Cоціально-економiчнi наслiдки iнфляцiї та ефективна практика боротьби з iнфляцiйними явищами в економiцi

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 25 Сентября 2011 в 18:49, курсовая работа

Описание работы

Термін «інфляція» (у перекладі з латинської - здуття) вперше став вживатися в Америці в період Громадянської війни 1861-1865 рр.. Проте прояви інфляції відомі людям з тих пір, як в господарському обміні почали широко використовуватися гроші. Інфляція - неминучий супутник довгострокового розвитку економіки з гнучкими цінами. Підтримання рівня повної зайнятості без інфляції - мета державного регулювання ринкової економіки. Однак інфляція - складний і соціально-економічний феномен, що виявляється по-рiзному, викликає суперечки і розбіжності серед економістів.

Содержание работы

Вступ………………………………………………………………………………3
1.Сутнiсть поняття «iнфляцiя»………………………………………………….4
2. Причини iнфляцiї
3.Соцiально-економiчнi наслiдки iнфляцiї
3.1 Соціально-економічні наслідки інфляції в Україні
3.2 Стан України в період інфляції
3.3 Особливості кризи в Україні
4.Антиiнфляцiйна полiтика, практика боробьби з iнфляцiйними явищами
4.1 Методи антиінфляційного оподаткування
4.2 Скорочення податків у світі «концепція пропозиції»
4.3 Регулювання цін в умовах інфляційної нестабільності
4.4 Максимальний рівень цін
Висновок
Список лiтератури

Файлы: 1 файл

fcytfytgти i науки.doc

— 213.50 Кб (Скачать файл)

Одним з підходів є перевірений у  світовій практиці метод тимчасового  заморожування цін й надалі їх часткового перегляду. Він полягає  у заборонені підвищувати ціни вище визначеного рівня, без спеціального на те дозволу. За граничний рівень цін може бути прийнятий той, що існував на протязі базового періоду перед «заморожуванням».

При цьому  підвищення цін вважається:

допустимим, – якщо, наприклад, воно було пов’язано з ростом цін на імпортні вироби (тобто коли збільшення витрат неможливо контролювати);

недопустимим, – якщо, його причиною стало невиправдане підвищення зарплати, що стимулювало  підприємців самим обмежувати зростання  заробітної плати.

Заморожування цін дозволяє долати iнфляцiйнi очікування населення, господарюючих суб’єктів, кредитної системи, внести деяке заспокоєння в економіку.

В ролі альтернативи прямому державному регулюванню  цін іноді розглядаються картельні  згоди про ціни, які можуть зіграти  позитивну роль, якщо однією з сторін, що беруть в них участь буде Уряд, що забезпечує загальну узгодженість цін.[16]

4.4 Максимальний рівень цін

Максимальній  рівень ціни – являє собою законодавчо встановлену максимальну ціну, яку продавцю дозволяється запрошувати за свій товар або послугу.

В широких  масштабах максимальні рiвнi цін, або загальний контроль за цінами, застосовуються для обмеження інфляційних  процесів в економіці.

Причому, встановлення обмеження ціни має  сенс тільки при умові, що нова ціна буде нижчою за рівноважну.

Які ж  будуть наслідки введення цього обмеження? Спроможність вільного ринку нормувати  споживання буде паралізована. Існування  обмеження цін створює стійкий  дефіцит даних товарів. Оскільки введення цінового обмеження призводить до виникнення стійкого дефіциту даної продукції, уряду приходиться приймати на себе піклування про нормування її для споживачів в інтересах досягнення більш справедливого розподілу.

Це здійснюється, наприклад, шляхом введення карткової  системи. Однак використання карткової системи не вирішує іншої проблеми. Дійсно з’являється велика кількість покупців, що прагнуть купити товар по цiнi, що перевищує встановлений максимум.

I, звичайно, для продавців вигідніше реалізувати  його по більш високій цiнi. Тому, не дивлячись на значне посилення бюрократичного апарату, що супроводжує, як правило, введення контролю за цінами, нелегальні «чорнi ринки» – ринки, на яких товари купуються й продаються по цінах, вищих за встановлені межі – отримують широке поширення.

Проблеми  у реалізації політики контролю за цінами можна також пояснити значними адмiнicтративними складнощами її проведення. До органів контролю постійно пред’являються вимоги зробити виключення для тих чи інших видів товарів або який-небудь галузі. Поступово, по мipi подальшого відхилення цін від стану рівноваги й посилення дефіциту, тиск на контролюючи органи з вимогами надати пільги зростає, й, в кiнцi-кiнцiв, це надзвичайно ускладнює контроль.

Інша  проблема полягає у тому, що уряд може спробувати зберегти ціновий контроль в силі вже після завершення проміжного періоду й початку нового підйому. В цей період контроль такого роду може виявитись некорисним й лише погіршити ситуацію.

Хоча  політика державного регулювання цін  несе значний позитивний ефект i має  особливе значення в кризові періоди, її реалізація може призвести до дуже небажаних наслідків.

У короткостроковому  плані пряме регулювання цін  сприятиме стабiлiзацiї національної економіки. Так, у державі можуть значно знизитись темпи зростання  оптових й роздрібних цін i це призведе до гальмування інфляційних процесів. Але вже у найближчі роки виявляться негативні наслідки централізованої моделі регулювання. «Заморожування» цін i заробітної плати обмежить міжгалузевий перелив капіталів, буде гальмувати інвестиційну політику, знизить рівень ділової активності, стримуватиме зростання доходів.

