Функції Вищої ради юстиції

3. Здійснення дисциплінарного  провадження щодо суддів Верховного  Суду України і суддів вищих  спеціалізованих судів. Вища рада  юстиції є єдиним органом, до  повноважень якого належить розгляд  питань про дисциплінарну відповідальність  Голови, заступника Голови і суддів  Верховного Суду України, голови, заступників голови і суддів  вищих спе­ціалізованих судів. За  наявності підстав можливе прийняття  рішення про накладення на  зазначених суддів стягнення  у вигляді догани, пониження кваліфікаційного  класу або направлення до органу, що призначив або обрав суддю, рішення про невідповідність  судді займаній посаді разом  з поданням про звільнення  такого судді з посади.

4. Розгляд скарг на  рішення про притягнення до  дисциплінарної відповідальності  суддів апеляційних і місцевих  судів, а також прокурорів. Судді  спеціалізованих, апеляційних і  місцевих судів, а також прокурори  можуть подавати скарги до  Вищої ради юстиції про притягнення  їх до дисциплінарної відповідальності. За результатами розгляду скарги  може бути прийняте наступне рішення:

а) скарга може бути задоволена, рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності скасовано, дисциплінарне провадження закрито;

б) скарга може бути задоволена цілком або частково зі зміною рішення органу, що наклав дисциплінарне стягнення;

в) скарга може бути залишена без задоволення, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності — без зміни.

Таким чином, виходячи з повноважень Вищої ради юстиції можна сказати, що основним її призначенням і головним завданням є участь і контролювання процесу формування високопрофесійного суддівського корпусу, безпосереднє здійснення та контроль за застосуванням до суддів дисциплінарних заходів. При цьому ВРЮ покликана не тільки забезпечити добір кандидатів на посади суддів на якісно новому рівні, але й бути, відповідно до своєї компетенції, гарантом незалежності суддів при здійсненні правосуддя. Тобто Вищій раді юстиції Конституцією України надано право приймати рішення стосовно порушення прокурорами вимог щодо несумісності, але вона не наділена правом розглядати такі питання стосовно прокурорів з власною ініціативою. Законом не передбачена обов'язковість виконання подання Вищої ради юстиції щодо несумісності посади судді або прокурора із заняттям іншою діяльністю.

Вища рада юстиції приймає такі акти: подання, рішення й ухвали. Подання приймають із питань призначення суддів і про звільнення суддів з посади. Рішення приймають стосовно порушення вимоги щодо несумісності, про дисциплінарну відповідальність, за скаргою на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Ухвали — процедурний акт, його приймають під час відкриття дисциплінарного провадження та під час відкриття провадження щодо вимог законодавства про несумісність. За відмови в поданні про призначення на посаду також приймають рішення, а не ухвалу. За невиконання або несвоєчасне виконання актів Вищої ради юстиції, а також за ухилення від подання або порушення строків подання витребуваних матеріалів або документів посадові особи несуть відповідальність за законом.

 Як і будь-який інший  орган держави, ВРЮ має свій  апарат (секретаріат), функції якого  полягають у забезпеченні діяльності  Вищої ради юстиції, яка є похідною (організаційно залежною) інституцією  щодо носіїв судової влади  — судів і суддів, без яких  її наявність неможлива. Отже, діяльність  ВРЮ мають забезпечувати кваліфікаційні  комісії суддів, кадрові підрозділи  органів прокуратури, суди, підприємства, установи й організації громадян та їх об'єднань.

 Статтею 128 Конституції  України Президенту України надано  право на перше призначення  на посаду професійного судді, а Верховній Раді України — на обрання всіх інших суддів безстроково. Водночас Конституцією України встановлений особливий порядок призначення професійних суддів на посади і звільнення їх з посад. Він передбачає, що для прийняття відповідного акта стосовно судді Президентом України або Верховною Радою України необхідно, щоб Вища рада юстиції, згідно з пунктом 1 частини першої статті 131 Конституції України “Про Вищу раду юстиції” внесла подання про призначення судді на посаду або звільнення судді з посади. Повноваження Вищої ради юстиції щодо внесення таких подань конкретизовані у статтях 3, 29, 31, 37 Закону України “Про Вищу раду юстиції” [2].

