Випал магнезіального в’яжучого в шахтних печах

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Апреля 2013 в 13:42, курсовая работа

Описание работы

Магнезіальні матеріали – це повітряні в’яжучі, які слабо опираються дії води, що вимиває з них розчинні солі MgCl2. Їх можна використовувати тільки на повітрі, з відносною вологістю не більше 60%.
Магнезіальні в’яжучі отримують в результаті випалу недопікання карбонатних порід, які містять в собі в значній кількості вуглекислий магній (MgCO3) або доломіт ( CaCO3∙MgCO3),що є пороутворюючими матеріалами. Домішками є глинисті речовини SiO2, Al2O3, Fe2O3, в незначних кількостях вуглекислий кальцій.

Содержание работы

Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
Опис роботи теплової установки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .6
Технологічні параметри і режим роботи установки . . . . . . . . . . . . . . . . 8
Розрахунок конструктивних розмірів шахтної печі. . . . . . . . . . . . . . . . 11
Розрахунок горіння палива . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .12
Матеріальний баланс . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15
Тепловий баланс установки по зонам . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .17
Аеродинамічний розрахунок з вибором обладнання . . . . . . . . . . . . . . .21
Техніко-економічні показники . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . .26
Список використаної літератури . . . . . . . . . . . . . . . ... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .27

Файлы: 1 файл

ПЗ.doc

— 519.00 Кб (Скачать файл)

 кДж.

  1. З димовими газами, що надходять в зону нагріву:

 

де V – відповідні об'єми, м3, i – ентальпія продуктів згоряння, кДж/м3, при 950°C.

  1. На дисоціацію СаСО3:

 кДж,

де 1780 – кількість теплоти, необхідної для розкладу СаСО3 в СаО, 0,295 – вміст чистого вапняку (див. матеріальний баланс) в сировині.

  1. З СО2, що виділилась при дисоціації:

 

де V'СО2 = 0,3579 м3 – об'єм СО2, що виділився (див. матеріальний баланс),

iСО2 = 2052,4 кДж/м3 – ентальпія вуглекислоти при 950°C.

  1. Втрати в навколишнє середовище (n2 = 6% від кількості теплоти, що надійшла в піч з паливом):  кДж.

Визначимо витрату  палива на 1 кг магнезіального в’яжучого  у ведучи обрахунок з теплових балансів по зоні випалу і зоні охолодження:

874,2 + 217,4х + 52648,1х  + 1811,3 = 56,392 + 16152,07х + 23393,16х + 2496,12

х = 0,0998 кг/кг

 

 

Таблиця 7

Тепловий баланс зони випалу на 1 кг магнезіального в’яжучого

Прихідна частина

кДж

Витратна частина

кДж

1. З паливом

36566х

1. З магнезіальним в’яжучим при 940°С

874,2

2. З повітрям  при 700°С

16082,1х

2. З димовими  газами при 950°С

21199,2х

3. З мергелем  при 940°С

1811,3

3. На дисоціацію  СаСО3

911,57

   

4. З СО2 при 950°С

734,55

   

5. Втрати в  навколишнє середовище (4%)

2193,96х

Всього

52648,1х

+1811,3

Всього

23393,16х

+2496,12


 

Тепловий баланс зони нагріву на 1кг магнезіального в’яжучого

Прихідна  частина

  1. З продуктами горіння палива (див. зону випалу):

 кДж.

  1. З вуглекислотою, що виділилась при розкладі СаСО3, нагрітою до 950°C (див. зону випалу):  кДж.
  2. З каустичним доломітом при температурі 10°C:

 кДж,

де сдол = 0,87 кДж/(кг×К) - теплоємність мергелю при 10°C.

 

Витратна  частина

  1. З мергелем, нагрітим до 940°C (див. зону випалу):

 кДж.

  1. На випаровування вологи із доломіту:

де mW = 0,0824 кг – маса фізичної і гідратної вологи в доломіту (див. матеріальний баланс), i  = 2700 – ентальпія пароутворення, кДж/кг.

