Індивідуальна робота з «Ринкова трансформація економіки регіону»

Рідкісні метали. Розробку ільменітових і циркон-рутил-ільменітових родов. у кінці ХХ ст. здійснюють відкритим способом на Іршинському ГЗК та Верхньодніпровському ГМК. Використовують роторні, ланцюгові екскаватори і драґлайни. Збагачення пісків гравітаційне, вилучення корисних компонентів становить 80-90%.

Вільногірський гірничий і металургійний комбінат на початку  ХХІ ст. нарощує видобуток. У 2001 р. тут видобуто 60 800 т рутилового концентрату (+7.7% до 2000), 33 700 т цирконового концентрату (+2,2% до 2000), 179 500 т ільменітового концентрату (+10,1% до 2000). Виробниче об'єднання з 1961 спеціалізується на видобутку і переробці титаноцирконієвих руд, дає половину ільменітового концентрату країн СНД та Європи. Воно входить до підприємств, які не підлягають приватизації.

У 2000 р створено спільне Українсько-американське підприємство “Ірша-Ільменіт”.

ВАТ “Титан” – найбільший український продуцент діоксиду титану, виробив його у 2001 р 49,7 тис.т. З 1998 р компанія належить до спеціальної  Сивашської економічної зони.

ВАТ “Чисті метали” (м. Світловодськ) видобуває ґалій. Сировиною для його видобування є боксити (сер. вміст в бокситах бл. 50 г/т). Основні напрями розвитку промисловості рідкісних металів України: 1. Розробка і освоєння технологій виробництва рідкіснометалічної продукції на основі циркону, титану, гафнію, РЗЕ, що дозволяє знизити імпорт ніобію, ванадію, вольфраму, молібдену, танталу і інш., сировинна база яких в Україні недостатньо розвинена. Це насамперед стосується сплавів лігатур, порошків на основі циркону і титану для використання виробів в атомній енергетиці, машинобудуванні, виробництві ріжучих інструментів, медицині, приладобудуванні, металургії сталі і кольорових металів. 2. Освоєння технологій вилучення ванадію, ґалію, РЗЕ і інш. з вторинних джерел рідкіснометалічної сировини, в т.ч. хлористих (або хлоридних) відходів, червоних шламів, фосфогіпсу, відвалів золи ТЕС, металургійних шлаків і інш.

Видобуток руд  кольорових металів в У. незначний, хоча за 1992-2002 рр. було розвідано нові родов. поліметалів, міді, олова, вольфраму та інш. Розвиток кольорової металургії У. визначається не тільки станом її сировинної бази, але і вдосконаленням технології переробки бідних руд, комплексністю використання мінер. сировини, зниженням втрат супутніх компонентів. Найважливішою є розробка нікелевих та ртутних руд.

Видобуток нікелевих  руд ведеться відкритим способом на Деренюхінському та Липовеньківському родов. Побузької групи родов. (запаси на 10 років). Готове до розробки Тарнаватське родов. Переробку сировини методом електроплавки здійснює Побузький нікелевий завод. (продукція – феронікель з вмістом Ni 7-8%).

Алюміній. Миколаївський глиноземний завод – колишній найбільший виробник глинозему в Радянському Союзі – нарощує потужності: 2000 р. – 1,07, у 2001 – 1.12, 2002 – 1,3 млн т глинозему. Переробляється боксит з родовищ Ґінеї, Австралії, Бразилії і Ґайани. Запорізький алюмінієвий завод виробив у 2001 р. 106 093 т первинного алюмінію, а також 223,9 тис. т глинозему (-9% до 2000).

Ртуть. Осн. видобуток ртутних руд до 90-х рр. ХХ ст. було зосереджено на Донбасі на Микитівському ртутному комбінаті. З 1995 р. роботи законсервовані.

Золото. В останнє десятиліття ХХ ст. почав розвиватися золотодобувний сектор гірничодобувної промисловості. У 1999 закінчене будівництво дослідно-промислової дільниці Мужіївського золотополіметалічного комбінату в Закарпатській області і з родовища Мужіївське отримані перші вітчизняні зливки золота. У 2000 р здійснено запуск першої черги комбінату. Крім того, в Закарпатті почато видобуток золотоносної руди на Саулякському родовищі. Освоєння Бобриківського родовища в Луганській обл. знаходиться на початковій стадії. Виробник золота в Україні – компанія “Українські поліметали”.

Крім того, проведені  масштабні експерименти на гідрометалургійному заводі в Дніпродзержинську (цех №5) по вилученню золота. Завод готовий до технологічних випробовувань переробки золотоносних руд Українського щита. Прийнята Державна програма “Золото України” на 1996-2005 рр (Постанова КМ України № 532, 1996). Виконана технологічна типізація золотовмісних руд України.

