Технологій технічного обслуго-вування та ремонту генераторів електричної енергії на прикладі автомобіля ВАЗ 21083

Опіки поділяються на чотири ступені:

1- почервоніння шкіри; 2 - утворення  пухерів; 3 - обуглювання шкіри;

4 - обуглювання підшкірної тканини, нервів, сухожилля.

Електричні знаки - чітко визначена пляма бурого кольору (часто має відображення інструмента, який тримає потерпілий, або струмопровідної частини, до якої він доторкнувся).

Металізація шкіри - проникнення в шкіру частин розплавленого металу. Внаслідок короткого замикання розплавлений метал з великою енергією розлітається навкруги. Це найбільш небезпечно для очей.[35]

Електроофтальмія - пошкодження сітківки очей ультрафіолетовим випромінюванням, що виникає внаслідок замикання.

Механічні пошкодження - виникають в результаті мимовільного судорожного скорочення м’язів.

Внутрішній вплив:

електричний удар; електроліз біологічного середовища людини; розлад-нення клітин кори головного мозку.

Електричні удари, в свою чергу, поділяються на чотири ступені:

1 - судорожне скорочення м’язів  без втрати свідомості;

2 - судорожне скорочення м’язів  з втратою свідомості, але із  збереженням роботи серця і  дихання;

3 - судорожне скорочення м’язів, втрата свідомості і дихання  або серце-биття;

4 - втрата дихальних функцій  і роботи серця.

Електроліз біологічного середовища людини - розкладення крові, лімфи, слини електричним струмом, що проходить через організм. Чим довший шлях проходження струму, тим більш тяжкий наслідок ураження. Якщо через орга-нізм людини протягом трьох хвилин проходить електричний струм величиною 100 мА, то настає явище кліничної смерті.

Клінична смерть - це проміжок часу від моменту припинення дихання і серцебиття до початку загибелі клітин кори головного мозку. Якщо людина помирає, тривалість клінічної смерті - до 6 хвилин, якщо гине - 8-10 хвилин. Через вказані проміжки часу починають відмирати клітини головного мозку.

На наслідок ураження електричним струмом впливають величина струму, рід струму, шлях проходження струму через організм, час впливу, частота, оточуюче середовище, стан електромережі.

Для змінного електричного струму частотою 50 Гц:

0,5 - 5 мА - пороговий струм; 5 - 10 мА - відпускаючий; 10 - 25 мА- утри-муючий; 25 - 50 мА - впливаючий на органи дихання; 50 - 100 мА – впливаю-чий на роботу серця.

Вплив постійного струму на організм людини дещо менший в порівнянні зі змінним (наприклад, в разі постійного 10-25 мА - це відпускаючий струм).

Щодо шляху проходження струму через організм, то він може бути най-різноманітнішим. Але найбільш небезпечним вважається шлях струму через увесь організм (голова-ноги), оскільки в цьому разі найбільший об’єм біоло-гічного середовища бере участь в електролітичному розкладанні. Найменш небезпечним вважають шлях нога-нога.

При збільшенні частоти струму від 50 до 500 Гц небезпека його збільшу-ється і починає зменшуватись із збільшенням частоти понад 500 Гц (але збері-гається небезпека опіків).

Зміна напруги в три-чотири рази небезпечніша постійної до    400 В. При 400-600 В небезпека зрівнюється, а при збільшенні понад 600 В більш небез-печною стає постійна напруга.

Оточуюче середовище (волога, струмопровідна підлога), а також стан мережі (розгалужена чи коротка) безпосередньо впливають на наслідок пораз-ки.

Аналізуючи небезпеки ураження при дотику до струмопровідних частин різних електромереж, можна виділити декілька причин.

До причин ураження електричним струмом належать:

• доторкання до струмоведучих частин, що знаходяться під напругою;
• доторкання до струмопровідних, але не струмоведучих частин (корпус електродвигуна, трансформатора та ін.), що випадково опинились під напругою (пробій фази на корпус);
• попадання під крокову напругу;
• порушення правил експлуатації електроустановок та ін.

Аналізуючи вище сказане, слід звернути увагу на надання долікарняної допомоги при електротравмах.

При обслуговуванні електроустановок може виникнути необхідність на-дання медичної допомоги при ураженні електричним струмом.

Насамперед треба виконати заходи з визволення потерпілого від дії елек-тричного струму.

В електроустаткуванні до 1000 В визволення потерпілого може бути ви-конано шляхом:

• відключення електроустаткування;
• перерубування струмоведучих частин;
• скидання струмопровідних частин з потерпілого ізольованими предме-тами;
• відтягування потерпілого за одяг.

