Методика оцінки ефективності інвестицій за рахунок лізингових компаній

                         МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

    НАЦІОНАЛЬНИЙ  АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

    ІНСТИТУТ  ЕКОНОМІКИ І МЕНЕДЖМЕНТУ 
 
 
 

     КУРСОВА РОБОТА

 

з дисципліни « Економіка підприємства »

на тему :

«Методика оцінки ефективності інвестицій за рахунок лізингових компаній» 
 
 
 
 

                                                                               Виконала :

                                                              студентка групи ФЕП 213

                                            Жакун Ілона В.

                                               Науковий керівник:

                                         Хриптунов П.В.

                                                         
 
 
 
 
 

     Київ - 2010 

План

                  І Теоретична частина ……………………………....………………… .3

    1.1.Вступ …………………………....……………………………………..……...3

    1.2.Лізинг як метод інвестування ……………………………………………….4

   1.3. Методика оцінки ефективності інвестицій за рахунок лізингових      компаній……………………………………..……………………….…………...7

    1.4.Висновок…………………………………………………………………….. 20

    1.5. Список літератури…….………………………………………………..….. 21

                ІІ Практична частина …………………………………………………...22

2.1 Визначення загальної вартості та видової структури основних виробничих фондів…………………………………………………………………………….22

2.2 Визначення річної потреби обігових коштів підприємства………………23

2.3 Визначення кошторису витрат виробництва готової продукції та собівартості одиниці продукції…………………………………………...…….24

2.4 Розрахунок показників ефективності виробництва…………………….....29

2.5. Обґрунтування  та вибір кращого варіанта  інвестиції………………….....30

      2.6 Висновок………………………………………………………………..…. 42 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     І Теоретична частина

     Вступ

     Дослідження проблем інвестування є одним  з найбільш актуальних завдань економічної  науки. У сучасних умовах України інвестиції мають стати найважливішим засобом забезпечення виходу з довготривалої економічної кризи, досягнення реальних структурних зрушень у народному господарстві, технічного переозброєння, підвищення якісних показників господарської діяльності на мікро- та макрорівнях і, головні, життєвого рівня населення. Активізація інвестиційного процесу є вирішальною умовою продовження соціально-економічних перетворень.

     Саме  інвестиції у виробництво товарів  і послуг живлять економіку будь-якої країни, додають стабільність будь-якій державі і визначають його майбутнє.

     Систематичне  недофінансування інвестиційних процесів призвело того, що середній вік устаткування в промисловості становить 16 років, а середній фактичний термін його служби - більш 30 років.

     Абсолютно ясно, що ключ до вирішення більшості  економічних проблем України - у широкомасштабному переозброєнні виробництва на базі нових технологій. Очевидно і те, що без інвестицій в основні фонди цього завдання не вирішити.

     Проблема  надходження нових інвестицій в  реальний сектор економіки стоїть в  Україні дуже гостро. Купівля обладнання підприємствами скрутна або просто неможлива. Через відсутність у них фінансових коштів отримання кредиту також проблематично, тому що вимагає наявності стартового капіталу (як правило, мінімум 20 відсотків вартості обладнання доведеться заплатити з власних коштів), так і терміни кредитування малі - не перевищують 1-2 років.

     Вихід зі становища  - в широкому застосуванні нових фінансових інструментів виробничого інвестування, одним з яких є лізинг. 
 

     Лізинг  як метод інвестування

            Умови господарювання підприємств під час становлення ринкової економіки пред’являють жорсткі вимоги до зниження витрат на виробництво, освоєння нової техніки і технологій, підвищення якості і конкурентоспроможності продукції. Однак, багато суб’єктів господарської діяльності неспроможні виконати вказані вимоги, оскільки змушені експлуатувати фізично зношені та морально застарілі основні фонди, застосовувати віджилі енерго- і матеріаломісткі технології. Оновлення матеріально-технічної бази, прискорення науково-технічного прогресу і інноваційних процесів стало б можливим при залученні значного обсягу інвестицій.

