Отчет по практике в ПАТ «Енергобанк»

Управління координації та економічного аналізу Департаменту ризик-менеджменту здійснює управління ліквідністю в частині контролю за дотриманням Банком нормативних вимог НБУ, встановлення та контролю внутрішніх нормативів ліквідності (для філій Банку та Головного Банку).

Банком розроблено систему лімітів ліквідності.

Нормативні вимоги:

• норматив миттєвої ліквідності (Н4) – співвідношення сум у касі та на кореспондентських рахунках до зобов’язань банку, що обліковуються за поточними рахунками – не менше 20 %;
• норматив поточної ліквідності (Н5) – співвідношення активів первинної та вторинної ліквідності до зобов’язань банку з відповідними строками виконання – не менше 40 %;
• норматив короткострокової ліквідності (Н6) – співвідношення ліквідних активів до короткострокових зобов’язань – не менше ніж 20 %;
• обов’язкове резервування.

Внутрішні нормативи ліквідності (для філій Банку та Головного Банку):

• внутрішній норматив миттєвої ліквідності – співвідношення сум у касі та на кореспондентських рахунках до зобов’язань банку, що обліковуються за поточними рахунками ;
• внутрішній норматив поточної ліквідності – співвідношення активів первинної та вторинної ліквідності до зобов’язань банку з відповідними строками виконання;
• внутрішній норматив короткострокової ліквідності – співвідношення ліквідних активів до короткострокових зобов’язань;
• обов’язкове резервування.
• Внутрішні ліміти Банку:
• ліміти максимального дисбалансу (граничний розмір невідповідності надходжень та відтоку коштів протягом поточного місяця Головного Банку/філії Банку/Банку в цілому);
• ліміти ресурсних розривів (ліміт на показник відношення абсолютного кумулятивного розриву по часових інтервалах до загальних активів філії Банку/Головного Банку/Банку в цілому).

Щоденне управління ліквідності здійснюється окремо у національній та іноземних валютах.

Начальник відділу управління ліквідністю Казначейства Банку здійснює щоденне управління ліквідністю по узгодженню з Начальником Казначейства Банку.

Щоденне планування здійснюється, виходячи із залишків на кореспондентських рахунках на початок дня, даних платіжного календаря щодо надходжень та відтоку коштів, планів підрозділів Головного Банку та філій банку по операціям на протязі дня, інформації про рух коштів на рахунках клієнтів.

Платіжний календар, на підставі якого Казначейство приймає рішення щодо щоденного управління ліквідністю, формується в автоматичному режимі. Автоматизацію платіжного календаря здійснює Департамент інформаційних технологій за поданням Казначейством відповідного технічного завдання.

Прогнозний залишок на коррахунку на кінець дня  = Залишок на коррахунку на початок дня + Надходження – Відтік

Прогнозний залишок на кореспондентському рахунку порівнюється із необхідним розміром кореспондентського рахунку на кінець дня, на основі чого виводиться прогнозний денний розрив ліквідності:

Розрив ліквідності = Прогноз залишку на кореспондентському рахунку – Необхідний розмір залишку на кореспондентському рахунку на кінець дня

Необхідний розмір кореспондентського рахунку на кінець дня розраховується, виходячи із вимог НБУ щодо рівня обов’язкового резерву, нормативів ліквідності та необхідного запасу ліквідності на наступний день. Необхідний запас ліквідності визначається як сума зобов’язань, які Банк повинен виконати на початку наступного дня (до моменту очікуваного надходження коштів).

На протязі дня проводиться постійне уточнення розриву ліквідності з урахуванням поточної інформації від підрозділів Головного Банку та філій банку, а також руху клієнтських коштів.

В залежності від прогнозного значення розриву ліквідності приймаються рішення про залучення/розміщення нестачі/надлишку ресурсів на міжбанківському ринку. Терміни залучення/розміщення визначаються в залежності від необхідності покриття конкретного розриву.

Остаточний розрив ліквідності розраховується о 17-00, на основі чого приймається рішення про залучення/розміщення кредитів “overnight”.

Структурними підрозділами та комітетами, що приймають участь в управлінні поточною ліквідністю Банку є:

• комітет з питань управління активами і пасивами (КУАП),
• операційне управління,
• Казначейство Головного Банку,
• філії Банку,
• структурні підрозділи Головного Банку.

Розрахунок документу ”План руху грошових потоків ПАТ «Енергобанк»” / Головного Банку / філій Банку” формується на початку місяця Управління ринкових та операційних ризиків та надається для затвердження КУАП.

Управління поточною ліквідністю філій банку здійснюється наступним чином:

1. Філії Банку до 10:00 3-го  робочого дня поточного місяця  повинні надати до Управління  ринкових та операційних ризиків  плани щодо руху грошових коштів  протягом поточного місяця за  формою „План руху грошових  потоків на поточний місяць”, для подальшого затвердження  на КУАП. При плануванні окремих  статей згідно „Плану руху  грошових потоків на поточний  місяць” філія повинна враховувати  стан поточної ліквідності, ступінь  виконання філією плану грошових  потоків за попередні місяці (інформація  щодо фактичного виконання плану  руху грошових потоків за попередній  місяць доводиться філіям Банку  Управлінням ринкових та операційних  ризиків), обґрунтовані очікувані  надходження та відтік коштів  протягом поточного місяця, прогноз  виконання внутрішніх нормативів  ліквідності, які відповідають нормативним  вимогам НБУ.

2. У випадку подання  філією недостатньо обґрунтованого  документу „План руху грошових  потоків на поточний місяць”, що може призвести до порушення  внутрішніх лімітів, встановлених  КУАП (визначається працівниками  Управління ринкових та операційних  ризиків), Управління ринкових та  операційних ризиків має право  повернути даний документ на  доопрацювання філією Банку. Філія  Банку повинна надати документ  до кінця робочого дня, наступного  за днем повідомлення філії  Управління супроводження банківських операцій про недостатню обґрунтованість даних, наведених у документі „План руху грошових потоків на поточний місяць”.

