Инновации библиографического обслуживания

     Інформаційне обслуговування включає операції  пошуку , збору, аналітико – синтетичної переробки, оформлення та розповсюдження інформації працівників з метою підвищення ефективності  творчої діяльності фахівців .Сучасні тенденції ,що інтенсивно проникають в бібліотечну практику, трансформують різні види діяльності бібліотек в першу чергу інформаційну. В практику інформаційного обслуговування цих установ все активніше впроваджуються нові форми та методи . Кабінети правової  та ділової інформації ,з виданням різноманітних  фактографічних довідок , електронні каталоги , бази даних , бібліотечні сайти , інформаційні ресурси  на ком пакт – дисках , замовлення  й отримання документів у он - лановому режимі стають реаліями діяльності бібліотек.

     Важливою  тенденцією розвитку сучасних бібліотечно  – інформаційних систем є повноцінне представлення каталога свого фонду  та забезпечення повномасштабного обслуговування , тобто реалізація онлайнового пошуку ,замовлення літератури та отримання необхідних публікацій в електронному вигляді. Але бібліотеки повинні не тільки відобразити й розкрити свої фонди, для читачів , а й допомогти знайти відсутні в них матеріали ,що є в інших сховищах, і шляхом використання можливостей наблизити до своїх читачів фонди найбільших бібліотек світу.[24;29]

     Провідним напрямком модернізації бібліотечної справи є її інформатизація: впровадження і розвиток в бібліотеках нових  інформаційних технологій, формування і використання електронних ресурсів, впровадження мультимедійних технологій, розвиток мережевої взаємодії бібліотек, підключення до світової системи Інтернет. Це призводить до створення нових структурних підрозділів, змін функціональних обов’язків працівників, залучення спеціалістів з різних галузей знань. Тому перед бібліотекарями постає необхідність освоєння нових знань та вмінь, вивчення досвіду своїх коллег. Інформаційне суспільство та інформаційні процеси, які ведуть до його реалізації, повсякчас привертають увагу до центрів інформації, головними осередками яких були і завжди будуть бібліотеки. Перетворення останніх в сучасні інформаційні центри при збереженні їх основних традиційних функцій — одне з основних завдань сьогодення.[17;19] 
 
 

3.Тенденція переходу на нові носії інформації і впровадження комп'ютерної

     3.1 Використання комп'ютерів в бібліотечно-інформаційній діяльності

     Обумовили необхідність трансформації вітчизняних бібліотек із звичайних сховищ документів в їх активних розповсюджувачів.

Автоматизація процесу обслуговування в бібліотеках  передбачає:

- Скорочення  часу обслуговування читачів;

- Підвищення  збереження інформації про читачів;

- Полегшення  роботи співробітників бібліотеки;

- Створення  автоматизованих засобів збору статистики і

 складання  звітів.

     Інноваційна діяльність бібліотеки спрямована на систематичне стимулювання розвитку бібліотеки шляхом змістовного структурно-організаційного  оновлення, технічної і технологічної  модернізації всіх процесів, а також позитивних змін у свідомості бібліотекарів.

        За останні роки бібліотека провела цілу низку перетворень, по суті, усіх сфер бібліотечної діяльності. Було започатковано принципово новий напрямок роботи – впровадження новітніх інформаційних технологій в практику роботи.

  Основними джерелами нововведень у бібліотеці є:

• передова бібліотечна практика;
• раціоналізаторські пропозиції бібліотекарів;
• рекомендації наукових досліджень;

  -   новітні інформаційні технології;

     - нововведення із інших сфер діяльності (інформаційні технології, електронні мультимедійні ресурси, використання комп’ютерних мереж зв’язку та ін.)

Використання  комп'ютерів в бібліотечно-інформаційній  діяльності не тільки суттєво прискорює  та підвищує якісний рівень обслуговування користувачів, але й перетворює увесь комплекс існуючих технологій. Автоматизація надає цілий спектр нових, раніш е недоступних бібліотекарю або інформаційному працівнику можливостей, при з водить до кардинальних змін в інформаційно-бібліографічному обслуговуванні. Інформаційне обслуговування користувачів на базі впровадження автоматизованих бібліотечно-інформаційних систем швидко удосконалюється. Кожна бібліотека прагне автоматизувати власні технології, створювати свої інформаційні продукти. Щоб здійснити інформаційно-бібліографічне обслуговування користувачів на сучасному рівні, співробітники бібліотек повинні володіти методами автоматизованої обробки інформації, використовувати інформаційно-пошукові мови (класифікаційні, дескрипторні), технічні можливості автоматизованих систем, спеціальні команди для отримання релевантної інформації відповідно до інформаційних запитів , створювати електронні каталоги, проектувати документальні, фактографічні бази даних, здійснювати пошук в електронних каталогах та БД з логічними операторами кон'юнкції та диз'юнкції. Робота сучасного бібліотекаря-бібліографа вимагає вміння визначити стратегію пошуку, слушно використовувати класифікаційні схеми, спеціальні рубрики, тезауруси тощо. [21;15]

