Індивідуальна робота з «Ринкова трансформація економіки регіону»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, СПОРТУ ТА МОЛОДІ УКРАЇНИ

Донецький державний університет управління

Кафедра менеджменту зовнішньоекономічної діяльності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Індивідуальна робота №1

З дисципліни «Ринкова трансформація  економіки регіону»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Роботу виконала

Студентка гр. МПД-09-01

Ахмад М.А.

Перевірив:

Ст.викл. Заводовський С.В.

 

 

Донецьк 2012 

ЗМІСТ

 

1.Загальна характеристика  гірничодобувної галузі.

Гірнича промисловість, гірничодобувна промисловість, комплекс галузей виробництва по розвідці родовищі корисних копалин, їх видобутку з надр землі та первинній обробці - збагачення. Гірнича промисловість, ділиться на наступні основні групи:

1) паливодобувні  (нафтова видобуток природного  газу, вугільна, сланцева, торф'яна);

2) рудовидобувної (залізорудна, марганцеворудний, видобуток руд кольорових, благородних і рідкісних металів, радіоактивних елементів);

3) промисловість  неметалічних копалин і місцевих  будматеріалів (видобуток мармуру,  граніту, азбесту, крейди, доломіту, кварциту, каоліну, глини, гіпсу, мергелю, польового шпату, вапняку);

4) гірничохімічної  (видобуток апатиту, калійних  солей, нефеліну, селітри, сірчаного  колчедану, борних руд, фосфатної  сировини); 5) гідромінеральних (мінеральні  підземні води, вода для водопостачання  та інших цілей).

 

  Гірнича справа існує з давніх часів. Гірнича  промисловість, одержала швидкий розвиток з кінця 18 - початку 19 ст. У 1967 у всьому світі було видобуто бл. 7 млрд. т  корисних копалин, загальна вартість яких оцінювалася приблизно в 80 млрд. доларів. Із загальної вартості видобутої мінеральної сировини і палива доводилося (1967) понад 70% на паливно-енергетична сировина (в т. ч. 48,8% на нафту і 17,5% на вугілля), 7% на залізні руди.

Україна має потужний гірничодобувний потенціал і  займає одне з провідних місць серед європейських країн з видобутку залізних і марганцевих руд, кам’яного і бурого вугілля, руд кольорових і рідкісних металів, самородної сірки, кам’яної та калійної солей, виробництву феромарганцю і глинозему. Видобувають також нафту і газ, індустріальні мінерали – доломіт, каолін, графіт, кварц та інш.

Економіка України забезпечена  вже розвіданими геол. запасами на 20-30 років наперед. Проте в ХХ ст. при перебуванні України в  складі СРСР внаслідок низької технологічної  культури та специфічної політики центру стосовно республік часто мало місце екстенсивне і нераціональне використання надр. Цьому сприяло і те, що МСК України розвивався як частина єдиної економічної системи СРСР в умовах міжреспубліканського розподілу праці. Некомплексне, нераціональне використання надр призвело до передчасного відпрацювання багатьох родовищ корисних копалин: газу, нафти, сірки, ртуті, флюсової сировини, дорогоцінного каменю, води тощо. На початку ХХІ ст. МСК України об’єднує понад 2000 гірничодобувних і переробних підприємств, має розвинену наукову і технологічну структуру. До промислового освоєння на кінець ХХ ст. залучено 3349 родов., тобто 40-75% розвіданих запасів різних видів к.к. Тут зосереджено близько 1/3 всіх виробничих фондів держави і бл. 20% трудових ресурсів промисловості, щорічно виробляється до 25% ВНП, який у 2000 році склав 173 млрд грн. Розвідані запаси майже 8 тис. родові вітчизняні спеціалісти оцінюють у 7,5 трлн доларів США, а західні експерти – у понад 11 трлн доларів США. Загальна вартість річної продукції гірничо-видобувного комплексу України у 1990 р., коли було досягнуто найвищого рівня видобутку, становила майже 20 млрд дол. США.

