Маркетинговое исследование рынка минеральных удобрений

Хімічна промисловість  України більшою мірою орієнтована  на промислових споживачів, аграрний сектор, експорт. Найбільшим попитом  українська хімічна продукція користується у аграріїв та переробників сільськогосподарської продукції, що закупають як добрива, засоби захисту рослин, так й упаковку, полімери. Окрім того, українська хімічна продукція використовується як напівфабрикат в металургії, легкій та текстильній промисловості, фармацевтиці.

Тим не менше, споживчий сектор досить стабільний і навіть розвивається. Як постачальник сировини для промисловості, хімічна галузь України дуже залежить від зовнішньоекономічних факторів, від кон’юнктури ринку кінцевих продуктів, від цін на енергоносії.

Використання хімічної продукції в промисловості дає змогу виготовляти значну кількість високоякісних виробів, необхідних таким прогресивним галузям виробництва, як атомна енергетика, радіоелектроніка тощо. Продукція хімічної промисловості часто заміщує природну сировину, яка дорого коштує, сприяє зниженню вартості кінцевої продукції, підвищенню якості виробів.

Виробництво мінеральних  добрив є провідним серед виробництв основної хімії. В Україні продукують різні види добрив: азотні, калійні, фосфорні, комбіновані.

Зазначимо, що мінеральні добрива та аміак довго були одними із стратегічних експортних продуктів України. В Україні, як відомо, працюють вісім крупних виробників добрив (ВАТ «Азот», ВАТ «Дніпроазот», ВАТ «Одеський припортовий завод», ВАТ «Рівнеазот», ВАТ «Концерн «Стірол», ВАТ «Сумихімпром», ЗАТ «Сєвєродонецький Азот», ЗАТ «Титан»), шість із яких спеціалізуються на азотних добривах і є кістяком експортного та виробничого потенціалу України.

Як відомо, Україна  – один із провідних експортерів  азотних мінеральних добрив у світі, але перше десятиліття незалежності обсяги власного виробництва в українських підприємствах за всіма видами продукції, окрім експорто - орієнтованих, скорочувалися. Так у зв’язку з погіршенням фінансового стану вітчизняних аграріїв та зменшенням у 3,5 рази обсягів їх кредитування у 2009-2010 роках, попит на добрива залишається дещо стриманим. Іншим фактором стримання попиту є очікування сільгоспвиробниками фіксації цін. За інформацією Міністерства промислової політики, виробники та споживачі мінеральних добрив, Союз хіміків України та Аграрний фонд планують укласти декларацію щодо фіксації цін на такі види добрив, як аміачна селітра, карбамід, фосфорні та складні мінеральні добрива терміном на 3 роки. Основна частка у виробництві припадає на мінеральні добрива и аміак, які в основному експортуються Україною. Виробництво мінеральних добрив у 2010 році досягло близько 5 млн. тонн у кількісному вираженні. З них близько 2,8 млн. тонн – карбаміду, більше 1,1 млн. тонн – аміачної селітри й решта – сульфат амонію, фосфорні й комплексні добрива.

Наша країна експортує  мінеральні добрива в 70 країн світу. Основними покупцями є Бразилія, Турція, Мексика, В’єтнам, Ідія. При  цьому перелік основних покупців динамічно змінюється не тільки щорічно, але і щомісячно. На жаль, ринок мінеральних добрив в останні роки став малопрогнозуючим і малопередбачуваним. Український товар змінює направлення продажів з Азії на Латинську Америку, і, навпаки, залежно від кон’юнктури ринку.

Нині щомісяця Україна  експортує в середньому 290 - 310 тис. тонн карбаміду та близько 80 тис. тонн аміачної селітри (у попередні роки експорт селітри складав 130 - 150 тис. тонн). Це головні експортні продукти. Окрім того, українські підприємства вивозять щомісяця до 33 тис. тонн сульфату амонію (у 2008 році експорт був у два рази менший), 6 тис. тонн амофосу та 19-20 тис. тонн карбамідо - аміачної суміші (експорт КАСу збільшився в 4,5 рази з 2008 року) (середньомісячні показники).

На жаль, хороші позиції  в експорті доволі часто пов’язані  з дешевизною сировини та енергоносіїв, робочої сили; важливу роль відіграє територіальне розташування України, транспортна інфраструктура, зв’язок, стабільність валюти, розвиток ринку фінансових послуг.

Українська хімічна  промисловість з моменту розпаду  СРСР була експортно-орієнтованою. Не дивлячись на значну енергетичну та сировинну залежність від Росії, Україна успішно конкурувала з нею на світовому ринку.

