Кредитна система, її роль та особливості розвитку в сучасних умовах
Автор работы: Пользователь скрыл имя, 07 Апреля 2015 в 15:51, курсовая работа
Описание работы
Кредитна система України — важлива сфера національної економіки, де в останні роки відбуваються радикальні зміни. Корінним чином змінюється кредитна система, запроваджуються нові форми кредитування і розрахунків, іншими стають взаємовідносини між банками і їх клієнтами, складаються нові пропорції між фінансами і кредитом. На фоні активного розвитку товарних і фінансових ринків роль грошей різко зростає.
Содержание работы
ВСТУП………………………………………………………………………3 РОЗДІЛ 1 …………………………………………………………… ……….5 РОЗДІЛ 2 ВИДИ ТА ФУНКЦІЇ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ…………………………………………………………………………..12 РОЗДІЛ 3 ПРОБЛЕМИ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ КРЕДИТНОЇ СИСТЕМИ В УКРАЇНІ В СУЧАСНИХ УМОВАХ…………………………………………………………………….21 ВИСНОВКИ…………………………………………………………….........33 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………
Розглянемо динаміку вимог
банків за кредитами наданими фізичним
особам та в економіку України станом
на 01.01.2010 р.
Вимоги банків за кредитами,
наданими суб’єктам господарювання та
фізичним особам, на 01.01.2010 р. становили
217,1 млрд. грн. У структурі кредитних вкладень
за видами валют переважали вимоги за
кредитами, наданими в національній валюті.
Їх обсяг на 01.01.2010 р. становив 111,7 млрд.
грн., або 51,4% від загального обсягу заборгованості
за наданими кредитами, що на 5,3 процентного
пункту менше, ніж на початок року 2010 р.
У структурі вимог банків за кредитами
за категорією позичальників більшу частину
становила заборгованість суб’єктів
господарювання, частка якої внаслідок
випереджаючих темпів кредитування фізичних
осіб мала тенденцію до зниження. Так,
якщо на початок 2006 року вимоги за кредитами
суб’єктам господарювання становили
77,9% від загального обсягу вимог, то на
кінець 2010 року – 69,0%.
Протягом 2011 року поліпшення
структури ресурсної бази через залучення
депозитних вкладів на довгостроковій
основі сприяло подальшому зростанню
частки заборгованості за довгостроковими
кредитами у структурі кредитних вкладень.
На 01.01.2011 р. питома вага довгострокових
кредитів серед вимог банків за кредитами
становила 64,6%, що на 2,8 процентного пункту
більше, ніж на 01.01.2010 р. [6,28]
Таким чином, у загальному обсязі
вимог банків за кредитами, наданими суб’єктам
господарювання та фізичним особам, найбільшою
залишалася частка заборгованості суб’єктів
господарювання за отриманими короткостроковими
кредитами в національній валюті (21,0%)
та довгостроковими кредитами як у національній
(18,9%), так і в іноземній (19.5%) валюті. Також
динамічно зростала частка довгострокових
кредитів фізичним особам в іноземній
валюті (до 18,1%) .
Упродовж 2011 року поліпшилась
якість кредитних вкладень в економіку
України, про що свідчить зменшення (з
2,5 до 2,3%) частки проблемних кредитів у
загальному обсязі вимог банків за наданими
кредитами. При цьому питома вага заборгованості
за простроченими кредитами залишилася
на рівні початку року – 1,2%, а за сумнівними
кредитами – знизилася на 0,2 процентного
пункту до 1,0%.
Темпи зростання заборгованості
за кредитами протягом 2006 року були найвищими
порівняно з аналогічним періодом останніх
семи років, що сприяло прискоренню економічного
зростання.
По відношенню до ВВП заборгованість
за кредитами, наданими банками, зросла
за 2010 р. з 33,8 до 43,6%. Обсяги кредитування
економіки зростали з початку року переважно
за рахунок приросту заборгованості за
кредитами, наданими в іноземній валюті,
– в цілому на 43,3 млрд. грн., або на 69,6%,
до 105,4 млрд. грн. [7,18]
Така ситуація пояснювалася:
нижчим рівнем процентних ставок за кредитами
в іноземній валюті порівняно з кредитами
в національній валюті в умовах стабільності
обмінного курсу гривні щодо долара США
(додаток А).
