Вплив ароматичних олій на організм людини

Масаж та розтирання. В 10 г олії для масажу додати 5-7 крапель ефірної олії, нанести на хворе місце і втирати сильними, енергійними рухами.

Проникаючи через шкірні покриви, ефірні олії  дуже швидко включаються в циркуляцію крові, а потім виводяться через легені та нирки, створюючи дезінфікуючий, протиспазматичний та  стимулюючий ефект (додаток Е).

Полоскання. У 200 мл теплої води додати 5 крапель ефірної олії, перемішати та полоскати горло два рази на день. 

Аплікації нерозбавлених масел. Як правило, ароматичні олії  наносять на шкіру в розбавленому вигляді. Але існують кілька винятків: лаванда - в чистому вигляді на опіки, порізи, укуси комах, чайне дерево - на плями, гнійники і бородавки.

Однієї з різновидів ароматерапії є створення аерофітомодулей. «Повітряний коктейль» в наших квартирах складається деколи з шкідливих для здоров'я людини речовин, що виділяються різними синтетичними покриттями, ДСП, а електромагнітні поля від побутових приладів порушують йонний баланс, сприяючи утворенню позитивно заряджених частинок. Крім того, в повітрі є бактерії, для яких закритий простір все одно, що інкубатор.  Аерофітомодуль (додаток Д) - це набір певних рослин, здатних підтримувати здоровий мікроклімат нашого міського житла. Всі кімнатні рослини по-своєму корисні, головне - знати, як рослини "працюють" на людину. Аеротерапевтичний  фітомодуль виконує декілька функцій:очищує  повітря від шкідливих бактерій; насичує повітря фітонцидами (профілактика простудних захворювань і захворювань дихальних шляхів); створює естетично комфортне середовище. Опрацювавши літературні джерела, нами запропонований перелік рослин для створення аерофітомодулів (Додаток Е)[4,6].

 

1.5. Основні фізико - хімічні  властивості ефірних олій.

 

     Ефірні олії  при кімнатній температурі (16 - 18οC) найчастіше являють собою прозорі легкорухливі  рідини, безбарвні або забарвлені (жовті, зелені, коричневі, червонуваті). Мають температуру кипіння 160 – 240οC. Ефірні олії переганяються з водяною парою і добре розчиняються в органічних розчинниках: петролейному та  діетиловому ефірі, в етиловому спирті, бензені, ацетоні, в рослинних та тваринних жирах,але не у воді, соку, чаї, бо мають нижчу густину (крім фенхелю).

     Під дією світла, повітря та вологи в ефірних оліях відбуваються процеси окиснення і осмолення, що супроводжуються зміною кольору і запаху. Тому їх слід зберігати в добре закупореній,заповненій олією  на 93 - 97% її обсягу тарі, в сухому приміщенні, захищеному від сонячних променів. Ефірні олії леткі та горючі[13,17,18].З форм у вигляді таблеток, капсул, порошків і драже в медичній практиці використовуються «Бромгексин», «Валідол», «Оліметін», «Розкалипт» та інші.

 

1.6.Склад ефірних олій.

 

     Ефірні  олії  складаються з хімічних компонентів, що містять Карбон,

Оксиген та Гідроген. Найбільш важливими в ефірних оліях  є терпени  та терпеноїди[1].

     Терпени можна підрозділити на три групи: монотерпени, сесквітерпени, дитерпени. Монотерпени присутні в усіх ефірних оліях, особливо в цитрусових і хвойних оліях. Практично не мають побічних дій на організм людини, за винятком подразнення шкіри в особливо чутливих людей. До монотерпенів належать лімонен - основна частина цитрусових; пінен, камфен - основна частина хвойних. Монотерпени вбивають бактерії, грибки та віруси, мають сечогінну, відхаркувальну та збудливу дію.

      Сесквітерпени менш леткі та більш стійкі до окиснення, ніж монотерпени. Містяться в гвоздичній та ромашковій оліях, мають знеболюючу, протигрибкову, противірусну, заспокійливу, протизапальну, спазмолітину дії.

     Дитерпени присутні в ефірних оліях  в малих дозах, їх вплив на організм людини аналогічно сесквитерпенам.

      Терпеноїди. Їх можна підрозділити на алкоголі (спирт), альдегіди, ефіри, кетони і феноли. Прикладом  алкоголю в ефірних оліях є  борнеол в лаванді та розмарині; гераніол у герані, розі; ментол в м'яті перцевій; нерол в мелісі; сальвіол в шавлії. Алкоголі пригнічують віруси, сповільнюють ріст бактерій, мають сечогінну, збудливу, тонізуючу дію, стимулюють роботу імунної системи.

     Альдегіди, будучи  токсичними в чистому вигляді, у складі ефірних олій безпечні  та мають  антибактеріальні, противірусні, протизапальні, гіпотензивні лікувальні  властивості. Прикладом є цитраль в лимоні та інших цитрусових, гераніол - в лимоні, мелісі.