 На перший погляд, акти  Вищої ради юстиції не є  актами державного управління, а  лише сприяють прийняттю зазначеними  суб'єктами відповідних рішень. Водночас  компетенція Вищої ради юстиції  у цьому питанні не зводиться  лише до виконання нарадчої функції, оскільки Рада є тим органом, який остаточно перевіряє дані і кваліфікаційний рівень кандидата на посаду судді, відомості та матеріали, що дають підстави звільнити його з посади, тощо. Акти Вищої ради юстиції можна віднести до специфічних актів державного управління.

 Вона здійснює діяльність  з формування висококваліфікованого  суддівського корпусу та прийняття  рішень про порушення суддями  та прокурорами вимог щодо  несумісності та їх дисциплінарної  відповідальності. Функціонально цей  орган пов'язаний з усіма гілками  влади.

 Спроби реформування  Вищої ради юстиції України  здійснювались неодноразово з  самого початку її роботи. Пропозиції  щодо реформування стосувались  різних сфер її діяльності, а  саме: розширення повноважень Вищої  ради юстиції щодо призначення  суддів на посади; передачі функцій  кваліфікаційної комісії із добору  кадрів та приймання кваліфікаційного  іспиту Вищою радою юстиції; збільшення  кількості членів Вищої ради  юстиції, які представляють суддівський  корпус; утворення судової інспекції  для розгляду скарг громадян, посадових осіб та звернень  депутатів, що надходять до Вищої  ради юстиції тощо [16].

 На думку В.Молдована, контрольно-наглядові повноваження Вищої ради юстиції не є внутрішніми та організаційно-правовими повноваженнями, пов'язаними з управлінням своєю системою, що типове для діяльності Верховної Ради України, судової та прокурорських систем, оскільки: Вища рада юстиції не є органом судової влади, а здійснює фактично функції щодо нагляду за дотриманням суддями присяги, керує процесом їх призначення та звільнення, може самостійно накладати та скасовувати дисциплінарні стягнення; Вища рада юстиції не належить до системи органів прокуратури, проте вирішує питання несумісності посади прокурора із зайняттям іншою діяльністю (рішення про несумісність є обов'язковим для негайного виконання відповідними керівниками прокуратури, яким воно направляється), розглядає скарги прокурорів на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності та може імперативно скасувати відповідне рішення органів прокуратури і закрити дисциплінарне провадження .

 Таким чином, організаційно-правові  форми діяльності Вищої ради  юстиції необхідно класифікувати  за наступними критеріями: по  відношенню до механізму правового  регулювання — діяльність щодо  прийняття, видання та застосування правових норм; за правовими наслідками: правова, організаційно-правова та організаційно не правова діяльність; з точки зору наявності елементів управління: управлінська діяльність та допоміжна (вчинення юридично значимих дій); за напрямами: діяльність з внесення подань про призначення або про звільнення суддів з посад; вирішення питань про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності; здійснення дисциплінарного провадження, розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності; внутрішньо організаційна діяльність тощо.

 Необхідно зазначити, що наведені критерії класифікації  форм діяльності Вищої ради  юстиції певною мірою є умовними. Це може бути проілюстровано  на такому прикладі: діяльність  Вищої ради юстиції щодо застосування  норм права водночас є формою  діяльності, здійснюваною в рамках  механізму правового регулювання, а організаційна робота може  передбачати й прийняття правових актів.

 Україна прямує до  інтеграції з європейськими країнами. Багато цивілізованих країн мають  такий закон або кодекс щодо  професійної етики суддів. До  Верховної Ради України декілька  разів вносилися такі законопроекти, але з різних причин не знаходили  підтримки у депутатському корпусі. Застосовуючи методологію та  норми адміністративного права, можливо, на нашу думку, встановити, що згідно із закріпленими  у Конституції України повноваженнями  Вища рада юстиції здійснює виконавчо-розпорядчі повноваження у сфері організації діяльності судової влади України, а також дисциплінарної відповідальності прокурорів.

 Отже, Вища рада юстиції  України не юрисдикційний орган, який здійснює правосуддя або  втручається у судовий процес, вона не переглядає рішення  суду, але саме зазначені вище  повноваження щодо перевірки дій судді та адекватна реакція на кожен випадок порушення суддями своїх обов'язків і присяги свідчать про важливе місце, яке займає даний конституційний орган у сфері формування кваліфікованого суддівського корпусу України.