 

2. Виробництво і споживання мінерально-сировинної продукції.

ВИДОБУТОК КОРИСНИХ КОПАЛИН. За 20 років незалежності з надр України було видобуто чимало корисних копалин, однак країна зберегла високий потенціал мінерально-сировинної бази. Частково це пов'язано зі зменшенням видобутку корисних копалин.

За різноманітністю  і багатством мінерально-сировинна  база України вигідно відрізняється  від багатьох зарубіжних країн світу. Зокрема, по запасах корисних копалин Україна випереджає США, Канаду, Бразилію, Китай і багато країн Європи. На території країни розташовано близько 8 тис. родовищ 90 видів корисних копалин, з них понад 30 мають особливо важливе економічне значення.

Як розповіли в Державній  службі геології та надр (Госгеонедр), на момент розпаду СРСР (1990-1991 роки) мінерально-сировинний комплекс України забезпечував 23-25% ВВП. З видобутком і використанням корисних копалин було зв'язно 48% промислового потенціалу України і до 20% її трудових ресурсів.

За роки незалежності видобуток природного газу скоротився в 1,4 рази - з 28,1 млрд куб м у 1990 році до 19,7 млрд куб м в 2010 році; видобуток нафти і газового конденсату в 2,7 рази - з 9,7 млн ​​тонн у 1990 році до 3,6 млн тонн в 2010 році; вугілля в 1,6 рази - з 122 млн тонн у 1990 році до 75 млн тонн в 2010 році.

"До рівня видобутку  1991 року (близько 200 млн тонн) наблизилися  лише сировина для чорної металургії (рудної та нерудної)", - відзначили  в Госгеонедр.

Нафта і газ

За 20 років незалежності з надр витягли близько 500 млрд куб м газу і близько 100 млн тонн нафти (близько 500 млн тонн умовного палива). У той же час баланс запасів вуглеводнів практично не змінився.

"Якщо за часів  Союзу на балансі України було 1,2 трлн куб м газу, то зараз  - 1,15 трлн куб м. Тобто різниця зовсім невелика. Ми постійно поповнювали фонд (запасів) відкриттям нових родовищ", - сказав Ставицький.

Великі надії Україна  покладає на видобування нетрадиційних  вуглеводнів - сланцевого газу і метану вугільних пластів. Запаси цих газів  в Україні оцінюються як одні з найбільших у світі. Однак точно оцінювати потенціал країни можна тільки після проведення пробного буріння.

При цьому зберігається потенціал видобутку традиційного природного газу, нафти та конденсату. "З урахуванням нових технологій, як в геологічному плані, так і в плані видобутку, найближчим часом ми суттєво збільшимо баланс. Якщо взяти тільки акваторію Чорного і Азовського морів - мілководні, глибоководні, перехідні шельфи, там розвідано всього 3%", - сказав глава Госгеонедр. Запаси умовного палива в акваторіях морів оцінюються в 1532 млн тонн умовного палива.

У цілому запаси вуглеводнів  в країні оцінюються в 4982 млн тонн умовного палива.

Вугілля, метал і будматеріали

Запаси вугілля і  залізної руди в Україні вражаючі. Якщо не заглиблюватися в цифри, то, за словами Ставицького, навіть при активній видобутку "на 300-500 років (з цими ресурсами) у нас повний порядок".

Досить сильні позиції  України і у видобутку металів  титанової групи, головним чином  титану, цирконію і гафнію. Ми займаємо 3-е місце в світі за запасами оксиду цирконію, які оцінюються в 4 млн тонн. Значні запаси марганцю - близько 140 млн тонн.

В Україні зосереджено 10% світових запасів урану.

У цьому році в Україні  розпочнеться видобуток золота, запаси якого оцінюються в 3,2 тис. тонн.

Також Україна володіє  значними запасами нерудних корисних копалин, які використовуються при  будівництві - вапна, глини, піску, бетонного сировини, солі.

Сьогодні

У промисловому освоєнні в Україні в 2010 році перебувало більше 3 тис. родовищ корисних копалин, на базі яких працювало більш ніж 2 тис. гірничодобувних і переробних підприємств.

Динаміка видобутку  корисних копалин за період 2003-2010 роки свідчить, що майже по всіх групах спостерігається стабільне зростання. Найвищі темпи зростання були в групі корисних копалин для будівництва.

Обсяг зовнішньої торгівлі України мінеральною сировиною  та продукцією його переробки щорічно складає близько 10 млн доларів.

