Поняття, типи, види та особливості функціонування інститутів спільного інвестування

Це свідчить як про невпинний розвиток українського фінансового ринку, так і про збільшення довіри вкладників до ІСІ.

Виходячи з усього вище сказаного, можна помітити, що ІСІ продовжує розвиватися, зокрема, вітчизняна індустрія  з  управління  активами  кількісно  –  за  рахунок  нових  учасників,  проте  результативність  інвестицій

залишається не надто привабливою. Упродовж 2012 року тривав процес виходу з бізнесу одних ІСІ та відкриття інших.  Активізувався  він  наприкінці  року,  напередодні  змін  регуляторних  умов  їхньої  діяльності  у  2013  році [7].

Врешті  за  рік  загальна кількість компаній з управління активами, як і інститутів спільного інвестування, зросла. Але на жаль ось уже втретє з початку року уряд намагається ввести подвійне оподаткування для інститутів спільного інвестування (ІСІ). Нові податки змусять інвесторів і профучасників фондового ринку працювати через офшори. Для інститутів спільного інвестування прийняття закону може обернутися їх цілковитим крахом. «ІСІ стануть не цікавими інвесторам, позаяк виникне ефект подвійного оподаткування інвестиційних доходів: спочатку на стороні ІСІ, потім на боці інвестора», – прогнозує керівник комісії з питань оподаткування при Українській асоціації інвестиційного бізнесу (УАІБ) Анатолій Федоренко. Так звані кошти спільного інвестування включають кошти, залучені від інвесторів, а також отримані у вигляді доходів від операцій з активами та у вигляді пасивних доходів від активів. Зараз усі вони не оподатковуються. Норма запропонованого законопроекту виписана таким чином, що оподаткуванню не підлягатимуть лише кошти, залучені від інвесторів. А на результат від операцій з активами і доходи від активів нараховуватиметься податок.

Законодавча база, яка регулює загалом інвестиційну діяльність, та зокрема сферу інвестування продовжує змінюватись, удосконалюватись для успішного функціонування ІСІ в Україні. З 1 січня 2014 року вступив в силу новий ЗУ "Про інститути спільного інвестування", який знову змінить ситуацію на фінансовому ринку. Таким чином, аналіз ринку ІСІ необхідно проводити регулярно для виявлення змін, які слідують за зміною законодавства.

 Якщо Україна прагне жити за європейськими стандартами, їй не оминути становлення сильного гравця на фінансовому ринку країни в особі інститутів спільного інвестування. Однак швидкість становлення цього гравця залежить від бажання українського суспільства жити за європейськими стандартами та від компетентності суб’єктів ринку спільного інвестування і їх спроможності продемонструвати переваги ІСІ в порівнянні з іншими напрямками інвестування заощаджень населення [3].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Проблеми розвитку  інститутів спільного інвестування  та шляхи їх подолання

Одна з основних проблем, яка не дозволяє в повній мірі використовувати інвестиційний потенціал ринку ІСІ – низький рівень поінформованості населення про переваги ІСІ. Більшість населення не сприймає ІСІ як окремий альтернативний довгостроковий інструмент збереження та примноження капіталу. Зважаючи на те, що операції на фондовому ринку для переважної більшості населення є новим видом діяльності, проблемою є недостатня кількість консалтингових та інформаційних центрів, маркетингових фірм, які б надавали консультаційні послуги щодо розвитку фондового ринку в цілому та переваг ІСІ зокрема.

Крім того, важливим стимулюючим чинником розвитку небанківських фінансових установ загалом та ІСІ зокрема є недостатність на внутрішньому ринку надійних фінансових інструментів, в які можуть вкласти залучені кошти компанії з управління активами. Зокрема, державні облігації залишаються непривабливим інвестиційним інструментом через низьку ліквідність та доходність (нижчу за рівень інфляції) [5].

Суттєвою проблемою залишається методика коректної оцінки вартості чистих активів ІСІ. Діюче положення ДКЦПФР, що врегульовує дане питання, дозволяє компаніям досить довільно оцінювати чисті активи ІСІ, що знаходяться у них в управлінні. Це призводить до викривлення інформації, що ще більше підриває довіру населення.

Невирішеним залишається питання оподаткування доходу від інвестицій в різні фінансові установи. Так, наприклад, відсотки, які нараховані по банківських депозитах, не підлягають оподаткуванню, в той же час доходи, отримані громадянами від вкладання коштів в ІСІ, обкладаються податками.

Чи не найбільша проблема, яка гальмує розвиток інституційних інвесторів в Україні в цілому та ІСІ зокрема – загальний стан розвитку фондового ринку, його інституційна незрілість. В данному контексті доцільно виділити наступні негативні властивості фондового ринку: превалювання неорганізованого ринку над організованим; наявність кількох торгівельних майданчиків, на яких здійснюються торги цінними паперами, що ускладнює контроль за цими операціями; низька ліквідність фондового ринку; мала кількість цінних паперів, якими торгують на біржі, обмежена кількість інструментів фондового ринку; маніпуляції учасників ринку з метою завищення вартості чистих активів інвестиційних фондів та інше [6].

