Виробнича структура підприємства

     Внутрішні фактори виробництва визначають технічні і організаційні умови  роботи підприємства і допомагають  укріпленню підприємства і росту  його ефективності. До цих факторів відносять техніку, яка використовується, її продуктивність, потужність, прогресивну технологію.

     Внутрішні фактори виробництва обумовлюють  мінімальний і максимальний розмір підприємства.

     Мінімальний розмір підприємства – не дає можливості повністю використовувати сучасну  техніку.

     Оптимальний розмір підприємства – це щось середнє між мінімальним і максимальним.

     Зовнішні  фактори підприємства – це вивчення ринкових відносин, продукція і виробництво  не буде рости, коли не буде належного  збуту.

     На  оптимізацію величини підприємства впливають різноманітні чинники , що визначають технічні та економіко організаційні умови роботи підприємства ,а також сприяють його підвищенню ефективності.

     До  цих чинників можна віднести :

     а)продуктивність і потужність наявних засобів  праці;

     б)прогресивність технологічного процесу;

     в(поєднання  виробничих процесів;

     г)методи організації виробничого процесу.

     2. Поглиблення спеціалізації основного виробництва. Форми спеціалізації виробництва і масштаб виробництва повинні бути однакові і єдині для однакового виробництва. Підприємство повинно вдосконалювати структуру, а не розширювати апарат управління при спеціалізації цехів і участків, робити все компактно. Іншими словами ,удосконалюючи структуру підприємства, необхідно використовувати одні й ті самі критерії у виборі форми спеціалізації цехів та дільниць, економічно обґрунтувати створення кожного нового структурного підрозділу.

     3. Розширення кооперації по обслуговуванню виробництва. Нормальна робота основного виробництва вимагає чіткого і безперебійного обслуговування ремонтом, забезпечення інструментом. Головне завдання підприємства являється випуск  продукції тому більшу частину підприємства у виробничій структурі має займати основне виробництво, як по питомій вазі (чисельність), але і по зайнятій площі.

     В деяких підприємствах обслуговуючий  і допоміжний персонал займає 45–55%. Чисельність цих працівників повинна знижуватись в зв’язку з тим, що треба краще організовувати виробництво і підвищувати кваліфікацію кадрів.

     Тому  потрібно в першу чергу централізувати допоміжне виробництво, що дає змогу  підвищити продуктивність праці, а також скоротити лишні і паралельно діючі виробничі підрозділи.

     В сучасних ринкових відносинах появилася  тенденція створювати на підприємствах  малих підприємств на базі допоміжних господарств. Це дає змогу не зачіпати основний технологічний процес виробництва, а вдосконалювати виробничу структуру.

     4. Забезпечення високої якості продукції і послуг підприємства.

     5. Організація аналітичної роботи різних лабораторій:

     - аналіз ефективності використання  сировини і матеріалів;

     - контрольно - вимірювальна діяльність;

     - перевірка інструментів ,приладів, устаткувань;

     - випробування комплектних виробів;

     - аналіз причин розстрою, поломок.

     6. Забезпечення якості функціонування системи кругообороту й обороту фондів. Необхідний аналіз «витрат з утриманням та експлуатації устаткування в цеху», а також «загально цехових витрат»

     Виробнича структура перебуває у процесі  постійного розвитку під впливом  удосконалення техніки, технології, форм організації виробничих процесів та інших чинників

 

Висновок 

     Підприємство  як система має ряд характерних  особливостей серед них можна  виділити такі його характеристики: підприємство є відкритою та перетворювальною системою. Формальною ознакою може бути наявність двох зв’язків підприємства, що дає змогу сформулювати критерії економічної ефективності підприємства.

     Підприємство є динамічною цілеспрямованою системою. Це означає, що для кожного підприємства можна визначити мету його існування, яку воно намагається досягти у процесі свого функціонування. Також підприємство є системою управління. Це означає, що для будь якого підприємства можна виділити два взаємопов’язані елементи – суб’єкт управління і об’єкт управління.

     Одною з характеристик є те, що підприємство - штучна система, тобто продуктом життєдіяльності суспільства, що зумовлює певну специфіку його функціонування.

     Виробнича структура підприємства – комплекс цехів, бригад, інших виробничих підрозділів підприємства і форми їх взаємозв’язку. Ця структура залежить від характеру продукції , яку виробляє підприємство ,рівня спеціалізації і кооперування з іншими підприємствами, технологічного процесу, виробничих потужностей. Як правило, підприємство має основні цехи, в яких безпосередньо виготовлюють продукцію, і допоміжні цехи та служби, що обслуговують та забезпечують роботу основних цехів.

     Виробнича структура підприємства залежить від  таких чинників: конструктивні і технологічні особливості продукції, обсяг випуску продукції, номенклатура продукції, рівень і форма спеціалізації та кооперування з іншими підприємствами, рівень автоматизації та механізації виробничих процесів, ступінь охоплення життєвого циклу виробів. Якщо крім підготовки виробництва, безпосередньо процесу виготовлення виробів, їх випробування, складування, транспортування передбачається також сервісне обслуговування в процесі експлуатації, то це зумовлює створення регіональних спеціалізованих підрозділів. 

