Cоціально-економiчнi наслiдки iнфляцiї та ефективна практика боротьби з iнфляцiйними явищами в економiцi

Змiст

Вступ………………………………………………………………………………3

1.Сутнiсть  поняття «iнфляцiя»………………………………………………….4

2. Причини iнфляцiї

3.Соцiально-економiчнi наслiдки iнфляцiї

3.1 Соціально-економічні наслідки інфляції в Україні

3.2 Стан України в період інфляції

3.3 Особливості кризи в Україні

4.Антиiнфляцiйна полiтика, практика боробьби з iнфляцiйними явищами

4.1 Методи антиінфляційного оподаткування

4.2 Скорочення податків у світі «концепція пропозиції»

4.3 Регулювання цін в умовах інфляційної нестабільності

4.4 Максимальний рівень цін

Висновок

Список  лiтератури 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ 

Термін  «інфляція» (у перекладі з латинської - здуття) вперше став вживатися в  Америці в період Громадянської  війни 1861-1865 рр.. Проте прояви інфляції відомі людям з тих пір, як в господарському обміні почали широко використовуватися гроші. Інфляція - неминучий супутник довгострокового розвитку економіки з гнучкими цінами. Підтримання рівня повної зайнятості без інфляції - мета державного регулювання ринкової економіки. Однак інфляція - складний і соціально-економічний феномен, що виявляється по-рiзному, викликає суперечки і розбіжності серед економістів.

В умовах сучасної економічної кризи, яка  охопила весь світ, всюди ведуться розмови про масові проблеми економіки, але в нашій країні особливо популярне питання інфляції та її наслідків.Сьогодні кожного дня у новинах ми чуємо про інфляцію. Країнами всього світу розробляються плани зниження відсотка інфляції, вони успішно застосовуються і дозволяють контролювати цей процес, але лише в малому ступені. Про неї кажуть, з нею борються, її бояться. Але що ж таке насправді означає це інтригуючи слово інфляція?

До розпаду  великої держави СРСР пересічний громадянин нашої країни практично не зустрічався з такою проблемою як інфляція. Всі ціни встановлювала держава, вони були відносно стабільними, а головне запланованими, а отже передбачуваними. Боротьба з нею йшла, як правило, на державному рівні.

Сучасній  інфляції властивий ряд відмінних  особливостей: якщо раніше інфляція носила локальний характер, то зараз - повсюдний, всеосяжний; якщо раніше вона охоплювала більший і менший період, тобто мала періодичний характер, то зараз - хронічний; сучасна інфляція знаходиться під впливом не тільки грошових, але і негрошових чинників.

Інфляція  була і буде в кожній країні, її неможливо повністю зупинити чи знищити, але можливо регулювати її. Тому дослiдження iнфляцiї та її наслiдкiв є дуже актуальною темою на сьогодняшнiй день.

Тому  мета моєї курсової роботи - визначення основних соціально-економічних наслідків інфляції і методи боротьби з нею. 
 

1.Сутнiсть  поняття «iнфляцiя» 

Перш, ніж  говорити про численні протиотрути, необхідно з'ясувати, що ж це за отрута, що за жахливе явище, з яким так старанно багато років борються країни всього свiту.

Звернемося  до Великої радянської енциклопедії: «Інфляція (від лат. Ihflatio-роздування), переповнення каналів обігу надлишковими паперовими грошима, що викликає їх знецінення. В результаті інфляції паперові гроші знецінюються по відношенню до грошового товару - золота, а також по відношенню до всієї маси рядових товарів і до іноземної валюти, що зберігає колишню реальну цінність або що знецінилася в меншій мірі».[1]

Словник «Мова ринку» дає таке визначення: «Інфляція - процес переповнення каналів грошового обігу, виражений у знеціненні грошей, зростанні цін на товари і послуги і зниженні реального життєвого рівня трудящих».[2]

Словник банківсько - біржовий лексики визначає інфляцію як «надмірну експансію  грошової маси, супроводжувану зростанням цін і скороченням попиту».[3]

«Інфляція - надмірне збільшення кількості в країні грошей,що знаходяться в обертi, що викликає їх знецінення» - так описує цей термін тлумач російської мови С.І. Ожогов.[4]

