Контрольна робота по "Судово бухгалтерська експертиза"

 
 
 
 
 
 
 

                                                      
 
 
 

                                                       Контрольна робота 

                                                            з предмету:

«Судово бухгалтерська  експертиза» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Виконав:

студент 3-групи

Войтков Денис 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                           2011

1). Як важливий  інструмент захисту інтересів  громадян і юридичних осіб, судово-бухгалтерська  експертиза виконує цілу низку  найважливіших завдань, які визначені Інструкцією «Про призначення і проведення судових експертиз», затвердженою наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 р. за № 53/5 (ст. 110).

Коло питань, які висвітлюються в процесі  судово-бухгалтерської експертизи, визначається її завданнями, а саме:

•установлення документального обґрунтування  нестачі або наявності лишків товарно-матеріальних цінностей і  грошових коштів, а також розміру  завданих матеріальних збитків за відпо-відний період часу і місце їх здійснювання;

•установлення правильності документального оформлення операцій з приймання, зберігання, реалізації товарно-матеріальних цінностей і руху грошових коштів;

•визначення і  підтвердження розміру матеріальних збитків, завданих посадовими і матеріально  відповідальними особами в результаті навмисних корисливих правопорушень;

•установлення відповідності відображення в бухгалтерському  обліку фінансово-господарських операцій вимогам чинних нор-мативних актів  у бухгалтерському обліку і звітності;

•підтвердження  виявлених недоліків у організації бухгалтер-ського обліку, звітності та контролю фінансово-господарської

діяльності суб’єкта господарської діяльності, які сприяли  нане-сенню матеріальних збитків;

•установлення обґрунтування списання сировини, матеріалів, готової продукції, товарів;

•установлення правильності визначення оподатковуваного прибутку (доходу) підприємств різних форм власності та обчис-лення розмірів податків;

•установлення причин, які сприяли навмисному зловживанню;

•установлення документального обґрунтування вимог пози-вача і заперечень відповідача в частині, що стосується вартості позову (зустрічного позову).

Виходячи з  поставлених завдань, судово-бухгалтерська  експертиза після її проведення дає  можливість відповісти на цілу низку  запитань, а саме:

-чи підтверджується документально вказана в акті інвента-ризації нестача (лишок) товарно-матеріальних цінностей на да-ному підприємстві за конкретний період?

-в який саме період утворилась нестача і хто був відповідальним за збереження товарно-матеріальних цінностей у цей період?

-розмір матеріальних збитків, завданих у зв’язку з нестачею?

-чи підтверджено документально висновки ревізії в частині, що стосується завищених обсягів і вартості виконаних робіт (на-даних послуг)?

-чи підтверджується документально вказане в акті занижен-ня прибутку за визначений період, а якщо підтверджується, то чи правильно обчислена сума додаткових податків?

-чи підтверджується документально вказаний в позовній за-яві розмір завданих збитків у зв’язку з невиконанням відповіда-чем умов угоди?

-які порушення вимог нормативних актів, що регламентують ведення бухгалтерського обліку, звітності і контролю, сприяли заподіянню матеріальних збитків?

-чи обґрунтовано виплачена заробітна плата за певну роботу, якщо ні, то в якій сумі завищена чи занижена?

-чи не завищена в документах фактична наявність товарів по-над їх максимально можливий залишок станом на визначену дату?

Перед експертом-бухгалтером  можуть бути поставлені й інші завдання, виконання яких пов’язане з перевіркою додержання по-рядку ведення бухгалтерського обліку і звітності, складання бала-нсів, записів у облікових регістрах бухгалтерського обліку тощо.

Як бачимо, спектр питань, що розв’язуються в межах  судово-бухгалтерської експертизи, досить великий.

Перелік матеріалів, що передаються експерту, залежить від завдань, поставлених перед ним слідчим чи судом у конкретній справі.

