Підвищення рухової активності дітей протягом дня

                           

 

 

                                  Зміст

 

 

                                            Вступ

 

1. Рухова активність - основа здорового способу життя дитини.                 3
2. Рухова активність - необхідна умова розвитку дитячого організму.      5
3. Гіподинамія та її наслідки.                                                                               7
4. Гіпокінезія.                                                                                                          9
5. Профілактика гіподинамії та гіпокінезії.                                                    11
6. Організація керування самостійною руховою діяльністю дітей.           11
7. Підвищення рухової активності дітей протягом дня.                               15
8. Висновок.                                                                                                           18
9. Література.                                                                                                        19

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                            Вступ

 

Здоров'я - безцінне надбання не тільки кожної людини, але і всього суспільства. При зустрічах, розставання з близькими і дорогими людьми ми бажаємо їм доброго й міцного здоров'я, тому що це - основна умова і запорука повноцінного і щасливого життя. Здоров'я допомагає нам виконувати наші плани, успішно вирішувати основні життєві завдання, долати труднощі, а якщо доведеться, то й значні перевантаження. Доброго здоров'я, розумно зберігається і зміцнюється самою людиною, забезпечує йому довге й активне життя.

 Наукові дані свідчать про  те, що у більшості людей при  дотриманні ними гігієнічних  правил і ведення здорового  способу життя є можливість  жити до 100 років і більше.

 На жаль, багато людей не  дотримуються найпростіших, обгрунтованих наукою норм здорового способу життя. Останні роки в силу високого навантаження на роботі і вдома і інших причин у більшості відзначається дефіцит у режимі дня, недостатня рухова активність, яка обумовлює появу гіпокінезії, яка може викликати ряд серйозних змін в організмі людей.

 Людям не тільки доводиться  обмежувати свою природну рухову  активність, але і тривалий час  підтримувати незручну для них  статичну позу, сидячи.

 Мало рухливе ситуація відбивається  на функціонуванні багатьох систем організму, особливо серцево-судинної та дихальної. При тривалому сидінні подих стає менш глибоким обмін речовин знижується, відбувається застій крові в нижніх кінцівках, що веде до зниження працездатності всього організму й особливо мозку: знижується увага, послаблюється пам'ять, порушується координація рухів, збільшується час розумових операцій.

 Внаслідок недостатньої активності  виникає дефіцит кисню. Негативні  наслідок гіподинамії і гіпокінезії  виявляється так само опірності  організму "простудних і інфекційних захворювань", створюються передумови до формування слабкого, нетренерованого серця і пов'язаного з цим подальшого розвитку недостатності серцево - судинної системи. Гіпокінезія на тлі надмірного харчування з великим надлишком вуглеводів і жирів у денному раціоні може вести до ожиріння.

 Єдина можливість нейтралізувати  негативне явище, що виникає  у людей при тривалому та  напруженому розумовому праці, - це активний відпочинок і організована  фізична діяльність.

 При систематичних заняттях фізичною культурою і спортом відбувається безупинне удосконалювання органів і систем організмі людини. У цьому головним чином і полягає позитивний вплив фізичної культури на зміцнення здоров'я.

 Заняття фізичними вправами  також викликає позитивні емоції, бадьорість, створює гарний настрій. Тому стає зрозумілим, чому людина, що пізнала "смак" фізичних вправ і спорту, прагне до регулярних заняттям ними.

 

 

                                  

 

1.  Рухова активність-основа здорового способу життя дитини.

 

Рух - фізіологічна потреба організму, що росте, і природа проявила велику мудрість зробивши майже всіх дітей непосидючими, такими, що прагнуть постійно бігати, стрибати, лазити. Споконвіку дорослим доводилося в основному обмежувати цю часом занадто бурхливу активність дітей. Зараз настає інша пора...

За нас тепер дуже багато роблять  машини. Ми охоче користуємося ліфтами, міським транспортом, любимо відпочивати  сидячи. Гіпокінезія (недолік м'язової активності) стає відмітною рисою  життя сучасної людини. Характерна для дорослих, вона підкрадається і до дитини. Перехід з дитячого садку в школу супроводжується значним, приблизно на 50 відсотків, зниженням рухової активності дітей. Дефіцит рухів прогресує у міру переходу з класу в клас, при цьому у дівчаток природна рухова активність набагато нижча, ніж у хлопчиків.

Дослідження останніх років переконують  нас у тому, що «мускульний голод» у дітей може призводити до більш  виражених функціональних порушень, ніж у дорослих, істотно позначаючись на розвитку організму, на загальній фізичній і навіть розумовій працездатності.

