Инновации библиографического обслуживания

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

Актуальність  дослідження : В останнє десятиліття відмічається активний інтерес спеціалістів до нововведення в бібліотеках. Опубліковано більш ніж 200 статей постановочного характеру, деяких підручників та навчальних посібників по інформатики та бібліографознавству, розкриваючих зміни в існуючої методики бібліографічної діяльності.

Об’єкт  дослідження : інноваційні процеси в довідково – бібліографічному і інформаційному обслуговуванню бібліотеки, поєднання традиційних бібліографічних практик та нових технологій.

Предмет дослідження : інноваційні - бібліотечні технології інформаційного обслуговування.

Мета : вивчення та узагальнення досвіду теоретичного обґрунтування і практичного застосування інноваційних технологій інформаційного обслуговування в роботі провідних бібліотек України .

Задачі:

• дослідити стан іновацій в інформаційно – бібліографічному обслуговуванні ;
• визначити роль та місце сучасних інформаційних і бібліографічних технологій в інформаційній культурі суспільства.
• розглянути сучасні інформаційні технології в бібліотечній практиці;
• виявити досягнення, проблеми, перспективи технічного обслуговування бібліотек;

 

     Методи:

• розглянення;
• виявлення;
• визначення;
• дослідження.

     Сьогодні  тенденції розвитку бібліотечно-інформаційних технологій та й діяльності бібліотеки в цілому вже неможливо представити без електронних інформаційних ресурсів, що, в свою чергу, призводить до формування електронних бібліотек. Адже головною перевагою останніх є доступ до віддалених ресурсів, який можливий при сучасних телекомунікаційних технологіях.

    Інформатизація, як визначна умова переходу до інформаційного суспільства, не лише надає додаткові можливості бібліотечним установам, а й суттєво трансформує традиційні бібліотечні процеси й уявлення про бібліотеку, як таку: нині поширена думка, що майбутнє бібліотеки не так у володінні фондом, як у наданні доступу до інформації за допомогою програмного забезпечення. Визначаючи нові функціональні пріоритети в діяльності бібліотек, можна сказати, що сучасні бібліотеки покликані не тільки збирати і зберігати, але й виробляти і розповсюджувати інформацію. 
 
 
 
 
 

1.Тенденції  іноваційного   розвитку бібліотек і бібліографічної діяльності

     Розглянені  в роботах :

• Дерягін, Р. В. Про внесок науково-технічної бібліотеки в інноваціний розвиток ВОГТУ
• Зуєва, Е. М. Шкільні бібліотеки інноваційна мозаїка
• Кузнєцова, Т. Я. Інноваційні процесси в бібліотечній справі та безпреревне профессіональне створення шляхів та форм
• Рохварг, С. Л. Статистичені та аналітичні можливості бібліотеки майбутнього
• Шрайберг, Я. Л. Тенденції інформаційно-бібліотечного забеспечення процессів ствоення, науки та інновацій
• Кемпель, Г. Н. Інформацінно-бібліографічне обслуговування  серед електронного пізнання
• Плаксин, О. Б. Бібліотека електронних ресурсів КГТУ
• Юдин, В. В. Інтеграція навчальних та інформаціонних сервісов
• Соколова,Ю.В. Вимоги практиці до навчальних програм підготовки спеціалістів бібліотечно – інформаційної сфери
• Бєлов,О.М.Методика оцінки якості сайтів бібліотеки вуза
• Дегтеревська,В.Н. Досвід взаємовідносин бібліотеки та видавництва

 

       Питання формування ринкових відносин в сфері виготовлення та розповсюдження інформаційних продуктів (питання власності, перетворення, асортименту, технології підготовки інформаційних продуктів та послуг) знайшли відображення в роботах А. Багапової, М.Г. Золотарьової, Л.Г. Кедровської, Ю.Ю. Ухіна, В. Коларової, В.А.Розсудовського.

   Головними  спеціалістами в області СБО  - І.Г. Моргеншерн, М.Г. Вохришева, Ю.С. Зубов, Д.Я Коготков та інші в 70 – 90рр.систематизували уявлення о типах запросів, довідок, процесах уточнення запитів, основних методичних прийомах їх рішення. Основні терміни СБО були стандартизовані і відображені у нормативній, довідковій, навчальної літератури. Швидко зросла кількість публікацій о використанні зовнішніх джерел і інформації на електронних носіях в бібліографічної діяльності – В. Гульчинський, Н.Р. Давидова, О.Д. Жабко, І.С. Пілко, В.К. Степанов та інші.Інноваційний досвід СБО конкретних бібліотек став постійно освітлюватись на сторінках професійних журналів, в дисертаційних  дослідженнях статті – Н.О. Березинової, Р.М. Кукарцевої, В.Г. Свірюкової, дисертація Н.В. Беюканової та інші.[2;88]

   В ряді публікацій проаналізовані зміни інформаційних потреб читачів , запропоновані конкретні новаторські рішення: виконування складних запитів бібліографічного, економічного та правового характеру; створення спеціалізованих шляхопровіднеків по джерелам Інтернет; методика бібліографічної біографії та ін. – Н.В Бекжанова, О.Д. Жабко, І.С. Лилко.

