Індивідуальна робота з «Ринкова трансформація економіки регіону»
Автор работы: Пользователь скрыл имя, 24 Октября 2012 в 18:15, контрольная работа
Описание работы
1.Загальна характеристика гірничодобувної галузі.
Гірнича промисловість, гірничодобувна промисловість, комплекс галузей виробництва по розвідці родовищі корисних копалин, їх видобутку з надр землі та первинній обробці - збагачення. Гірнича промисловість, ділиться на наступні основні групи:
1) паливодобувні (нафтова видобуток природного газу, вугільна, сланцева, торф'яна);
2) рудовидобувної (залізорудна, марганцеворудний, видобуток руд кольорових, благородних і рідкісних металів, радіоактивних елементів);
3) промисловість неметалічних копалин і місцевих будматеріалів (видобуток мармуру, граніту, азбесту, крейди, доломіту, кварциту, каоліну, глини, гіпсу, мергелю, польового шпату, вапняку);
4) гірничохімічної (видобуток апатиту, калійних солей, нефеліну, селітри, сірчаного колчедану, борних руд, фосфатної сировини); 5) гідромінеральних (мінеральні підземні води, вода для водопостачання та інших цілей).
Файлы: 1 файл
Dokument_Microsoft_Word_2.doc
— 248.50 Кб (Скачать файл)
5. Дослідження ринку гірничодобувної
галузі
6. Проблеми гірничодобувної промисловості.
Гірничовидобувна промило
вість Донбасу справляє негативний
вплив на природне середовище, зокрема
на літогенну основу ландшафтів, що
проявляється у порушенні земель
і вилученні їх з сфери господарського
використання, інтенсифікація несприятливих
рельєфоперетворюючих процесів, забруднення
водних джерел і порушення балансу підземних
і поверхневих вод тощо.
Прямий вплив гірничого виробництва пов'язаний
з порушенням ґрунтового покриву, зменшенням
або скороченням сільськогосподарських
і лісових угідь. Непрямий вплив проявляється
через зміни режиму і стану поверхневих
і підземних вод у зв'язку із підтопленням
закритих шахт, збільшенням водозаборів
у долинах річок тощо.
Встановлено, що на одну
умовну шахту припадає близько 1 км2
зайнятих і порушених земель, зокрема майже половина - під будівельним
майданчиками.
Породні відвали шахт і збагачувальних
фабрик містять різні токсичні речовини,
які зрештою потрапляють підземним або
поверхневим стоком у водні басейни. При
цьому особливо велику шкоду водоймищам
завдає складування відвалів порід у ярах
і балках.
Просідання, провалля і тріщини на поверхні землі утворюються якщо видобуток вугілля здійснюється без закладання породою виробничого простору на глибинах, вищих за безпечну глибину виробки. На шахтах Донбасу просадки й провалля трапляються при виробці пластів вугілля значно нижче за розраховану безпечну межу розробки.
Катастрофічні масштаби
порушення території
З вуглевидобутком в Донбасі тісно пов'язана електроенергетика. До 35% електростанцій України працюють на вугіллі Донбасу. Це є потужна складова господарського комплексу району, в якому зайнято понад 65 тис. працюючих. Електорогенеруюча компанія "Донбасенерго" виробляє до 30% електроенергії України і є однією з провідних енергосистем. Діє потужна лінія електропередач Донбас - Західна Україна. Тут розташована низка потужніх ДРЕС - Вуглегірська, Старобишівська, Слов'янська, Курахівська, Миронівська (Донецька область), Штерівська, Луганська, Лисичанська (Луганська область). Характерно, що в районах розташування електростанцій надзвичайно загострилась екологічна ситуація. До 25% забруднень атмосферного повітря в районі пов'язана з їх діяльністю.
А також інші проблеми гірничовидобувної промисловості.
1. Умови
роботи шахтарів постійно змінюються
як протягом дня, так і при
переході на роботу в іншу
зміну. Іноді доводиться працювати
без природного світла, без вентиляції.
При цьому доводиться стежити
за тим, щоб порожнечі, створювані при виїмці
породи, не викликали реакцію оточуючих
пластів. Незважаючи на значні зусилля,
що вживаються в багатьох країнах, рівень
смертності, каліцтв і захворюваності
серед шахтарів говорять про те, що в більшості
країн гірничодобувна промисловість залишається
однією з найнебезпечніших галузей щодо
кількості людей, що піддаються ризику.