  1. Втрати в навколишнє середовище (n3 = 2% від кількості теплоти, що надійшла в піч з паливом):  кДж.
  2. З димовими газами і СО2 (по результатам балансу):

Таблиця 8

Тепловий баланс зони випалу на 1 кг магнезіального в’яжучого

Прихідна частина

кДж

Витратна частина

кДж

1. З продуктами горіння

2115,68

1. З мергелем  при 940°С

1811,34

2. З СО2, що виділився

734,55

2. На випаровування  вологи

16,47

3. З мергелем  при 10°С

15,103

3. Втрати в  навколишнє середовище (2%)

72,98

   

4. З димовими  газами і СО2

964,51

Всього

2865,3

Всього

2865,3


 

 

7. Аеродинамічний розрахунок з вибором обладнання

Визначимо аеродинамічний опір печі. Втрати тиску на кожній зоні визначається як     ,

де а –  коефіцієнт опору (залежить від показника  Рейнольдса), РS – питома продуктивність за перерізом печі, d – середній розмір грудок матеріалу, h - висота зони.

  1. Гідравлічний опір зони підігріву

 Па

  1. Гідравлічний опір зони випалу

 Па

  1. Гідравлічний опір зони охолодження

 Па

Загальний аеродинамічний опір Па.

Витрата повітря  при введенні в піч становить 

 м3/год або 9,6 м3/с,

де 16,7 м3/кг – об'єм повітря на 1 кг палива, 0,0998 кг/кг – витрата палива на 1 кг магнезіального в’яжучого, 36005 т/год – годинна витрата сировини, 1,736 кг/кг – витрата сировини на 1 кг магнезіального в’яжучого .

Витрата димових  газів після печі становить 

 м3/год або 8,12 м3/с,

де 14,118 м3/кг – об'єм димових газів з 1 кг палива, 0,0998 кг/кг – витрата палива на 1 кг магнезіального в’яжучого, 36005 т/год – годинна витрата сировини, 1,736 кг/кг – витрата сировини на 1 кг магнезіального в’яжучого.

По ділянці  повітряпроводу між нагнітаючим вентилятором і піччю, довжиною 8 м, проходить повітря з температурою 10°С із швидкістю 15 м/с.

Діаметр труби    м

Густина повітря  при 10°С:   кг/м3.

Опір ділянки, при коефіцієнті тертя l = 0,02 становить

 Па.

Оскільки піч  мусить працювати під розрідженням, а загальний опір печі і газопроводу 631 + 2,4 = 633,4 Па, приймаємо два вентилятори Д-12, які працюють по паралельній схемі, із загальним тиском 600 Па і витратою 35000 м3/год (див. таблицю 9).

Таблиця 9

Характеристики  вентилятора серії Д-12

Показники

Значення

Продуктивність, м3/год

17500

Повний тиск, Па

600

Частота обертання, об/хв

485

Потужність  електродвигуна, кВт

12,5


По ділянці  повітряпроводу між піччю і циклонами, довжиною 10 м, проходить повітря з температурою 160°С із швидкістю 15 м/с.

Діаметр труби    м.

 

Густина димових  газів при 160°С:   кг/м3.

Опір ділянки, при коефіцієнті тертя l = 0,02 становить

 Па.

Для попереднього очищення газів при 150°С по продуктивності приймаємо мультициклон з 6 елементів типу ЦН, діаметром 750 мм і продуктивністю 30600...35700 м3/год. Швидкість газу в циклонах v = 3 м/с. Гідравлічний опір одного циклона - xч = 105, шести – xч = 630.

Густина димових  газів при 150°С:   кг/м3.

Опір циклонів:  Па.

По ділянці  повітряпроводу між циклонами і  електрофільтром, довжиною 5 м, проходить повітря з температурою 130°С із швидкістю 15 м/с.

Густина газів  при 130°С:  кг/м3.

Опір ділянки, при коефіцієнті тертя l = 0,02 становить

 Па.

Для остаточного  очищення газів при 120°С по продуктивності приймаємо електрофільтр типу УВП-12 з технічними характеристиками в таблиці 10. Опір електрофільтра складає 666 Па.