Мала рухливість і тривале перебування  в одноманітній позі за партою в  школі і за столом вдома сприяють порушенню постаті, деформації хребта, плоскостопості.

Не можна забувати і про те, що навчальний процес досить щільний, що, хочемо ми цього чи ні, на школяра обрушується величезний потік інформації і по багатьох інших каналах. Все це створює значні нервово-психічні навантаження. Протистояти їм можна лише фізичною активністю.

Необхідність рухів диктується ще однією обставиною: акселерацією - прискоренням фізичного розвитку сучасних дітей.

Відомо, що зростання, вдосконалення  функцій окремих органів нерідко  відбувається нерівномірно. Відстає  в розвитку орган (найчастіше серце) змушений функціонувати з перевантаженням. Ось чому у рослих і начебто міцних хлопців, особливо в період статевого дозрівання, виникають симптоми вегето-судинної дистонії та інші відхилення, що стоять на межі норми і патології.

Акселерація - природний процес, призупинити  її неможливо. Але домогтися більшої функціональної досконалості зростаючого організму, сприяти більш плавному його розвитку ми в змозі. А головний важіль такого впливу - рух.

На жаль, існуюча система фізичного  виховання школярів, коли більшість  хлопців займаються лише два рази на тиждень на уроках фізкультури, не забезпечує належного рухового режиму. Участь у спортивних гуртках або спортивних секціях, заняття в спортивних школах поки не стали масовими. Так що потрібно шукати спосіб ліквідувати дефіцит рухів при мінімальних витратах часу.

 

Неможливо уявити здорову дитину малорухливою. Установлено, що кожен руховий акт  здійснюється в просторі і часі, і тому дитина, яка активно рухається, отримує можливість набути певну  одиницю часу більшого об’єму інформації, що, я к наслідок, сприяє прискореному формуванню її психіки. Фахівцями доведена також взаємозалежність рухової активності і розвитку мовлення. Рухова активність збільшує словниковий запас дитячого мовлення, сприяє більш осмисленому розумінню слів, формуванню понять, що покращує психічний розвиток дитини.

 Таким чином, можна виділити  наступні основні моменти у  впливі рухової активності на  організм людини. Це створення  енергетичної основи для росту  і розвитку та сприятлива стимулююча  дія на формування психічних  функцій. Такі положення в сукупності забезпечують і оздоровчий ефект фізичних вправ.

 Фізичний розвиток дитини  проявляється в таких основних  властивостях, як сила, швидкість,  спритність, гнучкість, витривалість. Кожна із цих властивостей  сприяє і зміцненню здоров’я.

 Суттєвий позитивний вплив  на підвищення витривалості, наприклад,  мають фізичні навантаження у  вигляді повільного бігу та  стрибків. Але чи доцільно рекомендувати  біг малюкам середнього дошкільного  віку? Так. Нині доведена як  доцільність, так і оздоровча  ефективність використання спочатку елементів, а потім і повноцінних, але не дуже тривалих комплексів бігових навантажень у повільному темпі (швидкість до 7-8 км на годину).

 Починати вправи можна вже  на третьому році життя, чергуючи  їх з ходьбою, стрибками,  дихальною гімнастикою та підкиданням дрібних предметів. Дистанція перших пробіжок не повинна перевищувати 40-50 метрів. Звичайно, проводити такі заняття краще в ігровій формі. Важко переоцінити значення для здоров’я дітей таких ігор,як всім відомий «Квач», «Гілка», класики, «Мотузочка». Багато цікавих рухливих ігор проводяться з м’ячем, скакалкою та іншими предметами.

 Якщо батьки зацікавлені  у зміцненні здоров’я дитини, варто додатково вводити в  режим дня біг. Коли це можна  зробити? Насамперед після повернення з дитячого садка дитині обов’язково треба дати можливість побігати і пострибати. Непогано, якщо це буде проходити у формі веселої гри чи жартівливого змагання з мамою або татом. Циклічні вправи потрібно обов’язково включати в комплекс ранкової зарядки (з 5-го року життя малюка), яку краще проводити на свіжому повітрі знов – таки разом з батьками.

 Позитивну оздоровчу дію  мають і інші циклічні вправи, насамперед лижні прогулянки. У  таких фізичних навантаженнях  бере участь велика кількість  м’язів.

 Наступним видом корисних навантажень, що мають суттєву оздоровчу та загально розвивальну дію, є плавання. Цей вид спорту має ту перевагу, що ним можна займатися в будь – якому віці. Плавальні навантаження зміцнюють м’язи серця, покращують кровообіг; плавання також є ефективним засобом профілактики і навіть лікування порушень осанки і сутулості. Установлено також, що плавання має позитивний вплив на процес росту дітей.