Хоча
тільки 1% світової робочої сили зайнятий
в гірничодобувній промисловості,
на неї припадає приблизно 8% виробничих
нещасних випадків зі смертельним наслідком
(близько 15.000 в рік).
Щодо виробничих травм, надійні дані про
яких відсутні, проте відомо, що їхнє число
досить велике. Те ж стосується і кількості
робочих, чия передчасна втрата працездатності
або навіть смерть можуть бути віднесені
на рахунок професійних хвороб (таких
як пневмоконіоз, втрата слуху, наслідки
дії вібрації).
2. Конкуренція,
погіршення якості мінеральної
сировини, збільшення витрат на
переробку, приватизація та реструктуризація
- все це змушує гірничодобувні
компанії знижувати витрати і
збільшувати продуктивність.
Висока капіталомісткість багатьох галузей
гірничодобувної промисловості стимулює
компанії максимально використовувати
їх обладнання, що в свою чергу робить
необхідним використання більш гнучких
і найчастіше більш інтенсивних методів
роботи. У багатьох областях гірничодобувної
промисловості падає зайнятість через
збільшення продуктивності, радикального
реструктурування та приватизації. Ці
зміни зачіпають не тільки тих працівників,
які повинні знайти альтернативну зайнятість;
але і тих, хто залишається в промисловості,
оскільки від них потрібна більша кількість
навичок і велика інтенсивність праці.
3. У
процесі видобутку корисних копалин
відбувається істотне забруднення
природного середовища. З кожної
тонни видобутих корисних копалин
тільки 2% перетворюються
в корисну продукцію, а 98% йдуть у відходи.
За обсягом викиду забруднюючих речовин
та за ступенем впливу їх на природне середовище
гірничодобувна промисловість стоїть
на 4-му місці після хімічної, металургійної
та сільського господарства.
При підземному видобутку корисних копалин відбувається забруднення пилом (вугільної, породної, рудної), отруйними газами, вуглекислим газом, метаном, поліциклічні ароматичні вуглеводні, сірчистими газами, сірковуглецем, теплом, підземними водами, породами та іншими речовинами; при відкритому видобутку - окісьюуглерода, двоокисом азоту, пилом, кар'єрними водами, породами.
Забруднення атмосфери сірчистими газами, окисом вуглецю, двоокисом азоту, пилом та іншими специфічними речовинами, властивими промисловим викидам, веде до порушення норм якості повітря. У світі щорічно відбивається 10 млрд. м3 гірської маси із застосуванням вибухових речовин. При масових вибухах утворюється пилогазового хмари об'ємом 15-20 млн. м3, піднімається на висоту до 1500-1700 м, де повітряне протягом розсіює і забирає 93-99% пилу, при бурінні свердловин - 91-93%, при навантаженні зруйнованої гірської маси - до 88%, внутрішньокар'єрного дороги дають 80-90% загального пилового балансу. Особливу небезпеку становить пил важких металів, що викидається в атмосферу або в водойми, тому вона включається в природний кругообіг; ще небезпечніше металеві отрути. Палаючі породні відвали виділяють на кожну тонну породи до 135 мг пилу і від 86,3 до 363 кг газів (CO, CO2, SO2, H2S, NO + NO2).
4. Забруднення гідросфери призводить до погіршення якості води для водокористування. При видобутку корисних копалин виробляють скидання шахтних і кар'єрних вод, що містять механічні, хімічні та біологічні домішки. Щорічно в Донецькому регіоні при виробництві гірських робіт відкачується близько 4 км3 підземних вод, з них обсяг вод з мінералізаціейболее 1000 мг / л становить 48%, а з вмістом сульфатів більше 3000 мг / л - 27% загального обсягу скидаються вод. Скидаються води містять 0,9 млрд. т твердих механічних домішок. Забруднення гідросфери відбувається за рахунок вимивання оксидів рідкісноземельних елементів з породних відвалів, а також змиву осілої на земну поверхню пилу, що утворюється в процесі видобутку, при вивітрюванні породних відвалів, при транспортуванні, перевантаженні та пересипанню руди.
