Маркетинговое исследование рынка минеральных удобрений

Зміст

 

Резюме

У березні на українському ринку аміачної селітри відзначається середня споживча активність. Крім того, у трейдерів немає в наявності великих обсягів продукції. Вартість аміачної селітри виробництва «OstChem» не змінилася і становить 3150 гривень (оптові партії - по 3100 гривень), вапняної аміачної селітри - 2650 гривень, відповідно, за тонну СРТ станція покупця. Трейдери реалізують вітчизняну аміачну селітру по 3120-3200 гривень (вагонні норми), деякі також пропонують її по 3200-3300 гривень, відповідно, за тонну (відвантаження зі складу). Вапняну аміачну селітру торгові компанії відпускають по 2650-2700 гривень за тонну.

Падіння котирувань карбаміду  на світовому ринку призвело до зниження цін на добрива на внутрішньому ринку  України. Вартість сечовини в портах Чорного і Балтійського морів зменшилася в середньому на 12%. Ціни продукції, пропоновані торговими компаніями на ринку України, становлять 4200-4650 гривень за тонну. Ще однією причиною здешевлення добрива є низький попит на них. Через невисоку споживчу активність на внутрішньому ринку, на данний момент, виробники будуть і надалі експортувати добриво.

На початку 2012 року на українському ринку попит на сульфат  амонію був мінімальним. Черкаський «Азот» вартість «білого» продукту не змінював і відпускає його по 2220 гривень за тонну з урахуванням ПДВ (насипом). Проте на внутрішньому ринку ціна сульфату амонію знизилася на 20-30 гривень. Трейдери пропонують продукт за 2330-2500 гривень за тонну з урахуванням ПДВ. Ймовірно, в середині квітня вартість добрива збільшиться, через початок компанії посівної.

На початку грудня попит на комплексні добрива в  Україні низький. Обсяги поставок NPK-добрив з вітчизняних і зарубіжних заводів  залишаються незначними. Ціни продукції  не змінилися. Наприклад, вартість білоруської  нітроамофоски при постачанні на прикордонні станції становить 4500-4550 гривень за тонну. Добриво російського виробництва пропонується за 4630-4750 гривень за тонну (на прикордонних станціях). Вартість продукції на складах торгових компаній становить 4700-4850 гривень за тонну. «Ostсhem» реалізує марку 15:15:15 по 4350 гривень за тонну CPT Україна, а торговельні компанії - по 4300-4500 гривень за тонну. Добриво марки 8:24:24 Гомельського хімзаводу відпускається за 5300-5450 гривень за тонну. Марку 4:20:20 (виробництва «Сумихімпрому») трейдери реалізують за 4320-4500 гривень за тонну. Діаммофоску компанії пропонують за 5850-6150 гривень за тонну на прикордонних станціях і 6200-6250 гривень за тонну - зі складів. Крім того, трейдери пропонують аналоги діаммофоску білоруського виробництва. Наприклад, марка 7:19:29 відпускається за 5200-5500 гривень за тонну.

 

Вступ

В останнє десятиліття XX століття ринок мінеральних добрив перетворився в один з найбільш консолідованих та гостро конкурентних. У Західній Європі 80% загального виробництва добрив контролюють 8 великих фірм, у США 60% азотних добрив поставляють 5 компаній. У країнах, що розвиваються, виробництво добрив зосереджене в руках декількох державних або керованих державою компаній. У Росії до 90 % калійних і фосфорних добрив поставляють 6 компаній, а виробництво азотних перебуває під контролем ВАТ «Газпром».

Актуальність  дослідження. Ситуація в хімічній промисловості близька до критичної та потребує негайного втручання. Саме тому постає питання ефективного проведення маркетингового дослідження з метою економічного аналізу діяльності підприємств цієї галузі, шляхів вирішення поставлених проблем.

Об'єктом дослідження є підприємства України які працюють на ринку  мінеральних добрив.

Предмет дослідження  – особливості здійснення підприємствами виробниками мінеральних добрив, своєї діяльності, їх становище на ринку, відносини з конкурентами та постачальниками.

Метою маркетингового дослідження є проведення комплексного аналізу ринку збуту мінеральних добрив, вироблених українськими підприємствами.

Завдання дослідження  випливають з поставленої мети:

• з'ясувати стан конкурентного середовища;
• здійснити аналіз споживачів продукції підприємства;
• визначити перспективи розвитку ринку хімічної продукції;
• дослідити ринок збуту продукції галузі;
• на основі проведеного дослідження зробити висновки.

Методологія дослідження. В нашому дослідженні використано  кабінетний метод маркетингових  досліджень  та моніторинг 

 

1. Особливості продукту та перспективи розвитку галузі виробництва мінеральних добрив.

