Функції Вищої ради юстиції

Вища рада юстиції для здійснення своїх повноважень може витребувати і одержувати необхідну інформацію й судові справи від судів, підприємств, установ, організацій, громадян та їх об’єднань. Член Вищої ради юстиції має право знайомитися з матеріалами, поданими на розгляд ради, заявляти клопотання, наводити свої мотиви, подавати відповідні документи.[2]

РОЗДІЛ 3. СКЛАД ТА ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ ВИЩОЇ РАДИ ЮСТИЦІЇ

 Важливим кроком на  шляху здійснення судово-правової  реформи, побудови сучасної судової  системи, забезпечення функціонування  незалежної судової влади, є створення  в Україні конституційного органу  держави – Вищої ради юстиції.

За своїм статусом Вища рада юстиції є колегіальним, незалежним органом, а за порядком утворення та діяльності – демократичним . Кожний з державних органів утворюється у відповідності з притаманною лише йому процедурою та залежно від власного правового статусу, здійснюючи властиві тільки для нього завдання та функції, що делеговані державою. Для здійснення зазначених завдань та функцій держава наділяє державні органи державно-владними повноваженнями, які закріплюються в нормативних актах. За допомогою цих повноважень визначаються конкретні сфери суспільних відносин, у межах яких вони вправі реалізовувати надані їм права, приймати відповідні акти, що є обов'язковими до виконання підпорядкованими органами, службовими особами і громадянами, а також здійснювати контроль за їх виконанням. Державно-владні повноваження, що закріплюються у компетенції відповідних державних органів, визначаються на підставі встановлених законом чи іншим правовим актом предметів відання, прав і обов'язків, необхідних для виконання їхньої діяльності. Конституційний склад Вищої ради юстиції — 20 членів. Враховуючи специфічні повноваження та завдання Ради, вона формується не тільки трьома гілками влади — законодавчою, виконавчою та судовою, а й прокурорською системою та інститутами громадянського суспільства — адвокатурою, навчальними і науковими юридичними колами.

 До Вищої ради юстиції  України відповідно до ст. 5 Закону  “Про Вищу раду юстиції”: “Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддів України, з'їзд адвокатів України, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, всеукраїнська конференція працівників прокуратури - двох членів Вищої ради юстиції. До складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України. [2]. Таким чином, Вища рада юстиції є тим органом, який включає до свого складу не тільки представників різних гілок влади, а й юридично освічених осіб, адвокатів, науковців, тобто представників громадськості. І це є визначальним при розумінні статусу Вищої ради юстиції у системі гілок влади. Рада — це представницький, радний державний орган, побудований на підставі об'єднання юридично освічених осіб, які є представниками інтересів різних юридичних кіл, з метою безпосередньої участі у формуванні та підтриманні на відповідному рівні високопрофесійного суддівського корпусу України.

 На посаду члена Вищої ради юстиції може бути рекомендований громадянин України, не молодший тридцяти п’яти років і не старший шістдесяти чотирьох років, який проживає в Україні не менш як десять останніх років, володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту та стаж роботи в галузі права не менше десяти років.

У разі якщо відповідно до Закону «Про Вищу раду юстиції» на посаду члена Вищої ради юстиції має бути призначений суддя, він призначається з числа суддів, обраних на посаду судді безстроково.

Вимоги частин першої та другої цієї статті не поширюються на осіб, які входять до складу Вищої ради юстиції за посадою [2].

Члени Вищої ради юстиції призначаються парламентом України таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Президент України видає указ про призначення членів Вищої ради юстиції. Закон “Про Вищу раду юстиції” детально регламентує порядок висування кандидатур на посади її членів від з'їзду суддів України, з'їзду адвокатів, з'їзду представників вищих юридичних навчальних закладів та наукових установ . Висування кандидатів для призначення членами Вищої ради юстиції і голосування на всеукраїнській конференції працівників прокуратури здійснюється в порядку, передбаченому ст.13 Закону “Про Вищу раду юстиції”. Всі ці з'їзди і всеукраїнська конференція працівників прокуратури з метою призначення членів Вищої ради юстиції повинні проводитись не пізніше ніж за один місяць до закінчення повноважень відповідних її членів.

 Враховуючи особливе  значення цього конституційного  органу для ефективного функціонування  судової гілки влади, порядок  його формування повинен мати  чітке законодавче закріплення  та дотримуватися усіма суб'єктами, які беруть участь в обранні (призначенні) членів Вищої ради  юстиції. На сьогодні це питання  потребує особливої уваги, оскільки  на практиці з'явилися прецеденти  дострокового припинення повноважень  членів Вищої ради юстиції, що  вимагає правового аналізу [11].

 Незалежність суддів  може бути забезпечена Вищою  радою лише за умови, що на  її членів не буде тиску  з боку політичної влади. І  Конституція України, і Закон  України “Про Вищу раду юстиції” певною мірою встановлюють такий захист. Зокрема, за ч.3 ст.6 Закону вплив у будь-який спосіб на членів Ради юстиції забороняється. Необхідно лише виконувати ці норми [11].