5. Забруднення
літосфери відбувається за рахунок
внесення в геологічні структури
отруйних і радіоактивних речовин,
а також не властивих їм
хімічних сполук і бактерій. Порушення
геологічних структур створює
умови проникнення поверхневих
вод, що несуть біологічні, хімічні і механічні
домішки. Гірничі підприємства порушують
зони живлення підземних вод і є джерелами
їх забруднення. Поховання в гірських
виработкахрадіоактівних, отруйних і
хімічних відходів також веде до забруднення
літосфери.
6. Забруднення біосфери
викликає порушення норм
7. Перспективи розвитку гірничодобувної промисловості.
1. Основними напрямами
розвитку гірничодобувної
Також передбачені
заходи з нарощування
2. Відповідність основних
напрямів діяльності
Основні напрямки діяльності (мети) |
Стратегічні цілі розвитку краю України |
Цільові орієнтири розвитку |
1. Забезпечення зростання
видобутку дорогоцінних і |
Базовими умовами розвитку видобутку кольорових металів в Донецькому краї є: - Розвиток мінерально- -впровадження сучасних
технологій, у тому числі для
комплексної переробки - Залучення в переробку
відходів хвостосховищ та - Забезпечення приросту
затверджених запасів корисних
копалин в обсягах, що (1-пр від 13 січня 2009 р.) |
Розвиток базових галузей промисловості Основною метою у сфері природокористування для Росії, що володіє унікальним природним потенціалом, є підвищення ефективності використання природних ресурсів Досягнення цільових показників по розвитку мінерально-сировинної бази, освоєнню нових родовищ, забезпечення відтворення мінерально-сировинної бази |
2. Визначення потенціалу
краю в сфері |
3.Управління
надрокористування розроблені основні
напрямки розвитку гірничодобувної
промисловості Донецького
краю на період до 2015 року затверджені
розпорядженням Уряду Донецького краю
від 09.12.11 № 767 - рп.
Визначено завдання збільшити до 2015 року обсяги видобутку олова в концентраті до 450 тонн, зберегти виробництво платини на рівні 3,5 тонни.
Основними напрямами розвитку гірничодобувної промисловості Донецького краю на період до 2015 року передбачено заходи з нарощування сировинної бази галузі.
4. З
цією метою необхідно вирішити
ряд питань щодо підвищення
ефективності діючих виробництв,
будівництва та введення
в експлуатацію нових гірничодобувних
комбінатів.
З метою збільшення обсягів видобутку кольорових металів передбачається проведення модернізації гірничо-збагачувальної фабрики на Правоурмійском оловорудних родовищі і доведення її продуктивності до 100тис. тонн переробки руди на рік. Надалі тут передбачено будівництво нового гірничо-збагачувального комбінату проектною потужністю до 2 тис. тонн олова в концентраті в рік. Початок будівництва інфраструктури гірничо-збагачувального комбінату намічено на 2015 рік.
Також передбачено проведення геологорозвідувальних робіт з метою приросту запасів на виявлених рудних родовищах. Крім того, протягом трьох років планується передати в користування інвесторам через аукціони 11 родовищ і перспективних ділянок на різні види корисних копалин.
Проведені
роботи по відтворенню мінерально-сировинної
бази корисних копалин дозволять
забезпечити подальший розвиток
галузі на період до 2020 і 2025
років.
У 2012 році планується затвердити державну цільову програму "Відтворення та використання природних ресурсів краю".
З метою
залучення інвестицій у розвиток
гірничодобувної промисловості
краю міністерством природних ресурсів
краю у 2012 році планується провести аналіз
причин незатребуваності інвестиційних
пропозицій, розміщених на офіційному
сайті Уряду Хабаровського краю в інформаційно-телекомунікаційній
мережі "Інтернет", розробка нових
інвестиційних пропозицій.
Міністерством природних ресурсів краю плануються до реалізації та інші напрямки роботи, в тому числі по залученню до освоєння раніше слабо освоюваних мінеральних ресурсів і відходів гірничодобувного виробництва, вирішенню кадрової проблеми, робота з федеральними органами державної влади, громадськими організаціями щодо вдосконалення нормативних правових актів у галузі надрокористування.
.
Вывод.
В целом положение нашей страны в современном горнодобывающем производстве характеризуется следующими показателями. Украина является абсолютным лидером среди 166 горнодобывающих государств по числу добываемых минеральных продуктов – 48 наименований (рис. 1). При этом подавляющая часть государств добывают не более 10 видов минералов. В целом доля отечественной горнодобывающей промышленности в мировом производстве составляет 9,7%. По этому показателю Украина находится на седьмом месте.