     Значна  кількість публікацій присвячено проблемам  створення і функціонування електронних (цифрових) бібліотек, експертних довідково  – пошукових систем,заснованих на знаннях , використованих  в якості довідково – бібліографічного апарату  публічної бібліотеки  - Б. Венгнер, А.І. Вислий, А.І. Земсков, Б.Р. Логінов, Р. Меррей, Е. Морган, Дж. Ричарсон.

     Методологічну основу дослідження склали досягнення наукознавства та економіки про  зміст творчої діяльності, про  сутність процесів громадського виробництва, специфіці використання вітчизняних і зарубіжних філософів, економістів, соціологів, бібліотекознавців та бібліографів. Серед джерел пристальна увага була звернена на праці та методології системно – діяльносного (системно-деятельностного) подходу, теорії та історії пізнання – В.Г. Афанасьєва, І.В.Блауберга, В.З. Здравомислова, О.Н.Когана, Т. Куна, О.І.Леонтьєва, О. Юдігна.[2;89]

     Основою для вирішення задач, пов’язані  з аналізом змісту діяльності інформаційно – бібліографічних відділів ЦБС , визначенням структури і засобів задоволення інформаційних потреб читачів, є роботи провідних теоретиків інформаційної діяльності,спеціалістів -  бібліографів та бібліотекознавців. В роботі використовувались теоретико – методологічні положення  з праці по бібліотекознавству і бібліографознавству – О.Н.Ваєєва, Д.Я. Коготкова, О.П.Коршунова, Н.О. Сляднєвої, О.В. Соколова, Ю.Н. Столярова, визначаючи основні за Значний вклад в теоретичну  розробку питань інформаційних потреб, бібліотечно-інформаційного обслуговування їх вивчення і задоволення внесли – Е.С.Бернштейн, Д.І. Блюмєнау, О.В. Голованов, О.Є. Вікторов, Т.І. Колтипіна, С.Д. Коготков, Д.Є. Шехурін та інші. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2.Іновації  в бібліотечно - інформаційному  обслуговуванні

2.1 Процес становленя інновацій   в бібліотечно - інформаційному  обслуговуванні

       Давно відомо, що які б цілі не ставила перед собою людина – політичні , економічні, наукові або технічні , - вона не може отримати результат лише на підґрунті тих знань і тієї інформації , яку має на даний час. У цьому контексті бібліотека як сховище документних  джерел інформації є базовим соціальним інститутом , який з’явився  у відповідь на потребу суспільства збирати, зберігати і надавати доступ до цих документів. Розвиток обчислювальної техніки , розповсюдження всесвітньої мережі Інтернет привели до глобальних змін у процесах створення, розповсюдження та обміну інформацією . Бібліотеки вже не можуть ігнорувати всезростаючий потік електронних публікацій . Це змушує їх працювати з новими джерелами інформації ,удосконалювати форми бібліотечного обслуговування. Використання електронних ресурсів для ІБО користувачів стає звичайним напрямком діяльності бібліотек ВНЗ. Це дозволяє перейти на якісно новий рівень обслуговування, підвищує оперативність та забезпечує повноту задоволення інформаційних потреб користувачів. [6;59]

Провідне  місце в ІБО бібліотеках належить інформаційно-бібліографічному відділу. Саме він несе основне навантаження і виступає координатором роботи. Тому невипадково відділ одним з  перших в бібліотеці розпочав впровадження новітніх технологій і має деякий досвід обслуговування користувачів в автоматизованому режимі.

    Одним з головних інформаційних продуктів бібліотеки є ЕК, який займає важливе місце в обслуговуванні.  
 

2.2Інновації в інформаційно – бібліографічному обслуговувані в               різних  країнах

      В межах програми "Tempus-Tacis" відбувається модернізація бібліотечної справи науково – технічної бібліотеки. Ведення цієї системи дозволяє повністю автоматизувати бібліотечний процес.

Наприклад, в комп’ютер вводять данні  про всіх читачів і весь перелік  бібліотечного фонду.

Це дозволяє з максимальною швидкістю визначити  наявність в бібліотеці тієї, чи іншої книги , знаходження її у  когось з читачів і т.д.

