Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Апреля 2013 в 13:42, курсовая работа
Магнезіальні матеріали – це повітряні в’яжучі, які слабо опираються дії води, що вимиває з них розчинні солі MgCl2. Їх можна використовувати тільки на повітрі, з відносною вологістю не більше 60%.
Магнезіальні в’яжучі отримують в результаті випалу недопікання карбонатних порід, які містять в собі в значній кількості вуглекислий магній (MgCO3) або доломіт ( CaCO3∙MgCO3),що є пороутворюючими матеріалами. Домішками є глинисті речовини SiO2, Al2O3, Fe2O3, в незначних кількостях вуглекислий кальцій.
Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
Опис роботи теплової установки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .6
Технологічні параметри і режим роботи установки . . . . . . . . . . . . . . . . 8
Розрахунок конструктивних розмірів шахтної печі. . . . . . . . . . . . . . . . 11
Розрахунок горіння палива . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .12
Матеріальний баланс . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15
Тепловий баланс установки по зонам . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .17
Аеродинамічний розрахунок з вибором обладнання . . . . . . . . . . . . . . .21
Техніко-економічні показники . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . .26
Список використаної літератури . . . . . . . . . . . . . . . ... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .27
Розрахунок ведемо на 1м3 природного газу.
1. Визначаємо нижчу теплоту згорання газу:
QH=358∙CH4+638∙C2H6+913∙C3H8+
2. Визначаємо вищу теплоту згорання газу:
QB=398∙CH4+695∙C2H6+993∙C3H8+
3. Визначаємо теоретично необхідну кількість сухого повітря:
L0=0.0476∙(2∙ CH4+3.5∙ C2H6+5∙ C3H8+6.5∙ C4H10+8∙ C5H12)= 0.0476∙(2∙ 82.3+3.5∙ 5.0+5∙ 2.0+6.5∙ 1.2+8∙0.6)=9.74 м3/м3.
4. Приймаємо вологовміст атмосферного повітря d=10 г/кг сухого повітря
і знаходимо
теоретично необхідну
врахуванням його вологості:
L0´= (1+0,0016∙d)∙ L0=(1+0.0016∙10)∙9.74=9.89 м3/м3.
5. Приймаємо коефіцієнт залишку повітря для горіння α=1,2. Тоді
витрати:
6. Визначаємо кількість і склад продуктів горіння при α=1,2:
VCO2=0.01∙(CO2+CH4+2∙C2H6+3∙C3
VH2O=0.01∙(2∙CH4+3∙C2H6+4∙C3H8
VN2=0.79∙ La +0.01∙ N2=0.79∙11.628+0.01∙8.5=9.271м
VO2=0.21∙ ( α -1)∙ L0=0.21∙(1.2-1)∙9.74=0.409 м3/м3.
7. Визначаємо кількість продуктів горіння:
Va =1.07+2.148+9.271+0.409=12.898 м3/м3.
8. Складаємо матеріальний баланс процесу горіння на 100 м3 газу,
приведеного
до нормальних умов, при α=1,2.
Матеріальний баланс процесу горіння
Прихідна частина |
м3 |
Витратна частина |
м3 |
Природний газ CH4 C2H6 C3H8 C4H10 C5H12 CO2 N2
Повітря O2 N2 H2O |
82.3 5.0 2.0 1.2 0,6 0,4 8.5
244,286 919 18,6 |
Продукти горіння CO2 H2O N2 O2
Нев’язка |
107 214,8 927,1 40,9
-7 |
Всього |
1281.88 |
Всього |
1289.8 |
9. Визначаємо теоретичну температуру горіння. Для цього запишемо рівняння теплового балансу, процесу горіння на 1 м3 палива:
де Спов – теплоємність повітря при tпов;
Нехай температура повітря tпов=20°С, тоді Спов=1,3 кДж/м3∙°С.
Спл – теплоємність палива при температурі tпл . Для природного газу можна прийняти Спл=1,6 кДж/м3∙°С., при tпл=20°С.
СД.Г. – теплоємність димових газів при tг .
Для природного газу існує залежність СД.Г.=1,355+0,000075∙tг,
де tг – температура димових газів, °С.
То теоретичну температуру можна однозначно визначити з рівняння теплового балансу:
.
Звідки tг=1913,9°С.
Обраховуючи пірометричний коефіцієнт, який для шахтної печі :
°С.
10. Розрахуємо додаткову кількість повітря, яка йде на підтримання в печі 1000°С.
За тепловим балансом:
де Хпов – додаткова маса повітря.
