Випал магнезіального в’яжучого в шахтних печах

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Апреля 2013 в 13:42, курсовая работа

Описание работы

Магнезіальні матеріали – це повітряні в’яжучі, які слабо опираються дії води, що вимиває з них розчинні солі MgCl2. Їх можна використовувати тільки на повітрі, з відносною вологістю не більше 60%.
Магнезіальні в’яжучі отримують в результаті випалу недопікання карбонатних порід, які містять в собі в значній кількості вуглекислий магній (MgCO3) або доломіт ( CaCO3∙MgCO3),що є пороутворюючими матеріалами. Домішками є глинисті речовини SiO2, Al2O3, Fe2O3, в незначних кількостях вуглекислий кальцій.

Содержание работы

Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
Опис роботи теплової установки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .6
Технологічні параметри і режим роботи установки . . . . . . . . . . . . . . . . 8
Розрахунок конструктивних розмірів шахтної печі. . . . . . . . . . . . . . . . 11
Розрахунок горіння палива . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .12
Матеріальний баланс . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15
Тепловий баланс установки по зонам . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .17
Аеродинамічний розрахунок з вибором обладнання . . . . . . . . . . . . . . .21
Техніко-економічні показники . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . .26
Список використаної літератури . . . . . . . . . . . . . . . ... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .27

Файлы: 1 файл

ПЗ.doc

— 519.00 Кб (Скачать файл)

 

Розрахунок  ведемо на 1м3 природного газу.

 

1. Визначаємо нижчу теплоту згорання газу:

          QH=358∙CH4+638∙C2H6+913∙C3H8+1187∙C4H10+1461∙C5H12=358∙82.3+638∙5.0+913∙2.0+1187∙1.2+1461∙0.6=30195.1 кДж/м3.

 

2. Визначаємо вищу теплоту згорання газу:

    QB=398∙CH4+695∙C2H6+993∙C3H8+1286∙C4H10+1580∙C5H12=398∙82.3+695∙5.0+993∙2.0+1286∙1.2+1580∙0.6= 40707.6 кДж/м3.

 

3. Визначаємо теоретично необхідну кількість сухого повітря:

 

L0=0.0476∙(2∙ CH4+3.5∙ C2H6+5∙ C3H8+6.5∙ C4H10+8∙ C5H12)= 0.0476∙(2∙ 82.3+3.5∙ 5.0+5∙ 2.0+6.5∙ 1.2+8∙0.6)=9.74 м33.

 

4. Приймаємо вологовміст атмосферного повітря d=10 г/кг сухого повітря

    і знаходимо  теоретично необхідну кількість  атмосферного повітря з

    врахуванням його  вологості:

L0´= (1+0,0016∙d)∙ L0=(1+0.0016∙10)∙9.74=9.89 м33.

 

5. Приймаємо коефіцієнт залишку повітря для горіння α=1,2. Тоді 

    витрати:

    • сухого повітря: La=1,2∙9,74=11,6 м33;
    • атмосферного повітря: La=1,2∙9,85=11,86 м33.

6. Визначаємо кількість і склад продуктів горіння при α=1,2:

VCO2=0.01∙(CO2+CH4+2∙C2H6+3∙C3H8+4∙C4H10+5∙C5H12) =0.01∙(0.4+82.3+2∙5.30+3∙2.0+4∙1.2+5∙0.6)=1.07 м33.

 

VH2O=0.01∙(2∙CH4+3∙C2H6+4∙C3H8+5∙C4H10+6∙C5H12+0.16∙d∙La)=0.01∙(2∙82.3+3∙5.0+4∙2.0+5∙1.2+6∙0.6+0.16∙10∙11.628)=2.148 м33.

 

VN2=0.79∙ La +0.01∙ N2=0.79∙11.628+0.01∙8.5=9.271м33.

 

VO2=0.21∙ ( α -1)∙ L0=0.21∙(1.2-1)∙9.74=0.409 м33.

7. Визначаємо кількість продуктів горіння:

        Va =1.07+2.148+9.271+0.409=12.898 м33.

8. Складаємо матеріальний  баланс процесу горіння на 100 м3 газу,

    приведеного  до нормальних умов, при α=1,2.                                                                                   

                                                                                                                                                                                                     Таблиця 3

Матеріальний  баланс процесу горіння

Прихідна частина

м3

Витратна частина

м3

Природний газ

  CH4

  C2H6

  C3H8

  C4H10

  C5H12

   CO2

  N2

 

Повітря

 O2

  N2

  H2O

 

82.3

5.0

2.0

1.2

0,6

0,4

8.5

 

 

244,286

919

18,6

Продукти горіння 

  CO2

   H2O

  N2

  O2

 

 

Нев’язка 

 

107

214,8

927,1

40,9

 

 

-7

Всього 

1281.88

Всього 

1289.8


 

 

9. Визначаємо теоретичну температуру горіння. Для цього запишемо рівняння теплового балансу, процесу горіння на 1 м3 палива:

  

де Спов – теплоємність повітря при tпов;

    Нехай  температура повітря tпов=20°С, тоді Спов=1,3 кДж/м3∙°С.

    Спл – теплоємність палива при температурі tпл . Для природного газу можна прийняти Спл=1,6 кДж/м3∙°С., при tпл=20°С.

    СД.Г. – теплоємність димових газів при tг .

    Для природного  газу існує залежність СД.Г.=1,355+0,000075∙tг,

    де tг – температура димових газів, °С.

То теоретичну температуру  можна однозначно визначити з  рівняння теплового балансу:

    .

Звідки tг=1913,9°С.

Обраховуючи пірометричний коефіцієнт, який для шахтної печі :

°С.

