Ефективность використання оборотних коштив

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 19 Сентября 2011 в 21:58, курсовая работа

Описание работы

Мета курсової роботи - розкрити теоретико-методологічні засади використання оборотних коштів підприємства.

Завдання, поставлені у курсовій роботі: визначити сутність ефективного використання оборотних коштів підприємства; зробити аналіз використання оборотних засобів на конкретному підприємстві ЗАТ "МТЦ-Мяско";
розкрити показники і фактори, що впливають на ефективне використання оборотних коштів.

Содержание работы

ВСТУП…………………………………………………………………………………..2
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ КОШТІВ………………………………………………………………...3
1.1. Сутність ефективного використання оборотних коштів підприємства….7
1.2. Методика аналізу ефективного використання оборотних коштів підприємства…………………………………………………………………………….8
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ
КОШТІВ НА ЗАТ «МТЦ-Мяско» …………………………………………………..15
2.1. Організаційно-економічний характер підприємства
ЗАТ «МТЦ-Мяско»……………………………………………………………………17
2.2. Аналіз факторів ефективного використання оборотних коштів………...19
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ.. …………………………21
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………...23
перелік використаних джерел…………

Файлы: 1 файл

Курсовая работа.doc

— 157.50 Кб (Скачать файл)

     Прискорення оборотності оборотних коштів, що виміряється коефіцієнтом оборотності і тривалістю одного обороту в днях, досягається різними заходами на стадіях створення виробничих запасів, незавершеного виробництва і на стадії обігу.

Оборотні кошти є однією зі складових частин майна підприємства.

     Стан і ефективність їх використання - одне з головних умов успішної діяльності підприємства.

     Розвиток ринкових відносин визначає нові умови їх організації.

     Висока інфляція, неплатежі й інші кризові явища змушують підприємства змінювати свою політику стосовно оборотних коштів, шукати нові джерела поповнення, вивчати проблему ефективності їх використання.

     Таким чином, наявність у підприємства достатніх оборотних коштів є  необхідною передумовою для його нормального функціонування в умовах ринкової економіки. 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.2. Методика аналізу ефективного використання оборотних коштів підприємства

 
           Торговельні організації повинні доцільно і ефективно використовувати обігові кошти.

     Це передбачає, по-перше, збереження власних оборотних коштів, неприпустимість зменшення їх суми, наявної в розпорядженні підприємства.

     Необхідною умовою збереження власних оборотних коштів є рентабельна робота підприємства.

     По-друге, оборотні кошти (власні і позикові) повинні використовуватися на певні цілі і в розмірі, передбаченому фінансовим планом.

     По-третє оборотні кошти слід використовувати ефективно, тобто плани повинні виконуватися при мінімальній сумі оборотних коштів.

     Під ефективним використанням оборотних коштів розуміється таке їх функціонування, при якому забезпечується стійкий стан фінансів, суворо дотримується фінансово-кошторисна дисципліна, досягаються найвищі результати при найменших витратах.

     Рівень ефективності використання загальної величини оборотних коштів і окремих їх видів характеризується системою вартісних і натуральних, кількісних і якісних показників.

     При оцінці загальної ефективності використання оборотних коштів розраховуються рентабельність (прибутковість), коефіцієнти фондовіддачі, фондомісткості.

     Рентабельність коштів найбільш повно характеризує ефективність фінансової діяльності торговельних підприємств, порівнюючи витрати з результатами.

     З одного боку, вона включає дохід - найважливіший елемент додаткового продукту, створюваного в соціалістичному суспільстві, з іншого боку, - оборотні кошти, наявні у підприємства.

     Рентабельність функціонуючих засобів визначається відношенням суми доходу до середньорічним залишкам оборотних коштів.

     Рентабельність оборотних активів зазвичай вивчають за тривалий період (5 - 10 років); аналізують абсолютні розміри і темпи її зміни, а головне виявляють прогнозні резерви зростання.

     Коефіцієнт фондовіддачі характеризує товарооборот, що припадає на I грн. оборотних коштів, і розраховується як відношення товарообороту до середнього запасу оборотних коштів.

     Коефіцієнт фондомісткості (завантаження) засобів в обороті є зворотним показником фондовіддачі і визначається шляхом ділення середніх запасів оборотних коштів на товарообіг.

     Цей коефіцієнт показує, який розмір оборотних засобів бере участь в одному рублі обороту.

     Чим менше показник завантаження оборотних коштів, тим ефективніше вони використовуються.

     Ці показники на практиці застосовуються рідко; зазвичай по товарообігу та доходів визначається ефективність функціонування всіх фінансових ресурсів. 
Найважливішим показником ефективності використання оборотних коштів є час товарного обігу.

     Це пояснюється тим, що розмір необхідних торговельним підприємствам оборотних коштів прямо пропорційний обсягу товарообігу і обернено пропорційний швидкості оборотності.

     Час звернення коштів вимірюється тривалістю одного обороту і коефіцієнтом оборотності.

     Тривалість одного обороту (Т0) обчислюється відношенням добутку середньої суми оборотних коштів, що знаходяться в розпорядженні підприємства, за певний період (Z0) і кількості днів в періоді (t) до суми реалізації за даний період (Q);

     (1.3)

     Т0 = Z0 x t Q,

     Середній розмір оборотних коштів визначається виходячи із суми оборотних коштів на певні дати і розраховується або за формулою (1.4) середньої арифметичної;

     (1.4)

     Z0 = (Z01 + ... Z0t) t,

     де t - число дат, або по середній хронологічній моментного ряду Z0 = (Z01 2 + Z02 + ... + Z0t-1 + Z0t 2): (t-1).

