Автор работы: Пользователь скрыл имя, 07 Декабря 2014 в 15:41, курсовая работа
Станція теплопостачання збудована в місті Києві, тому всі температурні умови для даного регіону відомі і беруться з спеціальної літератури [1].
Теплопостачання відбувається за рахунок опалювальних відборів турбін ПТ-50-90/13.
Загальна схема до гідравлічного розрахунку зображена на рис.1.
Міністерство освіти і науки України
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ
“КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”
Кафедра ТЕУ Т та АЕС
Курсова робота
По курсу: «Теплофікація та теплові мережі»
На тему: «Проектування теплової мережі ТЕС»
Виконав студент
Групи ТС-81c
ТЕФ, V курс
Шелковніков А.В.
Перевірив:
Побіровський Ю.М.
Київ 2012
Станція теплопостачання збудована в місті Києві, тому всі температурні умови для даного регіону відомі і беруться з спеціальної літератури [1].
Теплопостачання відбувається за рахунок опалювальних відборів турбін ПТ-50-90/13.
Загальна схема до гідравлічного розрахунку зображена на рис.1.
Рисунок 1.1 - Схема розташування споживачів
Довжини ділянок: L1 = 1500 м, L2 = 1500 м, L3 = 3500 м, L4 = 2500 м.
Висоти будівель: hБ = 15 м, hГ = 30 м, hВ = 15 м, hД = 10 м.
Витрати теплоносія на ділянках:
WАБ = 100%; WБГ = 0.3∙WАБ;
WБВ = 0.7∙WАБ; WГД = 0.85∙WБГ.
Максимальне навантаження в гарячій воді: Qмах = 1250 МВт.
Частка вентиляційного навантаження: γвен = 15%.
Частка навантаження гарячого водопостачання: γгвп = 20%.
Додаткові вихідні дані:
Річний графік відпуску теплоти будується в двох квадрантах діаграми. В лівому квадранті будується теплове навантаження Q залежно від температури зовнішнього повітря tн, а у правому – залежно від тривалості цих температур.
Для побудови річного графіка відпуску теплоти необхідні кліматологічні дані району, які наведені в Додатку 3 [1].
Таблиця 2.1 – Кліматологічні дані для м. Київ
Температура зовнішнього повітря, °С |
Число годин опалювального періоду з температурою зовнішнього повітря (°С), яка дорівнює або нижча за | ||||||||
Розрахункова для опалення tРО |
Розрахункова для вентиляції tРВ |
Середня за опалювальний період tСЗ |
-25 |
-20 |
-15 |
-10 |
-5 |
0 |
+8 |
-22 |
-10 |
-0,6 |
5 |
36 |
166 |
502 |
1128 |
2472 |
4224 |
Розрахункове навантаження вентиляції обчислюється за рівнянням:
Qрв = γвен∙Qмах
Qрв=0,15·1250=187,5 МВт.
Середньотижневе навантаження під час опалювального періоду становить:
Qзгвп = γгвп∙Qмах
Qзгвп=0,2·1250=250 МВт.
Середньотижневе навантаження під час неопалювального (літнього) періоду становить:
Qлгвп = 0,7∙ Qзгвп
Qлгвп = 0,7∙250 =175 МВт.
Розрахункове навантаження опалення:
Отже всі необхідні дані для побудови графіка відпуску теплоти є, графік зображено на листі 1
Температурні
графіки тепломережі будуються
у вигляді залежностей
,
де τ1р – розрахункова температура прямої мережної води, τ1р = 150 °С;
τ02р – розрахункова температура зворотної мережної води, τ02р = 70 °С;
tн – температура зовнішнього повітря;
tро – розрахункова температура для опалення, tро = -22 (табл. 1).
Побудову опалювального графіка почнемо з побудови графіка теплового навантаження по опаленню за формулою, МВт:
де QPO=812,5 МВт – максимальне теплове навантаження опалення на ТЕЦ при розрахунковій температурі опалення tРО= -22 °С
Розрахуємо теплове навантаження опалення при різних температурах зовнішнього повітря для певних характерних значень. Результати розрахунків занесені в таблицю 3.1.1 .
Рис 3.1.1 – Графік зміни теплового навантаження опалення від температури зовнішнього повітря
Таблиця 3.1.1 – Теплове навантаження опалення.
tЗов , °С |
8 |
6 |
4 |
0 |
-5 |
-10 |
-14 |
-18 |
-22 |
Q` |
0.25 |
0.30 |
0.35 |
0.45 |
0.58 |
0.70 |
0.80 |
0.90 |
1.00 |
Розрахуємо температуру мережної води при різних температурах зовнішнього повітря через 4°С та для певних характерних значень. Результати розрахунків занесені в таблицю 3.1.2.
Температура прямої мережної води змінюється згідно температури навколишнього середовища за формулою,°С:
де tВН = +18 оC – температура в середині жилого приміщення, приймається за нормативними документами [4];
°С
°С
°С
t`З=95 °С – температура мережної води за змішувачем (елеватором);
t`2=70 °С – температура зворотньої мережної води
t`1=150 °С – температура прямої мережної води
- відносна витрата тепла на опалення в долях від розрахункового, для любого значення температури зовнішнього повітря.
