Проектування сівозмін, системи обробітку грунту та заходи боротьби з бур’янами в господарстві ПСП «Зоря» с. Тамарине

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Ноября 2015 в 06:21, курсовая работа

Описание работы

Основними завданнями сучасного землеробства як галузі наукових знань є :
підвищення ефективності використання в кожній ґрунтово-кліматичній зоні наявних агрометеорологічних ресурсів;
розробка екологічно безпечних методів застосування сучасних факторів інтенсифікації;
підвищення родючості грунту з уникненням розвитку ерозії та його забруднення;
систематичне підвищення якості продукції землеробства і належне економічне обґрунтування всіх ланок системи землеробства.

Содержание работы

Вступ…………………………………………………………………………………3
1. Природно-кліматичні відомості про господарство………………………….5
1.1. Загальні відомості про господарство……………………………………….5
1.2. Кліматичні умови……………………………………………………………6
1.3. Характеристика ґрунтового покриву……………………………………….8
1.4. Земельні угіддя……………………………………………………………..11
Проектування сівозмін ……………………………………………………….12
2.1. Наукові основи сівозмін…………………………………………………...12
2.2. Удосконалення структури посівних площ і системи сівозмін…………..15
2.3. Проектування сівозмін……………………………………………………..17
2.4. Характеристика існуючих сівозмін господарства………………………..18
2.5. Науково обґрунтована система сівозмін для господарства……………...19
2.6. Оцінка ефективності сівозмін……………………………………………..21
2.7. Освоєння нових сівозмін…………………………………………………..22
Система обробітку грунту в польовій сівозміні…………………………...25
Система захисту рослин від бур’янів у сівозміні ………………………….33
Висновки та пропозиції ………………………………………………………….37
Список викорастиної літератури ………………………………………………39

Файлы: 1 файл

kursova_robota_-_zemlerobstvo_Kutnyakh_M_S.docx

— 107.66 Кб (Скачать файл)

 

Таблиця 4

Характеристика основних ґрунтів господарства ПСП «Зоря»

Показник

Ґрунтова відміна (№)

1

2

3

4

Гумусовий горизонт, см

0-48

0-36

0-39

0-48

Вміст гумусу в шарі 0-30 см, %

2,9

3,1

3,0

2,9

Механічний склад

важкосуг-линковий

важкосуг-линковий

важкосуг-линковий

важкосуг-линковий

рН сольове

6,8

7

6,9

6,8

Коефіцієнт структурності 0-30 см шару грунту

1,5

1,4

1,3

1,5

Вміст водотривких агрегатів у шарі 0-30 см, %

60,15

58,88

56,76

60,15

Щільність орного шару грунту, г/см3

1,23

1,22

1,18

1,23

Гідролітична кислотність, мг на 100г грунту

1,1

1,2

1,3

1,1

Сума вбирних основ, мг на 100г грунту

27,87

31,74

29,54

27,87

Вміст Р, мг/100г грунту

7,9

7,3

5,5

7,9

Вміст К, мг/100г грунту

17,9

18,5

15,6

17,9

Оцінка грунту по виду рухомих форм:

       

N

Низька

Низька

Низька

Низька

Р2О5

Середня

Середня

Середня

Середня

К2О

Висока

Висока

Висока

Висока

Бонітет, бал богара

56


 

2109,8 га найбільш родючих, не еродованих земель і добре окультурених ґрунтів доцільно використовувати для вирощування високо інтенсивних культур за звичайної агротехніки. На 50 га орних земель, менш родючих і окультурених, розташованих на схилах крутістю 1-30, питому масу культур інтенсивного типу треба зменшити.

 Ріллю  зі слабо окультуреними, солонцюватими, середньоеродованими ґрунтами на схилах більше 3 градусів, не більше 40 га, використовують для організації зерно - трав'яних сівозмін.

Відтворення родючості можливе різними заходами, які впливають на грунт і забезпечують систематичне поліпшення його агрохімічних властивостей. Проводять агротехнічні заходи. Звичайна зональна агротехніка – відвальна оранка під пар, кукурудзи на зерно, соняшник, без відвальний обробіток під озимі та ярі зернові. Застосовують хімічну меліорацію, вносять фосфор-гіпс 0,2 т/га один раз в 4-5 років. Вносять органічні і мінеральні добрива. При внесенні органічних добрив збільшується вміст гумусу, поліпшуються фізичні властивості грунту і умови життєдіяльності мікроорганізмів, збільшується вміст поживних речовин.

 

1.4. Земельні угіддя

Таблиця 5

Земельні угіддя господарства та їх трансформація

Назва угідь

Площа, га

Існуюча

Вдосконалена

Загальна земельна площа

7053,9

7053,9

В т.ч. рілля

6614,1

6614,1

Всього с/г угідь

6755,7

6755,7

Лісосмуги

104,4

104,4

Інші землі

128,4

128,4


 

Трансформація земельних угідь не проводиться, тому що в цьому на даний момент немає необхідності.

