ЗМІСТ 

Вступ……………………………………………………………………..….3

1. Система судово-експертних органів в Україні ……………………….5
2. Порядок атестації судових експертів………………………………….8
3. Проведення експертизи на стадії попереднього слідства…………..15

Висновки…………………………………………………………………..21

Література………………………………………………………………....23

 

ВСТУП 

     З метою зміцнення законності і  правопорядку правоохоронні органи застосовують при розгляді кримінальних і цивільних справ судові експертизи, які доручають експертам, як на стадії попереднього розслідування, так і на стадії судового розгляду справ.

     У загальному сенсі слова експертиза – це дослідження і рішення  досвідченими фахівцями питань, які вимагають спеціальних знань у області науки, техніки, економіки, мистецтва або ремесла.

     Одним з видів експертиз є судово-бухгалтерська експертиза (СБЕ), яка є економічним дослідженням конфліктних ситуацій в господарській діяльності підприємства за даними бухгалтерського обліку і бухгалтерської звітності, що стали об'єктами розслідування правоохоронних органів.

     Метою СБЕ є усунення і попередження повторення правопорушень в господарській діяльності організацій.

     Предметом СБЕ виступають господарські операції і достовірність їх віддзеркалення в обліку і звітності, які стали об'єктами розслідування судовими органами і вимагають спеціальних пізнань експертів-бухгалтерів для встановлення істини. Предметом СБЕ можуть бути: якість ревізій, що проводяться раніше; достовірність даних первинних документів, облікових регістрів і бухгалтерської звітності; дотримання при здійсненні господарських операцій нормативно-правової документації; порушення фінансової дисципліни, які привели до збитку; збитки, заподіяні працівниками і посадовцями підприємства в результаті розкрадань, а також дотримання методології обліку.

     Об'єкти СБЕ конкретизують її предмет і визначають параметри дослідження. Об'єктом СБЕ можуть бути речові (верстати, устаткування, матеріали) і документальні (первинні документи, облікові регістри, звітність) докази, а також матеріали слідства.

     Під методом СБЕ розуміють сукупність прийомів, які застосовуються при експертному дослідженні операцій, відображених в системі обліку. У СБЕ застосовують як загальні наукові прийоми (аналіз, синтез, індукція, дедукція, моделювання, абстрагування), так і спеціальні методи, які можна підрозділити на розрахунково-аналітичні, документальні і узагальнення і реалізації результатів експертизи.

     СБЕ поєднує в собі процесуально-правовий і економічний зміст. Перше регламентує порядок призначення і проведення експертизи, умови оцінки слідчим і судом її результатів, права і обов'язку всіх учасників процесу. Друге включає систему економічних знань у області бухгалтерського обліку, контролю і ревізії, аудиту, економічного аналізу і статистики. Ці знання необхідні для якісного дослідження економічних явищ, конфліктних ситуацій, що стали причиною, і виявленого матеріального збитку.

     Слід  відрізняти СБЕ від аудиту і ревізії. СБЕ не є формою фінансового контролю, переслідує цілі, відмінні від цілей аудиту і ревізії, є формою використання спеціальних знань в судочинстві, що регламентуються процесуальним законодавством, підставою для призначення СБЕ є такі обставини справи, для правильної оцінки яких слідчому або суду необхідний висновок експерта-бухгалтера. Також слід враховувати відмінності в об'єктах дослідження і у вживаних методах.

 

1 СИСТЕМА СУДОВО-ЕКСПЕРТНИХ ОРГАНІВ В УКРАЇНІ

     Судово-бухгалтерська  експертиза є одним із найбільш поширених  видів судових експертиз. Необхідність у судово-бухгалтерській експертизі виникає під час розслідування і судового розгляду цивільних справ про привласнення, посадові (службові) злочини, а також відносно цивільних справ, коли необхідно проаналізувати дані про фінансово-господарські операції, що відображені у бухгалтерському обліку. У процесі проведення експертиз цього виду аналізується виробнича і фінансово-господарська діяльність підприємств із різними формами власності, які допустили збитки, втрати, привласнення товарно-матеріальних цінностей, безгосподарність, і визначаються суми матеріальної відповідальності за заподіяну шкоду.

     Правила проведення такого виду судової експертизи, як судово-бухгалтерська, викладені в Інструкції про порядок проведення судово-бухгалтерських експертиз у Бюро державної бухгалтерської експертизи Міністерства юстиції Української РСР, ухваленої Міністерством юстиції Української РСР 30.12.1974 р. Більш пізнішого нормативного документа, присвяченого судово-бухгалтерській експертизі, ще немає. Зміни чи доповнення до Інструкції також не вносились. Оскільки її було ухвалено до набуття чинності Конституції України і Закону «Про судову експертизу», то її норми необхідно застосовувати лише в частині, що не вступає в суперечність із цими документами.

     Таким чином, для проведення судово-бухгалтерської експертизи слід керуватися загальними нормами про судову експертизу, закріпленими в Законі, і лише після цього застосовувати положення згаданої вище Інструкції.

     Інструкція  являє собою досить обширний документ. Вона складається з 39 пунктів, в яких детально висвітлені загальні положення відносно судово-бухгалтерських експертиз, обов’язків, прав і відповідальності експерта-бухгалтера, порядку проведення судово-бухгалтерської експертизи, висновку експерта-бухгалтера.

