Індивідуальна робота з «Ринкова трансформація економіки регіону»

5. Дослідження ринку гірничодобувної  галузі

6. Проблеми гірничодобувної промисловості.

Гірничовидобувна промило  вість Донбасу справляє негативний вплив на природне середовище, зокрема  на літогенну основу ландшафтів, що проявляється у порушенні земель і вилученні їх з сфери господарського використання, інтенсифікація несприятливих  рельєфоперетворюючих процесів, забруднення водних джерел і порушення балансу підземних і поверхневих вод тощо. 
Прямий вплив гірничого виробництва пов'язаний з порушенням ґрунтового покриву, зменшенням або скороченням сільськогосподарських і лісових угідь. Непрямий вплив проявляється через зміни режиму і стану поверхневих і підземних вод у зв'язку із підтопленням закритих шахт, збільшенням водозаборів у долинах річок тощо.

Встановлено, що на одну умовну шахту припадає близько 1 км2 зайнятих і порушених земель, зокрема майже половина - під будівельним майданчиками.  
Породні відвали шахт і збагачувальних фабрик містять різні токсичні речовини, які зрештою потрапляють підземним або поверхневим стоком у водні басейни. При цьому особливо велику шкоду водоймищам завдає складування відвалів порід у ярах і балках.

Просідання, провалля і  тріщини на поверхні землі утворюються  якщо видобуток вугілля здійснюється без закладання породою виробничого  простору на глибинах, вищих за безпечну глибину виробки. На шахтах Донбасу  просадки й провалля трапляються при виробці пластів вугілля значно нижче за розраховану безпечну межу розробки.

Катастрофічні масштаби порушення території гірничодобувною  діяльністю у Донбасі, посилені поширенням відходів хімічного виробництва, призвели до докорінних змін довкілля і зробили екологічну ситуацію неконтрольованою. Тому вивчення стану як окремих компонентів довкілля, так і природних систем в цілому та одержанні їхніх характеристик мають стати базою для оптимізації природокористування. 

З вуглевидобутком в Донбасі тісно пов'язана електроенергетика. До 35% електростанцій України працюють на вугіллі Донбасу. Це є потужна складова господарського комплексу району, в якому зайнято понад 65 тис. працюючих. Електорогенеруюча компанія "Донбасенерго" виробляє до 30% електроенергії України і є однією з провідних енергосистем. Діє потужна лінія електропередач Донбас - Західна Україна. Тут розташована низка потужніх ДРЕС - Вуглегірська, Старобишівська, Слов'янська, Курахівська, Миронівська (Донецька область), Штерівська, Луганська, Лисичанська (Луганська область). Характерно, що в районах розташування електростанцій надзвичайно загострилась екологічна ситуація. До 25% забруднень атмосферного повітря в районі пов'язана з їх діяльністю. 

А також інші проблеми гірничовидобувної промисловості.

1. Умови  роботи шахтарів постійно змінюються  як протягом дня, так і при  переході на роботу в іншу  зміну. Іноді доводиться працювати  без природного світла, без вентиляції. При цьому доводиться стежити  за тим, щоб порожнечі, створювані при виїмці породи, не викликали реакцію оточуючих пластів. Незважаючи на значні зусилля, що вживаються в багатьох країнах, рівень смертності, каліцтв і захворюваності серед шахтарів говорять про те, що в більшості країн гірничодобувна промисловість залишається однією з найнебезпечніших галузей щодо кількості людей, що піддаються ризику.

Хоча  тільки 1% світової робочої сили зайнятий в гірничодобувній промисловості, на неї припадає приблизно 8% виробничих нещасних випадків зі смертельним наслідком (близько 15.000 в рік). Щодо виробничих травм, надійні дані про яких відсутні, проте відомо, що їхнє число досить велике. Те ж стосується і кількості робочих, чия передчасна втрата працездатності або навіть смерть можуть бути віднесені на рахунок професійних хвороб (таких як пневмоконіоз, втрата слуху, наслідки дії вібрації).

2. Конкуренція,  погіршення якості мінеральної  сировини, збільшення витрат на  переробку, приватизація та реструктуризація - все це змушує гірничодобувні  компанії знижувати витрати і  збільшувати продуктивність. Висока капіталомісткість багатьох галузей гірничодобувної промисловості стимулює компанії максимально використовувати їх обладнання, що в свою чергу робить необхідним використання більш гнучких і найчастіше більш інтенсивних методів роботи. У багатьох областях гірничодобувної промисловості падає зайнятість через збільшення продуктивності, радикального реструктурування та приватизації. Ці зміни зачіпають не тільки тих працівників, які повинні знайти альтернативну зайнятість; але і тих, хто залишається в промисловості, оскільки від них потрібна більша кількість навичок і велика інтенсивність праці.