     Ефіри безпечні, мають яскраво виражені протизапальні, протигрибковими, спазмолітичні властивості. Прикладом є ліналілацетат в лаванді, бергамоті, неролі; геранілацетат у герані, мелісі, неролі,апельсині.

      Кетони  захищають клітини, сприяють регенерації  тканин, тому ефірні олії, що містять  кетони, застосовують для загоєння  ран, при утрудненому диханні. Приклади: корван в кмині, м'яті, укропі; фенон в фенхелі; ментон в м'яті; жасмон в жасмин.

     Феноли - найбільш  небезпечні компоненти ефірних  олій. Вони стимулюють імунну  систему, підвищують артеріальний  тиск. Приклади: анетол в укропі, фенхелі, анісі; карвакрол в чебрецю; евгенол в базиліці; тимол в чебрецю.

 

1.7. Правила безпеки при  користуванні ароматичними оліями.

 

      Перш ніж  використовувати ефірні олії, необхідно  засвоїти правила:

1. Вагітним і годуючим  матерям, дітям до трьох років, а також при виразці, гіпертонії, епілепсії користуватися ефірними  оліями протипоказано.

2. Ніколи не наноси  нерозбавлену ефірну олію на  шкіру. Оскільки це концентрат, його  треба розбавляти базовою олією (наприклад, оливковою): 1-3 краплі на 1 ст. ложку. Виняток становлять олії  лаванди та  чайного дерева.

3. При першому застосуванні  ефірної олії  перевір, чи немає  у тебе на неї алергії. Нанеси  розведену базовою олією  краплю  ефірної на внутрішню сторону  ліктя. Якщо через 24 години шкіра  залишиться чистою, можеш користуватися.

4. Починай застосовувати  ефірні олії з мінімальних  доз.

5. Якщо ти додаєш олії  в аромалампу, тривалість перших двох сеансів повинна бути не більше 20 хвилин.

6. Не наноси олії апельсина, грейпфрута, лимона, мандарина, розмарину  перед виходом на сонце: вони  мають  підвищену  фототоксичність, що призводить до утворення пігментних плям.

7. Через кожні 3 тижні роби  перерву (1-2 тижні).

8. Зберігати ефірні олії  щільно закритими, в темному місці, при температурі не нижче -5°С  і не вище +30°С, базові олії - в  холодильнику.

9. Вартість ефірних олій прямо пропорційна їх якості. Парова дистиляція, пресування, очищення та інші ланки технологічного ланцюжка виробництва ефірних олій - дорогі процеси.

10. Ефірні олії - біологічно активні речовини.

11. Протипоказанням  до застосування ефірних олій  є  індивідуальна непереносимість запаху;  алергія на квітучу рослину;  бронхіальна астма в стадії загострення; психози.

12. Корисно використовувати суміші ефірних масел, так як в цьому випадку їх лікувальні властивості збільшуються в десятки разів, а також значно розширюється спектр дії на організм. Наприклад, ефективність ефірного масла базиліка в поєднанні з евкаліптовим зростає в 20 разів

13. Необхідно стежити за тим, щоб ефірне масло не потрапило на слизову оболонку очей.

14. У жінок нюх розвинутий краще, ніж у чоловіків.

     Які ж емоційні  та фізіологічні стани корегуються якими оліями?

Агресивність, гнів - кедр, котовник, лаванда.

Безсоння - базилік, валеріана, лаванда, майоран, меліса, календула, полин, троянда, розмарин, ромашка, сандалове дерево, чебрець, деревій, хміль.

Відчуття самотності - м'ята, фенхель .

Втома - гіацинт, камфорний лавр, коріандр, цибулю, часник, майоран, м'ята, розмарин, рута, сосна, шавлія.

Депресія - базилік, бергамот, герань, гіацинт, грейпфрут, жасмин, кардамон, лаванда, меліса, петрушка, полин, троянда, ромашка, сосна, тютюн, деревій.

Діабет - герань, лавр, розмарин, евкаліпт.

Емоційні й мозкові блоки, неузгодженість у вчинках - кедр, м'ята, ялиця, полин, евкаліпт.

Емоційність підвищена - валеріана, іссоп, кедр, майоран, меліса, ромашка.

Зморшки - лаванда, лимон, розмарин.

Істерія - аїр, валеріана, дягель, лаванда, пижмо, розмарин, ромашка, рута.

Куряча сліпота - чорнобривці.

Стан невпевненості - лаванда, майоран, розмарин.

Неприємний запах з рота - звіробій, кориця, мускатний горіх, м'ята, петрушка, полин.

Нервозність - аїр, апельсин, базилік, бергамот, валеріана, ваніль, гіацинт, дягель, сосна, звіробій, кедр, кипарис, коріандр, лаванда, любисток, майоран, меліса, петрушка, пижмо, полин, троянда , селера, кріп, фенхель, шавлія, евкаліпт.

Занепокоєння, печаль - апельсин, базилік, бергамот, герань, дягель, жасмин, кедр, коріандр, кориця, меліса, сандалове дерево, сосна , шавлія.

