Підвищення ролі фінансового контролю на сучасному етапі розвитку економіки України

       План

1. Поняття фінансового контролю …………………………………………………………. 2
2. Необхідність і суть фінансового контролю …………………………………………...... 6
3. Призначення і класифікація фінансового контролю …………………………………... 9
4. Інструменти фінансового контролю ……………………………………………………. 17
5. Система державного фінансового контролю в Україні ……………………………….. 21
6. Роль фінансового контролю у забезпеченні фінансової дисципліни ………………… 29
7. Підвищення ролі фінансового контролю на сучасному етапі

розвитку економіки  України ……………………………………………………………. 35 

8. Світовий  досвід у сфері фінансового контролю держави …………………………….. 39

1. Поняття фінансового контролю

       В побудові нової економічної системи  в Україні одне з провідних  місць належить фінансовій сфері. Викликано  це тим, що на базі фінансів і управління ними формуються відносини між усіма суб’єктами економіки.

       Оскільки  кінцевим призначенням фінансових ресурсів є забезпечення розширеного відтворення  і задоволення суспільних інтересів  та потреб, то кожний громадянин і держава  в цілому надзвичайно зацікавлені  в їх ефективному використанні. Звідси об’єктивно виникає потреба в  управлінні фінансовими ресурсами (які виражають суть фінансів), а  відтак і фінансового контролю.

       Метою фінансового контролю, перш за все, є зміцнення фінансової дисципліни, забезпечення економії матеріальних, трудових і грошових ресурсів, а  також повного, своєчасного та доцільного використання грошових коштів у суспільстві  для досягнення ефективного результату.

       Зміст фінансового контролю визначається фінансовою діяльністю держави, складовою  частиною якої він є. Забезпечити  своєчасне, найбільш ефективне, повне  збирання грошових коштів, сприяти  їх збільшенню, допомогти знайти нові джерела доходів – у цьому  завдання і одне з основних призначень фінансового контролю.

       Не  менш важливе завдання стоїть перед  фінансовим контролем при розподілі  коштів, їх раціональному, доцільному, найбільш ефективному та економному використанні.  

       Порівняно з іншими складниками управлінської  системи контроль посідає центральне місце серед функцій менеджменту  і відіграє інтегруючу роль, оскільки є, з одного боку, результатом прогнозування  та обліку, з другого - передумовою  аналізу та регулювання фінансових і грошово-кредитних процесів.

       Фінансовий  контроль є засобом розв’язання  проблеми фінансової безпеки, оскільки він може відвернути підрив:

• Фінансового суверенітету держави;
• Цілісності фінансового простору;
• Єдності фінансової політики і фінансового механізму.

       Отже, фінансовий контроль є важливим елементом  управлінської діяльності, організаційного  керівництва, однією із форм втілення у життя прийнятих державними і недержавними органами рішень.

       Визначення  поняття фінансового контролю змінювалося  з розвитком суспільства. В більшості  наукових джерел соціалістичного періоду  фінансовий контроль визначається як одна із сфер, ланок, форм, галузей контролю за суспільним виробництвом і розподілом продуктів. З огляду на одержавленість власності дане поняття пов’язувалось тільки з державним контролем (Федосов).

       Характерним також є ототожнення фінансового  контролю з контрольною функцією фінансів. Особливо це спостерігається  в працях, виданих після так  званої перебудови.  І.А.Бєлобжецький наголошує, що фінансовий контроль виступає як результат практичного використання державою контрольних функцій фінансів, тобто внутрішньо властивої їм риси – можливості служити засобом контролю за виробництвом, розподілом і використанням сукупного суспільного продукту і національного доходу, хоча і зазначає при цьому, що однозначно трактувати поняття „контрольна функція фінансів” і „фінансовий контроль” не можна. Такої ж точки зору дотримується і В.М.Радіонова.

       Різні погляди на поняття і суть фінансового  контролю мають і сучасні дослідники.

       Так, О.Д.Василик трактує фінансовий контроль як функцію управління, яка включає  сукупність спостережень, перевірок  за діяльністю об’єкта управління з метою оцінки обґрунтованості  й ефективності прийняття рішень і результатів їх виконання.

       За  О.П.Кириленко, фінансовий контроль –  це один з елементів управління фінансами; особлива діяльність по перевірці правильності вартісного розподілу валового національного  продукту, утворення і витрачання фондів грошових коштів.

       Є.В.Калюга у своїй монографії „Фінансово-господарський контроль у системі управління” стверджує, що фінансовий контроль ґрунтується на використанні контрольної функції фінансів і виступає як один із проявів її важливого значення в розширеному відтворенні. Фінансовий контроль являє собою діяльність державних і громадських органів, спрямовану на перевірку обґрунтованості процесів формування та раціонального використання коштів з метою установлення вірогідності, законності й доцільності операцій. 

       Воронова  Л.К. пропонує таке визначення фінансового  контролю: „...фінансовий контроль – це діяльність державних органів і недержавних організацій по забезпеченню законності, фінансової дисципліни і доцільності при мобілізації, розподілі і використанні грошових коштів і зв’язаних з цим матеріальних цінностей”.

       Фещенко Л. вважає, що під фінансовим контролем слід розуміти багатоаспектну міжгалузеву систему нагляду державних, відомчих, внутрішньогосподарських та аудиторських органів, які наділені контрольними функціями, за фінансово-господарською діяльністю підприємств, установ, організацій з метою об’єктивного оцінювання економічної ефективності цієї діяльності, встановлення законності та доцільності фінансово-господарських операцій, а також за процесом витрачання бюджетних коштів. Як об’єкт фінансового контролю виступають грошові розподільні процеси формування та використання фінансових ресурсів за рівнями і ланками народного господарства країни та її регіонів.

