Епiтет як художнiй засiб в сучаснiй англiйськiй мовi

 

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ  ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Кафедра англійської філології  та методики викладання англійської  мови

№ реєстрації___________                                         оцінка________________

«___»____________2012р.                                        протокол №___________

________________ підпис                                        члени комісії___________

                                                                                     ______________________

                                                                                     ______________________

 

 

КУРСОВА РОБОТА

НА ТЕМУ:

«ЕПІТЕТ ЯК ХУДОЖНІЙ ЗАСІБ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ  МОВІ(НА МАТЕРІАЛІ КАЗКИ ОСКАРА УАЙЛЬДА  «THE HAPPY PRINCE»)»

                                                  

 

                                                    студентки 321 групи, ІІІ курсу

                                             філологічного факультету

Нівіровської Анастасії Олександрівни

 

                                                

                                                Науковий керівник: старший

                                                викладач кафедри англійської

                                                       філології та методики викладання

                                                  англійської мови Ярошенко М.І.

 

 

Мелітополь-2012

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. ЕПІТЕТ ЯК ОДИН ІЗ НАЙУЖИВАНІШИХ  ТРОПІВ …………5

1. Визначення епітета, загальні характеристики……………………………5
2. Класифікація епітетів………………………………………………………6
1. Мовні й мовленнєві епітети………………………………………….6
2. Структурні типи епітета……………………………………………...7
3. Класифікація за семантичним принципом………………………….8

РОЗДІЛ 2.ЕПІТЕТИ В МОВІ ОСКАРА УАЙЛЬДА(НА МАТЕРІАЛІ ТВОРУ  «THE HAPPY PRINCE»)………………………………………………16

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..21

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….22

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Актуальність обраної теми полягає у тому, що, з одного боку, проблема епітета є недостатньо розробленою в сучасній науковій літературі, а з іншого, цей стилістичний прийом є цікавим предметом дослідження.

Мета роботи полягає в узагальненні та систематизації наявного теоретичного матеріалу стосовно ролі і місця епітета в англійській літературній мові, у дослідженні особливостей художнього засобу у контексті обраного твору.

     Поставленою  метою передбачено коло завдань:

• узагальнити існуючий теоретичний матеріал щодо функціонування епітета в англійській мові;
• дослідити вживання письменником цього художнього засобу.

     Об’єктом дослідження є епітет як художній засіб.

Предметом курсової роботи є епітет у доробку Оскара Уайльда «Щасливий Принц» («The Happy Prince»).

Матеріалом дослідження слугували наукові розвідки відомих стилістів та лексикологів, а також казка Оскара Уайльда «Щасливий Принц».

Методологічна основа. При розв’язанні поставлених у роботі завдань було використано низку методів сучасної лінгвістики, зокрема метод аналізу, класифікації, критичний аналіз літературних джерел.

 Теоретичне значення роботи полягає в обґрунтуванні й систематизації особливостей епітету в сучасній англійській мові взагалі та та у тексті англомовної прози зокрема.

Практичне значення роботи полягає у можливому використанні матеріалу дослідження у навчальному процесі загальноосвітніх шкіл, гімназій, ліцеїв, коледжів, академій та університетів.

Структура курсової роботи. Наукова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ЕПІТЕТ ЯК ОДИН ІЗ НАЙУЖИВАНІШИХ ТРОПІВ

 

 

1.1 Визначення  епітета, загальні характеристики

 

 

Відома дослідниця англійської  мови І.В. Арнольд наголошує на том, що епітет є тропом лексико-синтаксичним, оскільки він виконує функцію означення(a silvery laugh), або звертання(my sweet!), відрізняється необов’язковим переносним характером слова, що його виражає і обов’язковою наявністю в ньому емотивних або експресивних та інших конотацій, завдяки яким передається ставлення автора до предмету.  Властивість бути епітетом з’являється в слові або у декількох словах тільки у сполученні з назвою предмета або явища, яке він означує[2; с. 68].

Професор І.Р. Гальперін у свою чергу визначає епітет як стилістичний прийом, заснований на взаємодії предметно-логічного й контекстуального значень у визначенні, яке може бути виражене словом, фразою або навіть реченням[4; с. 137].