В електроустаткуванні понад 1000 В рекомендується лише один метод - короткого замикання мережі.

Допомогу потерпілому надають на місці події (якщо це не погіршує його стан).

Основні положення реанімації:

Потерпілого кладуть на рівну поверхню.

Підкладають під шию згорток одежі з метою відкинення назад голови.

Вдувають повітря в органи дихання потерпілого за методом із рота в рот або із рота в ніс.

Різко надавлюють на грудину (за схемою - одне вдування повітря, 4-5 надавлювань на грудну клітку).

 

4.3. Охорона навколишнього середовища

Сучасний транспорт зробив доступними для людини й колосальні швидкості, й віддалені куточки планети. Водночас він спричинив і багато негативних явищ. З відпрацьованими газами в атмосферу викидаються сотні мільйонів тонн шкідливих речовин щорічно. В усіх великих містах України автотранспорт є основним джерелом забруднення повітря (70...90 % загального забруднення). Автомобіль — один із головних чинників шумового забруднення. В результаті погіршується здоров'я людей, отруюються грунти й водоймища, потерпає рослинний і тваринний світ. Отже, з одного боку, автомобіль полегшує людині життя, а з іншого — отруює її у прямому розумінні цього слова [47].

Визначено, що один автомобіль щорічно поглинає з атмосфери понад 4 т кисню, викидаючи з відпрацьованими газами приблизно 800 кг оксиду вуглецю, близько 40 кг оксидів азоту та майже 200 кг різних вуглеводнів. Забруднення навколишнього середовища токсичними компонентами відпрацьованих газів призводить до великих економічних втрат.

Головна причина забруднення повітря полягає в неповному й нерівномірному згорянні палива. Всього 15 % його витрачається на рух автомобіля, 80 % — «летить на вітер».

Багато шкідливих речовин утворюється під час роботи двигуна на холостому ходу та гальмування двигуном, коли дросельна заслінка

закрита й система холостого ходу карбюратора дає дуже збагачену суміш, і через недостатню подачу повітря в циліндри вона згоряє повільно й не до кінця. В цьому разі зменшити викид шкідливих речовин з відпрацьованими газами можна регулюванням системи холостого ходу.

Карбюратори регулюють так, щоб при часткових (малих і середніх) навантаженнях двигун працював на збіднених сумішах, а це знижує витрату палива й забезпечує повніше згоряння його. Однак і в цьому разі можливе утворення токсичних речовин через недостатньо рівномірний розподіл пальної суміші в циліндрах (неоднакова довжина впускних патрубків кожного циліндра, різна шорсткість їхніх внутрішніх поверхонь тощо).

Рівномірного розподілу пальної суміші в циліндрах можна досягти, якщо замінити карбюратор системою впорскування бензину в зону перед впускним клапаном за допомогою насоса з електронним керуванням. Однак карбюратор дешевший і простіший, ніж існуючі впорскувальні пристрої, тому тривають роботи з його вдосконалення. Дуже перспективний напрямок — оснащення карбюраторів електронними системами керування.

Токсичні продукти неповного згоряння палива можна нейтралізувати у випускному трубопроводі двигуна допалюванням їх або введенням окиснювальних каталізаторів. Найпростіший спосіб допалювання — подавання додаткового повітря у випускну трубу в зону випускного клапана, де температура газів дуже висока. Під час змішування відпрацьованих газів із цим повітрям незгорілі вуглеводні взаємодіють з киснем, відбувається окиснення їх, утворюються нешкідливі вуглекислий газ і пари води.

Окиснення незгорілих компонентів відпрацьованих газів відбувається повніше в присутності відповідного каталізатора, вміщеного у випускний трубопровід, або у спеціальних реакторах для безкаталі-тичного допалювання, які становлять добре ізольовану камеру достатнього об'єму для затримання в ній на деякий час відпрацьованих газів, в котру насосом подається свіже повітря.

У досконаліших каталітичних допалювачах відпрацьовані гази спочатку (перша камера) обробляються каталізатором, який відновлює оксиди азоту, потім (друга камера) вони змішуються з чистим повітрям, що подається насосом, й обробляються окиснювальним каталізатором для допалювання СО та С Н (третя камера).

Найкращі каталізатори — благородні метали (платина, паладій та інші), а також оксиди міді, сплав нікелю тощо. їх тонким шаром наносять на поверхню керамічних гранул, якими заповнюються камери допалювачів.

