МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
КРИМСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ 
ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ 
УНІВЕРСИТЕТ ІМ. ВАДИМА ГЕТЬМАНА» 
 
 

 
 
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВА 
 

КУРСОВА РАБОТА

з дисципліни «Економіка підприємства» 
 

на  тему:

«ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ КОШТІВ»

(на  прикладі підприємства 

ЗАТ «МТЦ-МЯСКО») 
 
 
 
 

ВИКОНАЛА:

Студентка II курсу

групи МЕ-22-09 (ДНФ)

Щербак  М.В. 

Науковий  керівник:

Танцюра М. Ю. 
 
 
 
 
 
 

м. Сімферополь, 2011 р. 

Зміст

ВСТУП…………………………………………………………………………………..2 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ КОШТІВ………………………………………………………………...3 
          1.1. Сутність ефективного використання оборотних коштів підприємства….7 
          1.2. Методика аналізу ефективного використання оборотних коштів підприємства…………………………………………………………………………….8 
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ

КОШТІВ НА ЗАТ  «МТЦ-Мяско»  …………………………………………………..15

         2.1. Організаційно-економічний характер підприємства

ЗАТ «МТЦ-Мяско»……………………………………………………………………17 
         2.2. Аналіз факторів ефективного використання оборотних коштів………...19 
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ.. …………………………21 
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………...23 
перелік використаних джерел…………………………………………..24

ВСТУП

 

     Актуальність теми курсової роботи полягає в тому, що кожне підприємство, починаючи свою діяльність, сприяє діяльності певної грошової сумою. Оборотні кошти підприємств покликані забезпечувати безперервне їх рух на всіх стадіях кругообігу з тим, щоб задовольняти потреби виробництва в грошових і матеріальних ресурсах, забезпечувати своєчасність і повноту розрахунків, підвищувати ефективність використання оборотних коштів.

     Вивчення  наявних робіт ряду авторів Алесєєва М.М., Бикадорова В.Л.,  Алексєєва П.Д., Єфімова О.В., Руденка А.І. показує, що проблема ефективного господарювання торгових підприємств включає краще використання їх фондів, і в першу чергу - оборотних коштів. Наявність у підприємства достатніх оборотних коштів є необхідною передумовою для його нормального функціонування в умовах ринкової економіки.

     Мета курсової роботи - розкрити теоретико-методологічні засади використання оборотних коштів підприємства.

     Завдання, поставлені у курсовій роботі: визначити сутність ефективного використання оборотних коштів підприємства; зробити аналіз використання оборотних засобів на конкретному підприємстві ЗАТ "МТЦ-Мяско"; 
розкрити показники і фактори, що впливають на ефективне використання оборотних коштів.

     Інформаційною базою роботи послужили розробки вітчизняних і зарубіжних вчених у галузі фінансового менеджменту та аналізу фінансово-економічного стану підприємств. При виконанні роботи використовувалися фінансові газети, підручники та навчальні посібники.

     В роботі використані методи аналізу  и синтезу статистичних даних.  
 
 
 

 
 

Розділ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ ЗАСОБІВ ПІДПРИЄМСТВА 

1.1.Сутність ефективного використання оборотних коштів підприємства

      
           Для забезпечення безперервності процесу виробництва державні підприємства при плановій економіці мали певною сумою оборотних коштів.

     На відміну від оборотного капіталу до оборотних засобів належать: виробничі запаси, незавершене виробництво і витрати майбутніх періодів.

     До виробничих запасів належать сировина, основні і допоміжні матеріали, паливо, покупні напівфабрикати, тара і тарні матеріали, малоцінні ташвидкозношувані (термін служби до 1 року або вартістю до 500 грн.)

     Інструменти, господарський інвентар та інші засоби праці. 
Частина оборотні коштів, перебуває у незавершеному виробництві і напівфабрикатах власного виготовлення.Це вартість продукції, що знаходиться на різних стадіях виробничого процесу - від запуску у виробництво до випуску готової продукції.

     Незавершене виробництво включає вартість сировини, матеріалів, палива, що знаходяться в процесі обробки чи зборки і не є готовою продукцією.

     На підприємствах електроенергетики і вуглевидобутку в результаті короткочасності виробничого циклу незавершене виробництво і напівфабрикати не виділяються.

     На промислових підприємствах до витрат майбутніх періодів відносяться витрати на: 1) поточний ремонт основного капіталу в сумах, що перевищують раніше утворений резерв майбутніх витрат; 2) освоєння нових виробництв - витрати на розробку технології їх виготовлення; 3) перепланування цехів.

     Одиничне виробництво - суднобудування, авіаційна промисловість; 4) витрати на експлуатаційні гірничо-підготовчі та розкривні роботи та ін, (на гірничорудних і вугільнихпідприємствах).