Необхідно розрізняти епітет і логічне означення. Епітет носить завжди суб'єктивно-оцінний характер. Так, наприклад, прикметники в словосполученнях white snow, blue skies, round table є логічними означеннями. Вони вказують на ті якості предметів, які вважаються загальновизнаними. Прикметники ж у словосполученнях wild wind, destructive charms, radiant maiden вказують на невід'ємну якість предмета, властиву йому. Вони носять суб'єктивно-оцінний характер і є епітетами. Іншими словами, характеризуючи предмет з несподіваної сторони, епітет повідомляє якусь додаткову інформацію про нього.

 

 

 

1.2 Класифікація  епітетів

 

 

Найбільш чіткою й стрункою нам уявляється класифікація епітетів, запропонована І.Р. Гальпєріним. Класифікація ця заснована на трьох принципах: за принципом закріпленості-незакріпленості епітети діляться на мовні (language epithets) і мовмовленнєві (speech epithets); за морфолого-синтаксичним вираженням класифікація виділяє ряд структурних моделей епітета в сучасній англійській мові; за семантичним принципом епітети діляться на асоційовані й неасоційовані.

 

 

1.2.1 Мовні та мовленнєві епітети

 

 

На мовні і мовленнєві І.Р. Гальперін підрозділяє епітети в залежності від певним чином складених відносин між епітетом і словом, до якого він належить. До мовних (стертих) він відносить епітети в словосполученнях, що стали стабільними літературними кліше, відтвореними в мовленні, які інакше називаються фіксованими (fixed) епітетами, наприклад, unbearable pain, close friendship, deep feeling. Відзначимо, що подібні епітети властиві народному епосу або певному авторові, конкретному доробку[4, 139].

При вивченні індивідуального стилю  письменника й розглядаються  традиційні епітети (тобто епітети, характерні для якого-небудь літературного  жанру або напрямку, для представників  однієї літературної школи), улюблені епітети (тобто епітети, особливо часто  вживані яким-небудь окремим письменником, які несуть в його творах особливе стилістичне навантаження) і прикріплені епітети (тобто епітети, які наполегливо, іноді протягом цілого доробку надаються автором тому самому об'єкту з метою виділити його провідні риси або підкреслити своє ставлення до нього).

Мовленнєвими (свіжими) є оригінальні епітети, створені спеціально для даного твору. Як зразок мовленнєвих епітетів професор І.Р. Гальперин наводить словосполучення slavish knees, sleepless bay.

 

 

1.2.2 Структурні типи епітета

 

 

а) Найбільш частотною є модель, у якій епітет виражений прикметником у препозиції (A+N): mysterious river, pearly beauty, flat-cheeked visage, owl-like eyes, heart-burning sigh, golden-haired baby.

 Слід підкреслити, що простий прикметник як епітет може вживатися в одному зі ступенів порівняння, наприклад, a faint and bitter smile.  Епітети, виражені складними прикметниками, звичайно називають складними епітетами.

Варто зазначити, що складні прикметники із суфіксом –ed, наприклад, flat-cheeked, mild-eyed найпоширеніші в англійській мові.

Складні прикметники, побудовані на уподібненні  ознак зі словом like  передають ідею схожості, наприклад, ribbon-like snake;a small, bird-like head.

б) Другою за поширеністю є модель Participle+N. Епітет може бути виражений:

- дієприкметником теперішнього часу(Participle I), наприклад, crackling fire; sleeping, yawning world;

- дієприкметник минулого часу(Participle II), наприклад, choked, miserable voice; a screwed-up smile.

в) у ролі епітета може виступати іменник, ужитий у функції означення, N+N. Епітет може бути виражений загальним іменником:

- у загальному відмінку, наприклад, hedgehog; gypsy wife; a giant tree;

- у присвійному відмінку, наприклад, clown's; lizard tongue;

- іменник в of-phrase (“reversed epithet” - «зворотній епітет»), наприклад, a shadow of a; a man of courage.

Епітет може бути виражений власним  іменем у загальному або в присвійному  відмінку, наприклад, her Gioconda; a shadowy little man, with Murillo eyes; his loud Titan's laugh.