     Загальний попит на інвестиції в Україні  складає більше 50 млрд. дол. США. При  цьому, на думку Мінекономіки, потреба  металургії - як мінімум 7 млрд. дол. США, машинобудування - більше 5 мільярдів, транспорту - близько 3 мільярдів. У  той же час рівень роботи підприємств  обмежує їх можливості фінансування за рахунок власних коштів.

     Перед підприємствами стоїть нагальна необхідність пошуку інших джерел фінансування, форм і методів їх використання. Великі потенційні можливості в цьому  плані надає лізинг.

     Лізинг (англ. leasing, від lease - орендувати, здавати  в оренду) - довготермінова оренда машин, устаткування, транспортних засобів, будівель виробничого призначення, яка передбачає можливість їх наступного викупу орендарем  заздалегідь обумовленою ціною. Лізинг створює сприятливі умови  для отримання необхідного устаткування без значних одноразових витрат, а також дозволяє уникнути витрат, пов’язаних із моральним старінням  техніки.

       Всі лізингові операції поділяються на два типи: Оперативний - лізинг з неповною окупністю, фінансовий - лізинг з повною окупністю. До оперативного лізингу належать всі угоди, в яких витрати орендодавця (лізингодавця), пов'язані з придбанням що здається в оренду майна, окупаються частково протягом початкового терміну оренди. Оперативний лізинг має такі особливості:

• орендодавець не розраховує покрити всі свої витрати за рахунок надходжень від одного орендаря (лізингу одержувача);
• терміни оренди не охоплюють повного фізичного зносу майна;
• ризик від псування або втрати майна лежить головним чином на орендодавця;
• після закінчення встановленого терміну майно повертається орендодавцю, який продає його або здає в оренду іншому клієнту.

     До  складу оперативного лізингу включаються: рейтинг - короткострокова оренда майна  від одного дня до одного року; хайрінг - середньострокова оренда від одного року до трьох років. Зазначені операції передбачають багаторазову передачу стандартного обладнання від одного орендаря до іншого.

     Фінансовий  лізинг передбачає виплату протягом строку оренди твердо встановленої суми орендної плати, достатньої для повної амортизації машин і обладнання, здатної забезпечити йому фіксований прибуток. Фінансовий лізинг поділяється  на: лізинг з обслуговуванням; леверидж лізинг; лізинг в «пакеті».

     Лізинг  з обслуговуванням являє собою  поєднання фінансового лізингу  з договором підряду і передбачає надання цілого ряду послуг, пов'язаних з утриманням та обслуговуванням  зданого в найм устаткування.

     Леверидж  лізинг - особливий вид фінансового  лізингу. У цій угоді більша частка (за вартістю) здається в оренду обладнання береться в оренду у третьої сторони - інвестора. У першій половині терміну  оренди здійснюються амортизаційні  відрахування по орендованому обладнанню та сплата відсотків за позикою взятої на його придбання, що знижує оподатковуваний  прибуток інвестора та створює ефект  відстрочки податку.

     Лізинг  в «пакеті» - система фінансування підприємства, при якій будівлі та споруди надаються у кредит, а обладнання здається орендареві за договором оренди.

     Виходячи  з джерела придбання об'єкта лізингової угоди лізинг можна розділити  на прямий і зворотній. Прямий лізинг передбачає придбання орендодавцем у підприємства-виробника (постачальника) майна в інтересах орендаря. Зворотний  лізинг полягає в наданні підприємством-виробником частини його власного майна лізингової компанії з одночасним підписанням  контракту про його оренду.

     Таким чином, підприємство отримує грошові  кошти від здачі в оренду свого  майна, не перериваючи його експлуатації. Подібна операція тим вигідніше  підприємству, чим більше будуть доходи від нових інвестицій. в порівнянні з сумою орендних платежів. В умовах лізингу майно, яке використовується орендарем протягом всього терміну  контракту, числиться на балансі  лізингодавця, за яким зберігається право  власника.