3. У  процесі видобутку корисних копалин  відбувається істотне забруднення  природного середовища. З кожної  тонни видобутих корисних копалин  тільки 2% перетворюються в корисну продукцію, а 98% йдуть у відходи. За обсягом викиду забруднюючих речовин та за ступенем впливу їх на природне середовище гірничодобувна промисловість стоїть на 4-му місці після хімічної, металургійної та сільського господарства.

При підземному видобутку корисних копалин  відбувається забруднення пилом (вугільної, породної, рудної), отруйними газами, вуглекислим газом, метаном, поліциклічні ароматичні вуглеводні, сірчистими газами, сірковуглецем, теплом, підземними водами, породами та іншими речовинами; при відкритому видобутку - окісьюуглерода, двоокисом азоту, пилом, кар'єрними водами, породами.

Забруднення атмосфери сірчистими газами, окисом вуглецю, двоокисом азоту, пилом  та іншими специфічними речовинами, властивими промисловим викидам, веде до порушення норм якості повітря. У світі щорічно відбивається 10 млрд. м3 гірської маси із застосуванням вибухових речовин. При масових вибухах утворюється пилогазового хмари об'ємом 15-20 млн. м3, піднімається на висоту до 1500-1700 м, де повітряне протягом розсіює і забирає 93-99% пилу, при бурінні свердловин - 91-93%, при навантаженні зруйнованої гірської маси - до 88%, внутрішньокар'єрного дороги дають 80-90% загального пилового балансу. Особливу небезпеку становить пил важких металів, що викидається в атмосферу або в водойми, тому вона включається в природний кругообіг; ще небезпечніше металеві отрути. Палаючі породні відвали виділяють на кожну тонну породи до 135 мг пилу і від 86,3 до 363 кг газів (CO, CO2, SO2, H2S, NO + NO2).

4. Забруднення гідросфери призводить до погіршення якості води для водокористування. При видобутку корисних копалин виробляють скидання шахтних і кар'єрних вод, що містять механічні, хімічні та біологічні домішки. Щорічно в Донецькому регіоні при виробництві гірських робіт відкачується близько 4 км3 підземних вод, з них обсяг вод з мінералізаціейболее 1000 мг / л становить 48%, а з вмістом сульфатів більше 3000 мг / л - 27% загального обсягу скидаються вод. Скидаються води містять 0,9 млрд. т твердих механічних домішок. Забруднення гідросфери відбувається за рахунок вимивання оксидів рідкісноземельних елементів з породних відвалів, а також змиву осілої на земну поверхню пилу, що утворюється в процесі видобутку, при вивітрюванні породних відвалів, при транспортуванні, перевантаженні та пересипанню руди.

5. Забруднення  літосфери відбувається за рахунок  внесення в геологічні структури  отруйних і радіоактивних речовин,  а також не властивих їм  хімічних сполук і бактерій. Порушення  геологічних структур створює  умови проникнення поверхневих вод, що несуть біологічні, хімічні і механічні домішки. Гірничі підприємства порушують зони живлення підземних вод і є джерелами їх забруднення. Поховання в гірських виработкахрадіоактівних, отруйних і хімічних відходів також веде до забруднення літосфери.

6. Забруднення біосфери  викликає порушення норм вмісту  бактерій і отруйних хімічних  сполук, що призводять до підвищення  небезпеки в епідеміології, і  гігієнічних відносинах, до загибелі  або значної зміни складу фауни  і флори. Забруднення біосфери при видобутку корисних копалин відбувається опосередковано за допомогою взаємодії ряду підсистем. Викид пилу в атмосферу змінює її прозорість, знижує приплив сонячного тепла. Осіла на земну поверхню пил зачерняет сніговий покрив, змінює альбедо, зростає поглинання сонячної радіації, відбувається інтенсивне танення снігу. Талі води активно зносять пил у водойми, забруднюючи їх, що, в свою чергу, призводить до порушення нерестовищ риб і гніздівель водоплавних птахів. Одночасно швидкий схід снігу веде до зміни теплового балансу грунту, сприяючи заміщенню одних видів рослин іншими і зміни біомаси, а це впливає на міграцію тварин та птахів. Особливо несприятливі наслідки в біосфері виникають при розробці корисних копалин у зонах багаторічної мерзлоти, що займає 22% суші (у тому числі близько 50% території CCCP). У цих умовах забруднення атмо-і біосфери змінює рослинний склад, що позначається на міграції диких тварин і птахів. Вплив гірничого виробництва на навколишнє середовище проявляється на значних відстанях від місця проведення робіт (до декількох сотень кілометрів). Породні відвали забруднюють біосферу, займаючи десятки тисяч га орних земель, сприяють переносу в грунти шкідливих оксидів рідкісноземельних елементів, знищуючи і видозмінюючи рослинність. Скидаються води також засмічують біосферу містяться в них механічними домішками.

