Розробка робочої документації на пакет матеріалів для виробу

Визначення  зміни лінійних розмірів після мокрої обробки

Зсіданням називається зміна лінійних розмірів матеріалів після замочування, прання і прасування, а також під впливом підвищеної вологості повітря.

Зсідання вважається позитивним, якщо відбувається зменшення розмірів матеріалів, і негативним - якщо розміри матеріалів збільшуються.

Зсідання по довжині і ширині матеріалу підраховується за формулами:

,                         (2.24)

де Lд1, Lш1 – середнє арифметичне значення результатів виміру довжини та ширини зразка між контрольними мітками до вологої обробки; Lд2, Lш2 – середнє арифметичне значення результатів вимірів довжини та ширини між контрольними мітками після вологої обробки та сушки.

Зсідання тканин визначають стандартним методом після прання. Для дослідження на зразку розміром 300x300 мм олівцем наносять напрямок нитки основи і контрольні мітки, які прошивають нитками за схемою рис. 3.2.

рис. 3.2 – зразок тканини для зсідання

Для прання використовується пральна машина, в бак якої заливають підігріту до температури 80 °С воду і додають пральний розчин (пральний порошок). Закладають зразки в бак і перуть 30 хв. Потім зразки полощуть, віджимають, і сушать праскою без натискання через неапретовану бавовняну тканину (“прасувальник”). Після прасування зразки витримують 10 хв. в нормальних атмосферних умовах (температура - 20-25 °С, відносна вологість повітря - 60-70 %).

Відстань між контрольними мітками ( А1А3; Б1Б3; С1С3; А1С1; А2С2; А3С3) до прання і після прання заміряють з точністю до 1 мм і підраховують середнє арифметичне з точністю до 1 мм. Ці дані використовують для розрахунку зсідання.

Отже, по основі і по утоку тканина відноситься до тканин з малою  усадкою, нормативний відсоток зсідання для них становить 1,5 – 3,5%. Це дуже добрі показники. Звичайно  лляні  тканини  після  прання  дають  велику  усадку і  в  основному  по основі, але досліджувана тканина мабуть оброблена малоусадочним просочуванням, тому результати зсідання не великі.  З цього можна зробити висновок, що досліджувану тканину можна використовувати для виготовлення жіночого костюму, виріб після прання не буде змінювати свої лінійні розміри. Коефіцієнти нерівномірності показують, що досліджувана тканина досить рівномірна за усадкою і доброї якості.

2.2.4. Визначення гігієнічних  властивостей.

 

Текстильні матеріали характеризуються здатністю поглинати вологу, у вигляді парів, з навколишнього середовища. Крім того, вони здатні віддавати вологу в навколишнє середовище з пониженим вологовмістом. Ця здатність текстильних матеріалів поглинати і віддавати вологу має суттєвий вплив на показники фізико-механічних властивостей матеріалів і визначає їх призначення.

Однією з головних властивостей текстильних матеріалів є: вологість, гігроскопічність, водопоглинальність, капілярність, паропроникність.

У данному курсовому проекті ми будемо досліджувати вологість та гігроскопічність.

Вологість (фактична вологість) Wф, %, показує, яку частину від маси матеріалу складає маса вологи, яка міститься в ньому при певній фактичній вологості повітря.

Вологість визначають шляхом висушування двох зразків матеріалу розміром 20x40 мм до постійної маси, в сушильній шафі при температурі 100-110 °С. Термін сушіння 15-30 хв.

Показник вологості підраховують за формулою:

                                            (2.25)

Де Wф – фактична вологість, %; mг – маса зразка при фактичній вологості повітря, г; mс - маса абсолютно сухого зразка, г.

Гігроскопічність (максимальна вологість), Wг, - величина, яка показує відсоток вологи в  загальній масі матеріалу, яка міститься в ньому при 100-процентній відносній вологості повітря.

Для визначення гігроскопічності два зразки матеріалів розміром 20x40 мм, витримують не менше 4 год. в ексікаторі, в якому попередньо встановлено 98- 100-процентну відносну вологість повітря. Після цього зразки виймають з ексі- катора, зважують і висушують до постійної маси в сушильній шафі при температурі 100-110 °С. Термін сушіння 15-30 хв. Гігроскопічність підраховують за формулою: 

Отже, отримані  результати  визначення  вологості  свідчать про  достатньо  високу здатність тканини поглинати і віддавати  вологу. Це пояснюється  тим, що норми встановлені для нормальної вологості повітря 65%. Гігроскопічність тканини висока.