Конкурентними перевагами є:

• територіальне положення;

• наявність потужних та сучасних хімічних заводів;

• транспортна інфраструктура, залізниця, порти;

• погодження дій підприємств, локальність та компактність концентрації виробництва.

Сировиною для виробництва  азотних добрив є аміак, який, в  свою чергу, виробляється із природного газу. Враховуючи це, вартість газу серйозно позначається на вартості аміаку, і має вагому складову у вартості добрив (у селітрі газу близько 30%).

Тому подальше подорожчання газу суттєво послабить позиції  української хімічної промисловості, однак, посилить інтеграційні процеси, Україна може посісти достойне місце в числі європейських виробників хімічних товарів. Варто також зазначити, що хімічна промисловість доволі часто є екологічно небезпечною, що призводить до того, що більшість розвинутих країн розміщують та розвивають виробництво хімічних товарів у країнах, що розвиваються (до яких належить й Україна).

У найближчі п’ять  років в Україні буде проходити  період становлення, глобальної модернізації та реконструкції хімічної промисловості. Це може викликати тимчасове послаблення  присутності на світовому ринку, однак, враховуючи абсолютні та відносні переваги України, хімічна промисловість стане однією з найпривабливіших, найприбутковіших та найперспективніших галузей.

 

2. Стан світового ринку  мінеральних добрив

Хімічний сектор завжди був, є й буде важливою сферою економіки. В умовах глобалізації й росту світового попиту на продукцію рослинництва й тваринництва, збільшення прибутків від сільськогосподарського виробництва створюються передумови для підвищення рівня споживання мінеральних добрив. При відсутності потенціал)' розширення орних земель інтенсифікація стає єдино можливим способом ведення сільського господарства.

Для світової промисловості  мінеральних добрив характерний  ряд особливостей:

• пряма залежність виробництва  від доступності й регулярності постачань сировини: природного газу, вугілля, нафти (для виробництва азотних добрив), фосфатів (для виробництва фосфорних добрив) і калійних солей (для виробництва калійних добрив);

• капіталомістке виробництво;

• концентрація виробництв поблизу джерел сировини (наприклад, підприємства з виробництва калійних добрив) або ринків збуту;

• тенденція будівництва підприємств із великою одиничної потужністю з метою зниження собівартості виробництва на одиницю готової продукції;

• значна частка експорт)' в обсязі загальносвітового виробництва мінеральних добрив (хлористий калій - близько 80%, фосфорні добрива (моноамонійфосфат і діамонійфосфат) - більш 40%, аміачна селітра - більш 25%, карбамід - близько 23%) у силу нерівномірного географічного розподілу природних ресурсів у країнах і регіонах світу.

Продовольча безпека  є невирішеним питанням для багатьох країн з низьким рівнем доходів  і дефіцитом продовольства. Для 
задоволення потреби в продовольстві й зменшення залежності від імпорту, багато країн, що розвиваються, здійснюють заходи щодо підтримки сільського господарства, обмеженню експорт)' або намагаються зробити добрива більше доступними.

Обсяги міжнародної  торгівлі мінеральними добривами й  сировиною для їхнього виробництва  щорічно зростають, і навіть не дивлячись на економічну кризу, очікується подальший ріст попиту наданий вид продукції.

Таб. 2 Зростання  ВВП, 2006-2009 pp. (зміна у %)
	2006	2007	2008	2009	2010
Китай	11,6	11,9	9,7	6,5	7,5
США	2,8	2,0	1,4	-2,4	2,0
Індія	9,8	9,3	7,8	4,0	7,0
ЕС	3,3	3,1	1,5	-2,7	0,9
Бразилія	3,8	5,4	5,2	0,5	3,2
Росія	7,4	8,1	6,8	-4,5	0,0
Україна	7,0	7,1	21	-8,0	1,0

Після декількох років  безпрецедентного зростання, світова  економіка вступає в депресивний  період. Ситуація швидко погіршилася  впродовж третього кварталу' 2008 року. По даним МВФ, світовий ВВП знизив з 5% в 2007 році до 3.7% в 2008 та 1.3% в 2009 (Таб.2.). Ціни на нафту та інші сировинні ресурси стрімко знижуються. За кілька місяців ціна сирої нафти впала з більш ніж 118$ 140 за барель до 118$ 52 у середині листопада. (Рис 4.)

 

 

 

 

 

 

 

Рис.4 Динаміка світових цін на нафту за 2002-2009 рр.