В Україні у великих обсягах  ведеться видобуток кам'яного вугілля (2% від світового видобутку), залізних (4 %) і марганцевих (10%) руд, урану, титану, цирконію, ґерманію, графіту (4%), каоліну (18%), брому, вохри, нерудної металургійної сировини (кварцити, флюсові вапняки і доломити), хімічної сировини (самородна сірка, кам'яні і калійні сульфатні солі), облицювального каменю (граніти, габро, лабрадорити і ін.), скляного піску. В значній кількості видобувають з надр вуглеводневу сировину, буре вугілля, торф, цементну сировину, карбонатну сировину для хімічної і харчової промисловості, тугоплавкі і вогнетривкі глини, сировину для будівельних матеріалів, йод, бром, різноманітні мінеральні води, дорогоцінні і виробні камені, п'єзокварц і ін. У відносно невеликих обсягах видобувають також нікелеві руди, золото, скандій, гафній, янтар, цеоліти. Іде переоцінка запасів ртуті, що видобувалася раніше в значних обсягах. В різному ступені розвідані і підготовлені до експлуатації родовища хрому, свинцю, цинку, міді, молібдену, золота, берилію, літію, танталу, ніобію, скандію, ітрію, рідкісних земель, алмазів, металів платинової групи, плавкового шпату, фосфоритів, апатиту, горючих сланців, бішофіту і ін.

Запаси корисних копалин та виробничі  потужності України дають можливість забезпечити себе та експортувати: залізо, марганець, титан, цирконій, графіт, каолін,самородну сірку, бентонітові та вогнетривкі глини, калійну та кухонну сіль, флюсову сировину, декоративно-облицювальні матеріали.

Власний видобуток паливно-енергетичної сировини (нафти, газу, окремих сортів коксівного вугілля) на початку ХХІ ст. не задовольняє внутр. потреби країни. В У. імпортуються: нафта, газ, глинозем, кольорові, рідкісні, рідкісноземельні метали, плавиковий шпат та ін. В країні постійно збільшується видобуток нафти і газу, буд. м-лів, дорогоцінного каміння та ін. корисних копалин У 2000 р. в Україні перероблено 9,1 млн т. нафти.

 

2. Окремі галузі

Нафтопереробна промисловість України представлена 6-а заводами – Кременчуцьким, Херсонським, Одеським, Дрогобицьким, Надвірнянським та Лисичанським. Сумарні нафтопереробні потужності – бл. 52 млн т/рік, з яких Україна власним видобутком нафти може забезпечити тільки бл. 7%. Тому НПЗ України працюють г.ч. на імпортній сировині (станом на 2003 р. – на 80% з Росії). На початку ХХІ ст. внутрішній ринок нафтопродуктів на 90% забезпечується продукцією власних НПЗ.

Вугільна промисловість України– найважливіша паливно-енергетична база держави. За видобутком вугілля Україна у 2001 р. займала 8-е місце в світі (після Китаю, США, Індії, Австралії, ПАР, РФ, Польщі та Індонезії). Динаміка видобутку вугілля в Україні від початку промислових розробок родовищ наведена у таблиці 1. Виробнича потужність шахт – 193 млн т (1991).

Таблиця 1. Видобуток вугілля в  Україні.

Основний вугільний басейн України – Донецький (92% видобутку). Інші басейни – Львівсько-Волинський кам’яновугільний та Дніпровський буровугільний. Освоюються нові вугільні райони – Західний Донбас (Дніпропетровська область) і Південний Донбас (між Донецьком і Маріуполем). За 200 років експлуатації Донбасу з його надр видобуто біля 8 млрд т вугілля. Сьогодні в межах регіону розвідано ще 90 млрд т. У 1991 р. в У. працювало 247 шахт і 5 вуг. розрізів; з них у Донецькому бас. 226 шахт, у Львівсько-Волинському – 18.