     Лізинг  істотно відрізняється від оренди. На відміну від орендаря лізингоотримувач не тільки отримує об'єкт у тривале  користування. На нього покладаються традиційні обов'язки покупця, пов'язані  з правом власності: оплата майна, відшкодування  втрат від випадкової загибелі майна, його страхування і технічне обслуговування, а також ремонт. У разі виявлення  дефекту в об'єкті лізингової угоди  лізингодавець вважається вільним  від гарантійних зобов'язань, і  всі претензії лізингоодержувач безпосередньо пред'являє постачальнику.

     Фінансові ресурси лізингових компаній формуються за рахунок: внесків учасників, надходжень орендних платежів, позичок банків; коштів, отриманих від продажу цінних паперів. Прибуток лізингових компаній утворюється як різниця між отриманими доходами і витратами. Основний вид доходу - орендна плата. Орендні платежі за використання об'єктів лізингу повинні забезпечити лізингодавцю (банку або лізингової компанії) відшкодування витрат на придбання і утримання майна (до здачі його в оренду), а також необхідну величину прибутку. Орендний платіж може бути встановлений незмінним на весь період лізингу або мінливим виходячи з рівня коливання позикового відсотка. При цьому враховується динаміка інфляції. З отриманого прибутку лізингова компанія сплачує відсотки за кредит, податки до бюджету, а чистий прибуток використовується нею самостійно.

     При використанні лізингу необхідно  враховувати те, що він дає лише тимчасове право лізингоодержувачу  використовувати орендоване майно, але може виявитися більш дорогим, ніж банківський кредит на придбання  того самого обладнання.

Методика оцінки ефективності інвестицій за рахунок лізингових компаній

     Лізингоодержувачу необхідно прийняти розумне управлінське рішення про вибір способу  фінансування інвестиційного проекту, маючи в своєму розпорядженні  при цьому інформацію про розмір щорічного лізингового платежу  або про загальну суму лізингових платежів за весь термін використання майна. У разі відсутності власних  коштів фінансування вибір робиться між двома варіантами:

     - Використання лізингу як форми  залучення позикових коштів;

     - Використання позик (кредитів  банку).

       Розглянемо наступну ситуацію:

     Підприємство  бажає придбати верстат вартістю 100 000 грн. Лізингодавець пропонує передати цей верстат в лізинг з щорічною платою

34 000 грн.  за договором, укладеним на 5 років.

     Знаючи  орендну плату (суму щорічного лізингового  платежу), можна уточнити в банку  питання про те, скільки потрібно щорічно платити банку, щоб погасити кредит за п'ять років у розмірі 100 000 грн. під 15% річних.

     1. Розрахунок розміру щорічного  платежу банку, що включає суму  кредиту та відсотків по ньому,  а також загальної суми цих  платежів за 5 років.

     ПКр = К х Кан,                                 (1)

     ПКр= 100 000 х 0,29832 = 29832 грн.,

       де ПКр - розмір щорічних платежів банку, що включають частину і відсотки за кредит;

     К - позика банку, що дорівнює 100 000 грн.;

     Кан - коефіцієнт ануїтету, рівний 0,29832 при 15% річних терміном на 5 років.

     За  п'ять років загальна сума платежів банку становитиме 149 160 грн., з них 100 000 грн. - позика і 49 160 грн. - відсотки за кредит.

     Розмір  щорічних платежів лізингодавцю складе 34 000 грн. за п'ять років - 170 000 грн.

           Якщо оцінювати тільки дані цифри, то цілком зрозуміло, що економічно ефективніше використовувати кредитні ресурси банку для придбання верстату, ніж користуватися послугами лізингодавця, так як сума щорічного платежу банку, що включає погашення позики і відсотків по ній, менше, ніж сума щорічного платежу лізингодавцю. Однак джерелом погашення кредиту є чистий прибуток підприємства, амортизація і податкові пільги, у той час як лізингові платежі повністю включаються до собівартості продукції.