Повноваження члена Вищої ради юстиції припиняється у разі: закінчення терміну, на який його призначено; набрання законної сили обвинувальним щодо нього вироком суду; втрати ним громадянства України; визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим; визнання його судом недієздатним або обмежено дієздатним; подання ним за власним бажанням заяви про припинення повноважень; неможливості виконувати свої обов'язки за станом здоров'я за наявності медичного висновку, підтвердженого судом; порушення присяги або скоєння аморального вчинку; його смерті. Особи, що входять до Вищої ради юстиції за посадою, вибувають з її складу з дня звільнення з посади.

 У Вищій раді юстиції  утворюються секції: з питань  підготовки подань для призначення  суддів уперше та звільнення  їх з посад; дисциплінарна секція  для здійснення дисциплінарного  провадження, дисциплінарної відповідальності і прийняття рішення про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності.

 Координує роботу Вищої  ради юстиції голова, а за його відсутності — його заступник.

Для забезпечення формування високопрофесійного корпусу суддів Вища рада юстиції безпосередньо розглядає кожну рекомендовану кандидатуру на посаду судді. Однак практика показала, що деякі судді, здійснюючи правосуддя, не дотримуються Конституції і законів України, службової дисципліни, тому за такі порушення вони мають нести персональну відповідальність. За результатами розгляду конкретних справ Вища рада юстиції прийняла ряд рішень про неможливість надалі здійснювати правосудця суддями, що порушили присягу. Тож Вища рада юстиції змушена після кваліфікаційних комісій ретельно перевіряти професійні якості кандидатів, відсіювати осіб з низьким рівнем знань. Це обов'язок кожного члена Вищої ради юстиції, який перед вступом на цю посаду склав на засіданні Верховної Ради України присягу такого змісту : “Присягаю сумлінно, чесно і неупереджено виконувати обов'язки члена Вищої ради юстиції з метою забезпечення формування корпусу суддів із числа високопрофесійних і чесних юристів і додержання закону та етики в діяльності суддів і прокурорів” . Щодо відповідальності члена Ради за посадою, то як наголошується в поданні, суперечать ст.131 Конституції положення абз.2 п.8 та ч.1 ст.18 закону, згідно з яким у разі порушення присяги особою, яка входить до складу Вищої ради юстиції за посадою, Рада приймає і надсилає до органу, який її обрав чи призначив, рішення щодо доцільності продовження такою особою її повноважень. Адже Основний Закон не передбачає можливості ініціювання Радою питання щодо доцільності продовження повноважень Головою Верховного Суду, Міністром юстиції та Генеральним прокурором, які входять до її складу за посадою.

 Сама Рада не може  притягнути зазначених посадових  осіб до відповідальності за  порушення присяги, і тому цілком  логічно, що законом вона наділена  правом прийняти відповідне рішення  і направити його до органу, який обрав чи призначив таку особу.

 Вища рада юстиції  – не просто державний колегіальний  орган, який покликаний допомагати  державі у ретельному відборі  висококваліфікованих кадрів на  посади суддів, їх тестуванні  та перевірці і т.п. Це орган, що колегіально вирішує питання  як призначення на посаду, так  і зняття з неї малопрофесійних  та недалекоглядних представників  судової влади, прокурорського нагляду. Він діє на основі Конституції  України, закону “Про Вищу раду юстиції”, Регламенту Вищої ради юстиції, в яких закріплено основні положення не лише діяльності, а й правового статусу посадових осіб даного органу, але і їх повноважень.

 Що стосується складу  Ради, то в Основному законі  зазначено кількість осіб та  їх повноваження. Окремими статтями  законодавства визначені вікові  рамки та основні вимоги до  претендента на таку посаду  як – член Вищої ради юстиції.

 Вся діяльність Вищої  ради юстиції спрямована на  утвердження в суддівських лавах  чесності й справедливості.

РОЗДІЛ 4. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ ТА ПОВНОВАЖЕННЯ ВИЩОЇ РАДИ ЮСТИЦІЇ

4.1 Функції Вищої  ради юстиції

Вища рада юстиції є колегіальним і незалежним органом. Вона відповідальна за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя. Вища рада юстиції — єдиний орган, якому Конституцією України надано право відкривати дисциплінарне провадження щодо Голови, заступників Голови, суддів Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів. Зазначені посадові особи можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності за порушення, присяги та з підстав, передбачених Законом України “Про судоустрій та статус суддів”.

 Основним принципом  організації та функціонування  державного апарату має бути  принцип розподілу влади на  законодавчу, виконавчу та судову. Даний принцип закріплено у  ст.6 Конституції і він є визначальним, з огляду на те, що єдина  державна влада здійснюється  законодавчими, виконавчими та судовими  органами влади, що організовує  їх спільну діяльність на основі  взаємозалежності та взаємодії  щодо реалізації єдиної державної  влади в Україні. Отже, основна  ідея принципу поділу влади  полягає не в самому виокремленні  “гілок” державної влади та розмежуванні їх функцій, а у запобіганні цілковитому зосередженню всієї суспільної влади в руках однієї політичної сили. Так, В.Авер'янов вважає, що зміст “розподілу влади” доцільно тлумачити як констатацію того факту, що державна влада реалізується через певні види державних органів.