Експортні можливості України  можуть бути істотно розширені за рахунок окремих видів кольорових металів, декоративно-облицювального каменю, перліту і цеоліту.

Видобуток нафти і  газу в Україні за перше півріччя 2012 року скоротилася на 0,1%, до 9,6 млрд кубометрів порівняно з аналогічним періодом 2011 року.

Про це повідомила Державна служба статистики.

За шість перших місяців  поточного року видобуток нафти  скоротився на 4,8%, в порівнянні з  першим півріччям 2011 року - до 1166000 тонн.

Видобуток газового конденсату в Україні в січні-червні збільшилася  до 496 тисяч тонн, що на 12,2% перевищило показник аналогічного періоду 2011 року, а газу нафтового попутного збільшився на 2,6% - до 362 млн куб. м.

У червні видобуток газу скоротився в порівнянні з попереднім місяцем на 4,4% до 1,5 млрд куб. м, а видобуток нафти - на 2,6% до 190 тис. тонн.

У 2011 році українські нафтогазовидобувні підприємства скоротили до попереднього року видобуток природного газу на 0,3% - до 19,2 млрд куб. м. Видобуток нафти при цьому скоротилася на 5,9%, до 2,424 млн тонн.

Видобуток газового конденсату у 2011 році скоротилася на 7,0%, порівняно  з 2010 роком, до 874 тис. тонн, а газу нафтового  попутного збільшився на 9,6% - до 0721000000 куб. м.

Підвищення цін на сировинні товари стало одним із чинників, які призвели до зростання показників прибутку і норми прибутку гірничодобувних компаній у 2011 р. (табл. 9).

 

Динаміка середніх цін на основні  товари глобальної гірничодобувної  промисловості

Таблиця 9.

Рік	Залізна руда (дол./т)	Вугілля(дол./т)	Мідь (дол./т)	Золото (дол./унція)	Алюміній (долл./т)
2003	30	27	1789	364	1431
2004	36	44	2868	410	1717
2005	62	53	3684	445	1900
2006	73	52	6725	604	2568
2007	80	56	7124	697	2638
2008	145	125	6938	872	2567
2009	97	70	5178	974	1671
2010	205	98	7558	1227	2200
2011	210	120	9600	1421	2470

 

 

3.Експорт та імпорт  гірничовидобувної промисловості Донецького регіону (на прикладі вугільної галузі)

Вуглевидобуток є найбільш старою й у той же час однією з найбільш важливих галузей паливно-енергетичного  комплексу багатьох країн світу. Як і раніше, вугілля використовується для вироблення тепла на побутовому й промисловому рівні, є основою для виробництва електроенергії й коксу для металургійної промисловості, усе ширше використаються в хімічному виробництві, а також служить паливом для транспортних засобів. За останні роки ціни на вугільну продукцію досягли найвищого рівня у зв’язку з ростом собівартості продукції. Таким чином, незважаючи на існуючи проблеми в вугільній промисловості, слід зазначити важливість аналізу експортної діяльності вугільної галузі.

Аналіз ефективності експортної діяльності вугільної промисловості Донецького регіону показав, що в цілому, вугільна промисловість України має негативне сальдо зовнішньої торгівлі, тобто імпорт продукції цієї галузі значною мірою переважає експорт. Тобто, зовнішня торгівля галузі є неефективною.

Зовнішня торгівля вугільної промисловості Донецького регіону.

Таблиця 1

рік	Показники	кам’яне вугілля	загалом
За 2010рік	експорт, млн. дол.	249962,24	3386710,01
	імпорт, млн. дол.	900249,82	10160861,78
	зовнішньоторговельний оборот, млн. дол.	1150212,06	13547571,79
	сальдо зовнішньої торгівлі, млн. дол.	-650287,58	-6774151,77
За січень - серпень 2012 року	експорт, млн. дол.	108562,30	2391703,30
	імпорт, млн. дол.	507238,57	7054102,83
	зовнішньоторговельний оборот, млн. дол.	5180942,87	9445806,13
	сальдо зовнішньої торгівлі, млн. дол.	-398676,27	-4662399,53

Згідно статистичних даних Державного комітету статистики України, при розрахунку відносних  показників ефективності вугільної  промисловості Донецького регіону, а саме динаміки індексів цін виробників вугільної промисловості (таблиця 2), ситуація була наступною: ріст індексів цін виробників вугільної промисловості перевищував зростання індексів цін промисловості в загалі, бо середній темп росту індексів цін вугільної промисловості дорівнює 117,53%, тоді як аналогічний показник промисловості становить тільки 80,3%.