10. Розрахуємо додаткову кількість повітря, яка йде на підтримання в печі 1000°С.

За тепловим балансом:

   

де Хпов – додаткова маса повітря.

    30195.1+1,6∙20+(11,86+Хпов)∙1,3∙20=12,898∙1429∙1,46+1,455∙1429∙ Хпов

звідки Хпов=5.20 м33.

11. Загальна кількість повітря:

  м33 чи 12,92 м3/кг палива.

12. Визначаємо дійсний коефіцієнт витрати повітря:

    .

13. Визначаємо загальну кількість продуктів горіння при α=1,41:

    м33;      м33

   м33

     м33

  м33

  14. Визначаємо густину димових газів:

    кг/ м3.

15. Визначаємо ентальпію для даних газів:

    

16. Визначаємо вологовміст димових газів:

    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Матеріальний баланс

Розрахунок  матеріального балансу ведеться на один кілограм доломіту. Для в'яжучого з однокомпонентної шихти, яким і є доломіт, витрату сировини ведуть з урахуванням фізико-хімічних процесів, які лежать в основі їх технології.

Визначимо витрату  доломіту на отримання 1 кг випаленої продукції.

                                                                                                                                     Таблиця 4

Хімічний склад  каустичного доломіту

CaO

29.5%

Fe2O3

0,4%

MgO

15.5%

ВПП

40,85%

Al2O3

1%

СНО

9,75%


Вологість каустичного  доломіту складає 7%, тоді маса сухого доломіту буде:

г

Домішки складають 11,15%.

Маса домішок  становить 103,695г.

Маса сухого чистого доломіту 826.3г.

Вміст СаО і MgO визначається із хімічних рівнянь і становить:

           MgO=180,7г; СаО=251,1г.

З врахуванням  домішок з 1 кг каустичного доломіту отримано 535,5г магнезіального в’яжучого.

 

Витратна  частина:

  1. Паливо – Х кг;
  2. Сировина

сухої сировини:

  кг;

вологого вапняку з вологістю 7%:

  кг.

  1. Повітря м3/кг

або  кг/кг.

 

Прихідна  частина:

  1. Вихід вапна – 1 кг;
  2. Вихід технологічної вуглекислоти:

 кг;

    м3.

  1. Вихід фізичної води сировини:

кг

    м3.

  1. Вихід гідротехнічної води:

 кг,

    м3.

  1. Вихід вихідних газів з палива:

кг/кг,

       

сухого мергелю 

вологого мергелю, з вологістю 7%

Таблиця 5

Матеріальний баланс на 100 кг доломіту

Прихідна частина

кг

Витратна частина

кг

Доломіт:

 

Магнезіальне  в’яжуче:

 

СаСO3+MgСO3

81,85

СаO+MgO

45

Глинисті домішки Al2O3+SiO2

1,0

Глинисті домішки Al2O3

1

Інші домішки Fe2O3+SO3

10,15

Інші домішки 

10,15

Фізична волога

7,00

Газ:

 
   

Фізична волога

7,00

   

Гідратна волога

0,061

   

СО2 із СаСO3 і MgСO3

35,79

Всього

100,00

Всього

100,00


 

 

6. Тепловий баланс установки по зонам

Розрахунок  матеріального балансу ведеться на один кілограм магнезіального в’яжучого. Всю шахтну піч розбиваємо на три зони: нагріву, випалу і охолодження. Для кожної зони окремо розраховуємо тепловий баланс, зводимо загальний баланс, визначаємо витрату палива в шахтній печі на 1 кг готової продукції.

Тепловий баланс зони охолодження на 1кг магнезіального в’яжучого

Прихідна  частина

  1. З в’яжучого, нагрітим в зоні випалу до 940°C:

 кДж,

де см.в. = 0,930 кДж/(кг×К) - теплоємність магнезіального в’яжучого при 940°C.

2. З повітрям, що надходить в зону охолодження:

 кДж,

де iпов = 13,02 кДж/м3 – ентальпія повітря при 10°C.

Витратна  частина

  1. З магнезіальним в’яжучим, охолодженим до 50°C:

 кДж,

де см.в. = 0,78 кДж/(кг×К) - теплоємність магнезіального в’яжучого  при 50°C.

  1. З повітрям, що надходить в зону випалу:

 кДж,

де iпов = 963,0 кДж/м3- ентальпія повітря при 700°C.

  1. Втрати в навколишнє середовище (n1 = 8% від кількості теплоти, що надійшла в зону охолодження):   кДж.

Таблиця 6

Тепловий баланс зони охолодження на 1 кг магнезіального в’яжучого 

Прихідна частина

кДж

Витратна частина

кДж

1. З магнезіальним в’яжучим  при 940°С

874,2

1. З магнезіальним в’яжучим  при 50°С

39,00

2. З повітрям  при 10°С

222.1х

2. З повітрям  при 700°С

16428.7х

   

3. Втрати в  навколишнє середовище (8%)

17,768+ 69,93х

Всього

222.1х

+874,2

Всього

16498.63х

+56,768


Тепловий баланс зони випалу на 1кг магнезіального вяжучого

Прихідна  частина

  1. Від горіння палива:  кДж.
  2. З повітрям, що надходить в зону випалу (див. зону охолодження):

 кДж.

  1. З доломітом, із зони нагріву, нагрітим до 940°C:

 кДж,

де сдол = 1,11 кДж/(кг×К) - теплоємність доломіта при 940°C.

 

Витратна  частина

  1. З магнезіальним в’яжучого  , нагрітим до 940°C (див. зону охолодження):

Информация о работе Випал магнезіального в’яжучого в шахтних печах