       Оригінальне і, як на наш погляд, вичерпне визначення даного поняття пропонує І.Стефанюк.  Фінансовий контроль, на його думку,  – це система активних дій, що здійснюються органами державної влади, місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання та громадянами України, по стеженню за функціонуванням будь-якого об’єкта управління в частині утворення, розподілу та використання ним фінансових ресурсів з метою оцінки економічної ефективності господарської діяльності, виявлення і блокування в ній відхилень, що перешкоджають законному і ефективному використанню майна і коштів, розширеному відтворенню виробництва, задоволенню державних, колективних та приватних інтересів і потреб, та удосконалення управління економікою. Дане визначення досить оригінальне і найбільш точно характеризує поняття фінансового контролю.  

       Російські вчені визначають дане поняття, як контроль законодавчих та виконавчих органів  влади усіх рівнів, а також спеціально створених установ за фінансовою діяльністю усіх економічних суб’єктів (держави, підприємств, установ, організацій) із застосуванням особливих методів. Він включає контроль за дотриманням  фінансово-господарського законодавства  в процесі формування та використання грошових засобів; оцінку економічної  ефективності фінансово-господарських  операцій та доцільності проведених розходів.

       Неоднозначність визначення поняття фінансового  контролю науковцями дає привід для  того, щоб звернутися до законодавчих документів, які б могли узгодити погляди на дане питання.

       Оскільки  вся фінансова діяльність у державі  регламентується законами і підзаконними актами, змістом фінансового контролю, у кінцевому рахунку, є забезпечення виконання і додержання законів  і фінансової дисципліни всіма державними, громадськими організаціями, посадовими особами і громадянами. При цьому  фінансова діяльність  не тільки повинна відповідати закону, але бути доцільною. Таким чином, в перевірці законності і доцільності проявляється суть фінансового контролю.

       Спостерігається неоднозначність трактування поняття  фінансового контролю різними вченими  України, що пояснюється як змінами  суспільної думки за останні роки, так і незавершеністю правової бази у цій сфері, а саме відсутністю  відповідного закону, який би узгодив  погляди на це питання. Однак, методи та організація фінансового контролю в Україні цілком сформовані, про  що і буде йтися у наступному розділі. 
 

2. Необхідність  і суть фінансового  контролю

       Фінансовий  контроль є важливою функцією держави, що забезпечує умови нормального  функціонування фінансової системи. Ринкові  умови не відміняють необхідності систематичного контролю фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій, установ усіх форм власності, вжиття заходів із попередження й ліквідації недоліків. Фінансовий контроль об'єктивно властивий і ринковій економіці, він використовується всіма розвинутими країнами в тій мірі, в якій диктується економічними і політичними завданнями.

       Існування фінансового контролю зумовлюється об'єктивним характером фінансів. Становлення і розвиток фінансів були одночасно становленням і розвитком фінансового контролю. Виходячи з функцій, що виконують фінанси, їх можна розглядати як інструмент розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту і створення на цій основі грошових доходів і грошових фондів. Однак грошові доходи і грошові фонди створюються і використовуються не автоматично, а під впливом складних економічних відносин. Цим і обумовлена об'єктивна необхідність фінансового контролю як одного з елементів управління фінансами (поряд з фінансовим плануванням і прогнозуванням, обліком, а також фінансуванням).

       Фінансовий  контроль як функція  управління фінансами — це специфічна діяльність, що реалізується через систему спостереження і перевірки законності і ефективності процесів створення і використання грошових доходів і грошових фондів з метою оцінки обгрунтованості прийнятих управлінських рішень і результатів їх виконання для досягнення пропорційності і збалансованості розвитку економіки.

       Таке  визначення фінансового контролю дозволяє виявити специфічне місце фінансового контролю серед інших видів контролю як з точки, зору безпосереднього об'єкта контролю — центролізованих і децентролізованих грошових фондів, що виступають у формі фінансових ресурсів, — відповідності їх формування і використання обмежуючим параметрам фінансового і економічного розвитку, так і безпосередньої мети здійснення фінансового контролю — сприяння успішній реалізації фінансової політики, ефективному використанню фінансових ресурсів.

       Практичне здійснення фінансового контролю ґрунтується  на використанні фінансів як економічної  категорії, що є вираженням пізнання і практичного застосування закономірностей суспільного розвитку. Участь фінансів у всіх стадіях відтворювального циклу визначає необхідність і значення фінансового контролю в процесі відтворення як важливого інструменту дотримання пропорцій в економіці і досягнення її збалансованості, з урахуванням відносної самостійності руху фінансових ресурсів і матеріальних цінностей, що породжує між ними певні протиріччя.

       Фінансовий  контроль є важливим знаряддям дотримання всіх основних пропорцій у розширеному  відтворенні. Будь-яке порушення  в параметрах формування і використання фондів фінансових ресурсів, незалежно  від ступеня порушення, впливає в тій чи іншій мірі на пропорції відтворення. Саме тому правомірно при визначенні суті фінансового контролю вказувати на пряму залежність збереження встановлених пропорцій від проведення фінансового контролю за формуванням і використанням різних фондів фінансових ресурсів.

       Величина  фондів фінансових ресурсів, створення  вартісних пропорцій, досягнення збалансованості  залежать від багатьох причин. Здійснення фінансового контролю не обмежується  констатацією обсягу таких фондів порівняно  з планами чи прогнозами. Він включає  в себе аналіз їх обґрунтованості, що зумовлює необхідність дослідження  всіх причин і факторів, що впливають  на величину фінансових ресурсів. Ця обставина, у свою чергу, виводить фінансовий контроль за рамки тільки контролю за обґрунтованістю  формування і використання фондів фінансових ресурсів.