Температура
зворотної мережної води
Рис 3.1.2 – Температурний графік для опалювального навантаження
Таблиця 3.1.2 – До розрахунку температурного графіка опалення.
tЗов °С |
Q` |
tВН, °С |
Температура мережної води, °С | |
-22 |
1 |
+18 |
150.00 |
70.00 |
-18 |
0,9 |
138.04 |
66.04 | |
-14 |
0,8 |
125.96 |
61.96 | |
-10 |
0,7 |
113.74 |
57.74 | |
-5 |
0,58 |
98.24 |
52.24 | |
0 |
0,45 |
82.43 |
46.43 | |
4 |
0,35 |
69.47 |
41.47 | |
6 |
0,3 |
62.87 |
38.87 | |
8 |
0,25 |
56.15 |
36.15 |
В зв’язку з тим, що доля гарячого водопостачання становить 20 % (за умовою), температурний графік повинен бути побудований за законом спільного навантаження по опаленню та гарячому водопостачанню. Тобто, будується за даними таблиці 3.1.2. температурний графік опалення для прямої та зворотної мережної води, але при цьому якісне регулювання обмежується найменшою температурою в напірному(прямому) трубопроводі мережної води для закритих систем теплопостачання не менше 70 °С. Тому на графіку є така точка, в якій відбувається злом графіка опалення, тому частина графіка (до точки злому) матиме вигляд прямої лінії паралельної до вісі Х з значенням температури мережної води 70 °С, а інша частина (після точки злому) – матиме вигляд температурного графіка побудованого за законом зміни опалювального навантаження при якісному регулюванні (див. значення в таб. 3.1.2 при . ). Точка злому становитиме - (див рис. 3.1.2). Потім з точки злому опускаємо перпендикуляр до перетину з графіком опалення зворотної мережної води й отримаємо точку злому на графіку опалення зворотної мережної води.(див рис. 3.1.2., при , то t02=41,5 °С)
Скоректовану
температуру мережної води при
різних температурах
Рис 3.1.3 – Скоректований температурний графік для опалювального навантаження
Таблиця 3.1.3 – Скоректовані значення температурного графіка опалення.
tЗов °С |
Q` |
tВН, °С |
Температура мережної води, °С | |
-22 |
1 |
+18 |
150.00 |
70.00 |
-18 |
0,9 |
138.04 |
66.04 | |
-14 |
0,8 |
125.96 |
61.96 | |
-10 |
0,7 |
113.74 |
57.74 | |
-5 |
0,58 |
98.24 |
52.24 | |
0 |
0,45 |
82.43 |
46.43 | |
4 |
0,35 |
70 |
41 | |
6 |
0,3 |
70 |
41 | |
8 |
0,25 |
70 |
41 |
Знаючи теплове навантаження та температури прямої та зворотної води можна знайти витрату мережної води, що йде на опалення, за наступною формулою, кг/с:
де - ізобарна теплоємкість води при нормальних умовах.
Якщо чисто опалювальне навантаженні при якісному регулюванні, то доля витрат мережної води на опалення постійна. При спільному регулюванні опалювального навантаженні та гвп витрата мережної води буде постійна в інтервалі температур зовнішнього повітря від до й становитиме (якісне регулювання), а при відбувається кількісне регулювання за законом описаним трохи вище.
Розрахуємо теплове навантаження опалення при різних температурах зовнішнього повітря для певних характерних значень. Результати розрахунків занесені в таблицю 3.1.4
Таблиця 3.1.4 – Розрахунок витрат мережної води на опалення..
tЗов , °С |
8 |
6 |
4 |
0 |
-5 |
-10 |
-14 |
-18 |
-22 |
203 |
244 |
284 |
366 |
467 |
569 |
650 |
731 |
813 | |
70 |
70 |
70 |
82.4 |
98.2 |
113.7 |
126.0 |
138.0 |
150.0 | |
41.0 |
41.0 |
41.0 |
46.4 |
52.2 |
57.7 |
62.0 |
66.0 |
70.0 | |
Go, кг/с |
1672 |
2006 |
2340 |
2424 |
2424 |
2424 |
2424 |
2424 |
2424 |
Графік зміни витрат мережної води від температури зовнішнього повітря показано на рис 3.1.4.
Рис. 3.1.4 – Графік зміни витрат мережної води від температури зовнішнього повітря
Побудову вентиляційного графіка почнемо з побудови графіка теплового навантаження по вентиляції за формулою, МВт:
Ця формулою справедлива лише для ділянки з температурами від +8 °С до tРВ= -10 °С , а при tРВ < -10 °С і до tРО= -22 °С кількість тепла що йде на покриття вентиляційного навантаження постійне і складає QРВ=187,5 МВт
Розрахуємо теплове навантаження вентиляції при різних температурах зовнішнього повітря через 4°С та для певних характерних значень. Результати розрахунків занесені в таблицю 3.2.1.