7. Перспективи розвитку  гірничодобувної промисловості.

1. Основними напрямами  розвитку гірничодобувної промисловості  Донецького краю на період  до 2015 року є забезпечення зростання видобутку дорогоцінних і кольорових металів на основі інноваційного оновлення галузі, освоєння нових рудних родовищ корисних копалин. 

 Також передбачені  заходи з нарощування сировинної  бази галузі. Перш за все це  проведення геологорозвідувальних робіт з метою приросту запасів на виявлених родовищах та пошуку нових.

2. Відповідність основних  напрямів діяльності управління  надрокористування стратегічним  цілям розвитку краю та цільовим  орієнтирам розвитку України.

3.Управління  надрокористування розроблені основні  напрямки розвитку гірничодобувної  промисловості Донецького краю на період до 2015 року затверджені розпорядженням Уряду Донецького краю від 09.12.11 № 767 - рп.

Визначено завдання збільшити до 2015 року обсяги видобутку олова в концентраті  до 450 тонн, зберегти виробництво платини  на рівні 3,5 тонни.

Основними напрямами розвитку гірничодобувної  промисловості Донецького краю на період до 2015 року передбачено заходи з  нарощування сировинної бази галузі.

4. З  цією метою необхідно вирішити  ряд питань щодо підвищення  ефективності діючих виробництв, будівництва та введення в експлуатацію нових гірничодобувних комбінатів.

З метою  збільшення обсягів видобутку кольорових металів передбачається проведення модернізації гірничо-збагачувальної фабрики на Правоурмійском оловорудних  родовищі і доведення її продуктивності до 100тис. тонн переробки руди на рік. Надалі тут передбачено будівництво нового гірничо-збагачувального комбінату проектною потужністю до 2 тис. тонн олова в концентраті в рік. Початок будівництва інфраструктури гірничо-збагачувального комбінату намічено на 2015 рік.

Також передбачено проведення геологорозвідувальних  робіт з метою приросту запасів  на виявлених рудних родовищах. Крім того, протягом трьох років планується передати в користування інвесторам через аукціони 11 родовищ і перспективних  ділянок на різні види корисних копалин.

Проведені роботи по відтворенню мінерально-сировинної бази корисних копалин дозволять  забезпечити подальший розвиток галузі на період до 2020 і 2025 років.

У 2012 році планується затвердити державну цільову програму "Відтворення та використання природних ресурсів краю".

З метою  залучення інвестицій у розвиток гірничодобувної промисловості  краю міністерством природних ресурсів краю у 2012 році планується провести аналіз причин незатребуваності інвестиційних  пропозицій, розміщених на офіційному сайті Уряду Хабаровського краю в інформаційно-телекомунікаційній мережі "Інтернет", розробка нових інвестиційних пропозицій.

Міністерством природних ресурсів краю плануються до реалізації та інші напрямки роботи, в тому числі по залученню до освоєння раніше слабо освоюваних мінеральних ресурсів і відходів гірничодобувного виробництва, вирішенню кадрової проблеми, робота з федеральними органами державної влади, громадськими організаціями щодо вдосконалення нормативних правових актів у галузі надрокористування.

.

Вывод.

В целом положение  нашей страны в современном горнодобывающем  производстве характеризуется следующими показателями. Украина является абсолютным лидером среди 166 горнодобывающих  государств по числу добываемых минеральных продуктов – 48 наименований (рис. 1). При этом подавляющая часть государств добывают не более 10 видов минералов. В целом доля отечественной горнодобывающей промышленности в мировом производстве составляет 9,7%. По этому показателю Украина  находится на седьмом месте.