г) у статусі епітета можуть вживатися словосполучення, прислів'я, приказки, стійкі вирази й цілі речення, що стягаються в одне слово за допомогою дефісів, так званих hyphenated phrases. І.Р. Гальперін пропонує для цього структурного типу епітета термін фразовий епітет (phrase epithet). Наприклад, Mildred turned her face again to the worried preoccupied, infinitely to-be-looked-after bald-headed Hugh.

Зазначимо, що фразові епітети майже завжди є мовленнєми, створеними спеціально для певного контексту, на певний випадок. У письменника виникає необхідність створити фразовий епітет, коли є потреба точно визначити ознаку, для позначення якої в мові немає окремого слова.[4; c. 141]

д) ще однією моделлю епітета є модель Adv.+A, наприклад, her eyebrows were boldly, a hellish dull empty room.

 

 

1.2.3 Класифікація епітетів за семантичним принципом

 

 

Професор І.Р. Гальперін пропонує поділити епітети з погляду їх семантики на асоційовані й неасоційовані.

 

а) Асоційовані епітети вказують на такі ознаки предмета, які властиві йому за самою його природою, наприклад, dark forest, dreary midnight, careful attention. Вживаючи асоційований епітет письменник обирає найістотнішу ознаку з багатьох, властивих предмету або явищу

 

б) Неасоційовані епітети характеризують предмет, додаючи йому подібність, яка  може бути притаманна йому тільки за певних обставин, наприклад, sullen earth «похмура земля», voiceless sands «безмовні піски».

Аналіз значеннєвого змісту неасоційованих епітетів дозволяє розділити їх на дві великі групи: образні і необразні.

 

1. Образні епітети, у свою чергу, можна розділити на метафоричні епітети, порівняльні епітети, синестетичні епітети, звукоподібні епітети.

- Метафоричні епітети є найбільш  численною й багатою за змістом  групою. Метафоричний епітет, як  і будь-яка метафора, заснований на взаємодії предметно-логічного й контекстуального значень слова, яке переважає в залежності від свіжості або стертості епітета й частоти його вживання в епітеті, наприклад, moon face, pig eyes, butterfly word. [2; c. 70]

Слід зазначити, що часто для  типових контекстів контекстуальне (метафоричне) значення входить у  значеннєву структуру слова й  стає новим словниковим значенням. Наприклад, слово starry у комбінації starry eyes придбало значення «променисті очі», слово silvery у сполученні silvery laughter – значення «дзвінкий, мелодійний сміх», слово honeyed у комбінації honeyed tongue – значення «улесливі слова». [4; c. 142]

Цікавим різновидом метафоричного  епітета є епітет, заснований на приписуванні неживим предметам  властивостей і ознак живих істот. Такі епітети називаються персоніфікуючими, наприклад: narrow-shouldered, rachitic house, pitiless rain, thievish shadows .

Цікаво зазначити, що з погляду морфолого-синтаксичного вираження серед персоніфікуючих епітетів, переважають епітети, виражені дієприкметником теперішнього часу, наприклад: sleeping, yawning world, waltzing trees.

Різновидом персоніфікуючих епітетів є антропонімічний епітет, тобто такий епітет, який приписує неживим предметам або тваринам риси, властиві тільки людині, наприклад: the yellowest and most obstinate of the leaves, wrath-bearing tree.

Ще один різновид метафоричного  епітета – зоосемічний епітет, заснований на приписуванні людині ознак або якостей тварин,наприклад, tortoise eyes.

 

- Порівняльні епітети – епітети,  засновані на порівнянні. За морфологічним вираженням порівняльні епітети являють собою звичайно складні прикметники з елементом –like. У порівняльному епітеті виражається лише подібність двох більш-менш далеких понять, причому ступінь образності порівняльного епітета залежить від дистанції між означенням і означуваним.

Порівняльні епітети створюють  зорові або слухові, тактильні і  т.д. образи й виражають суб'єктивне  авторське сприйняття того чи іншого предмета або явища і його відношення до нього, наприклад, plum-like cheek, pincer-like fingers.

Порівняльні епітети, що позначають людину й частини її тіла, часто бувають засновані на зоосемії, але вони не ототожнюють частину тіла людини з відповідною частиною тіла тварини, а тільки вказують на існуючу в сприйнятті автора подібність між ними, наприклад: sharp, bird-like nose; dry, snakelike skin.