Психологічні особливості модульного навчання. Тест структури інтелекту Р.Амтхауера

Міністерство  освіти та науки України

                          Українська інженерно-педагогічна  академія

                                                  Кафедра психології 
 
 
 
 
 

Психологічні  особливості модульного навчання. Тест структури  інтелекту Р.Амтхауера. 
 
 

       Психологічна частина комплексної курсової роботи з дисципліни «Дидактичні основи професійної освіти» 
 
 
 

       Виконала                                                                     ст.гр.ДТ-Х7-1

             Бондаренко Ю.О.            

       Науковий  керівник                                                    Філенко І.О.  
 
 
 

           
 

       Харків 2009

 

        ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………….………….3

1.ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗДІЛ. Психологічні особливості модульного навчання.

Тест структури інтелекту Р. Амтхауера................................................................4

1. Умови модульно-розвиваючого навчання......................................................7
2. Технологія проблемно-модульного навчання................................................8

Висновки до теоретичного розділу......................................................................13

2. ПРАКТИЧНИЙ  РОЗДІЛ Тест структури інтелекту  Р.Амтхауера................14

Обробка данних тесту...........................................................................................20

Висновок.................................................................................................................21

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.......................................................22 
 

 

ВСТУП 

      Модуль (modulus) – міра. У педагогіці модуль –  це  функціональний  вузол навчально-виховного  процесу.  Модульне  навчання  –   це   пакет   науково-адаптованих програм для індивідуального вивчення,  що  забезпечує  навчальні досягнення студентів з  різним  рівнем  попередньої  підготовки. Навчальний модуль  – це  система занять  у вигляді сукупності  систем  знань,  норм цінностей. Це  поетапне  відкриття студентом під впливом викладача цієї системи у ході пошукової пізнавальної активності.

      Модульне  навчання зародилося в кінці 60-х років  у  англомовних  країнах.

      Принцип його полягав у тому, що студент  більш самостійно може працювати   із запропонованою  йому  індивідуальною  навчальною  програмою,  яка включає цільовий план дій, банк інформації і методичне керівництво щодо  досягнення поставлених дидактичних цілей.

      Зміст  модульно-розвиваючого  навчання  визначається  цілісною  системою змістових модулей, що зафіксована  у  модульній  програмі  того  або  іншого навчального курсу. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      ПСИХОЛОГІЧНІ  ОСОБЛИВОСТІ МОДУЛЬНОГО НАВЧАННЯ 

      Назва “Модульне навчання” зв’язано з міжнародним поняттям “модуль”, одне із значень якого – функціональний вузол. В педагогіці модуль – це функціональний вузол навчально-виховного  процесу, довершений блок дидактично адаптованої  інформації. Оскільки подібне визначення не відповідає критеріям науковості (Фурман А.В., Калугін О.І. Школа розвитку: непізнані грані фундаментальної ідеї  // Рідна школа.-1994.-№ 6 – с.27), то впроваджується термін “навчальний модуль”.

      Навчальний  модуль – це цілісна функціональна одиниця, що оптимізує психо-соціальний розвиток учня і вчителя. Основними психолого-дидактичними засобами реалізації навчального модуля є педагогічно адаптована система понять у вигляді сукупності системи знань, системи норм і системи цінностей. Крім того це – поетапне суб’єктивне відкриття учнем під паритетним впливом учителя цієї системи у ході пошукової пізнавальної активності і наступного використання її як засобу (способу) діяльності.

      Модульне  навчання – це цілісна система, що інтегрує дидактичні засоби, необхідні для вирішення основних цілей освіти.

      Теорія  модульного навчання базується на специфічних  принципах, тісно зв’язаних з  загально-дидактичними. Вони виступають як керівні ідеї модульного навчання. Введенні наступні принципи:

• модульності;
• виділення із змісту навчання відокремлених елементів;
• динамічності;
• дієвості, оперативності знань і їх системності;
• гнучкості;
• увідомленної перспективи;
• різнобічності методичного консультування;
• паритетності.

      Принцип модульності:

      Навчальний  матеріал потрібно конструювати таким чином, щоб він забезпечував досягнення дидактичної мети, поставленої перед учнями.

      Він повинен бути поданий закінченим блоком.

      В відповідності навчальному матеріалу  потрібно інтегрувати різні види і форми навчання, підпорядковані досягненню намічених цілей.

      Принцип виділення із змісту навчання відокремлених  елементів потребує розглядати навчальний матеріал в рамках модуля, спрямованого на вирішення інтегрованої дидактичної  цілі.

      В загальній дидактичній цілі потрібно виділяти структуру часткових цілей: досягнення будь-якої із них повністю забезпечується навчальним матеріалом кожного елементу; сукупність елементів, які служать для досягнення окремих часткових цілей або однієї інтегрованої цілі, складає один модуль.

      Принцип динамічності забезпечує вільний зміст модулів з урахуванням запитів суспільства.

      Навчальний  матеріал повинен постійно перероблюватися  і оновлюватися.

      Принцип системності, дієвості і оперативності  знань можливий тільки в нерозривному зв’язку з умінням.

      Цілі  в модульному навчанні повинні бути сформульовані в назвах методів  діяльності (розумової або практичної) і способів дій.