Кожен автомобіліст знає, що вилити весь бензин зі шланга в бак практично неможливо: трохи обов'язково вихлюпується на землю. А

якщо врахувати кількість автомобілів, то стане зрозуміло, що цю проблему потрібно вирішувати: наприклад, створювати заправні автомати нової конструкції, які давали б змогу не пролити на землю жодної краплі бензину.

Для зменшення шкідливого впливу автомобільного транспорту вантажні транспортні потоки слід виносити за межі міста. Цю вимогу зафіксовано в чинних будівельних нормах і правилах.

Через нестачу гаражів тисячі індивідуальних автомобілів зберігаються на відкритих майданчиках, і їхні володарі провадять ремонт і технічне обслуговування власними силами без урахування наслідків для екології. Наприклад, часто автомобілі миють на березі озера або ставка. Навіть мінімальна кількість палива, оливи та інших спеціальних рідин, що потрапили у водоймище, може дуже погіршити стан води.

Ефективний спосіб захисту водоймищ від шкідливих викидів автомобілів — зведення споруд для очищення зливових вод на автозаправних станціях. Велике значення має очищення стоків, які утворюються під час миття машин на автотранспортних підприємствах. Для лісів і зелених масивів особливо небезпечний діоксид сірки, що руйнує хлорофіл. Установлено, що рослини чутливі навіть до дуже малих концентрацій S02 у повітрі.

Хлористі сполуки, що застосовуються для видалення снігу й льоду з дорожніх покриттів, шкідливо впливають на зелені насадження як внаслідок прямого контакту, так і через ґрунт. Цей вплив можна звести до мінімуму, влаштувавши водовідведення.

Нагальна проблема — боротьба з шумом у містах. Акустична характеристика транспортного потоку визначається показником шумності автомобілів. За даними досліджень, через шум у великих містах тривалість життя людини скорочується на 8... 12 років.

Один із напрямів боротьби з шумом — розроблення й дотримання державних стандартів на засоби пересування. Рівень транспортного шуму істотно залежить і від прокладання дороги.

Існують також технологічні засоби зменшення рівня шуму. Застосовуючи глушник шуму на впуску або ефективний (з погляду акустики) повітроочисник, можна знизити рівень шуму, що створюється двигуном, на 10... 12 дБА. Глушник залежно від конструкції знижує рівень шуму на 8...16 дБА.

Рівень шуму, що створюється колесами автомобіля, залежить від рисунка протектора (шини з гладеньким протектором знижують шум) та типу шин.

Рівень шуму істотно залежить від типу кузова й конструкції підвісок двигуна та кузова.

Екологічному аспекту проблеми автомобілізації в нашій країні приділяється багато уваги. Проте без жорсткого контролю за технічним станом автомобілів під час експлуатації всі зусилля можуть виявитися марними.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

На основі дослідження ми можемо зробити такі висновки:

При виконанні дипломного проекту нами було досліджено питання про розробку проекту технічного обслуговування та ремонту генераторів електричної енергії автомобілів ВАЗ-21083 з метою вдосконалення її діагностики та ремонту.

Розглянуті та виконані наступні завдання: обґрунтовані особливості конструкції генераторів електричної енергії автомобілів ВАЗ - 21083 та технологія їх  технічного обслуговування.

Розглянуто основні несправності генераторів електричної енергії та методи їх усунення.

Розроблена технологія діагностики генераторів електричної енергії, зокрема – генератора 37.3701. Розглянуто обладнання та устаткування для виконання ремонтних робіт та технологія їх виконання. Виконана модернізація обладнання для випробування генераторів електричної енергії, для чого в роботі проведені необхідні розрахунки.

Розглянуті питання економічної ефективності впровадження заходів з наукової організації праці на дільниці ремонту електрообладнання автомобілів.  Виконан розрахунок річного економічного ефекту від впровадження організаційно-технічних заходів організації праці.

Розглянуті питання охорони праці та навколишнього середовища при технічному обслуговуванні та ремонті автомобілів. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Акимов С. В., Боровских Ю. К, Чижов Ю. П. Электрическое и электронное оборудование автомобилей. — М.: Машиностроение, 1988. — 280 с.
2. Акимов С. В., Здановский А. А., Корец А. М. Справочник по электро-оборудованию автомобилей. — М.: Машиностроение, 1994. — 544 с.

3. Беляков Г.И. Охрана труда. – М.: Агропромиздат, 1990. – 320 с.

4. Большаков B.I., Сахно СЮ. Економіка, організація та управління технічним обслуговуванням і ремонтом машин. К.: Основа, 2004. -312с.

5. Боровських Ю.І., Буральов Ю.В., Морозов К.А. Будова автомобілів.- К.: Вища школа, 1991. – 286 с.