На величину відсоткових ставок
по банківських кредитах значною мірою
впливає рівень облікової ставки НБУ (додаток
Б) та відсоткових ставок за депозитами.
Крім того, рівень відсоткових ставок
за банківськими кредитами формується
під впливом ризиків, які мають місце при
кредитуванні банками своїх клієнтів,
адміністративних, операційних та інших
витрат банків. [8,37]
Аналіз динаміки відсоткових
ставок за банківськими кредитами свідчить,
що вартість кредитів для всіх позичальників
має тенденцію до зменшення. Так, наприклад,
ще в липнi 2007 р. процентні ставки за кредитами
банків у нацiональнiй валютi знизились
до 13.9% рiчних, а за кредитами в iноземнiй
валютi почали зростати. У серпні середньозважена
ставка кредитування знизилась як в національній
валюті на 0,6 в.п. (до 13,3%, на початку року
– 15,1%), так і в іноземній - на 0,2 в.п.
(до 11,3%, на початку року – 11,5%). Обсяг коррахунків
банків збільшився на 0,5 млрд. грн. до рівня
19,9 млрд. грн. (при вільній ліквідності
– 14,5 млрд. грн.). Такої ліквідності достатньо
для кредитної підтримки процесів економічного
розвитку, забезпечення поточної діяльності
суб’єктів економіки та підтримки низької
ставки міжбанківського ринку, яка протягом
місяця залишалась стабільною (1,6%). Середньозважена
ставка за кредитами в національній валюті
у вересні збільшилася з 13.3% до 13.8% річних,
в іноземній зменшилася з 11.3% до 11.1% річних.
Інтегральна ставка за кредитами у вересні
порівняно з серпнем збільшилася з 12.6%
до 12.9% річних. Але вартість банківських
кредитів в Україні є досить високою. За
висновками експертів високі ставки за
кредитами значною мірою обумовлені наступним
чинниками :
- процентні ставки змушені
перекривати ризик неповернення
кредитів, у тому числі іншими
позичальниками.
- неефективна структура
витрат банків, коли процентні
доходи виступають не тільки
компенсатором процентних витрат,
але і чи не єдиним джерелом
покриття витрат адміністративних.
- недосконала практика
управління кредитними ризиками,
зокрема відсутність інструментів
пом’якшення такого ризику.
- недосконала конкуренція
на ринку банківських послуг
та висока вартість залучених
коштів ;
- нарощуванням ресурсної бази
банків насамперед за рахунок прискореного
зростання депозитних коштів у іноземній
валюті на внутрішньому ринку та за рахунок
активного залучення банками коштів на
міжнародних фінансових ринках;
- активізацією імпортерів,
які формували попит на кредити в іноземній
валюті.
Із початку року зберігалася
позитивна тенденція до зростання довгострокових
кредитних вкладень. За 2011 р. вимоги банків
за кредитами, наданими на строк понад
один рік, збільшилися на 51,5 млрд. грн.
(на 58,2%) до 140,1 млрд. грн., що у 2,3 раза більше
за збільшення вимог за короткостроковими
кредитами – на 22,1 млрд. грн. (або на 40,4%)
до 76,9 млрд. грн. У жовтні поточного року
зростання заборгованості за довгостроковими
кредитами становило 6,9 млрд. грн., або
5,2%, за короткостроковими – 0,5 млрд. грн.,
або 0,7%. Вагоміше зростання кредитних
вкладень за всіма строками повернення
спостерігалося в іноземній валюті .
Позитивною тенденцією у 2006
р. було суттєве зростання обсягів кредитів,
наданих в інвестиційну діяльність суб’єктів
господарювання та фізичних осіб, заборгованість
за якими за десять місяців поточного
року зросла на 89.3%, зокрема у жовтні –
на 6,2% до 42,4 млрд. грн. Проте їх частка у
структурі кредитних вкладень, хоча й
підвищилася на 3,9 процентного пункту,
залишалася на невисокому рівні (19,5%). Заборгованість
за кредитами, наданими на інвестиційні
цілі суб’єктам господарювання та фізичним
особам, на 01.01.2007 р. розподілилася майже
порівну і становила по 21,2 млрд. грн.