Дніпровський басейн експлуатується переважно кар’єрами (61% видобутку). На 1.01.1996 у вугільній промисловості  працювало 740 тис. чол. Внаслідок реструктуризації вуг. про-сті у 2001 р. функціонувало 190 шахт і 3 розрізи. Вугілля України  постачає свою продукцію для потреб електроенергетики (майже 38 % від загального обсягу поставок), коксохімії (22 %), населення (11 %), комунально-побутових (3 %) та інш. споживачів (26 %). Галузь є складним виробничо-технічним комплексом, що складається з кількох підгалузей. Крім шахт і кар’єрів діють бл. 60 збагачувальних фабрик, 3 шахтобудівні комбінати, 17 заводів вугільного машинобудування, 20 галузевих інститутів, гірничорятувальна служба, спеціалізовані об’єднання і виробництва з ремонту, налагодження й обслуговування гірничошахтного устаткування, розв’язання екологічних проблем, геологічної розвідки, залізничного та автомобільного транспорту, торгівлі, об’єкти соціальної сфери тощо. Видобуток вугілля в 1995-97 рр. складав 70-100 млн т на рік. В У. видобувається до 1,6% світового обсягу вугілля. Збагачувальними фабриками у 2000 р. перероблено бл. 70 млн т. вугілля (87,5%). Вугільні пласти тонкі (в сер. 1,1 м) і характеризуються складною будовою. Сер. глибина розробки на шахтах У. 556 м, але на багатьох шахтах вона перевищує 1000 м (ім. Челюскінців, ім. О.Скочинського, ім. В.Бажанова та ін.). Понад 110 шахт віднесені до 3-ї категорії і надкатегорійних по газу, 106 шахт розробляють пласти, небезпечні за раптовими викидами вугілля і газу. Т-ра бічних порід на глиб. понад 1000 м досягає 45-50 оС. У вугільній промисловості практично повністю завершено механізацію виймання вугілля, доставку вугілля в очисних вибоях, відкатку вугілля, навантаження вугілля у залізничні вагони. Широко застосовують механізовані комплекси, щитові агрегати, стругові машини, вузькозахопні комбайни. У підготовчих вибоях застосовують прохідницькі комбайни і нарізні комплекси, навантажувальні машини, новітні бурові установки. Програма розвитку вуг. пром-сті до 2005 р. передбачає реструктуризацію галузі з необхідністю закриття нерентабельних шахт. До 2005 р. до цієї категорії Мінвуглепромом потенційно віднесено близько 100 шахт, 30 з яких забезпечені запасами до 5 років. Згідно з програмою “Українське вугілля”, Кабінету Міністрів України від 19.09.2001 р. у 2010 р. вуг. пром-сть буде представлена 159 шахтами і 3-а розрізами. Видобуток вугілля в 2010 р. сягне 110 млн т., а у 2030 р. планується 120-125 млн т/рік. Головним вугледобувним бас. України є і залишиться Донбас. У Волинському бас. загальний видобуток вугілля в 2005 р. становитиме 10,7 млн т.

У 2003 р. Міністерство палива і енергетики України планує продовжити будівництво  трьох з семи нових шахт – «Никанор-Нової», «Самсонівської-Західної» і «Донбаської  №4/42». Вводяться в експлуатацію виробничі потужності на шахті «Золота Балка» (150 тис. тонн) і «Донбаська» (100 тис. тонн). Будуються наступні черги шахти «Донбаська №3», буровугільного розрізу «Костянтинівський» з метою введення через 2-3 роки, а також реконструкція шести шахт. Для компенсації вибуваючих потужностей будують 37 нових горизонтів, які планується ввести в експлуатацію до 2010 року. Програма фінансування очисних вибоїв в 2003 році передбачає введення 85 нових лав, з них 74 – з видобутку енергетичного вугілля, а 11 – коксівного. При цьому 70 з них будуть фінансуватися з бюджету, який передбачає на ці цілі 740 млн грн. На капітальне будівництво у вугільній галузі бюджет-2003 передбачає 300 млн грн.

Торф. В У. на кінець ХХ ст. розроблялося 510 родов. торфу. Видобуток торфу у 1997 р складав 776 тис.т, з яких 720 тис.т. використовувалося як комунальне паливо, інше – як добриво. Укр. концерн торфової промисловості “УКРТОРФ” об’єднує в своєму складі на правах дійсних членів концерну сім державних підприємств з видобування й переробки торфу (“Волиньторф”, “Житомирторф”, “Київторф”, “Поділляторф”, “Рівнеторф”, “Сумиторф”, “Чернігівторф”), Коростишівський завод “Реммашторф”, Українську інспекцію з контролю якості торфової продукції та паливних брикетів “Укрінспаливо”, та чотири асоційованих члени концерну: Лопатинський та Стоянівський торфозаводи, ВАТ “Івано-Франківськ” та науково-виробниче підприємство “Промтех”.

Залізорудна промисловість України високорозвинена. В країні в кінці ХХ ст. добувалося 13,5% від обсягу світового видобутку зал. руди. Всього в кінці ХХ ст. (1997-98 рр.) працювало 18 шахт і 11 кар’єрів. Основна продукція гірничодобувних підприємств: багаті руди (Fe 54-61%), концентрат (Fe 63,8-66%), залізорудні обкотиші і аґломерат. Річний видобуток руди в Україні сягав у 1997. 115 млн т., у 2000 р. – 55,9 млн т, у 2001 – 54.66 млн т. Виробництво Fe-концентрату в 2001 становило 42.29 млн т., котунів (обкотишів) – 11.99 млн т і знижувалося. Виробництво аґломерату – 10.92 млн т і зростало.