Снодійне - базилік, лаванда, майоран, ромашка, хміль .

Стимулятори церебральні (інтелекту і пам'яті) - базилік, гвоздика, ірис, коріандр, кориця, цибуля, лимон, меліса, мускатний горіх, м'ята, розмарин, чабер, евкаліпт, шавлія.

 

1.8. Способи добування ароматичних масел.

 

      Мацерація. Занурення квіток в лляних мішечках на короткий час у нагріті до 50-70 градусів очищений яловичий, свинячий жир або оливкову олію. Операцію повторюють зі свіжими порціями пелюсток 10 - 15 разів. В результаті ефірна олія  переходить в жир та  виходить ароматна помада. Цей спосіб підходить  для троянди та  лаванди;  в наші дні він використовується рідко.

      Анфлераж (від фр. - поглинання). У цьому випадку запашні речовини вилучаються без нагрівання: на дерев'яні рами зі скляними пластинами наносять шар жиру товщиною близько 3 см, зверху насипають шар квіток, рами кладуть одну на одну і залишають так на певний період часу. Потім пелюстки квітів замінюють новими.

      Перегонка рослинної сировини з водяною парою є одним  з ефективніших  та найпоширеніших способів вилучення ефірних олій. Олія  під дією підвищеної температури і вологи випаровується, а після конденсування відділяється від води відстоюванням. Так отримується  лавандова, геранієва, шавлієва, кминна  олії.

       Перегонка рослинної сировини  з органічними розчинниками застосовується для більш ніжного матеріалу - пелюсток троянди, жасмину, бузку. Для виділення в них запашних речовин використовують рідини з низькою температурою кипіння (петролейний, діетиловий ефір і етиловий спирт). Після відгонки розчинника отримують залишок, що має тверду консистенцію. Його називають конкретом, додаючи назви рослини (конкрет, троянди, конкрет жасмину). Конкрет обробляють етиловим спиртом, охолоджують для відділення воскоподібної частини, фільтрують і отримують придатні для використання в парфумерії абсолютні олії. Віджимання(пресування)  є простим способом  одержання ефірної олії  з шкірки цитрусових плодів. Така олія має високу якість та зберігає натуральний аромат плодів[7,16].

РОЗДІЛ 2

 

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА

 

2.1. Об’єкт та методи  дослідження.

 

      Для виконання  мети нашої роботи нами були  використані такі методи: вивчення  літератури з теми роботи; опитування учнів 10, 11 класів ЗОШ №15 з використанням методики оцінки тривожності Ч. Д. Спілбергера та Ю. Л. Ханіна,   оцінка впливу ароматерапії на пам'ять.   В дослідженні брали участь 18 учнів 11 класу та 14 учнів 10 класу.

    Об'єктом дослідження є ароматичні ефірні олії.

    Предметом  дослідження є  вплив ароматичних олій на організм людини.

 

2.2.  Вивчення обізнаності  учнів класу по проблемі дослідження.

 

     Щоб дізнатися, як люди ставляться до ароматерапії, ми провели анкетування.

Поставили такі питання:

1. Чи знаєте Ви що  таке ароматерапія?   А) так - 80%   Б) ні - 20%

      Інші питання  були задані тільки тим, хто  відповів, що знає такий метод  терапії.

2. Чи вважаєте ви цей  метод серйозним методом профілактики  захворювань?

А) так - 20%    Б) ні - 40%    В) не знаю - 40%

3. Чи використовуєте Ви  ефірні олії для профілактики  або лікування?

А) ні - 85%    Б) від випадку до випадку - 15%    В) в системі - 0%

4. Пропонували лікарі  в поліклініці використовувати  цей метод для лікування або  профілактики?

А) ні - 90%    Б) так, в домашніх умовах – 10 %   В) так, в умовах лікарні - 0%

     Аналіз отриманих  результатів показує, що ароматерапія  незаслужено забута, її роль у корекції тривожних станів недооцінена!     Ми вирішили вивчити питання ефективності застосування аромаолій для корекції тривожного стану учнів, оцінити вплив олій на  пам'ять.

 

2.3. Властивості  використаних ароматичних олій.

 

           В результаті аналізу переваг та лікувальної цінності  було вирішено використовувати олії лаванди, лимона, евкаліпта та розмарину в аромакомпозиціях, тому що ці олії добре переносять «сусідство» ; ця  суміш масел найбільш ефективна в зниженні  тривожності з урахуванням нормалізації регулювання нервової системи, а найголовніше - підвищення активності та стимулювання пам'яті (розмарин).

     Лавандова олія - використовують для інгаляцій при бронхітах, пневмоніях (має антисептичні та  протимікробні  властивості),лікування  гнійних ран,  гангрени, опіків, зменшує збудливість ЦНС, що сприяє нормалізації функцій вегетативної нервової системи, діє як фітовегеторегулятор та заспокійливий засіб.

      Лимонна  олія, діючи на емоційну сферу, викликає душевне піднесення, створює гарний настрій, є стимулятором інтелекту і пам'яті, сприяє концентрації уваги.