У структурі вимог банків за
кредитами в інвестиційну діяльність
відзначалася позитивна динаміка зростання
питомої ваги заборгованості за іпотечними
кредитами, яка на кінець 2006 року становила
52,1%. Серед цих вимог переважну більшість
(73,4%) становили вимоги за кредитами, наданими
фізичним особам, з яких 87,4% – заборгованість
в іноземній валюті.
Заборгованість за кредитами,
наданими на забезпечення потреб поточної
діяльності, на 01.01.2010 р. становила 174,7 млрд.
грн., або зросла за 2006 р. на 44,4%, у тому числі
за жовтень – на 2,6%.
Упродовж 2010 року найбільший
приріст вимог банків за кредитами забезпечило
зростання заборгованості за кредитами,
наданими суб’єктам господарювання, збільшившись
на 36,4%, або на 40,0 млрд. грн. У структурі
вимог банків за кредитами, наданими суб’єктам
господарювання, переважала заборгованість
у національній валюті, частка якої на
кінець 2010 року становила 57,8% і зменшилася
за десять місяців поточного року на 3,6
процентного пункту. З початку року темпи
зростання заборгованості за кредитами
в іноземній валюті становили 149,3%.
Найбільше кредитів у іноземній
валюті було надано суб’єктам господарювання
в доларах США та євро, частки яких на 01.01.2007
р. становили 83,3 та 14,9% відповідно. Решту
(1.8%) становили кредити в російських рублях
та інших валютах.
Заборгованість суб’єктів
господарювання за отриманими довгостроковими
кредитами, які становили переважну більшість
(55,7%) у загальному обсязі вимог за кредитами,
наданими суб’єктам господарювання, за
2006 рік збільшилася на 22,3 млрд. грн., або
на 36,6% до 83,4 млрд. грн. Вимоги банків
за короткостроковими кредитами на 01.01.2007
р. становили 66,4 млрд. грн., або зросли на
17.6 млрд. грн., або на 36,1% до 66,4 млрд. грн.,
у тому числі в іноземній валюті – на 52,9%.
У жовтні їх обсяг скоротився на 0,2% виключно
за рахунок зменшення їх частини в національній
валюті (на 2,8%).
У 2006 році зростання вимог банків
за кредитами суб’єктам господарювання
забезпечувалося зростанням заборгованості
за кредитами, наданими на операції з нерухомим
майном, оренду, інжиніринг та надання
послуг підприємцям, на 78,8%, у будівництво
– на 53,1%, на виробництво електроенергії,
газу та води – на 53,0%, підприємствам транспорту
та зв’язку – на 48,6%, у сільське господарство,
мисливство та лісове господарство –
на 43,8%, у переробну промисловість – на
31,1%, торгівлю; ремонт автомобілів, побутових
виробів та предметів особистого вжитку
– на 26,6% та в добувну промисловість –
на 26,1% [5,31].
Слід зазначити, що переважну
більшість заборгованості зазначених
видів економічної діяльності становила
заборгованість за довгостроковими кредитами
. У загальному обсязі кредитних вкладень
частка заборгованості за кредитами суб’єктам
господарювання торгівлі, що були найвагомішими
споживачами кредитних ресурсів, знизилася
за 2006 р. на 2,7 процентного пункту до 37,2%.
Одночасно частка заборгованості за кредитами,
наданими сільгосптоваровиробникам, підвищилася
з 7,5 до 8,0%, будівництва – з 5,4 до 6,2% та підприємствам
транспорту та зв’язку – з 4,0 до 4,3% .
У структурі кредитних вкладень
за формами власності основну частину
(94.3%) становили кредити, надані суб’єктам
господарювання з приватною формою власності,
заборгованість за якими з початку 2006
року збільшилася на 36,5% (у жовтні – на
2,0%) до 141,3 млрд. грн. Вимоги за кредитами,
отриманими державними підприємствами,
за цей період зросли на 31,1% (у жовтні –
зменшилися на 2,9%) і на 01.01.2007 р. становили
7,7 млрд. грн. (або 5,1%). Решту 0,8 млрд. грн.
(або 0,6%) становили вимоги за кредитами,
наданими господарствам з комунальною
формою власності.
Таким чином надання кредитів
і проведення кредитної політики є найпоширенішою
операцією банківських установ. Кредитні
операції приносять банківським установа
основну частину доходу, при цьому процентні
ставки мають тенденцію зниження.