     У Національній бібліотеці  ім. В.І. Вернадського в рамках відомчої теми "Інформаційні технології в системі інноваційної діяльності наукової бібліотеки" продовжено дослідження ефективності використання ЕК. Здійснюється постійне спостереження за технікою роботи користувачів ЕК, проводиться збір даних про найбільш активних категорії користувачів, аналізуються динаміка їх інформаційних потреб і ступінь задоволення, вивчається вплив фонових чинників на тематику інформаційних запитів. Це дає можливість визначити закономірності еволюції читацьких потреб та розробити рекомендації щодо удосконалення пошукових можливостей ЕК, політику комплектування фондів і розширення спектру послуг. На основі аналізу результатів дослідження складені рекомендації для відділу комплектування та центру комп'ютерних технологій, які знайшли своє втілення на практиці.

3.2 Вид сервісних послуг -  електронна доставка документів

     Одним з напрямків, що найбільше інтенсивно розвиваються, інформаційного обслуговування читачів джерелами в цифровій формі є електронна доставка документів (ЭДД). Ця форма обслуговування передбачає забезпечення вилучених абонентів повними текстами статей з журналів і газет, главами із книг, збірників і інших видів документів з фондів бібліотеки. Фактично ЭДД приходить на зміну службам міжбібліотечного абонемента, які виконували аналогічні завдання в доинтернетовский період. Історично електронна доставка документів базувалася на простім копіюванні джерела за допомогою множної техніки й пересиланню читачеві копій по факсу або звичайною поштою. У такому виді електронна доставка існувала в закордонних бібліотеках з кінця 1980 років. Типовим прикладом надання такого виду сервісу з кінця 1980 до рубежу 2000 років була Uncover асоціації CARL.[8;15]

     З поширенням Інтернет технологічна база електронної доставки значно удосконалилася. У цей час документи найчастіше скануються й пересилаються абонентові по електронній пошті. У якості формату файлів застосовується TIFF (Tagged-image File Format). Він, зокрема , забезпечує, при задовільній якості, щодо невелика вага файлів, що вкрай важливо при їхньому пересиланні. Однак нерідко вага сканованих файлів все-таки настільки значний, що ні про яку їхнє пересилання по електронній пошті не може бути й мови. У цьому випадку застосовується інша технологія доставки, при якій сканований документ матеріалу (така методика використовується, зокрема , в ИНИОН). Це дозволяє інтенсифікувати одержання копій, однак вимагає наявності в користувача повного доступу до Інтернет викладається на Ftp- Сервер бібліотеки, а користувачеві повідомляється пароль доступу до цього.

     У контексті сучасного розвитку комп'ютеризації та телекомунікаційного зв'язку одним  з найбільш пріоритетних видів сервісних  послуг залишається електронна доставка документів (ЕДД). Сервіс за допомогою  ЕДД дозволяє значно скоротити часові рамки отримання інформації користувачем. І хоча ЕДД є частиною традиційної бібліотечної технології, з появою електронних ресурсів, електронних бібліотек цей вид бібліотечного сервісу набуває якісно нового значення. На сучасному етапі ЕДД - одна з основних складових бібліотечного партнерства . Практика національних бібліотек показує, що якість обслуговування в значній мірі залежить від нововведень у структуру і організацію просторового середовища бібліотек. У читацьких зонах розробляються різні варіанти читацьких місць: від безкоштовного місця зі стандартним набором сучасної техніки до платного, яке обладнується для дослідницької і редакторської роботи вченого.[14;37] 

3.3 Еволюція бібліотечніх каталогів. Електроніка для бібліотеки

     Для більшості національних бібліотек (НБ) характерним є перехід до функціональної або комбінованої структурі. Як приклад може слугувати досвід Британської бібліотеки, де були об'єднані фонди гуманітарних, природничих і технічних наук, що значно розширило міжгалузеве і багатогалузеве їх використання. Доступ до всіх фондів ведеться через одну автоматизовану кафедру видачі. Така тенденція характерна для НБ Франції, Німеччини і відповідає потребам сучасної науки, розвиток якої відчуває інтеграційні процеси .