     Під обігом коштів, вкладених в окремі види запасів або витрат, розуміється перехід в наступну стадію кругообігу.

     Так, для грошових коштів оборотом є не їх надходження, а авансування на оплату придбаних товарів та інші потреби; для товарних запасів обігом служать відпустку або відвантаження; з відвантажених товарах оборот характеризується надходженням виручки.

     У цілому для всієї маси оборотних коштів, у тому числі нормованих, оборот - це завершення кругообігу при надходженні виручки.

     Середньорічні залишки оборотних активів можуть визначатися за формулами середньої хронологічної або середньої арифметичної (за даними поточного обліку і звітності).

     При розрахунку показників оборотності оборотних коштів повинна бути забезпечена порівнянність даних.

     Так, якщо середні товарні запаси включені в розрахунок за купівельної вартості, то і товарообіг беруть в такій же оцінці.

     Аналогічного принципу слід дотримуватися і при визначенні оборотності товарів відвантажених.

     При обчисленні оборотності інших видів оборотних активів у роздрібній торгівлі товарообіг прийнято брати в роздрібних цінах (у громадському харчуванні - за продажною вартістю).

     Оборотність в днях (час звернення) за всіма видами оборотних коштів визначають шляхом її підсумовування за окремими видами оборотних активів.

     Оборотність може вивчатися і в кількості оборотів (швидкість обігу) розподілом обсягу товарообігу за досліджуваний період на середні залишки оборотних активів.

     Оборотність оборотних коштів зазвичай вивчають в динаміці.

     По окремих видах оборотних активів і по підприємству в цілому встановлюють, наскільки прискорилася чи уповільнилася їх оборотність і скільки в результаті цього вивільнено або додатково вкладено коштів.

     Для визначення суми коштів, вивільненої або додатково вкладеної в результаті зміни часу звернення оборотних активів, необхідно фактичний середньоденний товарообіг звітного періоду помножити на прискорення чи уповільнення оборотності оборотних коштів у днях.

     При цьому по товарних запасах середньоденний товарообіг зазвичай беруть по купівельної вартості, по інших видах оборотних активів - у роздрібних цінах (на підприємствах громадського харчування - за продажною вартістю).

     Показник оборотності (в даному випадку - тривалість одного обороту в середньому за період) обчислюється як відношення середнього залишку оборотних засобів (наприклад, товарних запасів) до середньоденної реалізації у визначеному періоді і вимірюється в днях обороту.

     Для характеристики швидкості обороту коштів в ряді випадків застосовується показник коефіцієнта оборотності, який визначає кількість оборотів протягом відповідного періоду.

     Прискорення оборотності має велике значення тому, що при цьому створюється можливість забезпечити безперервність виробництва і реалізації меншою сумою оборотних коштів.

     Фактичну оборотність можна визначити як по всіх оборотних коштах, так і окремо по нормованих і ненормованих засобів, а також і по окремих елементах; планову ж оборотність - тільки за нормованим засобів.

     Слід розрізняти оборотність коштів у днях і запас коштів в днях обороту.Швидкість обігу коштів в днях висловлює тривалість одного обороту.Запас же коштів в днях обороту показує, на скільки днів є оборотних коштів.

     Він розраховується відношенням суми оборотних коштів на конкретну дату до середньоденного товарообігу досліджуваного періоду.

     Коефіцієнт оборотності засобів (еoc) свідчить про кількість оборотів, зроблених за конкретний період. Він обчислюється за формулою (1.5)

(1.5)

eoc=t : Тo,

де: t - число днів в періоді; Тo - тривалість одного обороту.

     Коефіцієнт оборотності доповнює показник оборотності в днях. Чим коротше період оборотності в днях, тим більше кругообігів проходять оборотні кошти і тим менше потреби в них.

     Для характеристики швидкості обороту оборотних коштів використовується показник, який виражає величину середньої тривалості обороту в днях, і розраховується діленням суми вкладень оборотних засобів (нормованих або всіх) на величину середньоденного обороту.

     У розрахунку оборотності використовуються дані про суму оборотних коштів по активу бухгалтерського балансу.

     При розрахунку показника оборотності всіх оборотних коштів з їх суми виключаються грошові залишки на розрахунковому рахунку.

     Це зумовлено насамперед тим, що прискорення оборотності може супроводжуватися вивільненням коштів, що зберігаються на розрахунковому рахунку.

     Якщо розраховувати оборотність з включенням в суму оборотних коштів залишку на розрахунковому рахунку, то дійсне прискорення оборотності може виявитися не виявленим.

     Крім того, як зазначалося, на розрахунковому рахунку чималу частину залишку становлять суми, не пов'язані з оборотних засобів.

     За іншим товарно-матеріальних цінностей (матеріалів, сировини, палива, пального, тарі, малоцінних і швидкозношуваних предметів) оборотність, обчислена до обсягу товарообігу, не зовсім точно характеризує час їх обігу.

     У зв'язку з цим за іншим товарно-матеріальних цінностей необхідно також визначати оборотність виходячи із середньоденного їх витрати.

     Цей показник прийнято називати приватної оборотністю оборотних активів. 
Приватні показники оборотності оборотних коштів обчислюють діленням середніх залишків окремих видів інших товарно-матеріальних цінностей на середньоденний їх витрату.

     За дебіторської заборгованості приватний показник оборотності визначають відношенням середніх її залишків до середньоденної сумою погашення.

     Приватні показники оборотності оборотних активів показують, за скільки днів у середньому витрачаються (оновлюються) залишки інших товарно-матеріальних цінностей, а по дебіторській заборгованості, - за який період вона погашається.

Информация о работе Ефективность використання оборотних коштив