 Ще один вид циклічних  вправ, які мають освоїти діти  середнього дошкільного віку, –  це їзда на велосипеді. Малятам 3-4 років рекомендується пересуватися на трьохколісному велосипеді. Цей приносить дітям неабияке задоволення, а також зміцнює м’язи кінцівок, розвиває фізичні якості – силу, спритність, витривалість. Діти – велосипедисти стають більш сміливими та наполегливими і отримують безліч позитивних емоцій завдяки своєму триколісному другу.

 Отже, заняття спортом з дітьми  можуть бути дуже різноманітними, головне – їх послідовність,  систематичність та вірна організація.  Який саме вид спортивного  оздоровлення принесе більше користі вашому малюкові, – вирішувати вам, батьки. Але пам’ятайте, що умовою ефективності тих чи інших фізкультурних занять і вправ є стійке бажання дитини займатися ними та ваш особистий приклад і допомога в цьому.

 

 

 

2. Рухова активність — необхідна умова розвитку дитячого організму

 

У шкільні роки діти одержують знання і уміння, проходять школу виховання  і формування основних ділових, морально-вольових та психічних якостей, необхідних для  подальшого життя в суспільстві. Але якими б широкими і глибокими знаннями не володів учень, як би добре не був він професійно підготовлений до вступу в самостійне життя, багато чого в нього може не виходити, якщо з дитинства не забезпечено нормального фізичного розвитку його організму, не буде закладений фундамент міцного здоров'я.

 

Фізична активність є головним стимулятором практично всіх фізіологічних функцій  організму, запорукою нормального  розумового і фізичного вдосконалення  людини. Фізичні вправи сприяють розвитку опорно-рухового апарату, центральної нервової системи і внутрішніх органів, збагачують дитину новими відчуттями, допомагають швидше та більш глибоко пізнати оточуючий світ. Вони укріплюють здоров'я і загартовують організм, роблять дітей більш організованими, вольовими та цілеспрямованими. Таким чином, достатня рухова активність є необхідною передумовою гармонійного розвитку організму і особистості дітей. Але спостереження свідчать, що в останні роки у більшості сучасних дітей шкільного віку, особливо міських поселень, спостерігається дефіцит рухової активності в режимі дня. Якщо у 80-ті роки довільна рухова активність (хода, біг, ігри) у дітей займали 19-22 % активного часу доби, то в наш час (2005 рік) це складає тільки 16-19 % денного часу, із них на організовані форми фізичного виховання відводиться лише 1-3 % часу. Встановлено також, що спільна рухова активність школярів знижується від молодших класів до старших, причому вона в різних навчальних чвертях не однакова. Особливо мала фізична активність дітей взимку.

Спостереження свідчать, що до 82-85 % денного часу більшість сучасних учнів знаходяться у статичному положенні, сидячи за партою чи робочим столом. Це негативно впливає на розвиток опорно-рухового апарату, обмежує вдосконалення функціональних можливостей серцево-судинної і дихальної систем організму дитини. В результаті малорухомості (гіпокінезії) у дітей можуть проявлятися неадекватні реакції серця на навантаження, може зменшуватись життєва ємність легень, сповільнюватись моторний розвиток, розвиток фізичної та розумової працездатності. У дітей з малорухомим образом життя зменшуються загальні показники навчальних досягнень, більш виразно проявляються ознаки стомлення і перевтомлення: знижується увага, збільшується час мислення, послаблюється пам'ять, погіршується координація рухів. У багатьох школярів спостерігається порушення постави, а у деяких — викривлення хребта (кіфози, сколіози і т. д.) через слабкість м'язів. Недостача рухів в житті дітей молодшого шкільного віку є однією з причин появи зайвої ваги майже у кожного четвертого-п'ятого сучасного школяра. До негативнихпроявів гіпокінезії, в комплексі з іншими факторами, відноситься зниження і так недостатньо розвинутої до 13-14 років імунної активності організму дітей до застудних, інфекційних та іншим захворювань. Потрібно також враховувати несприятливий вплив гіподинамії на загальні показники росту і розвитку організму дітей.

 

В цілях подолання негативного  впливу гіподинамії необхідно, перш за все, сприяти широкому раціональному  застосуванню ігор і фізичних вправ  в проміжку між уроками та під час Виконання домашніх завдань. Після занять у школі обов'язково необхідно дітям передбачати час для активного відпочинку, для занять фізичними вправами і іграми на відкритому повітрі. Це заспокоює і укріплює нервову систему, знімає напругу, створює бадьорість, сприяє підвищенню розумової і фізичної працездатності, підвищує успішність навчання школярів.