Технологій технічного обслуго-вування та ремонту генераторів електричної енергії на прикладі автомобіля ВАЗ 21083

де: N – допустиме зусилля в ремені еталонної передачі. З таблиці А3 , при  V = 6 м/с і d = 80 мм, для ременя типу А N = 780 Н .

 С - коефіцієнт враховує ступінь обхвату ременем кожного шківа.

С

= 1 – 0,003 ∙ (180 - ).

= 180 - ∙ 60 = 180 – (160 – 80) ∙60 / 550 = 171,3

С - коефіцієнт, що враховує число пробігів ременя.

С

= 0,9 + 0,1 / = 0,9 + 0,1 ∙ 1500 / 1600 = 0,993,

де, - довжина еталонного ременя, з таблиці А5 = 1600 мм для ременя типу А.

М – згинаючий момент, що виникає в клинах ременя при огибані  шківів залежно від передавального відношення. З таблиці А4 , при і = 2, для ременя  типу А, М = 5 Н∙м.

С - враховує режим роботи, який дорівнює 0,9 – для помірних навантаень.

= (780 ∙ 0,974 ∙ 0,993 + 2000 ∙ 5 / 80) ∙0,9 = 791,1 Н.

Тоді число клинів, що забезпечують надійну передачу зусиль, визнача-ється із залежності:

z = F /

= 250 / 791,1 = 0,32.

Таким чином  один ремінь типу А забезпечує передачу необхідних зусиль.

Для створення тертя (зчеплення) між ременем і шківами необхідно мати попереднє натягнення кожної гілки  ременя.  Сила необхідна для цієї мети виз-начається по формулі:

F

= 0,78 F∙ + ∙ V

де: q - вага одного метра ременя..

З таблиці А5 знаходимо    q = 0,45 кГ для ременя типу А.

F

= 0,78 ∙ 250 ∙ 0,993 ∙ 0,9 / 0,974 + 0,45 ∙ 1 / 9,8 = 179 Н.

Таким чином, натяжний пристрій повинен забезпечувати натягнення ременя до 180 Н.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3.

 ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ І РЕМОНТУ ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ АВТОМОБІЛІВ

 

3.1. Розрахунок  економічної ефективності заходів  щодо раціонального планування  та організації робочих місць

Поліпшення обслуговування робочих місць, вдосконалення організації виробництва за рахунок їх раціонального планування, своєчасного забезпечення інструментом, матеріалами, налагодження і ремонту обладнання, додаткового оснащення сприяє підвищенню продуктивності праці, зниженню трудомісткості виконання трудових операцій, забезпеченню раціонального використання робочого часу .

Розглянемо економічну ефективність впровадження заходу щодо поліпшення обслуговування робочих місць у зоні технічного обслуговування (ТО) і поточного ремонту (ПР) [22]. Внаслідок впровадження заходу втрати робочого часу зменшились на 30 хв на кожного робітника за зміну. Визначимо річний економічний ефект від впровадження цього заходу.

Вихідні дані:

Чисельність ремонтних робітників на дільниці, чол. 7

Собівартість усіх робіт, грн 18760

Виробнича програма, нормо-год 12520

Вартість обладнання на дільниці, грн 9260

Частка постійних витрат у собівартості робіт, % 22

Фонд робочого часу ремонтного робітника за рік, днів 230

Розв'язання. Частка втрат робочого часу кожного робітника становить:

t

= ∙100 = 6,25%.

Відносна економія чисельності ремонтних робітників від скорочення витрат і непродуктивних затрат часу дорівнює:

N

= 7 ∙ 6,25 / 100 = 0,4375 чол.

Річна економія робочого часу становить:

N

= = 805 люд.-год.

Приріст продуктивності праці такий:

ПП = = 6,67 %.

Приріст обсягу виробництва становить:

Р = ∙ 100 = 6,43 %.

Економія на постійних витратах дорівнює:

Е

= = 241,25 грн.

Економія від зниження питомих капітальних вкладень становить:

Е

= = 154,32 грн.

Річний економічний ефект від впровадження заходу становить:

Е

= 241,25 + 154,32 = 395,57 грн.

