Психологічна служба

      Першою  підставою, чи істотною ознакою, професійної  діяльності вважають предмет праці, тобто те, на що спрямовано діяльність людини. У зв'язку з цим виділяють п'ять типів професій.

      I.  Професії типу «людина — природа». Предмет праці — рослини, тварини,  мікроорганізми; це — біономічної  професії.

      II.  Професії типу «людина — техніка».   Предмет праці — технічні системи, речовинні об'єкти, матеріали, види енергії; це   — технономічні професії.

      III.  Професії типу«людина — людина».  Предмет праці — групи, колективи,  люди; це — соціономічні професії.

      IV.  Професії типу «людина — знак».  Предмет праці — умовні знаки, коди, природні мови; це — сигнономічні професії.

      V.  Професії типу «людина — художній  образ». Предмет праці — художні  образи; це — артономічні професії.

      Однак на професії можна дивитися і з  іншого погляду: орієнтуючись на те, які  дії переважають при виконанні трудових операцій. У зв'язку з цим виділяють: гностичні, перетворюючі і пошукові професії.

      Для гностичних професій характерна перевага пізнавальних, гностичних дій. Це дії  по сприйняттю деяких ознак, їхньої диференціації, по уявному перетворенню об'єкта, включаючи міркування, умовиводу. До таких професій можна віднести професії лаборантів, сортувальниць, інспекторів.

      Під перетворюючими професіями розуміють  будь-як впливи на предмет праці (будь те річ, чи енергія інформація) з  метою зміни його властивостей.

      Головна відмітна риса пошукової професій —  необхідність при рішенні конкретної задачі здійснювати оперативно-практичний пошук. До цього типу можна віднести професію розмітника, розкрійника.

      Професії  можуть розрізнятися в залежності від умов праці. За цією ознакою виділяють чотири групи професій: професії, представники яких трудяться в звичайних побутових умовах; праця на відкритому повітрі; праця в незвичайних умовах (у гарячих цехах, на висоті, під землею); праця з підвищеною моральною відповідальністю за здоров'я людей, матеріальні цінності.

      Можливе виділення і груп професій у залежності від характеристики знарядь праці. У зв'язку з цим виділяють професії ручної праці, машинно-ручної праці, з  використанням автоматизованих  і автоматичних систем, професії з перевагою функціональних знарядь праці.

      Знайомство  учнів, викладачів, батьків із професіями дозволяє їм із усією повнотою освоювати  інформацію щодо процесу праці в  кожній професії.

      З врахування цього можливе більш  точне формулювання загальних вимог підлітка до майбутньої професії, а також своєрідна прикидка власних можливостей у зв'язку з вимогами, пропонованими різними групами професій до людини.

Складності  самосприйняття і  вибір професії

      Незважаючи  на те, що підліток може бути досить повно орієнтований у світі професій і в нього відсутні суб'єктивні розбіжності між оцінками значущості і надійності інформації про сферу праці з її щирою цінністю, проте він може зробити помилку при виборі професії. Визначені складності тут позв'язані з труднощами самооцінки, самосприйняття підлітком власних особливостей. Складним для підлітка виявляється правильне усвідомлення власних інтересів і схильностей, того, що на суб'єктивному рівні досить чітко зв'язано з позитивними переживаннями, досить яскраво позитивно пофарбовано.

      При здійсненні профорієнтаційної роботи варто пам'ятати, що прийнято розрізняти інтереси і схильності. Ці явища  не тотожні, хоча між ними існує визначений взаємозв'язок. Інтерес може стати  джерелом формування різних нахилів. Наприклад, багато людей люблять музику, цікавляться нею. Однак, одні схильні до виконавської діяльності, інші — до мистецтвознавчого, треті — до педагогічного. Гарні виконавці не завжди бувають гарними педагогами. Фізик-теоретик, фізик-експериментатор, викладач фізики — усі вони, безсумнівно, цікавляться фізикою. Але їхня діяльність і схильності різні.

