З двох отриманих результатів  розрахунку вибирають більш високу  відмітку гребня греблі.  
 

  3.2.  Висота  вітрового  нагону  

  Висота  вітрового нагону Dh_set, м, припускається визначати [7, с.31] за формулою

 
 
 

   3.3. Висота  накату  хвиль  на  укіс  

  Для визначення висоти накату хвилі h_run1% на верховий укіс необхідно визначити висоту хвилі розрахункової забезпеченості h_1% і її елементи: довжину хвилі (d_і період хвилі Т (рис.Д.3.2). Всі зазначені розміри визначаються за СНиП 2.06.04-82* [7, с.33].

  Розрахунки  в курсовому проекті ведуться для глибоководної зони, тобто  в припущенні d>0,5l_d. За значеннями безрозмірних величин gt/V_w і gL/V²_w і верхньої огинаючої кривої визначають значення gh_d/V²_w і gT/V_w і за меншими їхніми значеннями приймають середню висоту і середній період хвиль (рис.Д.3.5). У цих виразах: g- прискорення вільного падіння, м/с²; t - безупинна тривалість дії вітру , с; V_w - розрахункова швидкість вітру , м/с; L - довжина розгону вітрової хвилі по напрямку вітру, м.

    Довжина розгону хвилі - це  максимальна відстань по прямої  між урізом води і створом  греблі. Тобто кожному рівню відповідає  своє положення урізу води, а довжину розгону хвилі L знаходять і для НПР, і для ФПР. Для цього на топографічну зйомку ложа водоймища, що проектується наносять розрахункові рівні НПР і ФПР і знаходять довжину розгону при цих рівнях. У дійсному курсовому проекті L задана у вихідних даних.

  При відсутності відомостей про тривалість дії вітру допускається для попередніх розрахунків приймати t = 6 год.

  Середню довжину (м) хвилі l_d при відомому значенні Т визначають за формулою

  Висоту  хвилі i %-ї забезпеченості визначають за формулою

  Коефіцієнт k_i , визначається за графіком (рис.Д.3.3). Для цього безрозмірну величину gL/V²_w відкладають на горизонтальній шкалі графіка. По ній і розрахунковій забезпеченості (1%) на вертикальній шкалі знаходять значення коефіцієнта k_i. Аналогічно знаходяться значення k_i для іншої забезпеченості.

  Висота  накату хвилі на укіс забезпеченістю 1% при глибині перед греблею d ≥ 2h_1% визначається [7, с.6] за формулою

 

  Таблиця 3.2

  Коефіцієнти k_r і k_p

 

  Примітка. Характерний розмір шорсткості r (м), належить приймати рівним середньому діаметру зерен матеріалу кріплення укосу .

  Для знаходження k_run попередньо необхідно визначити пологість хвилі  l_d / h_1%, де  l_d - середня довжина вітрової хвилі. При глибині перед греблею d<2h_1% коефіцієнт k_run необхідно приймати для значень пологості хвиль, зазначених на рис.П.3.4 в дужках.

  Таблиця 3.3

  Коефіцієнт k_sp

 

  Примітка. j -кут нахилу укоса до горизонту.

  Таблиця 3.4

    Коефіцієнт k_a

 

  Знаючи  величини k_r, k_p, k_sp, k_run, h_1%, k_a находять висоту накату хвилі на укіс h_run1% за формулою (3.5).  

3.4.  Призначення  відмітки  гребня греблі

 

  Знаючи  значення h_run1% , Dh_set , підраховані для двох розрахункових рівнів НПР та ФПР визначають перевищення гребня греблі над НПР

  та  над ФПР

    Потім варто визначити відмітку  гребня греблі для двох випадків, що розглядуються. Відмітка гребня при розрахунковому рівні НПР дорівнює

при розрахунковому рівні ФПР 

  З двох отриманих результатів розрахунку відмітки гребня греблі, що проектується, вибирають більш високу відмітку й округляють її убік запасу до 0,1 м.

    При наявності на гребні греблі  водонепроникного, тривкого і стійкого  парапету відмітку його гребеня  варто визначати за формулами  (3.8) та (3.9). Перевищення гребня греблі в цьому випадку призначається на 0,3 м над НПР, або на відмітці ФПР, причому приймають вищу з них.

  Будівельну  відмітку гребня греблі проектують з  урахуванням будівельного підйому, розмір якого визначають по прогнозованому осіданню гребня.

  4. Кріплення  укосів  земляної  греблі

  4.1. Основні  положення

 

  Укоси земляних гребель повинні бути захищені спеціальними кріпленнями, розрахованими  на вплив хвиль, льоду, течій води, атмосферних опадів і інших руйнуючих  чинників.

  Для захисту верхового укосу, як правило, варто приймати такі види кріплень:

  а) кам'яні ( насипні);

  б) бетонні монолітні , залізобетонні  збірні і монолітні ;

  в) асфальтобетонні ;

  г) біологічні.

  Вид кріплення варто встановлювати виходячи з техніко-економічної оцінки варіантів з урахуванням характеру грунту тіла греблі і підвалини, агресивності води, довговічності кріплення в умовах експлуатації, архітектурних вимог

  Кріплення верхового укосу греблі ділиться на основне, розташоване в зоні максимальних хвильових і льодових впливів, і полегшене - нижче основного кріплення.

  У даному курсовому проекті кріплення  верхового укосу варто передбачати  кам'яним накидом або залізобетонними  плитами відповідно до завдання. Верхньою межею кріплення верхового укосу  варто вважати гребінь греблі. На нижній межі кріплення проектується берма, на якій розташовується упор, призначений для запобігання сповзання кріплення під впливом хвилястих навантажень.

  Нижню межу основного кріплення (див. рис.Д.4.1) призначають , рахуючи від мінімального рівня спрацювання водосховища на глибині

  При цьому нижня межа основного кріплення  повинна бути нижче мінімального рівня спрацюванні водоймища  не менше чим на 1,5t, де t- розрахункова товщина крижаного покрову.