 

3.2. Економічна ефективность впровадження організаційно-технічних заходів на дільниці ремонту і регулювання електрообладнання автомобілів

Створення зразкової механізованої дільниці з ремонту і регулювання електрообладнання згідно з вимогами щодо виробничої естетики та НОП дає змогу вживати на ній заходи, спрямовані на ефективне використання трудових і матеріальних ресурсів, техніки і створення найсприятливіших санітарно-гігієнічних і психофізіологічних умов праці. Впровадження НОП дає змогу виконувати на дільниці конкретні види робіт на певному робочому місці, складати графіки режиму праці та відпочинку, планувати робочі місця, виготовляти відповідне оргоснащення і пристосування [4, 27, 30].

Робочі місця на дільниці оснащені підйомно-транспортними засобами, стендами, іншим обладнанням, а також припливно-витяжною вентиляцією, до них підведене стиснене повітря. Обладнання і верстаки пофарбовано згідно з рекомендаціями щодо технічної естетики. На  дільниці є карта організації робочих місць, операційно-технологічні карти, встановлені технічні умови щодо ремонту або регулювання паливної аппаратури. Усе це сприяло зниженню трудомісткості виконуваних робіт на дільниці у середньому на 25 % , досягненню зниження частки допоміжних прийомів і операцій на 55 % , поліпшенню якості виконуваних робіт.

Вихідні дані для розрахунку річного ефекту від впровадження організаційно-технічних заходів у зоні ремонту.

Зниження:

трудомісткості при виконанні допоміжних прийомів, %             25

питомої ваги допоміжних прийомів і операцій, %                 55

Середньочасова тарифна ставка робітників III розряду, грн      6,25

Трудомісткість річної програми, люд.-год:

до впровадження заходів                                                               12500

після впровадження заходів                                                           9200

Вартість обладнання з урахуванням монтажу, грн                     6000

Амортизаційні відрахування (12 % вартості обладнання),грн     720

Річні затрати на ТО і ПР (10 % вартості обладнання), грн           600

Вартість електроенергії за рік, грн                                         1450

Капітальні вкладення, зведені до річних затрат. грн 600 ∙ 1,5 = 900

(коефіцієнт 0,5)

Річний економічний ефект від зниження трудомісткості розраховуємо у наступній послідовності.

1. Зниження трудомісткості на  одиницю виробу становить:

Т =  = 13,75 %.

2. Зниження трудомісткості на  річну програму дорівнює:

Т

= = 1718,75 люд.-год.

У цьому випадку трудомісткість річної програми після впровадження заходів становить:

Тр = 12500 – 1718,75 = 10781,25 люд.-год.

Річний економічний ефект забезпечується за рахунок економії заробітної плати після впровадження оргтехзаходів:

ЗП = 1718,75∙ 6,25 ∙ 1,4 = 15039,06 грн,

де 1,4 — коефіцієнт, який враховує додаткову заробітну плату на відрахування на соціальне страхування.

Водночас впровадження оргтехзаходів пов'язано з додатковими затратами на придбання обладнання, його утримання і електроенергію:

З

= З + З + Зел + Е К,

де Зам — сума амортизаційних відрахувань на обладнання, грн; З — річні затрати на технічне обслуговування та поточний ремонт, грн; Зел — вартість річного споживання електроенергії, грн; Ен — нормативний коефіцієнт ефективності (приймаємо 0,15); К — капітальні вкладення на придбання обладнання, грн.

Таким чином,

Здод = 720 + 600 + 1450 + 900 = 3670 грн.

Річний економічний ефект

Ер =

ЗП - З = 15039,06 – 3670 = 11369,06 грн.

Впровадження зразкової механізованої дільниці згідно з вимогами наукової організації праці та виробничої естетики і санітарії дає змогу знизити рівень виробничого травматизму і профзахворювань .

Вихідні дані за втратами робочого часу і середньорічними збитками від травматизму і профзахворювань.

Втрати робочого часу, год:

до впровадження                                                          122

після впровадження           60

Середньорічні погодинні збитки, грн:

від травматизму                                               7,4

від профзахворювань                                                   3,16

Середньорічні витрати на перепідготовку, грн         0,35

Річний економічний ефект від скорочення травматизму і профзахворювань розраховуємо наступним чином.

Середньорічні збитки, заподіяні підприємству внаслідок робочої травми або профзахворювання робітника становлять

Зр = 7,4 + 3,16 + 0,35 = 10,9 грн.

Скорочення втрат робочого часу дорівнює

Т = 122 – 60 = 62 год.

Економія від скорочення травматизму становить:

Е

= Т ∙ Зр = 62 ∙ 10,9 = 675,8 грн.