     Основне виробництво в залежності від  технології ділиться на структури:

• Технологічно виробничу
• Предметно-технологічну
• Змішану

     Сучасні підприємства характеризуються великим  різноманіттям використання матеріальних, фінансових, трудових та інформаційних  ресурсів, поєднанням багатьох видів  процесів, поєднаних в єдину систему, яка має певні властивості, закономірності та зв’язки.

     На  оптимізацію величини підприємства впливають різноманітні чинники 

• продуктивність і потужність наявних засобів праці;
• прогресивність технологічного процесу;
• поєднання виробничих процесів;
• методи організації виробничого процесу

     Узагальнюючи  вище викладений матеріал, можна запропонувати наступні пропозиції, щодо удосконалення виробничої структури підприємств.

     Отже, такими є:

1. укрупнення підприємств і цехів.
2. пошуки і реалізація досконалішого принципу організації цехів і підприємств.
3. дотримання раціонального співвідношення між основними, допоміжними, обслуговуючими цехами.
4. постійна робота по раціоналізації планування підприємств.
5. інтеграція окремих підприємств, і створення потужних науково-виробничих об’єднань.
6. створення безцехової структури управління підприємством.
7. досягнення конструктивно-технологічної однорідності продукції за рахунок широкої уніфікації і стандартизації.
8. зміна виробничого профіля, спеціалізація, кооперування.

Список  використаної літератури 

1. Закон України  «Про власність»
2. Закон України«Про підприємництво»
3. Закон України«Про підприємства в Україні»
4. Бойчук І.М. Економіка підприємства. Навч.Посібник.-К.:Атака,2002.-480с.
5. Герасимчук В. Г. Розвиток підприємств: діагностика, стратегія, ефективність. — К.: Вища шк., 2001. — 265 с.
6. Гупалов В. К. Управление рабочим временем. — М.: Финансы и статистика, 1998. — 240 с.
7. Завіновська Г. Т. Економіка праці: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2000. — 200 с.
8. Економіка підприємства: Зб. практ. задач і конкретних ситуацій: Навч. посібник / За ред. С. Ф. Покропивного. — К.: КНЕУ, 2003. — 328 с.
9. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. — 2-ге вид., перероб. та доп. — К.: КНЕУ, 2000. — 528 с.
10. Економіка підприємств. Навчальний посібник/І.П.Байчук,П.С.Харів.-К.:²Сполом².-2000.-212с.
11. Економічна теорія. Підручник/За редакцією В.Д.Базилевича.-5-е видання.-К.:²Знання².-2006.-615с.
12. Казанцев А. К., Подлесных В. И., Серова Л. С. Практический менеджмент: В деловых играх, хозяйственных ситуациях, задачах и тестах: Учеб. пособие. — М.: ИНФРА-М, 2001 — 367 с.
13. Кожекин Г. Я., Синица А. М. Организация производства: Учеб. пособие. — Минск: Экоперспектива, 1998. — 334 с.
14. Курочкин А. С. Организация производства: Учеб. пособие.— К.: МАУП, 2001 — 216 с.
15. Економіка підприємства :Підручник / За ред..А.В. Шегди. —К.:Знання, 2006. —6 14 с.
16. Нормування праці: Підручник / За ред. В.М.Данюка і В.М.Абрамова. — К.: 2005.— 208 с.
17. Організація виробництва. Навчальний посібник/За редакцією І.В.Багрова.-К.:ЦНЛ.-2005.-246с.
18. Основа економічної теорії. Навчальний посібник/За загальною редакцією С.В.Мочерного, О.А.Устенко.-К.:²Академія².-2005.-490с
19. Основи економічної теорії. Навчальний посібник/За загальною редакцією С.Д.Дзюбика, О.С.Рибака.-К.:²Знання².-2006.-412с.
20. Планування діяльності підприємства. Навчальний посібник/За редакцією В.Г.Пасічника,О.В.Акліна.-К.:ЦНЛ.-2005.-255с.

 

 

Додатки

     

     Дод. 1.1. Види виробничих структур підприємств: 
А — цехова, Б — без цехова, В — корпусна, Г — комбінатська 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       

     Дод. 1.2. Схема виробничої структури машинобудівного підприємства 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     

     Дод. 1.3. Схема взаємодії цехів, сформованих  за технологічним принципом спеціалізації 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     

     Дод. 1.4. Схема розташування устаткування у виробничій системі, що має технологічну структуру 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     

     Дод. 1.5. Схема взаємозв’язку основних цехів, що сформовані за предметним принципом спеціалізації 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     

     Дод1.6 Схема розташування устаткування за предметним принципом (за технологічним процесом по операційно:

     1 - токарна, 2 - фрезерувальна, 3 - стругальна, 4 - свердлильна,

     5- розточувальна, 6 - зуборізна, 7 - спеціальна, 8 - шліфувальна)