     Будівельні організації включають до складу витрат майбутніх періодів вартість тимчасових (не титульних) будівель, пристосувань і пристроїв, витрати на масовий набір робітників при організації або розширення будівництва та ін.

     Витрати майбутніх періодів враховують на бухгалтерському рахунку, а потім списують з нього частинами на відповідні статті витрати виробництва або обігу в наступні періоди.

     Наприклад, витрати з освоєння виробництва нових видів продукції списуються певними частками у міру випуску цієї продукції на витрати виробництва, як правило, протягом 2-хроків.

     Витрати на гірничо-підготовчі роботи списуються на витрати по видобутку корисних копалин в певних частках. Оплачуються витрати майбутніх періодів за рахунок власних оборотних коштів.

     Виробничі запаси, незавершене виробництво і витрати майбутніх періодів (обслуговують сферу виробництва і забезпечують його нормальних процес) є оборотними виробничими фондами.

     Вони повністю переносять свою вартість на вироблену готову продукцію і в процесі виробництва змінюють натуральну форму.

      Для забезпечення безперервності процесу виробництва крім оборотних фондів необхідні додаткові кошти для обслуговування сфери обігу.Ці кошти називаються фондами обігу.

     До них відносяться: готова продукція на складі підприємства, продукція, відвантажена покупцеві, але ще не оплачена ним, грошові кошти підприємства (на розрахунковому рахунку в банку, у власній касі, в акредитивах тощо) і кошти в розрахунках (підзвітні суми, видані окремим особам), кошти, що належать з покупців продукції, від різних підприємств за надані їм послуги та ін.

     Співвідношення зазначених елементів оборотних коштів, утворює їх теоретико-методологічні основи.

     Оборотні кошти за джерелом утворення і режиму їх використання поділяються на власні і позикові.

     Власні - це кошти, які постійно знаходяться в розпорядженні підприємства і формуються за рахунок бюджету (в період його створення).

     Зменшення потреби у власних оборотних коштах досягається за рахунок використання коштів, які постійно перебувають в обороті підприємства. Вони називаються стійкими пасивами.

     До них відносяться: постійно перехідна заборгованість по заробітній платі, внески коштів на соціальне страхування, резерв на покриття платежів по відпустках робітникам, заборгованість постачальникам за поставлені малоцінні предмети та матеріали з акцептовим рахунках, прибуток і ін

     Наприклад, заробітна плата виплачується через 8-10 днів після отримання коштів від покупця. Протягом цього часу заборгованість із заробітної плати перебуває в обігу підприємства.

     Позикові оборотні кошти утворюються за рахунок надання підприємствам кредитів комерційними та іншими банками.

     У залежності від способів формування оборотні кошти поділяються на нормовані і ненормовані.

     До нормованих оборотних коштів належать кошти, вкладені у виробничі запаси, у незавершене виробництво і напівфабрикати власного виготовлення, у витрати майбутніх періодів, в готову продукцію, що перебуває на складі підприємства.

     Вони складають більше 80% оборотних коштів підприємства. 
Не нормуються оборотні кошти, вкладені в продукцію, відвантажену споживачеві, але ще не оплачену; в продукцію, залишену на відповідальному зберіганні у покупців; кошти на розрахунках, грошові коштів підприємства.

     Нормування цих елементів оборотних коштів неможливо через мінливість їх складу і розмірів потреби в них підприємств.

     Ступінь використання оборотних засобів характеризується наступними основними показниками: коефіцієнт оборотності; тривалість одного обороту; оборотні кошти, що припадають на 1 гривню реалізованої продукції.

     Коефіцієнт оборотності оборотних засобів показує число оборотів, яке ці кошти роблять за плановий період.  

     Даний коефіцієнт визначається за формулою (1.1)

(1.1) 

 

де: Р - обсяг реалізованої продукції за розглянутий період; ОБС - середня сума оборотних коштів за той же період. 

Час (тривалість) обороту прийнято називати оборотністю в днях. Цей показник визначають за формулою (1.2) 

(1.2)

 
 
 

де: Д - число днів у даному періоді (360, 90, 30); Коб - коефіцієнт оборотності. 

          Для нормального функціонування кожного підприємства необхідні оборотні кошти, що представляють собою грошові кошти, використовувані підприємством для придбання оборотних фондів і фондів обігу.

     Оборотні фонди, тобто матеріальні ресурси на відміну від основних фондів використовуються в одному виробничому циклі, і вартість їх переноситься на продукт відразу і повністю. 

     Раціональне та економне використання оборотних фондів - першочергова задача підприємств, тому що матеріальні витрати складають 3 / 4 собівартості промислової продукції.

     Зниження матеріалоємності виробу (витрата матеріальних ресурсів у натуральному та вартісному виразі на одиницю продукції) досягається різними шляхами, серед яких головними є впровадження нової техніки, технології, удосконалення організації виробництва і праці.Основна риса сучасного перехідного періоду - недостача у підприємств оборотних коштів.