Розробляються родовища в Полтавській, Дніпропетровській і Запорізькій  областях. Основним промисловим типом  є багаті мартитові руди в залізистих кварцитах, а також гематитові руди і бурі залізняки. Як правило, в металургійне виробництво вони поступають без збагачення, незначна частину піддають магнітній сепарації. Приблизно 75% залізняку добувається відкритим способом і біля 25% – підземним.

Україна займає 7-е місце в світі  за виробництвом сталі – 33.1 млн т  сталі в 2001 (+5.4% до 2000). Стальна індустрія сильно залежить від експорту. У 2001 р. експорт становив 28.7 млн т сталі (87% видобутку руди). Експорт металу забезпечує 47% надходжень іноземної валюти для країни. Станом на 2000 р. частка України у світовому виробництві заліза становила 4%. Запасів залізних руд в країні вистачає на сотні років видобутку і переробки.

Основним районом залізорудної промисловості є Криворізький залізорудний басейн, який дає понад 90 % видобутку залізної руди. Промисловий комплекс Криворіжжя станом на початок ХХІ ст. може добувати на рік понад 190 млн т сирих руд і отримувати з них біля 70 млн т товарної продукції. Розробляються як багаті зал. руди, так і бідні магнетитові кварцити, бурі оолітові залізняки. Видобуток ведеться підземним і відкритим способами. Багаті руди добувають на 16 шахтах ВО “Кривбасруда", на ш. “Центральна" Інгулецького ГЗК і ш. “Експлуатаційна" Запорізького залізорудного комбінату. Роботи ведуться на глиб. 1000-1300 м, відпрацьовуються майже 190 рудних тіл потужністю від 2 до 180 м. Системи розробки, що застосовуються - з обваленням руди і вмісних порід (бл. 60%), з відкритим очисним простором (бл. 20%) і з закладенням виробленого простору (бл. 20%). Всі осн. процеси видобутку руди механізовані. Гірничотранспортне обладнання - бурові каретки, навантажувально-транспортні машини; прохідницькі комбайни, вібротехніка і інш.

Відкритий видобуток у кінці  ХХ ст. проводився на кар'єрах Південного ГЗК, Новокриворізького ГЗК, Центрального ГЗК, Північного ГЗК, Інгулецького ГЗК, Полтавського ГЗК і Камиш-Бурунського залізорудного комбінату. Глибина кар’єрів понад 200 м (макс. до 320-350 м). Обсяги розкривних робіт 180 млн м³. Використовується циклічно-потокова технологія. Застосовуються буро-підривні роботи, а також крокуючі екскаватори.

Марганцеворудна промисловість України – найпотужніша в світі. В кінці ХХ ст. країна добувала бл. 29% світового обсягу марганцевих руд. У 1997 р. видобуток становив 7,2 млн т, а у 2000 р бл. 5 млн т. (8% світового). Осн. сировинною базою є Нікопольський бас., де працюють Орджонікідзевський та Марганцевський ГЗК. Нікопольське родов. розробляється відкритим і підземним способами.

Застосовуються системи  розробки довгими стовпами з виїмкою  руди механізованими комплексами. На відкритих роботах використовуються одноківшеві і роторні екскаватори. Руда збагачується на ф-ках, оснащених мийними, відсаджувальними, флотаційними машинами, магнітними сепараторами і інш. Концентрати оксидних руд містять 37-45 % Mn, а карбонатних – 29-31 %. Осн. споживачі концентрату – підприємства чорної металургії. Частина продукції йде на експорт.

У 2001 р. Україна виробила 2.71 млн т марганцевого концентрату (-1.5% до 2000). Найбільший виробник концентрату  марганцю – Орджонікідзевський ГЗК  – виробив у 2001 р. 1.7 млн т концентрату (-7% до 2000). ГЗК видобуває руду відкритим способом. Марганцевський ГЗК – другий в країні виробник концентрату марганцю - виробив у 2001 р. 1 млн т концентрату марганцю (+9.4% до 2000). ГЗК планує видобувати у 2010 р. 2.95 млн т руди (1.78 млн т – шахтним способом, 1.17 млн т – кар'єрами).