Наслонний дренаж рекомендується застосовувати  на ділянках греблі, що перекривають затоплювану  заплаву при відсутності на місці будівництва достатньої кількості каменю.

  Товщину наслонного дренажу варто призначати за умовами проведення робіт, але  не менше величини

 

  Перевищення гребня наслонного дренажу над максимальним рівнем води в нижньому б'єфі визначається як для дренажного банкету.  
 

7. Сполучення тіла  греблі з берегами  і підвалиною

 

  Для запобігання небезпечної фільтрації по контакту земляної греблі з її підвалиною варто передбачати заходи, що забезпечує щільне сполучення грунту тіла греблі до грунту підвалини, залежать від характеру стану грунтів підвалини.

  Підготовка берегів і підвалини зводиться до видалення лісу і чагарнику, викорчовуванню пнів видаленню рослинного шару і шару пронизаного кореневищами дерев і кущів або ходами землерийних тварин, а також до видалення грунту, що містить значну кількість органічних включень або солей, легко розчинних водою.

  У курсовому проекті необхідно видалити рослинний шар грунту відповідно до інженерно-геологічних умов. Поверхня підготовленої м'якої підвалини повинна плавно слідувати за похилом місцевості. На ділянках із крутими схилами або при скельній підвалині сполучення провадиться за допомогою похилих уступів із горизонтальними площадками шириною 3-5 м , Похил похилих уступів повинний бути не більше 1:10, При більш крутих і вертикальних уступах можливо утворення поперечних тріщин по вертикальних площинах, що проходять через бровки уступів,

  Сполучення  греблі з підвалиною проводиться  в залежності від типу греблі і  характеру грунту підвалини.

  Якщо  підвалина греблі є не проникною (глина, важкий суглинок), а гребля однорідна то сполучення проводиться за допомогою зуба , глибиною не менше 0,75 м . Коефіцієнт закладення укосів зуба m_z = 1,5 - 2,0.

  У випадку невеликої потужності проникного шару в 2-4 м у підвалині однорідної греблі влаштовується замок.

  Якщо  товщина проникного шару 4-8 м , а нижче  його нескельний грунт, то сполучення проводиться шляхом влаштування зуба глибиною 1 -1,5 м і шпунта заглибленого у водоупор, що знаходиться нижче, на глибину 0,5 -1,0 м.

  При глибокому заляганні водоупору  (8 м і більше) влаштовують понур. Найменшу конструктивну товщину понуру варто приймати не менше 0,5 м. У висотному відношенні понур рекомендується заглиблювати нижче поверхні землі з боку верхнього б'єфа.

  Для запобігання можливої фільтрації в  зоні контакту насипного грунту понуру і природного грунту підвалини, можна  конструктивно передбачити спорудження невеликого по глибині зуба (до 2-х метрів) на початку понуру.

  При проектуванні в якості протифільтраційного  пристрою зуба необхідно мати на увазі, що його глибина відліковується від  підошви греблі.

  Підошва греблі призначається нижче поверхні землі на глибину, рівну потужності рослинного шару або вивітреної зони скельного грунту з запасом 0,2 - 0,3 м.

  Питання про те, чи видаляти слабкі грунти підвалини під усією греблею або ж тільки з боку верхнього б'єфа до осі, вирішується на підставі економічних розрахунків з урахуванням можливої фільтрації і крутизни укосів.

8. Розрахунки сталої  фільтрації через  земляні  греблі 

  8.1. Загальні  положення

 

  Розрахунки  фільтрації в тілі греблі, підвалині  і берегах відповідно до [9] варто виконувати для:

  а) визначення фільтраційної міцності тіла греблі і її підвалини і берегів;

  б) розрахунку стійкості укосів греблі і берегів;

  в) обгрунтування найбільш раціональних і економічних форм, розмірів і конструкцій греблі, її протифільтраційних і дренажних пристроїв.

  Фільтраційними розрахунками слід визначати такі параметри фільтраційного потоку в тілі греблі :

  а) положення депресійної кривої;

  б) фільтраційну витрату через тіло греблі;

  в) градієнти напору фільтраційного потоку в тілі греблі, підвалині, у місцях виходу потоку в дренаж, у нижній б'єф за підошвою низового укосу, у місцях контакту грунтів із різними механічними характеристиками і на межі протифільтраційних пристроїв.

  На  підставі діючих градіентів фільтраційного потоку в підвалині земляної греблі необхідно вирішити питання про застосування і конструкцію протифільтраційних споруд у підвалині греблі.

  8.2.  Прийняті позначення

 

  Практичні розрахунки сталої фільтрації води через  земляні греблі повинні грунтуватись на сполученні уже відпрацьованих окремих найпростіших розрахункових прийомів і формул.   

8.3.  Найпростіші   прийоми  і  формули,  що  використовуються  при  фільтраційних   розрахунках земляних  гребель

 

  1. Формула Дюпюї. Уявимо прямокутний водопроникний масив АBCD (рис.Д.8.2), розташований на горизонтальній поверхні водоупору.

  Як  відомо, величина фільтраційної витрати  в даному випадку виражається  формулою Дюпюї 

 

  Якщо  зневажимо проміжком просочування , то крива депресії MN у даному випадку може бути побудована за формулою

    або 

 
 

  2. Визначення висоти зовнішнього проміжку просочування в області низового клина.

  Конструкція низової частини греблі може бути різноманітною. Розрахункова схема  греблі для випадку наслонного дренажу (рис.Д.8.3 ,а) показана на (рис.Д.8.3 , б), як схема греблі без дренажу.

  Розрахункова  схема для випадку дренажного банкету (рис.Д.8.4, а) і для випадку трубчастого дренажу (рис.Д.8.4, б) може бути прийнята по (рис.Д.8.4, в), як схема греблі з вертикальним низовим укосом.

  Проміжок  просочування для греблі з наслонним  дренажем і для греблі без дренажу (розрахункова схема рис.Д.8.3, б) визначається за формулою

 
 

  При цьому вважають, що тіло греблі і її підвалина мають однаковий коефіцієнт фільтрації.

   Витрата q, що фільтрується через греблю, для визначення проміжку просочування

 

  Проміжок  просочування для греблі з дренажним  банкетом або трубчастим дренажем (рис.Д.8.4) визначається за формулою

 
 

  3. Активна та приведена  зони фільтрації  в підвалині греблі.

  Якщо  в уяві збільшувати Т (рис.Д.8.1) від нуля до безкінечності   (опускаючи поступово поверхню водоупору на безкінечно велику глибину), то крива депресії буде деформуватися - спочатку відчутно,  а потім усе менше і менше. Нарешті, коли розмір Т досягне деякої величини Т_ак крива депресії практично перестане деформуватися, і висотне положення поверхні водоупору практично перестане впливати на криву депресії. Тобто, можна вважати, що при Т = Т_ак крива депресії стає такою ж, як при Т=¥. Поверхневий шар підвалини потужністю Т_ак може бути названий активною зоною фільтрації, величину ж Т_ак можна при цьому назвати глибиною активної зони фільтрації.

  Користуючись  цим поняттям, криву депресії у випадку k_т =k_о необхідно завжди будувати для розрахункової поверхні водоупору, висотне положення якої Т_розр визначають 

  a)якщо