Таким чином, серед  основних завдань, що вирішуються судо-во-бухгалтерськими  експертами, виділяють такі: завдання, пов’язані з ідентифікацією об’єктів, діагностичні завдання, завдання, обумовлені експертною профілактикою 

2). Якщо експертиза проводиться в експертній установі, слідчий направляє свою постанову і матеріали, що підлягають дослідженню, керівнику цієї установи для виконання. Керівник експертної установи, одержавши постанову слідчого про експертизу, зобов’язаний доручити її проведення одному чи кільком експертам. Крім того, керівник експертної установи перевіряє відповідність завдання вимогам закону й оформляє проведення експертизи у вигляді завдання (див. дод. 2).

На підставі доручення слідчого керівник експертної установи роз’яснює експертам їхні права й обов’язки, попереджує їх про відповідальність за відмову  від надання висновку і за надання  свідомо неправдивого висновку.

У разі виконання  бухгалтерських експертиз фахівцями, що є позаштатними співробітниками експертних установ, процесуальний закон не порушується. Підбір таких фахівців, затвердження їх складу і порядку діяльності здійснює керівник експертної установи.

У разі проведення експертизи позаекспертною установою слідчий підбирає особу необхідної кваліфікації, як правило, звертаючись у державні установи необхідного профілю та вивчаючи реєстр експертів. Відповідно до ст. 189 КПК, якщо експертиза проводиться позаекспертною установою, слідчий після винесення постанови про призначення експертизи викликає до себе особу, якій доручається експертиза, пересвідчується в її компетентності, з’ясовує відношення експерта до обвинувачуваного, підозрюваного і потерпілого, а також перевіряє, чи немає підстав для відводу експерта.

Слідчий вручає експерту постанову про призначення  експертизи, роз’яснює йому права  й обов’язки, передбачені ст. 82 КПК, і попереджує його про відповідальність за відмову від надання висновку або за надання свідомо неправдивого висновку. Про виконання цих дій слідчий робить запис у постанові про призначення експертизи, що засвідчується підписом експерта.

За відсутності  клопотань експерту надаються необхідні  матеріали справи, і він приступає  до дослідження. Обсяг наданих експерту матеріалів, напрямок розслідування визначається слідчим. При цьому рекомендується уникати як ознайомлення експертів із матеріалами, що негативно характеризують особистість обвинувачуваних, так і з іншими обставинами, що не мають безпосереднього відношення до предмета експертизи. Експерт може працювати з матеріалами справи в приміщенні, наданому йому слідчим. У разі проведення експертизи в експертній установі експерт працює з документами на своєму робочому місці. Після ознайомлення з отриманими матеріалами, а також у процесі проведення дослідження експерт вправі заявити клопотання про надання йому додаткових документів, а слідчий зобов’язаний скласти протокол із приводу заявлених експертом клопотань і точно відобразити в ньому пред’явлені експертом вимоги. Обвинувачуваний надає документи експерту тільки через слідчого.

Відповідно до ст. 190 КПК слідчий вправі бути присутнім  під час проведення експертизи, однак  він не є її учасником або співвиконавцем. Цим слідчий забезпечує повноту  використання експертом матеріалів справи, має змогу оперативно збирати додаткові дані та здійснювати слідчі дії, необхідність у яких виникає в процесі експертного дослідження. У свою чергу, дуже корисним для прискорення наслідку й установлення істини є присутність експерта під час пред’явлення матеріалів експертизи обвинувачуваному.

Керівник експертної установи зобов’язаний контролювати якість і терміни проведення експертизи. Після завершення експертизи керівник експертної установи перевіряє обґрунтованість  висновків, повноту дослідження, правильність оформлення висновку і направляє матеріали в орган, що призначив експертизу. Висновок експертизи пред’являється слідчому в надрукованому вигляді та в необхідній кількості примірників. Відповідно до ст. 193 КПК слідчий, одержавши висновок експерта (чи його повідомлення про неможливість надати висновок), зобов’язаний пред’явити його для ознайомлення обвинувачуваному, котрий вправі дати свої пояснення і заявити заперечення щодо висновку, а також клопотатися про призначення додаткової або повторної експертизи.