По ділянці  повітряпроводу між електрофільтром  і димососом, довжиною 10 м, проходить повітря з температурою 100°С із швидкістю 15 м/с.

Густина газів  при 100°С:  кг/м3.

                                                             Таблиця 10

Технічні характеристики електрофільтра типу УВП-12

Показники

Значення

Продуктивність, м3/год

40000

Швидкість газів, м/с

1

Можлива температура  газів, °С

80...130

Максимальна запиленість газів, г/м3

50

Гідравлічний  опір, мм. рт. ст.

5

Площа активного  перерізу, м2

12

Кількість секцій (полів)

1


Опір ділянки, при коефіцієнті тертя l = 0,02 становить

 Па.

По ділянці  повітряпроводу між димососом і  димовою трубою, довжиною 5 м, проходить повітря з температурою 90°С із швидкістю 15 м/с.

Густина газів  при 90°С:  кг/м3.

Опір ділянки, при коефіцієнті тертя l = 0,02 становить

 Па.

Тиск перед  трубою повинен бути приблизно рівним атмосферному. Він становить 

Димосос повинен  створювати тиск близько 950 Па – вибираю  два димососи марки ВД-12, які працюють по паралельній схемі.

                                                                                                             Таблиця 11

Характеристики  вентилятора серії ВД-12

Показники

Значення

Продуктивність, м3/год

17500

Повний тиск, Па

960

Частота обертання, об/хв

485

Потужність  електродвигуна, кВт

5,2


Для викиду відпрацьованих газів в атмосферу приймаємо димову трубу висотою 25 м, яка створює розрідження 100 Па. Швидкість газів в гирлі труби v = 4 м/с.

Діаметр гирла  труби   м.

Діаметр основи труби  м.

Середній діаметр  труби  м.

Швидкість газів  в трубі  м/с.

Загальний аеродинамічний опір тракту становить:

Dp2-3 + Dp3-4 + Dp4-5 + Dp5-6 + Dp6-7 + Dp7-8 + Dp8-9 + Dp10-11 =

=  2,4 + 631 + 2,3 + 243 + 1,2 + 666 + 2,6 + 1,5 = 1550 Па

Зведений аеродинамічний розрахунок наведений в таблиці 12.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 12

Розрахунок  втрати тиску по аеродинамічному  тракту

№ ділянки (точки)

Назва опору

V,

м3

d,  
мм

l,  
м

v,

м/с

r0
кг/м3

tг
°С

l

x

Dp, 
Па

p, 
Па

1

 

9,6

1,199

10

0

1-2

Dp1-2

9,6

1,199

10

+600

2

 

9,6

15

1,199

10

600

2-3

Dp2-3

9,6

900

8

15

1,199

10

0,02

-2,4

3

 

9,6

15

1,199

10

597,6

3-4

Dp3-4

19

-631

4

 

8,12

10

1,304

160

-33,4

4-5

Dp4-5

8,12

910

10

15

1,304

160

0,02

-2,3

5

 

8,12

10

1,304

150

-35,7

5-6

Dp5-6

8,12

3

1,304

150

630

-243

6

 

8,12

10

1,304

130

-278,7

6-7

Dp6-7

8,12

910

5

15

1,304

130

0,02

-1,2

7

 

8,12

8

1,304

120

-279.9

7-8

Dp7-8

8,12

1

1,304

120

-666

8

 

8,12

8

1,304

100

-945.9

8-9

Dp8-9

8,12

910

10

15

1,304

100

0,02

-2,6

9

 

8,12

15

1,304

95

-948.5

9-10

Dp9-10

8,12

20

1,304

95

+960

10

 

8,12

17

1,304

90

11.5

10-11

Dp10-11

8,12

910

5

15

1,304

90

0,02

-1,5

11

 

8,12

2640

8

1,304

90

10

11-12

Dp11-12

8,12

2200

25

2,59

1,304

75

+100

12

 

8,12

1760

2,59

1,304

60

0

Информация о работе Випал магнезіального в’яжучого в шахтних печах