Підсумовуючи  всі ці, в цiлому, ідентичні, визначення, можна сказати, що інфляція - це грошовий феномен, виражений в стійкому і безперервному зростанні цін, викликаному надлишком грошової маси в обігу. Іншими словами, ця проблема виникає в ситуації, коли касова готівка підприємців і споживачів (пропозиція грошей) перевищує реальну потребу (попит на гроші). Очевидно, що в такому випадку суб'єкти господарських відносин будуть намагатися по можливості позбутися від можливих надлишків грошей, збільшуючи свої витрати і зменшуючи грошові заощадження. Це викличе розширення попиту, підвищення цін і зниження купівельної спроможності грошей негативні наслідки невірної грошової політики держави, чреваті значними економічними і соціальними потрясіннями.

Взагалі, корені такого явища, як інфляція, завжди криються в помилках проведеної державної  політики. Причинами можуть послужити вагомий дефіцит бюджету, невірні заходи щодо грошової емісії та багато іншого, як окремо, так і в сукупності.

Проте, інфляція, хоча і виявляється в  зростанні товарних цін, не може бути зведена лише до чисто грошового  феномена. Це складне соціально-економічне явище, породжене диспропорціями відтворення у різних сферах ринкового господарства. Інфляція, маючи тривалу і багату історію, і зараз являє собою одну з найбільш гострих проблем сучасного розвитку економіки в багатьох країнах світу.[5]

Багато  правителів стародавності з більшим  чи меншим успіхом намагалися знайти вирішення вічної проблеми балансування бюджетних доходів з постійно зростаючими витратами. Відомо кілька шляхів вирішення цієї проблеми:

Ø обмеження державних видатків;

Ø збільшення податків, мит і тарифів;

 Ø позику грошей всередині країни і за кордоном.

Але самообмеження  противно людській природі. Збільшення податкового преса має об'єктивні  межі. А борги потрібно повертати. Тоді економічна думка стародавнього  світу відкрила четвертий шлях балансування державних бюджетів:

Ø випуск в обіг додаткової кількості грошей.

Інфляція  була характерна для грошового обігу: Росії-з 1769-1859р. (За винятком періоду 1843-1853г.г.). США - в період війни за незалежність 1775-1783г.г. та громадянської війни 1861-1865г.г .- саме в цей час термін «інфляція» (від латинського ihflatio-здуття, розбухання), запозичений з медицини, стали вживати стосовно до грошового обігу, коли грінбеки (нерозмінні казначейські квитки) знецінилися на 60% в липні 1864г.; Англії - під час війни з Наполеоном на початку 19-ому столітті; Франції - в період Французької революції 1789-1791р . р.. Особливо високих темпів інфляція досягла в Німеччині після першої світової війни, коли восени 1923р. грошова маса в обігу досягла 496 квінтильйонів марок, а грошова одиниця знецінилася в трильйон разів.

На даний  момент історія економіки нараховує досить велику кількість різних економічних навчань, шкіл і течій: меркантилісти, фізіократи, класики і неокласики, марксистська економіка, інституційна і магістральна економіки, чиказька школа і лібералізм, гелбрейтевское протягом, прихильники теорії «економіки пропозиції», радикальна економіка, вульгарна економіка і багато інших. Представники майже кожного з цих напрямків розробляли або розробляють свої погляди, часто абсолютно протилежні, на головні економічні проблеми людства. Існують, звичайно, і їх теорії щодо інфляції як однієї з найбільш серйозних проблем, які перешкоджають повноцінному економічному розвитку. Наведу деякі з них.

Так, у традиційній марксистськiй економіці інфляція сприймалась як порушення в процесі суспільного виробництва в докапіталістичних формаціях і в умовах капіталізму, що проявляється в переповненнi сфери обертання грошовими знаками понад реальнi потреби господарства та його забезпечення. Інфляція, за марксистської школи, органічно пов'язана з особливостями відтворювального циклу, державно-монополістичним регулюванням господарських процесів, мілітаризацією економіки, безробіттям і так далі. Породжується соціально-економічними суперечностями капіталістичного виробництва, диспропорцією між реальним обсягом суспільного продукту і його вартісним вираженням. І використовується пануючими експлуататорськими класами для перерозподілу національного доходу і національного багатства на свою користь за рахунок зниження реальних доходів трудящих. До безпосередніх її причин марксистська школа відносила об'єктивнi зміни в обсязі структури суспільного виробництва, політику монополій і імперіалістичних держав, головним з яких вважала дефіцит бюджету.