Заяви звинувачуваного  щодо висновків експертизи мають  бути обов’язково перевірені через  допит експерта в порядку роз’яснення  і (або) доповнення даного їм висновку, виконання інших слідчих дій, аналізу й оцінки проведеного  експертного дослідження. Рішення за результатами ознайомлення обвинувачуваного з висновком експерта приймає слідчий.

Під час організації  допитів осіб, що проходять у справі як свідки, підозрювані, обвинувачувані, експерт повинен сформулювати свої запитання в тій формі і  послідовності, як вони мають бути, на його думку, поставлені допитуваному. Однак порядок і тактику допиту з урахуванням думки експерта слідчий визначає самостійно. Запитання під час проведення слідчих дій ставить слідчий, а експерт може лише уточнювати і доповнювати ці запитання. Обвинувачуваного допитують з приводу пред’явленого висновку. Він може повідомити і додаткові дані, що стосуються предмета експертизи, указати на суперечності між висновком та іншими доказами. Уся ця інформація відбивається в протоколі допиту і підлягає перевірці.

Згідно зі ст. 192 КПК слідчий вправі допитати експерта для роз’яснення чи доповнення даного їм висновку, а експерт вправі викласти свої відповіді в письмовій формі.

Експерт своїм  підписом засвідчує (на кожній сторінці) правильність запису всіх відповідей, а наприкінці протоколу власноруч зазначає спосіб вивчення протоколу («прочитаний особисто», «оголошений слідчим») і фіксує правильність зроблених у ньому записів. Протокол підписує також слідчий.

Згідно зі ст. 81, 194 КПК за наявності серйозних сумнівів у правильності висновків експертизи, що виникли на підставі заяв обвинувачуваного, можуть бути проведені додаткова чи повторна експертизи.

Визнаний в  достатній мірі ясним і повним висновок експерта бухгалтера використовується слідчим як джерело доказів для складання обвинувачувального висновку у справі.

Відповідно до ст. 310 КПК України судово-бухгалтерська експертиза може бути призначена і в суді, оскільки згідно з чинним законодавством суд має обґрунтовувати свій вирок тільки на підставі тих доказів, які були розглянуті на судовому засіданні.

Вирішення питання  про виклик експерта до суду здійснюється в процесі підготовки справи до розгляду. Причому виклик експерта до суду не є обов’язковим, а здійснюється лише за необхідності, а саме:

-якщо висновок експерта є особливо важливим як доказ у розслідуваній справі;

-на судовому засіданні необхідно провести додаткову судово-бухгалтерську експертизу;

-висновок експерта, зроблений на стадії попереднього (досудового) розслідування, має недоліки, що викликають сумніви в його правильності;

-з даної справи для встановлення одних і тих самих фактів уже були проведені дві експертизи, висновки яких суперечать один одному;

-між експертами, що проводили комісійну експертизу, виникли суперечності, і кожен з них склав свій висновок;

-зацікавлені учасники процесу не згодні з висновками експертизи та порушили клопотання про виклик експерта до суду;

-висновок складений на даних, отриманих зі свідчень обвинувачуваного, потерпілого чи свідка, а є підстави вважати, що вони можуть бути змінені на судовому засіданні.

Експерт, який проводив експертизу на стадії попереднього слідства, може бути викликаний для проведення цієї самої експертизи на судовому засіданні, якщо суду й учасникам  процесу важко розібратися в матеріалах експертизи без допомоги самого експерта.

Якщо на досудовому розслідуванні висновок експертизи складений кількома експертами одностайно, то до суду може бути викликаний лише один експерт.

У підготовчій  частині судового засідання суд опитує учасників судового розгляду, чи мають вони клопотання про доповнення доказів, тобто чи є необхідність викликати до суду нових експертів, окрім тих, що вже викликані. Мотивами клопотання про виклик нового експерта бухгалтера можуть бути сумніви щодо достатньої кваліфікації експертів, що брали участь у попередньому (досудовому) розслідуванні, або їх упередженість. Суд вислуховує думку учасників процесу з даного клопотання, задовольняє його або виносить мотивоване рішення про відмову в задоволенні.