Мінеральні добрива - джерело різних поживних елементів  для рослин і властивостей ґрунту, в першу чергу азоту, фосфору і калію, а потім кальцію, магнію, сірки, заліза. Всі ці елементи відносяться до групи макроелементів ("Макрос" по-грецьки - великий), так як вони поглинаються рослинами в значних кількостях. Крім того, рослинам необхідні інші елементи, хоча і в дуже невеликих кількостях. Їх називають мікроелементами ("Мікрос" по-грецьки - маленький). До мікроелементів ставляться марганець, бор, мідь, цинк, молібден, йод, кобальт і деякі інші. Всі елементи однаковою мірою потрібні рослинам. При повній відсутності будь-якого елементу в грунті рослина не може рости і розвиватися нормально. Усі мінеральні елементи беруть участь у складних перетвореннях органічних речовин, що утворюються в процесі фотосинтезу. Рослини для освіти своїх органів - стебел, листя, квіток, плодів, бульб - використовують мінеральні поживні елементи в різних співвідношеннях.

У ґрунтах зазвичай є всі необхідні рослині поживні елементи. Але часто окремих елементів буває недостатньо для задовільного росту рослин. На піщаних ґрунтах рослини нерідко відчувають брак магнію, на торф'яних ґрунтах - молібдену, на чорноземах - марганцю і т. д. Недолік елементів заповнюється за допомогою добрив. Ґрунтову кислотність усувають за допомогою вуглекислих солей кальцію і магнію.

Застосування мінеральних  добрив - один з основних прийомів інтенсивного землеробства. За допомогою добрив можна різко підвищити врожаї будь-яких культур на вже освоєних площах без додаткових витрат на обробку нових земель. За допомогою мінеральних добрив можна використовувати навіть найбідніші, так звані непридатні землі.

Усім живим організмам необхідні речовини, що регулюють  швидкість біохімічних реакцій. Мікроелементи і входять до складу таких речовин, наприклад ферментів. Дія їх різноманітне. Наприклад, залізо, марганець і цинк входять до складу деяких ферментів - каталізаторів окислювально-відновних реакцій. Залізо сприяє утворенню хлорофілу. При внесенні незначних кількостей молібдену врожайність бобових різко зростає. Сполуки молібдену підвищують каталітичну активність ферментів, які беруть участь в реакціях зв'язування атмосферного азоту бактеріями.

Розвиток ринку мінеральних  добрив і фінансовий стан його учасників  обумовлюються, насамперед, рівнем попиту на продукцію з боку сільгоспвиробників. Також на ринок в значній мірі впливають динаміка цін на основну сировину і попит на зовнішніх ринках на вироблену вітчизняними хімічними підприємствами продукцію, а також обсяги імпорту мінеральних добрив в Україну.

В силу історичних особливостей розміщення продуктивних сил в Україні  зосереджено виробництво азотних добрив. Калійні і фосфорні добрива виробляються в істотно менших обсягах, що, серед іншого, пов'язане з невисокими запасами сировини в країні. У докризовий період виробництво азотних добрив щорічно зростала (Рис.1.), Оскільки попит на них збільшувався як у вітчизняних, так і зарубіжних аграріїв. Проте основною сировиною для виробництва азотних добрив є газ, й залежність українських азотних підприємств від ситуації на газовому ринку впливала на обсяги виробництва в окремі роки.

Рис. 1 Динаміка виробництва мінеральних добрив в Україні з 2002 по 2010 рр.( в перерахунку  на 100% діючу речовину)

Найбільший обсяг азотних  добрив був проведений в 2007 році - 2,8 млн.тонн. Це був період активного інвестування в сільське господарство, впливає на зростання культури виробництва і більш серйозне ставлення до дотримання технологій в рослинництві. В цей період аграрії збільшили споживання не тільки азотовмісних, але і калій-і фосфоровмісних добрив. Високим попитом користувалися комплексні добрива, проте їх виробництво є досить складним технологічним процесом, здійснюваним незначною кількістю хімічних підприємств. Тому багато торгові компанії, що працюють на ринку мінеральних добрив, освоїли виготовлення тукосумішей, реалізація яких була рентабельною.

Збільшення попиту на мінеральні добрива  стимулювало як виробників, так і  торговців до подальшого розвитку. І якщо залучення позикових коштів хімічними підприємствами часто обумовлювалося необхідністю оновлення основних фондів та проведення капітального ремонту обладнання, то торгові компанії активно нарощували оборотний капітал.

Пік торговельної діяльності у сфері  мінеральних добрив припав на І півріччя 2008року, в якому різко зросли ціни на добрива (Рис.2).

 

 Рис. 2 Динаміка цін на карбамід та аміачну селітру

 

Відповідно, торгові компанії намагалися максимально скористатися сформованою ринковою кон'юнктурою і збільшили обсяги запозичень для поповнення оборотного капіталу. В 2008году підприємствами ринку мінеральних добрив були прийняті рішення про випуск облігацій на загальну суму 375млн.грн.