3. Управління супроводження банківських операцій виносить на розгляд та затвердження КУАП “Плани руху грошових потоків філій Банку на поточний місяць” та може надавати КУАП пропозиції щодо коригування цих планів.

4. До 8-го числа поточного  місяця КУАП встановлює граничний  розмір невідповідності надходжень  та відтоку коштів протягом  поточного місяця (дисбалансу) за  окремими філіями в розрізі  валют. КУАП може встановлювати  додаткові обмеження на обсяг  залучених (розміщених) коштів філії  в Головному Банку для покриття  дисбалансу, а також може прийняти  рішення про обов’язкове дотримання  філією лімітів, які відповідають  нормативним вимогам НБУ.

5. За наявності загрози  перевищення встановленого ліміту  можливого дисбалансу, філією повинен  проводитися ретельний аналіз  руху грошових потоків протягом  поточного місяця.

6. Аналіз виконання планів  грошових потоків за місяць  здійснюється Управлінням супроводження банківських операцій. Результати виконання плану грошових потоків філії протягом звітного місяця надаються Управлінням ринкових та операційних ризиків КУАП у формі спеціальних звітів.

До 10:00 3-го робочого дня поточного місяця підрозділи Головного Банку подають інформацію до Управління супроводження банківських операцій а потім до структурних підрозділів Головного Банку.

При формуванні документу „План руху грошових потоків Головного Банку на поточний місяць” Управління супроводження банківських операцій враховує стан поточної ліквідності, ступінь виконання Головним Банком плану грошових потоків за попередні місяці, планові обсяги надходжень та відтоку коштів, які надані відповідними структурними підрозділами Головного Банку, прогноз Управління супроводження банківських операцій щодо надходжень та відтоку коштів, інші фактори.

До 8-го числа поточного місяця КУАП встановлює граничний розмір невідповідності надходжень та відтоку коштів протягом поточного місяця (дисбалансу) Головного Банку в розрізі валют. КУАП встановлює додаткові обмеження на проведення активних/пасивних операцій Головного Банку протягом поточного місяця, а також обсягів залучення міжбанківських кредитів, депозитів як джерела покриття дисбалансу.

У випадку наявності загрози невиконання плану руху грошових потоків на поточний місяць Головного Банку та неможливості покриття дисбалансу за рахунок визначених КУАП джерел покриття дисбалансу на початку місяця, Казначейство виносить на розгляд ОК КУАП питання щодо можливих механізмів покриття існуючого дисбалансу.

Контроль за фактичним виконанням плану ліквідності здійснює Управління ринкових та операційних ризиків. Результати виконання планів ліквідності розглядаються КУАП за поданням Управління супроводження банківських операцій інформації у формі звіту “Фактичне виконання плану руху грошових потоків Головного Банку на поточний місяць”.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

В  Миколаївському відділенні №1 ПАТ «Енергобанк» ефективно ведеться поточна діяльність, а також динамічна і прибуткова  сегментація  банківських послуг. Банк має чітке розмежування функцій фронт-офісу та бек-офісу, що підвищує якість обслуговування клієнтів та сприяє зменшенню ризиків. Організаційна структура банку постійно вдосконалюється, щоб і надалі забезпечувати швидке прийняття рішень, оптимізувати витрати та підтримувати високий рівень обслуговування клієнтів по всій Україні.

Політика роботи з персоналом, як частина загальної соціальної відповідальності банку, постійно отримує суспільне визнання. Так, кілька років поспіль, за результатами соціологічних досліджень, ПАТ «Енергобанк» утримує лідируючі позиції в рейтингах найкращих роботодавців серед українських банків, а також серед найбільших компаній, що працюють на території України в різних галузях економіки. Послідовна та стратегічно зважена політика підбору, мотивації, навчання та розвитку персоналу є об’єктивною передумовою лояльності працівників та високої оцінки банку як роботодавця на ринку праці.

Банк прагне до максимальної відкритості та вважає за потрібне оприлюднювати та суворо дотримуватися у своїй діяльності деяких принципів:

1. Рівність та етичність у відносинах.

2. Послідовність у досягненні цілей.

3. Зваженість та ефективність у рішеннях.

4. Прозорість у підходах.

5. Принциповість у  відповідності закону.

6. Категоричність у дотриманні безпеки.

7. Надійність у вирішенні відповідних фінансових питань.

Впровадження внутрішньобанківського управління центрами прибутку дозволить керівництву банку точніше планувати проведення конкретних активних і пасивних операцій, обґрунтовано змінювати структуру активів та ефективніше організувати роботу структурних підрозділів. Структурний аналіз показників прибутковості підрозділів банку дає змогу зробити висновки щодо причин ускладнення у сфері банківських доходів та виявити проблемні аспекти діяльності, які потребують підвищеної уваги.

Хоча завдання максимізації банківських прибутків розглядається як ключовий напрям роботи керівництва банку. Рішення щодо максимізації прибутків мають прийматися у взаємозв’язку з допустимими рівнями ризиків.

Необхідністю сьогодення є стимулювання збуту банківських продуктів. Банк зацікавлений у створенні і підтримці сприятливого іміджу своїх продуктів в очах реальних і потенційних клієнтів, контактних аудиторій. До засобів стимулювання споживачів банківських продуктів можна віднести персональний продаж, зразки (тобто можливість користування даною послугою протягом якого-небудь часу безкоштовно або на пільгових умовах), знижки постійним клієнтам, демонстрації банківських продуктів (проведення семінарів і презентацій).