Нарадою бібліотеки прийнято рішення ввести в електроной каталог самі необхідні для читача книги, яким вважається книжкові фонди читацького залу і довідково – бібліографічного відділу.

      Також в бібліотеці створений сектор науково  – технічної інформації , в якому  існує три робочих комп’ютерних місця, завдяки яком будь – який читач зможе швидко дізнатися про наявність і бібліотеці потрібного йому літератури,а також де конкретно знаходиться будь – яка з 700 тис.,одиниць збереження  бібліотечного фонду.[9;105] 

2.3 Інноваційний шлях розвитку бібліотеки

     Розвиток  автоматизації та впровадження нових  інформаційних технологій сприяли  активізації бібліотекознавчих  досліджень, розробок в області удосконалення  та модернізації роботи бібліотек, які  виступають важливим засобом у формуванні комфортного інформаційного середовища з високою концентрацією інформаційного продукту.Інноваційний шлях розвитку бібліотеки – це шлях перетворень, що вимагає науково-обгрунтованих підходів до оновлення бібліотечної діяльності, застосування спеціальних методик їх практичного здійснення. Розвиток теорії, методики і організації інноваційної діяльності бібліотек не може здійснюватися ізольовано від інноватики, тобто загальної теорії змін, але ці методики повинні бути застосовані тільки в умовах бібліотечної справи. Розгляд проблеми інноваційного розвитку бібліотеки вимагає вивчення її термінологічних аспектів, а її основу  складають поняття : інновація, нововведення, новина , інноваційна діяльність. При визначенні цих понять однозначних відповідей нема, особливо це стосується терміну «інновації». На наш погляд , інновації – реалізовані ідеї змін, тобто наукова ідея доведена до стадії практичного використання, починає давати економічний (в умовах бібліотеки –соціальний) ефект, який впливає на розвиток організації.[12;336]

     Переосмислення  основ бібліотечно-інформаційного обслуговування базується на вивченні специфіки інформаційних потреб, ступеня їх задоволення, рівня науково-інформаційної  культури споживачів. Відбувається переосмислення функцій бібліотеки в епоху інформатизації суспільства і переходу від управління потоками і масивами документів до управління самої інформацією. У зв'язку з цим актуальним є створення індивідуалізованих систем обслуговування, які задовольняють кожного споживача, враховують загальне та індивідуальне в його інтересах. Це стало можливим завдяки електронним технологіям, коли читач може отримувати інформацію, не відвідуючи бібліотеку. Позитивною є і така нова тенденція в інформаційному обслуговуванні споживачів, як перехід від формування БД для широкого кола абонентів до організації спеціалізованих, майже персональних баз даних або інформаційних систем. Такі БД враховують різноманітні аспекти інформаційних потреб певного замовника - від тематики, виду видань, хронології, до лінгвістичних пріоритетів, запису та структури, формату обміну інформацією тощо.

     Перспективи розвитку бібліотек на сучасному етапі визначаються інформатизацією, яка посідає центральне місце у формуванні інформаційного суспільства як магістрального напрямку розвитку цивілізації. Цей процес найбільш виразно проявляється у використанні нових інформаційних технологій та електронних носіїв для формування і зберігання інформаційних ресурсів та забезпечення їх загальнодоступності засобами глобальних комп’ютерних мереж . Входження в бібліотечну практику інформаційних технологій ставить на порядок денний проблему впровадження нових форм і методів у роботу традиційних бібліотек , а також перегляд існуючих підходів до її ролі і статусу в умовах переходу до інформаційного суспільства. Позачерговим при цьому є вирішення комплексу завдань ,пов’язаних з розвитком і трансформацією сервісу бібліотек. Серед основних функцій бібліотеки інформаційній завжди належало одне з головних місць, але останнім часом вона набуває більшої ваги. Фахівці по-різному  підходять до визначення інформаційної функції бібліотек . М.І. Акіліна , вважає , що відмінною ознакою її наявність у бібліотеці не інформації взагалі , а лише перетвореної , нової . Таку інформаційну функцію вона пов’язує  з аналізом змісту , семантики документа, незалежно від його форми. Близька до цього і точка зору української дослідниці Н.Г. Ашеренкової , яка розглядає інформаційну функцію бібліотеки , як пізнання об’єкта , тобто опрацювання інформації і його відображення – представлення у відповідних формах , засобах , ресурсах , послугах ,залежно від поставлених цілей і категорій користувачів. Вона спрямована на створення і поширення вторинної інформації в усній; друкованій ,наочній , електронній формах, у вигляді друкованої продукції , баз даних , віддаленого доступу до цифрових ресурсів у режимі он-лайн , консультацій , оглядів літератури, книжкових виставок тощо.[22;97]