Таким чином, незавершеність процессу інституційного формування ринку ІСІ дає підстави припустити не ефективність, а за певними напрямками – й неможливість використання потенціалу цієї інституційної форми у після кризовому відновленні фінансового сектору України. Але з іншого боку, загальне падіння зацікавленості в фінансових інвестиціях та різке підвищення їх ризикованості може бути використане для модернізації цієї складової фінансової системи. Для цього політика держави повинна спрямовуватися на планомірний розвиток ринку ІСІ та його інфраструктури з метою усунення загальної недорозвиненості та покращення якісних параметрів.

Для цього, доцільно вжити наступні заходи, що будуть спрямовані на розкриття та посилення інвестиційного потенціалу ІСІ [4]:

- приведення законодавства, що врегульовую діяльність ІСІ, до вимог європейського законодавства;

- посилення контролю за емітентами, цінні папери яких торгуються на організованому ринку, з метою підвищення якості активів;

- розширення інструментів для інвестування, доступних для ІСІ, зокрема впровадження повноцінних похідних цінних паперів;

- пільгове оподаткування інвесторів, що вкладають кошти в ІСІ на довгий термін, або зменшення ставки оподаткування інвестиційного доходу;

- вдосконалення методології розрахунку вартості чистих активів ІСІ;

- спрощення процедури оформлення придбання цінних паперів ІСІ;

- проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи що до популяризації серед населення України здійснення інвестицій в ринок ІСІ.

На сьогодні першим кроком для покращення стану діяльності ІСІ в Україні стало прийняття Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», який набув чинності 1 січня 2014 року. Закон спрямований на покращення роботи корпоративних інвестиційних фондів, врегулювання процессу залучення інвесторів- юридичних осіб та фізичних осіб вкладників, встановлення механізму повернення інвестицій та інші важливі організаційні моменти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки та пропозиції

Таким чином, можна зробити висновок, що розуміння сутності та структури інститутів спільного інвестування дає можливість максимально ефективно залучати і використовувати інвестиційні ресурси, з метою отримання доходу, розвитку та модернізації як окремих ланок національної економічної системи, так і окремих її галузей.

Вивчення особливостей діяльності інститутів спільного інвестування є надзвичайно перспективним, адже за допомогою таких інвестиційних фондів можливо провадити масштабні стратегічно важливі проекти, що є неодмінною умовою на шляху якісно нових трансформаційних змін української економіки.

Також, можна запропонувати декілька пропозицій, щодо удосконалення ІСІ в Україні, а саме:

• забезпечення прозорого та якісного регулювання фондового ринку, через прийняття законодавчо закріплених норм та нормативів у сфері спільного інвестування, які нададуть рівні можливості розвитку та діяльності усім учасникам даного ринку;

• підвищення рівня корпоративної культури ІСІ за рахунок впровадження сучасних систем управління;

• підвищення рівня мобільності та готовності учасників ринку спільного інвестування працювати з короткостроковими інструментами;

• вирішення проблеми розробки загального механізму формування інвестиційного портфеля ІСІ відповідно до їх класифікаційних ознак;

• перехід від кількісної до якісної оцінки інвестиційних фондів;

• проведення компанії популяризації ІСІ через інформування населення про можливості даних фондів.

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Про інститути спільного інвестування: Закон України [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/5080-17
2. Аналітичний огляд  ринку  ІСІ  в  Україні  [Електронний  ресурс]  –  Режим  доступу  : http://ineko.com/articles/312
3. Шпанко А.  Інститути спільного інвестування: досвід Росії та України [Електронний  ресурс] / А. Шпанко. – Режим  доступу: http://www.ufin.com.ua/analit_mat/rzp/042.htm
4. Рябчикова С. Ю. Проблеми діяльності інститутів спільного інвестування (ІСІ) в Україні та шляхи їх вирішення [Електронний  ресурс] / С. Ю. Рябчикова  . – Режим  доступу: http://www.confcontact.com/20100916/ek_ryabchik.htm
5. Шульга К. В. Інститути спільного інвестування в Україні: перспективи розвитку / К. В. Шульга // Управління розвитком. - 2013. - №20. - С. 149-151        
6. Науменкова С. В., Проблеми розвитку інститутів спільного інвестування / С. В. Науменкова, С. В. Міщенко// Економіка та держава. - 2009.- №11. -- С. 46-48.
7. Шкут О. С. Сучасний стан функціонування інститутів спільного інвестування в Україні [Електронний ресурс] / О. С. Шкут. – Режим доступу: http://www.confcontact.com/2013-specproekt/ek8_shkut.htm
8. Портфельне інвестування: Навч. посібник [Електронний ресурс]/ [А. А. Пересада, О. Г. Шевченко, Ю. М. Коваленко, С. В. Урванцева]. — К.: КНЕУ, 2004. — 408 с. – Режим доступу до книги:       http://ubooks.com.ua/books/000212/inx.php