У багатьох країнах інформаційно-бібліотечне забезпечення бізнесу, підприємницької діяльності вирішується в загальнодержавному масштабі. Так, у Бібліотеці Конгресу (США) створений фонд досліджень у галузі бізнесу. Цей структурний підрозділ фінансує створення на всій території США різних інформаційних посібників та надання послуг установам, у тому числі і бібліотекам, допомога підприємництву та малому бізнесу. У Бібліотеці Конгресу в окремому читальному залі бізнес-інформації всі джерела надаються безкоштовно .[14;38]

      У ДПНТБ (Росія) в 1993 р. створено "Кабінет ділової інформації" який представляє собою спеціалізований бібліотечний офіс для обслуговування бізнесменів, комерційних фірм, бірж і інших ділових структур на платній основі. Кабінет формує фонди на традиційних та електронних носіях, надає користувачеві комп'ютери, ксерокси, факси, кошти оперативного зв'язку, формує бази даних, які орієнтовані на замовника. Спеціалісти - систематізатор розробили класифікаційну схему для індексування документів, організації довідково-пошукового апарату. Таким чином, відповідно інформаційним змін у суспільстві змінюється якість обслуговування в бібліотеці, виникає необхідність розширення сфери її впливу. У бібліотеки вливаються нові категорії користувачів, інформаційні потреби яких пов'язані з бізнесом, підприємницькою діяльністю, маркетингом, менеджментом і т. п., що спонукає бібліотечні установи до пошуку нових форм і методів організації обслуговування, впровадження нових видів бібліотечних послуг. Оптимальними, на наш погляд, заслуговують уваги і впровадження в НБ Україні є комплексні методи обслуговування. Це, перш за все, організація спеціалізованих довідково-інформаційних центрів для певних категорій користувачів; введення послуг, які дають можливість доступу до зовнішніх баз даних; отримання довідок в інтерактивному режимі, а також - електронна доставка документів; широке застосування техніки репрографії; аналітичне інформування.[11;276]

     В останні роки досить поширеним стало  поняття "інтелектуальна бібліотечне  будову", в яке вкладається ідея ставлення до користувача як до головної фігури в бібліотеці, активізації ролі бібліотекаря у підвищенні якості обслуговування, модернізації самої бібліотеки на основі впровадження технічного інтелекту. Прикладом застосування нової концепції обслуговування є Інформаційний центр імені Жоржа Помпіду в Парижі, НБ Німеччини у Франкфурті, де гнучка система зон обслуговування без стін і перегородок, відкритий фонд в читальних залах дозволяють здійснювати швидкий доступ до інформації. Сьогодні проблему вдосконалення обслуговування користувачів зусиллями тільки однієї бібліотеки, навіть найбільшої, вирішити неможливо, тому міжнародне бібліотечне співтовариство докладає чимало зусиль для розвитку співробітництва бібліотек на різних рівнях, включаючи, міжнародний, галузевої, відомчий і т.п. Співпраця на міжнародному рівні здійснюється, головним чином, в рамках програм ЮНІСІСТЕМ, НАТІС, УБТ, ЮАП. Основною метою кожної з них є організація інформаційних мереж, повний бібліографічний облік творів друку в кожній країні і забезпечення загальної доступності видань для всіх і кожного в будь-якій частині земної кулі.

       Досвід найбільших бібліотек світу - Національної бібліотеки Франції, Британської бібліотеки, бібліотечних об'єднань США та ін доводить успішність реалізації бібліотечних проектів щодо взаємодії бібліотек світу. Зараз активно розробляються і впроваджуються програми з організації взаємовикористанням інформаційних ресурсів бібліотек у країнах СНД, про що свідчать публікації у фахових виданнях. Активно здійснюється співробітництво на національних, галузевих і відомчих рівнях, кожна мережа має свої особливості, проекти з реалізації, завдання, але головне, що основною метою є створення віртуальної глобальної бібліотеки, яка доступна кожному. РДБ в період після реконструкції основними завданнями у сфері бібліотечно-інформаційного обслуговування вважає: оновлення національної системи міжбібліотечного абонемента, відкриття центру МБА та електронної доставки документів, активне освоєння електронного середовища для забезпечення доступу до іноземних джерел інформації.

     В Україні діють єдині галузеві довідково-інформаційні фонди по сільському господарству і медицині. У них  входять спеціалізовані бібліотеки та галузеві органи наукової інформації. Аналіз новітніх тенденцій у розвитку інформаційно-бібліотечного обслуговування національних бібліотек світу показує, що динамізм соціально-економічного життя, інформатизація суспільства, зростання наукового та культурного рівня людей, інформаційних потреб зумовлюють необхідність трансформації роботи бібліотек. Проте впровадження інноваційного досвіду має проходити з урахуванням національних традицій, а також готовності бібліотекарів і суспільства до корінних змін. Творче сприймання досвіду вдосконалення бібліотечно-інформаційного обслуговування, накопиченого світовим бібліотечним співтовариством - невід'ємна умова успішної реалізації інноваційних проектів і бібліотечних програм, взаємозбагачення культур.[16;43]