ВИСНОВКИ
У процесі виконання курсової
роботи було розглянуто такі поняття як
„кредитна система”, „НБУ”, „небанківські
фінансові інститути”, охарактеризовано
їх структуру та визначено функції кредитної
системи: перерозподільну, функцію заміщення,
стимулюючу та контрольну. Кредитна система
характеризується двома поняттями такими,
як сукупність кредитно-розрахункових
і платіжних відносин, що базуються на
визначених формах і видах кредитування
та сполучення різних кредитно-фінансових
інститутів (банків, страхових компаній,
кредитних союзів та ін.), що діють на кредитному
ринку і здійснюють акумуляції і мобілізацію
грошових ресурсів.
Також було визначено та охарактеризовано
п’ять етапів становлення кредитної системи
України:
1) процеси перереєстрації
та реорганізації;
2) виникнення банків
"нової хвилі";
3) етап банкрутства;
4) стабілізація
та впровадження національної
валюти – гривні;
5) прийняття нового Закону України
"Про банки і банківську діяльність"
та Закону України "Про фінансові послуги
та державне регулювання ринку фінансових
послуг".
Для реалізації поставлених
цілей, задач та мети курсової роботи було
проаналізовано сучасний стан кредитування
в Україні на прикладі динаміки видачі
кредитів та зміни процентної ставки на
кредити за 2006 – 2007 років. Завдяки проведеному
аналізу було встановлено, що кількість
споживчих кредитів з кожним роком збільшується,
також є тенденція збільшення кредитів
на інвестування, що дає змогу банкам знижувати
процентні ставки за кредитами, які залежать
від облікової ставки Національного Банку
України.
Але аналіз споживчого кредитування
в Україні показав, що видача кредитів
фізичним особам є досить ризикованою
операцією для банків України:
1) перша група ризиків пов’язана
із цільовим призначенням кредитів населенню;
2) друга група ризиків пов’язана
з тим, що кредитування населення активізується
в умовах існування тіньових доходів у
значної частини населення, застосування
банками скорингових процедур оцінки
платоспроможності позичальників;
3) третя група ризиків сформувалася
внаслідок розбалансованості активів
і пасивів за термінами;
4) четверта група ризиків виникла
в результаті валютної незбалансованості
кредитних вкладень.
Проведене в курсові роботі
комплексне дослідження шляхів кредитного
забезпечення населення та шляхів вдосконалення
споживчого кредитування дає змогу зробити
такі висновки.
Істотне зниження в останні
роки соціально-економічного рівня життя
населення України, а також його доходності
призвело до гостроти питання про кредити.
Саме на нього може сподіватися людина
у критичному фінансову становищі. Але
великі фінансові ризики, що супроводжують
банки під час проведення операцій по
кредитуванню фізичних осіб, спонукають
експертів до впровадження нових вимог
до кредитування, нових підходів та законів.
Одним із підходів до регулювання операцій
в іноземній валюті може стати також запровадження
лімітів на проведення банками валютних
операцій. Нині розроблено нову редакцію
Положення „Про порядок встановлення
НБУ лімітів відкритої валютної позиції
в безготівковій та готівковій формах
і контроль за їх дотриманням уповноваженими
банками”. Враховуючи наявні зміщення
у кредитній політиці банків у бік кредитування
споживчих витрат населення, необхідно
задіяти макрорегулятори (податкові, бюджетні,
монетарні) з тим, щоб забезпечити позитивний
імпульс для змін на користь кредитування
інвестицій.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ
ЛІТЕРАТУРИ
1. Закон України „Про банки
і банківську діяльність” №2121 – ІІІ від
07.12.2001.
2. Національний банк України
/ Навчальний посібник / Під ред. Любунь
О.С., Іванець І.В., 2010 р. – 351 с..
3. Правові основи банківської
діяльності / Підручник / Під ред. Костюченко
О.А., 2010 р. – 157 с.
4. Банківська діяльність / Навчальний
посібник / Під ред. Лаптєв С.М., Денисенко
М.П., Кабанов В.Г., Любунь О.С., 2010 р. – 320
с.
5. Особливості становлення
ринку банківських послуг в Україні / Навчальний
посібник / Банківська справа / Під ред.
Андрєєв А., 2003 р. – 184 с.
6. Тенденції та наслідки активізації
споживчого кредитування в Україні / Під
ред. Даниленко А., Шелудько Н. Т. / Вісник
НБУ 2010 р. №5.