Зростання боргового навантаження в якійсь мірі мінімізувався збільшенням  обсягів реалізації та високою рентабельністю діяльності. Тому перед кризою підприємства, що працюють в сфері мінеральних добрив, характеризувалися достатньою кредитоспроможністю порівняно з іншими українськими позичальниками. Платоспроможність таких підприємств підтримувалася зростаючим попитом на добрива і поліпшенням фінансових показників, а обмежувалася високою конкуренцією і чутливістю до ситуації в агропромисловому комплексі. Крім того, рівень кредитоспроможності компаній, що здійснювали діяльність на ринку мінеральних добрив, залежав від впливу несприятливих комерційних, фінансових та економічних умов.

Вплив кризи в агропромисловому комплексі першими відчули споживачі  мінеральних добрив - сільгоспвиробники. Зменшення попиту на добрива, як на внутрішньому, так і зовнішньому ринку спровокувало різке зниження цін на них. Скорочення операційних надходжень внаслідок зменшення попиту і падіння цін вплинуло на зниження ліквідності торгових компаній. Ситуація ускладнилася тим, що значна частина добрив закуповувалася в період найвищого рівня цін, а значить, їх реалізація в кінці 2008року стала збитковою. Збитки, понесені в четвертому кварталі, перевищили позитивний фінансовий результат перших трьох кварталів. Відповідно, при таких фінансових показниках обслуговування існуючих боргів значно ускладнилося, а рівень кредитоспроможності підприємств знизився.

Для виробників мінеральних добрив ситуація ще більше погіршилася через  проблеми з поставками газу з Російської Федерації та зростання цін на основну сировину, в т.ч. за рахунок  девальвації національної валюти. Тому в 2009году в основному проводилися найбільш популярні добрива - карбамід і аміачна селітра (Рис.3). Збереження попиту на них пояснюється високим коефіцієнтом їх використання рослинами і відсутністю післядії в наступні роки, вимагають постійного поповнення азоту в грунті. В цілому ж виробництво азотних добрив скоротилося на 19%, до 2,2 млн.тонн.

 

Рис. 3. Структура виробництва мінеральних добрив в Україну в 2010 році

 

Крім того, в результаті збільшення собівартості азотних добрив знизилися обсяги їх поставок на зовнішні ринки. У 2009году, в порівнянні з 2007 року, експорт азотних мінеральних добрив зменшився на 30%, до 3,8 млн.тонн (Табл.1). Суттєво знизили обсяги закупівель найбільші споживачі - Туреччина і Бразилія.

Таблиця 1. Експорт-імпорт мінеральних добрив в 2007-2010рр. (У фізичній вазі), тис.тонн
Найменування	2007	2008	7 міс. 2009	2009	2010
ЕКСПОРТ
Азотні мінеральні добрива	5373	4848	2143	3757	2053
в т.ч. карбамід	3396	3112	1614	2947	1405
ІМПОРТ
Азотні мінеральні добрива	349	259	112	396	339
в т.ч. нітрат амонію (аміачна селітра)	326	241	95	349	298

Для підприємств, що здійснюють торговельну діяльність, ситуація покращилась  у другому півріччі 2009 року, що пов'язано  з відновленням попиту на найбільш поширені добрива з боку аграріїв, фінансовий стан яких дещо поліпшилася завдяки високому врожаю зернових і олійних культур, а також стабільному попиту на зерно і соняшникову олію на світовому ринку. Крім того, ціни на мінеральні добрива стабілізувалися. Найбільш успішними в сфері виробництва та продажу мінеральних добрив на сьогодні є підприємства, які зуміли реструктуризувати боргові зобов'язання і знизити боргове навантаження. Проте основною проблемою торгових компаній залишається дефіцит оборотних коштів, викликаний ускладненим доступом до фінансових ресурсів.

Як і раніше у важкій ситуації залишаються вітчизняні виробники  мінеральних добрив, оскільки їм високу конкуренцію складають російські  виробники, що мають доступ до значно більш дешевого газу. У 2009 році, в порівнянні з 2008 року, імпорт азотних добрив з Російської Федерації збільшився в 2,4 рази, і склав 391тис.тонн (у фізичній вазі), а в січні-липні 2010 року, в порівнянні з аналогічним періодом попереднього року - в 2,7 рази , до 298тис.тонн.

Найближчим часом кредитоспроможність  підприємств, що здійснюють діяльність на ринку мінеральних добрив, в  сукупності з іншими факторами залежатиме від платоспроможності основних споживачів - аграріїв, ефективності управління своїми борговими зобов'язаннями та державної політики в АПК і хімічної промисловості.