Як приклад  можна навести спроби уряду США  ввести пряме регулювання внутрiшньоамериканських  цін на енергоносії, якi, відбиваючи зростання імпортних цін на нафту, нафтопродукти та природний газ, зростали у 1974 – 1981 роках дуже високими темпами, стимулюючи розкручування інфляційної спіралі в країні.

«Заморожування» внутрішніх оптових цін на нафту, нафтопродукти й природний газ, стримуючи на перший погляд розвиток інфляційних тенденцій, призвело до ряду негативних наслідків в американській економіці. Нестача інвестицій в енергетичне господарство, відсутність зацікавленості у видобувних корпорацій щодо розробки нових родовищ нафти й природного газу, через контроль над рівнем внутрішніх цін, призвели до того, що чистий імпорт нафти до США, незважаючи на зростання світових цін, продовжував аж до 1981 року збільшуватися високими темпами.

Р. Рейган, якого підтримував великий бізнес, ставши президентом, відразу ж відмінив контроль над внутрішніми цінами на нафту й нафтопродукти (у січні 1981 р.). «Контроль над цінами стримував виробництво, стимулював споживання, пригнічував технологічні досягнення й робив США більш залежними від енергетичного імпорту», – так коментував Р. Рейган своє рішення. За оцінками спецiалiстiв, тільки в результаті відміни контролю над цінами чистий імпорт нафти у США в 1983 р. скоротився на 54 % порівняно з 1980 р.[17] 

Висновок 

Таким чином, в даний час інфляція - одне з найболючіших і небезпечних  процесів, що негативно впливають на фінанси, грошову і економічну системи в цілому. Інфляція не тільки означає зниження купівельної спроможності, але і підриває можливості господарського регулювання, зводить нанівець зусилля по проведенню структурних перетворень, відновлення порушених пропорцій. Процес інфляції носить не випадковий, а досить стійкий характер. У країнах з розвиненою ринковою економікою інфляція може розглядатися як невід'ємний елемент господарського механізму. Однак вона не є серйозною загрозою, оскільки там розроблені і досить широко використовуються методи обмеження і регулювання інфляційних процесів. Управління інфляцією представляє важливу проблему грошово-кредитної і в цілому економічної політики. При цьому необхідно враховувати багатоскладовий і багато факторний характер інфляції, оскільки в її основі лежать не тільки монетарні, але й інші фактори. При всій значимості скорочення державних витрат, поступового стиснення грошової емісії потрібне проведення широкого комплексу антиінфляційних заходів. Серед них - стабілізація і стимулювання виробництва, удосконалення податкової системи, створення ринкової інфраструктури, підвищення відповідальності підприємств за результати господарської діяльності, проведення певних заходів щодо регулювання цін і доходів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  лiтератури 

1. «Велика  Рядянська енциклопедiя»/О.М.Прохоров-М.: вид. «Рядянська Енциклопедiя», 1981 р.

2. Язык рынка: Словарь / Сост. Ю.В. Буряк, В.Г. Смольков, В.Ф. Халипов. – М.: Концерн «РОСС», 1992

3. Словник банкiвсько-бiржовоi лексики /Бобылев, Ю.А.М.: вид. «МаксОР» ,1992

4. Толковый словарь русского языка: 80 000 слов и фразеологических выражений /Ожегов С. И., Шведова Н. Ю.. — 4-е изд., дополненное. — М.: Азбуковник, 1999.

5. «Фiнанси, грошове обертання та кредит». Пiдручник. / пiд редакцiею В.К. Сенчакова, А.И. Архiпова- М. «Проспект» 2000 р.

6. Економiка/ С. Фiшер, Р. Дорнбуш, Р. Шмалензi, вид. «Дело», 1997 р.

7. Економіка / Самуельсон П., Нордгауз В. - К.: Техніка, 1996 р.

8. Інфляція в економіці: Світовий досвід та наші проблеми. /Давидов А. Ю. - М.: Республіка, 1998 р.

9. Розміщення продуктивних сил України. Національна макроекономіка: Підручник. /Заболоцький Б.Ф. –– К.:2003.

10. Гроші та кредит /Щетинін А.І., — К.: Центр учбової літератури, 2010.

11.Інфляція і монетаризм / Віктор С. С.,. - К.: Видавництво НАДУ, 2003 р.

12. Чистов С.М., Никифоров А.Є. Державне регулювання економіки: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2000.

13. Макроекономіка: Навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів. / Солонінко К.С.– К.: ЦУЛ, 2002.

14. "Пошук стратегії забезпечення фінансової стабільності". / Кучукова Н. С. Гроші і кредит №5, 1998.

15. "Про iнфляційну політику" / Маневич В. І., Перламутров В. Л. Фінанси №8, 1995

16. Політична економія. Підручник для вищих навчальних закладів / за редакцією Мєдвєдєва В.А. - М.: Полiтiздат, 1996.

17. “Iнфляція в Українi: теорiя та реальнiсть” / Найдьонов В. К.: Наукова думка,1995

Информация о работе Cоціально-економiчнi наслiдки iнфляцiї та ефективна практика боротьби з iнфляцiйними явищами в економiцi