 

  1. ПРОЕКТУВАННЯ СІВОЗМІН

 

2.1. Наукові основи сівозмін

Сівозміна – це науково обґрунтоване чергування с/г культур і парів у часі. Щорічна або періодична зміна культур і чистого пару – це чергування у часі. Почергове щорічне вирощування культур на полях земельного масову сівозміни – це чергування на території. На кожному полі культури чергуються у часі. Розробка і запровадження сівозміни пов’язані зі спеціалізацією господарства і планом на продаж с/г продукції.

Перелік культур і парів у порядку їх чергування називається схемою сівозміни. Період, протягом якого культури і пар проходять через кожне поле  в послідовності, передбаченій схемою, називається ротацією сівозміни. Тривалість її зумовлюється кількістю полів у сівозміні. Ротаційна таблиця – це план розміщення культури і чистого пару на полях і рокам на період ротації.

Культури, які вирощуються на одному і тому самому полі не довше 8 років називають повторним, а понад 8 років беззмінними.

Монокультура – це або беззмінна культура, або культура, яка вирощується у сівозміні. Чергуючись лише з чистим паром.

Проміжна культура – культура, що вирощується в інтервалі часу, вільного від вирощування основної культури.

Сівозміни діляться на типи і види. Тип – визначається основним видом продукції, що вирощується в даній сівозміні ( польовій, кормовій, спеціальній ). Вид сівозміни визначається співвідношенням с/г культур і парів.

При повторному і беззмінному вирощуванні продуктивність с/г культур зменшується, що має ряд причин, з’ясування яких дає змогу встановити наукові основи сівозмін. Такі причини Д.М. Прянишников об’єднав у 4 групи: хімічні, фізичні, біологічні та економічні.

Хімічні причини. Правильне чергування культур у сівозміні поліпшує живлення рослин зольними елементами і азотом. Наприклад, різні культури споживають з грунту поживні речовини у неоднаковому співвідношенні; після деяких культур у грунті залишається неоднакова кількість поживних речовин; інші культури споживають поживні речовини зі слаборозчинних сполук у грунті; бобові культури збагачують грунт азотом; при вирощуванні культур і сівозміні краще використовуються поживні речовини з добрив, що поліпшує загальні умови росту і розвитку рослин; для збільшення вмісту органічних речовин у грунті важливе значення мають кореневі і післязбиральні рештки рослин.

Фізичні причинимають значення на: вміст водотривких агрегатів, запаси вологи в грунті; кожна культура має певну ґрунтозахисну здатність – найбільшу багаторічні трави, озимі, найменшу – просапні, пар – не захищає грунт, деградація фізичних властивостей під просапними культурами.

Біологічні причини: зумовлюють чергування через різне відношення культур до бур’янів, шкідників та хвороб. Сівозміна має велике значення і для просторової ізомерії культур – запобігає перехресному запиленню і ураженню інфекціями та шкідниками.

Економічні причини. Сівозміна забезпечує більш продуктивне використання протягом року трудових ресурсів і техніки, підвищується ефективність всіх агротехнічних заходів.

Сівозміни дають змогу підвищити урожайність культур, а відповідно і збільшити прибутки господарства.

Попередниками в господарстві є: для озимої пшениці – чистий пар, кукурудза на силос, горох, зернобобові сумішки; для гороху – озимі зернові, ярий ячмінь, культури на зерно та силос; для кукурудзи на зерно та силос – ярий ячмінь; для соняшника – озима пшениця, ярий ячмінь, кукурудза на зерно.

Впровадження науково-обґрунтованих сівозмін в господарстві, ефективних для даної зони врахування ґрунтово-кліматичних умов, біологічних особливостей рослин, економічних і технічних можливостей господарства, дає можливість збільшувати кількість та якість с/г культур, в продукції рослинництва, раціонально використовувати земельні угіддя господарств.

Залежно від реакції на повторне вирощування культури поділяються на такі групи:

  1. дуже чутливі, урожайність яких у повторних посівах або при частому поверненні на попереднє місце у сівозміні різко знижується ( цукрові буряки, льон-довгунець, соняшник );

     2) середньо чутливі, урожайність яких при повторному вирощуванні знижується мало і при науково обґрунтованій агротехніці їх можна вирощувати два роки підряд ( озимі зернові, овес, ячмінь );

3) мало чутливі, здатні забезпечувати досить високу врожайність впродовж кількох років при повторному вирощуванні ( бавовник, картопля, коноплі, кукурудза, рис ).

Щоб забезпечити кращимипопередниками (насамперед провідні культури), при розміщенні культури у сівозміні слід виходити з господарсько-економічних та природних умов.