      Навчання  організовується на основі проблемного  підходу до засвоєння знань тем, для забезпечення творчого підходу  до навчання.

      Принцип гнучкості потребує побудови програми таким чином, щоб вона забезпечила зміст навчання і шляхи його засвоєння індивідуальним потребам учнів.

      Суть  принципу – в забезпеченні гнучкості  побудови індивідуалізованого змісту навчання і простоти вибору: учень вибирає шлях і відповідно темп засвоєння.

      По  вихідній діагностиці знань створюють  структуру конкретного модуля.

      Індивідуалізацію  технології навчання учня забезпечує методична частина модуля. Після  досягнення визначеної цілі потрібен контроль і самоконтроль.

      Принцип усвідомленої перспективи вимагає  усвідомлення учнями близьких, середніх і віддалених цілей навчання.

      Кожен учень повинен мати всю модульну програму, розроблену на тривалий етап навчання (рік, курс або весь період). В програмі вказується точна дидактична ціль, яку учень повинен зрозуміти, усвідомити і побачити кінцевий результат.

      В модуль входить програма навчальних дій для досягнення наміченої  цілі, а учень забезпечується “путівником” для досягнення близьких, середніх і віддалених перспектив.

      На  початку кожного модуля потрібно конкретно вказувати інтегровані  цілі навчання, які ведуть до результатів  діяльності.

      Принцип різнобічності методичного консультування заключається в тому, що навчальний матеріал повинен подаватися в модулях  з використанням особистих пояснюючих методів для забезпечення засвоєння інформації. Пропонується різні методи і шляхи засвоєння змісту навчання, які учень може вільно вибирати. Повинно здійснюватись  методичне консультування. Принцип паритетності вимагає, щоб модульна програма забезпечила можливість самостійного засвоєння знань учнів визначеного рівня.

      Модулі  повинні створювати умови для  спільного досягнення учителем і  учнем оптимального шляху вивчення.

      Всі принципи взаємозв’язані, спираються на загальнодидактичні цілі і зв’язані з ними.

      Основний  засіб модульного навчання – модульна програма, яка складається з окремих  модулів.

      В модульній програмі необхідно враховувати:

• цільове призначення інформаційного матеріалу;
• сполучення комплексних інтегруючих і часткових дидактичних цілей;
• повноту навчального матеріалу в модулях;
• відносну самостійність елементів модуля;
• реалізацію оберненого зв’язку;
• оптимальну передачу інформаційного і методичного матеріалу.

       

      Умови модульно-розвиваючого навчання:

      1. Зменшення щоденного навчального навантаження (замість  5-7  предметів        вивчають 2-3, максимум 4).

      2. Впроваджено гнучкий розклад  і скорочено заняття до 30 хв. –  3  міні-       модуля. Міні-модуль (30 хв.) - Матеріал, що має   смислову  і  логічну        завершеність кожного.

      Навчальна технологія, адаптована до основних завдань  старшої  школи  та психолого-фізіологічних  особливостей учнів, називаємо модульно-рейтинговою.

      Модульний процес і структура навчального  модуля:  Основним  дидактичним  засобом реалізації модульної програми повинні стати міні-підручники.

      Контроль  знань  і  самостійної  роботи  студентів:  Адміністрація  вищих  навчальних закладів в США ретельно контролює набуття  знань  студентами,  їх рівень, участь в аудиторній (самостійній) роботі, успішність тощо.  Оскільки система  вищої  освіти  відмінно  комп’ютеризована,   контроль   навчального процесу досить досконалий і миттєвий. Комп’ютерне тестування займає:

          - поточне –5-10 хв.

          - проміжне – 15-20 хв.

         Щотижня  студенти  виконують   письмові  тести а   завданням   викладача, щомісячно письмове тестування по 30-50 хв. (зараховують 3  кращі результати з 4-х тестів), а в кінці семестру  – фінальний (підсумковий)  екзамен або залік з письмовим тестом (2-3 години).

      Технологія  проблемно-модульного навчання (М.А.Чошанов) 

      Неперервний процес оновлення техніки і технології пред’являє до підготовки спеціалістів високі вимоги. Важливим показником рівня  кваліфікації є професійна компетентність.

      За  думкою автора, компетентна людина повинна не тільки розуміти сутність проблеми,  але і уміти розв’язати її практично, тобто володіти методом.

      Знання  компетентної людини повинні постійно оновлюватись і удосконалюватись для  розв’язання конкретних проблем (мобільність  знання), методи відповідно даним умовам, а також компетентний спеціаліст уміє серед множини розв’язків вибрати найбільш оптимальне, аргументовано піддавати сумніву хибні і неефективні розв’язки (критичність мислення).

       “Формула компетентності” за М.А.Чошановим  має вигляд:  

      Сутність  технології проблемно-модульного навчання.

      Технологія  проблемно-модульного навчання основана на єдності трьох принципів:

      Системне  квантування – методологічна  основана для “стиснення” навчальної інформації (узагальнення, укрупнення, систематизації, генералізації знань з використанням досягнень інженерії знань). Приклади: змістовне узагальнення (В.В.Давидов) укрупнення дидактичних одиниць (П.М.Ердниєв), інженерія знань Д.А.Поспелов).