Проблема  інфляції займає одне з центральних місць і в монетаристскiй літературi, де причинна залежність між зміною кількості грошей і рівнем цін розглядається як основна економічна закономірність.

Монетаристи найважливішою практично єдиною причиною інфляційного процесу вважають більш швидке зростання національної грошової маси в порівнянні зі зростанням продукту. Дотримуючись їх теорії, в довготривалій перспективі гроші повністю нейтральні і ефект грошових імпульсів (прискорення або уповільнення темпів зростання грошей) відображається лише у динаміцi загального рівня цін, не надаючи відчутного впливу на обсяг виробництва, інвестицій, зайнятості робочої сили. Однак протягом більш коротких періодів (один економічний цикл) зміна грошової маси може мати деякий вплив на стан виробництва і зайнятості, але ефект буде недовгим: через певний час темп зростання реальних показників виробництва повернеться до початкового рівня.

Тим самим  відкидається кейнсiанська ідея про можливості постійно підтримувати темпи економічного зростання, жертвуючи певним підвищенням темпів інфляції. Важлива роль монетаристської моделі належить і інфляційним очікуванням, які формуються з урахуванням помилок в минулих прогнозах цін.

Слід  відзначити також і зміни трактувань суті інфляції та пов'язаних з нею процесів в результаті накопичення економічного досвіду, можливість альтернативних підходів при вивченні цієї проблеми. Наприклад, кейнсiанська позиція, що концентрується навколо проблеми сукупних витрат, як головного чинника визначаючого національне виробництво і занятість, бере за основу криву Філіпса (жорстка залежність між інфляцією і безробіттям).[6]

Підбиваючи  підсумок, треба сказати, що на сьогоднішній момент ми не маємо абсолютно правильної і підтвердженої всіма факторами теорії інфляційних процесів, якою можна керуватися, оцінюючи інфляцію, її причини та наслідки. Кожна з перерахованих теорій має як свої сильні, так і слабкі сторони. 

2. Причини iнфляцiї 

Причини, перш за все необхідно шукати в  деформації грошового обігу. Так, інфляція виникає, коли центральний банк країни проводить невірну грошову політику, випускаючи в обіг незабезпечену товаром масу грошей.

Припустимо, що економічна система знаходиться  у стані рівноваги й експерти розраховують на таку стабільність у майбутньому.

Але, виходячи із політичних міркувань, наприклад, в  зв’язку з наближенням президентських виборів, уряд, щоб догодити виборцям, вирішує збільшити виплати з  державного бюджету, знизити податки  й негайно розпочати реалізацію проектів для створення нових робочих місць. Зрозуміло, що зростання реального обсягу виробництва й скорочення безробіття, досягнуте адмiнiстрацiєю президента, зробить неабиякий вплив на результати виборів. Отже, складається проект нереально розширеного державного бюджету на рік виборів. Як тільки ці плани почнуть реалізовуватись, економічна система вийде із стану рівноваги. Дійсно, спочатку реальний обсяг виробництва зросте, безробіття скоротиться, а підвищення рівня цін при цьому буде незначне.

Але, вже  у наступному році зарплата, ціни на ресурси й фактори виробництва почнуть інтенсивно зростати. По мiрi того, як фірми будуть пристосовувати свої очікування до нових умов, зростуть не тільки ціни на товари та послуги, але й відбудеться скорочення обсягів виробництва, супроводжуване зростанням безробіття.

Інший варіант виникнення інфляції може бути викликаний державними замами в Центральному банку. При достатньо низьких  темпах інфляції, наслідки можуть виявитись  важкими. Наприклад, держава позичає  певну суму в Центральному банку, зобов’язавшись повернути її через рік з відсотками та виконує своє зобов’язання. Проте одразу ж звертається в Центральний банк за новим кредитом. Подібна політика продовжується з року в рік, і хоча гроші час від часу повертаються в Центральний банк, кредитна емісія очевидна.

Виникає інфляція і при активних процесах мілітаризації в державі, при  високому рівні монополізації ринків, під впливом зовнішніх факторів (ростом світових цін).