 Вища рада юстиції  за змістом, деякими функціями  та напрямом діяльності у якійсь  мірі є контрольно-наглядовим  органом (на зразок прокуратури, державних інспекцій тощо), статус  яких визначається специфікою їх прав та обов'язків. В межах своєї компетенції цей орган здійснює дисциплінарні функції, приймаючи рішення стосовно порушень суддями й прокурорами вимог щодо несумісності. Отже, ВРЮ — це конституційний дорадчий (узгоджувальний) орган, який формують за принципом представництва.

 Передбачена законом  компетенція Вищої ради юстиції  обумовлює використання у її  діяльності різноманітних форм  і методів. І.Назаров з огляду  на обсяг виконуваних функцій  відмічає проведення Вищою радою  юстиції діяльності у правозастосовчій, інтерпретаційній і контрольно-наглядовій формах. Це міркування автора не може бути повністю підтримано. Діяльність у інтерпретаційній формі є складовою частиною процесу правозастосування і не пов'язана з офіційним тлумаченням норм права як функцією державного органу. Воно здійснюється виключно Конституційним Судом України. Крім того, Вища рада юстиції під час реалізації контрольних повноважень також не проводить контрольно-наглядової діяльності. Організаційно-правові форми діяльності Вищої ради юстиції треба розуміти через функції, які нею виконуються при здійсненні державного управління формуванням судового корпусу. Вища рада юстиції діє у таких правових формах управління: формування судового корпусу (призначення та звільнення суддів); розгляд скарг і прийняття рішень стосовно порушення суддями і прокурорами вимог несумісності їх посади з іншою діяльністю; розгляд скарг суддів та прокурорів на рішення про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності; здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і вищих спеціалізованих суддів. Крім того, Вища рада юстиції є апеляційною інстанцією у системі дисциплінарного провадження суддів апеляційних та місцевих судів і прокурорів усіх рівнів. Вона має забезпечити гарантію незалежності суддів у здійсненні правосуддя від можливого, тиску з боку інших гілок влади або посадових осіб. Виконати ці та інші функції самим лише складом Вищої ради юстиції (20 членами) без апарату практично неможливо. Цілком виправданим є те, що організація та інформаційне забезпечення діяльності Вищої ради юстиції відповідно до розділу V Закону “Про Вишу раду юстиції” здійснює апарат Вищої ради юстиції (секретаріат).

 Таким чином, Вища рада  юстиції належить до кола державних  органів, місце яких визначено  їх контрольно-наглядовими повноваженнями  та конституційним статусом серед  інших органів держави, зокрема  міністерств, відомств, контролюючих  і правоохоронних органів.

 Вища рада юстиції  цілеспрямовано впливає на такий  важливий суспільний процес, як  формування суддівського корпусу  й забезпечення правосуддя. Отже  опосередковано ВРЮ впливає на  правосуддя, на формування системи судочинства.

4.1 Повноваження Вищої ради юстиції

В Україні діє Вища рада юстиції, повноваження якої:

1. Внесення подання Президентові України про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад. Такі подання вносяться за рекомендаціями кваліфікаційних комісій суддів при призначенні вперше на п’ятирічний термін. Подання про звільнення можуть вноситися Вищою радою юстиції у випадках, передбачених Законом України «Про Вищу раду юстиції», як за рекомендацією кваліфікаційної комісії, так і за власною ініціативою.На практиці ці повноваження ВРЮ викликали низку питань. Зокрема, було порушене питання, чи має право Вища рада юстиції, з огляду на норми Конституції України, вносити подання до Верховної Ради України про обрання суддів безстроково, а також про призначення суддів на посади голів судів загальної юрисдикції, їх заступників і про звільнення останніх із цих посад. При вирішенні питання про дачу подання про призначення судді вперше на засіданні ВРЮ вивчаються передбачені Законом України «Про Вищу раду юстиції» матеріали кандидата на посаду судді, а також персонально розглядається сама кандидатура. Під час персонального розгляду кандидатури ВРЮ повинна переконатися не лише у наявності професійних знань для кваліфікованого відправлення правосуддя, але і в наявності необхідних моральних і ділових якостей, які б забезпечили здійснення правосуддя цим кандидатом сумлінно і неупереджено.

 Саме тут Вища рада юстиції починає виконувати функцію контролюючого органу, оскільки перевіряє не тільки документи, що свідчать про проходження кандидатом у судді кваліфікаційного іспиту, але й відповідність підготовки і знань кандидата висновкам кваліфікаційної комісії на обов’язковій співбесіді.

2. Розгляд справ і прийняття  рішень стосовно порушення суддями  і прокурорами вимог щодо несумісності. При встановленні фактів порушення  правил несумісності з посадою  судді чи прокурора Вища рада  юстиції може прийняти рішення  з рекомендацією у визначений  термін вирішити питання про  продовження роботи на посаді  судді чи прокурора без сумісництва  з даною діяльністю або прийняти  рішення про направлення подання  відповідним органам про звільнення судді чи прокурора з посади.