгебраїчна сума додаткових доходів і втрат відображає порівняльний фінансовий ефект від реалізації інвестиційного проекту за рахунок різних джерел фінансування. Значення цього показника в розрахунку на рік рівний 5268 грн. Отже, використання лізингу в конкретному прикладі неефективно.

     Однак якщо б підприємство не змогло скористатися пільгою з податку на прибуток, то ефективніше було б вдатися до лізингу як джерела фінансування інвестиційного проекту. Така ситуація може виникнути, якщо підприємство нерентабельне, тобто. має збиток від комерційної діяльності, або якщо вона не повністю використовувало амортизацію на реалізацію проектів.

     Таким чином, перш ніж вирішити питання  про фінансування проекту, необхідно  визначити порівняльний фінансовий ефект різних джерел коштів. І, виходячи з максимального значення даного показника, ухвалити остаточне рішення про те, яке джерело фінансування інвестиційного проекту буде використовуватися.

     Лізинг  може стати ефективною формою підприємницької  діяльності в тому випадку, якщо лізингодавець (фінансова компанія) використовує вільні власні ресурси на інвестування. При цьому необхідно дотримання одного неодмінної умови - повинен виникати додатковий економічний ефект від  реалізації інвестиційного проекту  за рахунок лізингу в порівнянні з альтернативними джерелами  фінансування.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Висновок 

       Знання сучасних методів оцінки  ефективності інвестицій дозволить менеджерам підприємства прийняти кваліфіковане рішення про те, який з інвестиційних проектів слід реалізувати в першу чергу, щоб отримати максимальний економічний виграш.

     Сьогодні  технологіями та методиками застосування лізингу в різних галузях економіки  цікавляться і самі лізингові  компанії, що розширюють сфери своєї  активності, і промисловці, які проводять  переоснащення своїх підприємств  сучасною технікою, і страховики, що відкрили для себе новий ринок, і вітчизняні виробники, зацікавлені в збуті свого товару з використанням схем лізингу.

     За  час свого існування в Україні лізинг, як універсальний механізм залучення інвестицій, що застосовується, практично для будь-якої галузі промисловості, для дрібного та середнього підприємництва, для будь-якого регіону, довів свою ефективність як економічного інструменту.

     Досвід  багатьох країн світу підтверджує  високу ефективність лізингу, як інструменту залучення інвестицій, навіть у період економічної кризи.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Список  літератури

1. Бланк И.  А. Основы инвестиционного менеджмента.  Т.1. - К.: Эльга-Н, Ника-Центр, 2001. - 536 с.

2. Зимин И.  А. Реальные инвестиции. Учебное  пособие. - М.: Ассоциация авторов  и издателей "ТАНДЕМ". Издательство "ЭКМОС", 2000. - 304 с.

3. Методические  рекомендации  по  оценке  эффективности  инвестиционных проектов: Официальное издание.-М.: Экономика, 2000.-421 с.

4. Пересада А.А.  Управління інвестиційним процесом. - К.: Лібра, 2002. - 472 с.

5. Пересада А.  А., Майорова Т. В. Інвестиційне  кредитування: Навч. Посібник. - К.: КНЕУ, 2002. - 271 с.

6. Старик Д.  Э. Расчеты эффективности инвестиционных  проектов: Учебное пособие. - М.: ЗАО  "Финстатинформ", 2001. - 131 с.

7. Старик   Д.   Э.   Как   рассчитать   эффективность   инвестиций.   -   М.: Финстатинформ, 1996. - 94 с.

8. Абрамов С.И. Инвестирование. М., 2000

9. Шевчук В.А., Рогожин П.С.,′′Основи інвестиційної діяльності′′ Київ : Генеза,1997р.,384с.,стор.330-334. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ІІ  Практична частина 

Визначення  загальної вартості та видової структури  основних виробничих фондів

    Для визначення видової структури основних виробничих фондів підприємства розраховують  питому вагу кожної їх групи у загальній  вартості фондів підприємства: 

         де I_i — питома вага 1-ї, 2-ї 3-ї та 4-ї групи основних фондів (відповідно до державного класифікатора ДК-013-97 та «Положенням про внесення змін до закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 349- IV від 24.12.02»);

      B_n — вартість основних виробничих фондів по підприємству в цілому;

       B_ni — первина вартість і-ї групи основних виробничих фондів на початок року, грн.

    Таблиця 2.1.

Наявність основних виробничих фондів на 1 січня  поточного року, тис.грн.