Таким чином, сумарний річний економічний ефект від впровадження організаційно-технічних заходів у зоні ремонту становить:

 = Ер + Е = 11369,06 + 675,8 = 12044,86 грн.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 4.

ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПРИ ТЕХНІЧНОМУ ОБСЛУГОВУВАННІ І РЕМОНТІ АВТОМОБІЛІВ

4.1. Загальні положення  по охороні праці [3, 20, 21] 

Основні поняття в області безпеки праці. Під охороною праці розуміють систему законодавчих актів і відповідних їм заходів, направлених на збереження здоров'я і працездатності трудящих. Система організаційних і технічних заходів і засобів, що запобігають виробничому травматизму, носить назву техніки безпеки.

Виробнича санітарія передбачає заходи щодо правильного пристрою і змісту промислових підприємств і устаткування в санітарному відношенні (надійна вентиляція, належне освітлення, правильне розташування устаткування і ін.)

Промислова гігієна ставить за свою мету створення найздоровіших і сприятливих в гігієнічному відношенні умов праці, що запобігають професійним захворюванням працюючих.

Основні положення по охороні праці висловлені в Кодексі законів про працю.

Порядок проведення інструктажа. На автотранспортних підприємствах організація робіт по техніці безпеки і виробничої санітарії покладається на головного інженера. В цехах і на виробничих ділянках відповідальність за безпеку праці несуть начальники цехів і майстри. Здійснення заходів щодо техніки безпеки і виробничої санітарії контролюють старший інженер (інженер) по техніці безпеки і профспілкові організації. Вказівки старшого інженера (інженера) по техніці безпеки може відмінити тільки керівник підприємства або головний інженер.

Одними з основних заходів щодо забезпечення безпеки праці є обов’язковий інструктаж при прийомі  на роботу і періодичний інструктаж всіх працівників підприємства. Інструктаж проводить головний інженер підприємства або старший інженер (інженер) по техніці безпеки. При прийомі на роботу  знайомлять з основними положеннями по охороні праці, правилами внутрішнього розпорядку, вимогами пожежної безпеки, особливостями роботи підприємства, обов'язками працівників по дотриманню правил безпеки праці і виробничої санітарії, порядком пересування по території підприємства, засобами захисту працюючих і способами надання долікарської допомоги потерпілим. Особливе значення має інструктаж на робочому місці з показом безпечних прийомів роботи [46].

Всі працівники незалежно від виробничого стажу і кваліфікації повинні 1 разів в 6 мес проходити повторний інструктаж, а особи, виконуючі роботи підвищеної небезпеки (зварщики, вулканізаторники і ін.),— 1 разів в 3 міс. При повторному інструктажі детально розбирають допущені порушення. Кожний інструктаж реєструють в журналі.

 

4.2. Вимоги електробезпеки при технічному обслуговуванні і ремонті електрообладнання автомобіля

Електрична енергія відноситься до найбільш поширеної енергії, якою в теперешній час володіє людина. Серед випадків виробничого травматизму -електротравматизм - на першому місці [9, 10, 31]. Найбільша кількість травм припадає при роботі з електроустаткуванням до 1000 В. Оскільки в таких мере-жах, як правило, для роботи не треба спеціального допуску (а ці мережі поши-рені в побуті, сільському господарстві та промисловому виробництві тощо), через недостатнє навчання спостерігається найбільший процент травматизму [41].

За умовами безпеки електроустаткування поділяють на електроустатку-вання напругою до 1000 В і понад 1000 В.

Електричний струм справляє на організм людини зовнішній і внутрішній вплив.

Зовнішній вплив:

опіки; електричні знаки; металізація шкіри; електроофтальмія; механічні пош-кодження.

В електроустаткуванні до 1000 В при попаданні під напругу найчастіше спостерігають струмові опіки. При цьому відбувається фіксація потерпілого із струмопровідною частиною (фізична суть - судорожне скорочення м’язів внас-лідок проходження через живий організм електричного струму. Судороги настільки сильні, що потерпілий вже не може самостійно розтиснути руку і кинути струмопровідну частину).

В електроустаткуванні понад 1000 В найчастіше спостерігають дугові опі-ки. При цьому потерпілий відкидається від струмопровідної частини (фізична суть - між людиною і струмопровідною частиною виникає електромагнітне поле, величина якого зростає зі зменшенням відстані).