30195.1+1,6∙20+(11,86+Хпов)∙1,
звідки Хпов=5.20 м3/м3.
11. Загальна кількість повітря:
м3/м3 чи 12,92 м3/кг палива.
12. Визначаємо дійсний коефіцієнт витрати повітря:
.
13. Визначаємо загальну кількість продуктів горіння при α=1,41:
м3/м3; м3/м3
м3/м3
м3/м3
м3/м3
14. Визначаємо густину димових газів:
кг/ м3.
15. Визначаємо ентальпію для даних газів:
16. Визначаємо вологовміст димових газів:
5. Матеріальний баланс
Розрахунок матеріального балансу ведеться на один кілограм доломіту. Для в'яжучого з однокомпонентної шихти, яким і є доломіт, витрату сировини ведуть з урахуванням фізико-хімічних процесів, які лежать в основі їх технології.
Визначимо витрату доломіту на отримання 1 кг випаленої продукції.
Хімічний склад каустичного доломіту
CaO |
29.5% |
Fe2O3 |
0,4% |
MgO |
15.5% |
ВПП |
40,85% |
Al2O3 |
1% |
СНО |
9,75% |
Вологість каустичного доломіту складає 7%, тоді маса сухого доломіту буде:
г
Домішки складають 11,15%.
Маса домішок становить 103,695г.
Маса сухого чистого доломіту 826.3г.
Вміст СаО і MgO визначається із хімічних рівнянь і становить:
MgO=180,7г; СаО=251,1г.
З врахуванням домішок з 1 кг каустичного доломіту отримано 535,5г магнезіального в’яжучого.
Витратна частина:
сухої сировини:
кг;
вологого вапняку з вологістю 7%:
кг.
або кг/кг.
Прихідна частина:
кг;
м3.
кг
м3.
кг,
м3.
кг/кг,
сухого мергелю
вологого мергелю, з вологістю 7%
Таблиця 5
Матеріальний баланс на 100 кг доломіту
Прихідна частина |
кг |
Витратна частина |
кг |
Доломіт: |
Магнезіальне в’яжуче: |
||
СаСO3+MgСO3 |
81,85 |
СаO+MgO |
45 |
Глинисті домішки Al2O3+SiO2 |
1,0 |
Глинисті домішки Al2O3 |
1 |
Інші домішки Fe2O3+SO3 |
10,15 |
Інші домішки |
10,15 |
Фізична волога |
7,00 |
Газ: |
|
Фізична волога |
7,00 | ||
Гідратна волога |
0,061 | ||
СО2 із СаСO3 і MgСO3 |
35,79 | ||
Всього |
100,00 |
Всього |
100,00 |
6. Тепловий баланс установки по зонам
Розрахунок матеріального балансу ведеться на один кілограм магнезіального в’яжучого. Всю шахтну піч розбиваємо на три зони: нагріву, випалу і охолодження. Для кожної зони окремо розраховуємо тепловий баланс, зводимо загальний баланс, визначаємо витрату палива в шахтній печі на 1 кг готової продукції.
Тепловий баланс зони охолодження на 1кг магнезіального в’яжучого
Прихідна частина
кДж,
де см.в. = 0,930 кДж/(кг×К) - теплоємність магнезіального в’яжучого при 940°C.
2. З повітрям, що надходить в зону охолодження:
кДж,
де iпов = 13,02 кДж/м3 – ентальпія повітря при 10°C.
Витратна частина
кДж,
де см.в. = 0,78 кДж/(кг×К) - теплоємність магнезіального в’яжучого при 50°C.
кДж,
де iпов = 963,0 кДж/м3- ентальпія повітря при 700°C.
Таблиця 6
Тепловий баланс зони охолодження на 1 кг магнезіального в’яжучого
Прихідна частина |
кДж |
Витратна частина |
кДж |
1. З магнезіальним в’яжучим при 940°С |
874,2 |
1. З магнезіальним в’яжучим при 50°С |
39,00 |
2. З повітрям при 10°С |
222.1х |
2. З повітрям при 700°С |
16428.7х |
3. Втрати в навколишнє середовище (8%) |
17,768+ 69,93х | ||
Всього |
222.1х +874,2 |
Всього |
16498.63х +56,768 |
Тепловий баланс зони випалу на 1кг магнезіального вяжучого
Прихідна частина
кДж.
кДж,
де сдол = 1,11 кДж/(кг×К) - теплоємність доломіта при 940°C.
Витратна частина
Информация о работе Випал магнезіального в’яжучого в шахтних печах