Про кризу, що насувається, у хімії  говорили давно. Адже основна причина  падіння цінової кон'юнктури криється не тільки та не стільки в сезонності споживання мінеральних добрив. Нинішнє падіння цін і продажів прямо випливає з глобальної фінансової кризи, і різкого вповільнення темпів світової економіки. Дійсна економічна ситуація впливає на світовий попит на сільгосппродукцію та добрива двома шляхами:

1.Поточні швидко мінливі ціни на сільгосппродукцію та добрива, роблять ризиковими для фермерів інвестиції в добрива. І як наслідок, вони вичікують більш вигідно відношення прибутку до витрат і більше передбачуваної кон'юнктури перш ніж закуповувати добрива.

2.0чікується, що в багатьох країнах дистриб'ютори та фермери будуть зазнавати труднощів із кредитуванням, у тому числі під закупівлю добрив, що відіб'ється на імпорті і знизить продаж.

Через депресивну економічну ситуацію в другій половині 2008 року, попередні прогнози світового споживання добрив в 2008/09 році вказують на його зниження на 2.2%, до 165.0 млн. т. у живильних речовинах. Розрахунки вказують на незначний ріст споживання азоту (+0.5%), у той час як споживання фосфору та калію продемонструє падіння 4.7% і 8.2%, відповідно. Очікується, що після практично негативного першого півріччя 2009 року, попит може відновитися в другому півріччі. Ситуація в першій половині 2010 року буде більше оптимістичною.(Рис 2.)

Таб. 3. Світове  споживання добрив, 2006\07 до 200910 (і. у поживних речовинах)

Рік	N	Р205	К2О	Загалом
06\07	95,8	38,2	27,2	161,2
07\08	100,5	39,3	28,9	168,7
Зміна	4,9%	2,8%	6,3%	4,7%
08\09п	101,1	37,5	26,5	165
Зміни	0,5%	-4,7%	-8,2%	•2,2%
09\10н	104,5	38,8	27,5	170,9
Зміни	3,4%	3,6%	3,9%	3,5%

У довгостроковому періоді, регіональному рівні, загальний  обсяг росту попиту очікується в  Азії і Латинській Америці, що разом  складе 85% світового росту за 2012/13 рік.

Рис.5 Прогнозована середньострокова динаміка попиту на мінеральні добрива

У результаті високих цін на сільськогосподарську продукцію та сприятливі погодні умови, світове виробництво зернових в 2008 році виросло на 4.2 %. Світова переробка зернових в 2008/09 роках, згідно прогнозів, збільшиться на 3.6 %, ніж у попередньому сезоні. Щоб задовольнити прогнозований попит в умовах росту населення, у період з 2000 по 2030 рік необхідно буде збільшити виробництво зернових майже на 50 відсотків, а виробництво м'яса - на 85 відсотків. До цьому необхідно додати зростаючий попит на сільськогосподарську сировину для виробництва біопалива, що вже привів до росту світових цін на продовольство. Саме ці причини та приводять до прогнозу росту світового споживання мінеральних добрив.

Рис. 6  Динаміка світового попиту на мін. добрива  у порівнянні із ростом населення

Ринок мінеральних добрив є відносно стабільним з моменту  отримання незалежності України. Однак  українська хімічна промисловість  розвивається сьогодні, в основному, за рахунок експорту. Україна є  одним із провідних світових експортерів  азотних добрив. За останні три роки обсяги експорт)' продукції українських хімічних підприємств поступово знижуються, у перш)' чергу це стосується аміаку та карбаміду.

Падіння обсягів українських  мінеральних добрив на зовнішніх  ринках триває і цього року, що пов'язано як зі скороченням виробництва добрив в умовах кризи, так і результатом короткострокового спаду споживання. В 2009 році виробництво добрив і сировини для їхнього виробництва, імовірно, продемонструє мінімальний ріст, що базується головним чином на очікуваннях поліпшення ринкової ситуації в другій половині 2009 року.

Для виходу із кризи української  хімічної галузі необхідна законодавча  підтримка заводів та спланована державна політика, лобіювання інтересів  України в країнах ЄС, Азії та Латинської Америки, усунення антидемпінгових обмежень, залучення інвестицій у галузь, зняття обмежень доступу до сировини, припинення давальницьких схем роботи, побудова вертикально інтегрованих хімічних холдингів по виробництву, дистрибуції та експорт)', активізація енергоефективних заходів та сприяння механізмам Кіотського протоколу, а також державна підтримка унаслідок введення вимог REACH.

Рис.7 Динаміка експорту і споживання карбаміду  та  аміачної селітри Україною