ВИСНОВКИ

Правосуддя як вид державної діяльності здійснюється в умовах демократії тільки судами. Однак у сучасному світі здійснення правосуддя судами неможливе без діяльності певних державних та громадських інститутів. До таких інститутів відноситься Вища рада юстиції. Конституцією України вперше в державно-правовій практиці нашої країни введена така інституція, як Вища рада юстиції, яка побічно впливає на правосуддя в Україні шляхом участі у формуванні кадрового складу суду та у вирішенні питання про притягнення суддів та прокурорів до відповідальності в межах закону. А тому стає очевидною проблема реформування Вищої ради юстиції з метою якісного виконання покладених на неї обов'язків, що включає в себе незаангажованість членів Вищої ради юстиції, відсутність корпоративності при прийнятті рішень, об'єктивність, і повноту та оперативність у реагуванні на скарги та звернення. До її повноважень належать: внесення подання про призначення суддів на посади або звільнення їх з посади; прийняття рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності; здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів та розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.

Вища рада юстиції діє за Регламентом, що визначає організацію і порядок діяльності Вищої ради юстиції на реалізацію повноважень, наданих їй Конституцією України, Законом України “Про Вищу раду юстиції” та іншими законами. ВРЮ вважає за необхідне: забезпечити суди України необхідними нормативними матеріалами з питань застосування корпоративного законодавства; Міністерству освіти і науки України переглянути навчальні плани вищих юридичних закладів, збільшити кількість годин для вивчення корпоративного законодавства; ВСУ та ВГСУ приділити більше уваги наданню судам загальної юрисдикції роз'яснень з питань застосування корпоративного законодавства; Мін'юсту забезпечити якісне ведення єдиного державного реєстру виконавчих проваджень у справах про захист корпоративних прав.

Отже, Вища рада юстиції є конституційним, адміністративним, самоврядним, незалежним та колегіальним державним органом управління, спеціальна юрисдикція якого реалізується у сфері організації, формування і підтримки на високому рівні професійного суддівського корпусу, а також дисциплінарної відповідальності прокурорів.

З'ясувавши призначення Вищої ради юстиції зазначимо, що Вища рада юстиції є державним органом, але не державної (наприклад судової) влади, оскільки відповідно до принципу поділу державної влади не має призначенням здійснення функцій будь-якої з “гілок” державної влади — законодавчої, виконавчої або судової. Цей орган не може існувати без судової влади, а відтак, є вторинним щодо неї, її повноважним представником, до складу якого входять представники інших органів суспільної та державної влади. За певними функціями та напрямами діяльності Вищу раду юстиції можна віднести до контрольно-наглядових органів. Крім того, названі вище загальні положення функціонування вищого органу судового контролю в Україні та аналогічних органів в інших державах, а також аналіз законодавчої бази, що визначає певні ознаки правового статусу цих органів з огляду на порядок їх формування, цілей, завдань, конкретних функцій і повноважень, співвідносність з виконавчою владою і підзвітність, дозволили нам дати її визначення. Вища рада юстиції України — це колегіальний, незалежний орган, відповідальний за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, ретельно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, контроль за прийняттям рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції вирішувати питання про їх дисциплінарну відповідальність.

СПИСОК ВИКОРАСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України  від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної  Ради України. – 1996. – № 30 (23.07.96). – Ст. 141.

2. Про Вищу раду юстиції: Закон України від 15.01.1998 року  № 22/98 – ВР // Відомості Верховної  Ради України. – 2001. – № 25. – Ст. 146.

3. Гончаренко О.В. Адміністративно-правові засади діяльності Вищої ради юстиції: дис. канд.юрид.наук. 12.00.07/ Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого. – Х., 2009 – 214 с.

4. Молдован В.В. Молдован  В.А. Судоустрій. – К.: Центр учбової  літератури, 2012 – 364 с.

5. Назаров І.В. Правовий  статус Вищої ради юстиції. 12.00.10/ Національна юридична академія  імені Ярослава Мудрого. – Х., 2010 – 200 с.

6. Трофанчук Г.І. Історія держави та права України: навч. посіб. / Г.І. Трофанчук. – К.: Юрінком Інтер, 2011.

8. Халюк С. Місце та роль Вищої ради юстиції у формуванні високопрофесійного суддівського корпусу в Україні // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. – 2011. С.64-69

9. Регламент Вищої ради юстиції. [Електронний ресурс] / Режим доступу до статті: http://www.vru.gov.ua/index.php?u,lawu,12-05-reu

10.Гончаренко О. Вища рада юстиції: питання статусу і повноважень // Право України. – 2008. С.26-31.