      Таким чином, допомагаючи усвідомити підлітку сферу його інтересів, необхідно  звертати увага і на ту діяльність, що у рамках виявленого інтересу краще  дається підлітку, у більшому ступені для нього позитивно емоційно пофарбована.

      Інтереси  можуть бути дуже динамічними, мінливими. У ході формування особистості вони так само можуть розвиватися, поглиблюватися, збагачуватися, як і підмінюватися  іншими. Схильності — більш стабільні утворення, вони в більшій мірі відображають здатності людини.

      І батьки, і педагоги намагаються допомогти  підлітку усвідомити себе. Для цього  вони використовують різні способи: часто пропонують підліткам ознайомитися зі спеціальною літературою на вибір професії, журнальними статтями з описом особливостей особистості людини, самі характеризують особистість підлітка, фіксують увага підлітка на тих чи інших проявах його індивідуальності, консультують дитину з психологом.

      Природно, що усвідомлення особливостей власної особистості викликає в підлітка утруднення. Складності самосприйняття збільшуються для підлітків відсутністю в них повноцінного понятійного апарата, необхідного для самопізнання на рівні, що відрізняється від повсякденної свідомості. Це свідчить про необхідність поглибленого знайомства підлітків з основними поняттями, використовуваними в літературі з питань вибору професії, тому що інтуїтивне освоєння підлітками їхнього змісту чревате прикрими непорозуміннями при наступному застосуванні. І тут неоціненна роль спецкурсів по психології для підлітків і юнаків.

Узагальнене уявлення про обирану  професію

      Різноманітна  інформація, зібрана учнем, про різні  аспекти трудової діяльності дозволяє підліткам і їхнім вихователям  виявити, краще усвідомити особливості професії в тому чи іншому конкретному випадку. Природно, що вибір професії, виявлення її особливостей, відповідність внутрішньому бажанню — досить складний і тривалий процес. При цьому типові помилки багато в чому можуть бути пов'язані з недостатнім рівнем критичності підлітка. Низький рівень критичності (якщо він спостерігається в підлітка) не дозволяє йому в повному обсязі виявити і дати об'єктивну характеристику власного ставлення. На цьому тлі бачення проблеми як би спрощується, а до варіантів можливих рішень ставляться поверхневі вимоги.

      При побудові планів одержання професійного утворення необхідно орієнтувати  підлітків на глибокий аналіз їхньої реальної ситуації, формувати в них  реалістичні чекання у відношенні можливості задоволення найбільш важливих потреб молодої людини на різних етапах професійного становлення. Соціологи виявили, що в дівчат у цілому більш ідеалізоване, чим у юнаків, уявлення про сферу праці. Наступний життєвий досвід, зміна демографічного статусу помітно змінюють оцінки багатьох професій. Профілактика наступних розчарувань складається у формуванні правильних уявлень про професію на ранніх етапах вибору трудового шляху.

Зразкова  схема вивчення обраної  професії по аспектах:

      1.  Загальні зведення про професію:

      - значення і поширення професії на ринку праці;

      - перспективи розвитку професії, її соціально-суспільна значимість.

      2. Характеристика процесу праці:

      - сфера (область) діяльності;

      - основні професійні обов'язки  фахівця, робочі операції;

      - робоча поза, засоби праці, пристосування, інструменти;

3. Практичні поради 

      1.  Емоційно-лабільна особистість,  що володіє артистичністю, високою  комунікабельністю, легкою співпрацею  в різних соціальних ролях  при досить високому інтелекті  може вибирати серед таких  професій, як журналістика, дипломатична, театрально-артистична і педагогічна діяльність, робота гіда і перекладача. При недостатньому інтелекті, але перевазі наочно-образного мислення можна рекомендувати роботу вихователя в дитячому саду і початковій школі, секретарську роботу й у сфері обслуговування.