     У чинному в Україні законодавстві  вживається поняття «судово-бухгалтерська  експертиза», проте визначення цього  поняття не дається. Виходячи з наведеного вище законодавчого поняття судової експертизи (ст. 1 Закону України «Про судову експертизу») та її критеріїв, закріплених в інших нормативних документах, пропонуємо таке визначення.

     Судово-бухгалтерська  експертиза – це дослідження фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання, яке в межах чинного законодавства здійснюється особою, котра володіє спеціальними знаннями в галузі бухгалтерського обліку (експертом-бухгалтером), з метою подання висновку стосовно кола питань, поставлених органами дізнання, попереднього слідства чи суду. Таким чином, судово-бухгалтерська експертиза – це процесуальна дія.

     Судово-бухгалтерська  експертиза характеризується:

     • процесуально-правовим змістом;

     • економічним змістом.

     Як  важливий інструмент захисту інтересів громадян і юридичних осіб, судово-бухгалтерська експертиза виконує цілу низку найважливіших завдань, які визначені Інструкцією «Про призначення і проведення судових експертиз», затвердженою наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 р. за № 53/5 (ст. 110).

     Коло  питань, які висвітлюються в процесі  судово-бухгалтерської експертизи, визначається її завданнями, а саме:

     • установлення документального обґрунтування  нестачі або наявності лишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, а також розміру завданих матеріальних збитків за відповідний період часу і місце їх здійснювання;

     • установлення правильності документального  оформлення операцій з приймання, зберігання, реалізації товарно-матеріальних цінностей і руху грошових коштів;

     • визначення і підтвердження розміру  матеріальних збитків, завданих посадовими і матеріально відповідальними  особами в результаті навмисних  корисливих правопорушень;

     • установлення відповідності відображення в бухгалтерському обліку фінансово-господарських операцій вимогам чинних нормативних актів у бухгалтерському обліку і звітності;

     • підтвердження виявлених недоліків  у організації бухгалтерського  обліку, звітності та контролю фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарської діяльності, які сприяли нанесенню матеріальних збитків;

     • установлення обґрунтування списання сировини, матеріалів, готової продукції, товарів;

     • установлення правильності визначення оподатковуваного прибутку (доходу) підприємств  різних форм власності та обчислення розмірів податків;

     • установлення причин, які сприяли  навмисному зловживанню;

     • установлення документального обґрунтування  вимог позивача і заперечень відповідача в частині, що стосується вартості позову (зустрічного позову).

 

 

2 ПОРЯДОК АТЕСТАЦІЇ СУДОВИХ ЕКСПЕРТІВ 

     В Україні застосовується атестація  судових експертів узагалі та експертів-бухгалтерів зокрема. Метою атестації судового експерта є забезпечення належного професійного рівня керівних працівників та фахівців, які залучаються до проведення судових експертиз або беруть участь у розробках теоретичної та методичної бази судової експертизи. Залежно від спеціалізації і рівня підготовки їм присвоюють кваліфікацію судового експерта з дозволом проведення певного виду експертиз і кваліфікаційний клас.

     Порядок проведення атестації та присвоєння кваліфікаційних класів визначається міністерствами і відомствами, до системи яких входять спеціалізовані установи та відомчі служби, що проводять судові експертизи. Відповідно до ст. 9 і 16 Закону України «Про судову експертизу» наказами Міністерства юстиції затверджені Положення про кваліфікаційні класи судових експертів (№ 360/6 від 30.11.1995), Положення про Державний реєстр атестованих судових експертів державних та підприємницьких структур та громадян (149/7 від 15.04.1997) і Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестації судових експертів (№ 285/7-А від 15.07.1997).

     Відповідно  до цих документів у системі Міністерства юстиції України створюються:

     • експертно-кваліфікаційні комісії (ЕКК) науково-дослідних інститутів судових експертиз;

     • Центральна експертно-кваліфікаційна комісія Міністерства юстиції України (ЦЕКК).

     Саме  визначення рівня професійної підготовки співробітників інститутів через їхню атестацію для присвоєння кваліфікації та кваліфікаційного класу судового експерта є головним завданням експертно-кваліфікаційних комісій науково-дослідних інститутів судових експертиз.

     Експертно-кваліфікаційна комісія створюється у складі:

     – керівника інституту або його заступника;

     – керівників структурних підрозділів;

     – найдосвідченіших спеціалістів, якіØ мають кваліфікацію судових експертів та стаж наукової та практичної роботи за спеціальністю не менше п’яти років;

     – спеціалістів з процесуальних питаньØ судової експертизи.

     Серед таких спеціалістів має бути не менше  двох фахівців тієї спеціальності й того класу, з яких комісія проводить атестацію.

     Комісії формується з постійних членів та змінного складу.

     До  постійного складу комісії входять:

     • голова;

     • заступник голови;

     • секретар;

     • фахівці з процесуальних питань.

     До  змінного складу комісії входять  не менше двох фахівців тих експертних спеціальностей, за якими комісія присвоює кваліфікацію або кваліфікаційний клас судового експерта.

     ЕКК відповідно до покладених на неї завдань:

     – розглядає подання, складене безпосереднім керівником експерта, який підлягає атестації, та документи, що додаються (характеристика, копія диплома про освіту, витяг з трудової книжки);

     – організує попереднє рецензування поданих рефератів та проектів висновків експертів;

     – допускаєØ експерта або відмовляє йому в допуску до атестації;