Для озимих хлібів кращими попередниками є пари, зернобобові, кукурудза на силос. Крім того в зоні достатнього зволоження і на зрошенні високу продуктивність озимі хліби мають при їх розміщенні в сівозмінах по пласту багаторічних бобових трав, але при цьому важливим моментом є те, щоб ці трави були не старшими від 3 – 4 років використання, інакше ефект буде втрачено через значну забур’яненість вивідних полів з багаторічними травами.

Серед ярих зерновихкультур найвибагливішою до родючості грунту і його очищення від бур’янів є яра пшениця. На відміну від інших ярих зернових їй притаманні слабка кущистість і недостатній розвиток вторинної кореневої системи, тому вона може конкурувати навіть з більшістю мало річних бур’янів. З огляду на відзначені обставини кращими попередниками для ярих зернових є просапні культури, чисті від бур’янів. Однак з посиленням посушливості клімату часто, особливо під яру пшеницю доводиться відводити чисті пари. Цінними попередниками для ярих зернових є також зернобобові, які з одного боку заглушують бур’яни, а з іншого позитивно впливають на забезпечення грунту поживними речовинами.

Для просапних культур кращими попередниками є чисті від бур’янів просапні. Разом з тим, цілком можливо розміщувати їх і після озимих та ярих зернових.

Основою проектування і удосконалення сівозмін є структура посівних площ. При визначенні структури посівних площ враховують ґрунтово-кліматичні умови, які обумовлюють можливості вирощування тих чи інших культур, спеціалізацію господарства, потребу в забезпеченості суміжних галузей виробництва.

Впровадження науково-обґрунтованих сівозмін у господарстві ефективне для даної зони з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов, біологічних особливостей рослин, економічних можливостей господарства, дає змогу підвищувати кількість та якість сільськогосподарських культур, раціонально використовувати продукцію рослинництва та земельні угіддя господарства.

Посівна площа Миколаївської області становить 4,6 % від загальної посівної площі України.Урожайність основних с/г культур складала: озимої пшениці 42,2ц/г, ярового ячменю 20ц/г, соняшнику 15ц/г, цукрових буряків 180ц/г кукурудзи на силос 10ц/г.

 

2.2. Удосконалення структури  посівних площ і системи сівозмін 

Основою проектування і удосконалення сівозмін є структура посівних площ. При визначенні структури посівних площ враховують ґрунтово-кліматичні умови, які обумовлюють можливості вирощування тих чи інших культур, спеціалізацією господарства, потребу в забезпеченості суміжних галузей виробництва.

Структура посівних площ і розподіл культур по сівозмінах наведений у таблиці 6

 

 

Таблиця 6

 

Структура посівних площ і розподіл культур по сівозмінах

 

Культури

Існуюча

Перспективна

Перспективна структура по сівозмінах

площа, га

%

площа, га

%

польова № 1

польова № 2

кормова № 3

площа, га

%

площа,

га

%

площа, га

%

Земля в обробітку

6614,1

100

6614,1

100

3121,8

47,2

2837,4

42,9

654,7

9,9

Чисті пари

740,7

11,2

740,7

11,2

383,6

5,8

357,1

5,4

-

-

Зернові – всього

в т.ч. озимі

4014,6

60,7

4451,2

67,3

2354,5

35,6

1772,5

26,8

324

4,9

з них: пшениця

2083,4

31,5

2451,8

37,07

1170,6

17,7

1060,8

16,04

224,8

3,4

в т.ч. ярі

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Кукурудза

747,3

11,3

390,2

5,9

390,2

5,9

-

-

-

-

Ячмінь

853,2

12,9

853,2

12,9

390,2

5,9

357,1

5,4

105,8

1,6

зернобобові:

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

з них соя

357,1

5,4

747,3

11,3

390,2

5,9

357,1

5,4

-

-

Технічні культури всього

1130,9

17,1

740,7

11,2

390,2

5,9

357,1

5,4

-

-

в т.ч. цукрові буряки

357,1

5,9

-

-

-

-

-

-

-

-

олійні культури – всього:

740,7

11,2

747,3

11,3

390,2

5,9

357,1

5,4

-

-

в т.ч. соняшник

740,7

11,2

747,3

11,3

390,2

5,9

357,1

5,4

-

-

Кормові – всього

720,9

10,9

674,6

10,2

-

      -

-

-

-

   -

з них: кукурудза на силос

112,4

1,7

105,8

1,6

-

-

-

-

105,8

1,6

багаторічні трави – всього

608,4

9,2

568,8

8,6

-

      -

350,5

5,3

218,2

3,3

з них: люцерна

218,2

3,3

218,2

3,3

-

      -

-

-

218,2

3,3

Еспарцет

390,2

5,9

218,2

5,3

-

      -

218,2

5,3

-

-

Информация о работе Проектування сівозмін, системи обробітку грунту та заходи боротьби з бур’янами в господарстві ПСП «Зоря» с. Тамарине