      2.  Сильному типу особистості, акцентованому  по спонтанному, експансивному,  не конформному   і експлозивному  варіанті, при високому інтелекті  можна рекомендувати роботу, зв'язану  з реалізацією організаторських  функцій. При низькому інтелекті - роботу, де службова ієрархія менш виражена. Наприклад, робота, зв'язана з особистою відповідальністю за транспортні засоби, де створюється ілюзія більшої) самостійності. Варто враховувати не витривалість цих людей до монотонії.

      3. Обличчям з перевагою формально-логічного мислення при високому, інтелекті підійде робота, зв'язана з точністю інформації, практичністю цілей, посидючістю, стійкістю інтересів: інженерна робота, економіка, статистика. При низькому інтелекті: ремесла, столярний і слюсарна праця, шевське і швейне діло, праця кушніра й електрика, прикладне мистецтво.

      4.     Сензітивним,     тривожно-недовірливим,     песимістичним     і интровертованим  особистостям з перевагою вербального  інтелекту психолог може порадити  наступні напрямки роботи: мовознавство, філософія історія, література, психологія, психіатрія, медицина. При невисокому інтелекті: догляд за хворими, збереження архівів, видача книг, довідок, документів.

      5.  Особливо складною є консультування  облич з хиткою психікою, з одностороннім виявом інтелектуальних можливостей зі заниженим інтелектом (щира інтелектуальна чи недостатність педагогічна занедбаність). При загальному заниженому інтелекті іноді виявляються визначені локальні здібності: гарний окомір, спритність диференційованих рухів рук і т.п. За результатами діагностики, психолог може рекомендувати роботу, пов'язану з ремеслами, творчістю і т.п. Важливо враховувати, що добре адаптовані до визначеного; соціальні ніші розумово обмежені обличчя згодом усе більше компенсують свою неповноцінність, розвивають і розширюють свої здібності, чого не відбувається при їхній ізоляції.

      6. Інваліди з порушеннями опорно-рухового  апарата, що володіють різним  інтелектом, вимагають індивідуалізованого  підходу з урахуванням обмежень  фізичного плану і пережитих людиною комплексів.

      7. Якщо, навчаючись в старших класах  школи, юнак чи дівчина мають  намір самі вибирати собі професію, що по тим чи іншим причинам  не цілком улаштовує їхніх  батьків, то в цьому випадку  батькам треба:                           

      - спробувати зрозуміти, чому їхня  дитина прийняла саме таке  рішення, а не те, що пропонують  батьки;

      - постаратися відшукати такі вагомі  аргументи на користь професії, що захищається, що відповідали  би потребам і інтересам їхньої  дитини.

      8.  Якщо батьки скаржаться на те, що в їхньої дитини слабко розвинуті які-небудь інтереси і потреби, практичний психолог повинен поставити точний діагноз мотивації дитини, а потім пропонувати рекомендації по практичному вирішенню проблеми. Після постановки діагнозу проблема нерідко виявляється не такою, який уявлялася спочатку. Наприклад, у батьків може скластися помилкове враження про те, що в їхньої дитини немає особливих, ціннісних інтересів, тоді як насправді може виявитися, що такі інтереси є, просто батьки про них не знають. Нерідко при цьому з'ясовується, що батьки не додають серйозного значення інтересам дитини, і він їх ховає від батьків, що змушує його займатися чимось зовсім іншим.

 

4. Форми позаурочної  роботи з професійної  орієнтації школярів:

      - змагання з технічної творчості, виставки моделей, технічні вікторини;

- зустрічі  з представниками різних професій;

      - вечора профорієнтації;

      -  збір інформації про перспективи  розвитку і потреби народного  господарства в кадрах;

      - виставки «Усі про професію»;

      -  робота в кружках і секціях радіоелектроніки, автоматики, технічній кібернетиці, картингах, авіа-, судо-, автомоделювания, юних техніків, художньої творчості й ін.;

      -  екскурсії в профтехучилища на  тему «Як одержати робочу спеціальність?»;

      - диспути, бесіди «Що потрібно знати, вибираючи професію?», «Країні потрібні професіонали, як ними стати?» і ін.;