Для отримання найбільш повної уяви про типовість і рівномірність показників властивостей матеріалів, отримані експериментальні значення опрацьовували методами математичної статистики.

Аналіз  статистичних  показників  показав,  що  досліджувана  тканина  має досить однорідний  характер  за  властивостями.    Коефіцієнти  нерівності  мають  не  великі  значення,  тому  можна  стверджувати,  що  тканина  доброї  якості  і  з  неї  можна  виробляти  жіноче пальто.

4.Вибір  і  характеристика  підкладочних  і  прокладочних  матеріалів для  заданого  виробу

У жіночому пальті, що проектується передбачається використання  підкладки. Обираю тканину для підкладки із числа існуючого класичного асортименту.

Підкладкові матеріали застосовуються як підкладки верхнього одягу, а також в рукавах, поясах і т.д.

Підкладкові матеріали мають насамперед забезпечувати гарний зовнішній вигляд виробу з виворітної сторони, добру посадку виробу на фігурі людини, відсутність перешкод при одяганні і русі, мати достатню стійкість фарбування до дії поту, бути стійкими до тертя, мати гладку поверхню з малим коефіцієнтом тертя; за кольоровим рішенням відповідати матеріалу напрямку моди, мати термін служби, що відповідає терміну експлуатації основного матеріалу і виробу в цілому.

Підкладкові тканини виробляють полотняним, сатиновим, атласним, саржевим, комбінованим та великовізерунковим переплетінням. За колористичним оформленням їх випускають вибіленими, гладкофарбованими, пістрявотканими і друкованими, а за оздобленням – малоусадковими, стабілізованими.

Підкладкові тканини виробляються з поверхневою щільністю 60-150 г/м2 , шириною 90-140 см. Класичними підкладковими тканинами є саржа, атлас, сатин-дубль, шотландка.  Синтетичні тканини не повинні електризуватися; їх  оздоблення (для  запобігання плям) має  бути стійким до ВТО при  температурі не нижче 140 0С;  усадка не повинна перевищувати 2%; зміна показників властивостей тканини після трьох хімічних  чисток не повинна перевищувати 20%.

Обраний для пальто підкладковий матеріал – саржа, зможе задовольнити перелічені вимоги. Саржа (арт. 5978) – саржевого переплетення з віскозних ниток. Тканину виготовляють гладко фарбованою різних кольорів. Вона приємна до тіла, має гарні гігієнічні властивості, з гладенькою поверхнею, недоліком є сильне зминання виявлене органолептичним методом.

Прокладкові матеріали використовують як прошарки в окремих деталях виробів для надання форми і збереження найбільш відповідальних ділянок одягу від деформації. Для цього прикладкові матеріали повинні бути малорозтяжними, достатньо жорсткими, але не грубими. Для надання просторової форми вони повинні під час ВТО мати зсідання однакове із сіданням основної тканини. Вони характеризуються високою пружністю, малим зминанням, мають невелику товщину, а також невелику поверхневу щільність. Асортимент матеріалів для прокладок дуже різноманітний, це класичні та нові види прокладкових тканин.

Дублерин –  клейовий прокладочний матеріал на трикотажній, нетканій основі або тканинній основі. Основні переваги - м'якість, драпіруємість, в деяких видах - еластичність. Володіє легкістю, пружністю, добре тримає форму, дає невелику усадку, не обсипається. Дублерин використовується для стійкості і надання форми тканини деталей виробу. Виробляється з суміші бавовняного і капронового волокна, не дає усадки, має високі показники гігроскопічності, повітро- і паропроникність. На одну із сторін дублерин точковим розпиленням наноситься клей.

Флізелін - це нетканий прокладочний матеріал (термоклейовий і неклейовий), використовується для запобігання деформації одягу, дозволяє краще зберегти форму одягу в процесі носіння, а також при пранні та чищенні.

Використовується у виробі для зміцнення ділянок одягу та запобігання їх   розтягування (низ рукава, місця розташування карманів, петель і т. п.).

 

2.3.Вибір і характеристика  прикладних, скріплюючи матеріалів  і фурнітури.

Швейні нитки – це основний вид матеріалу для з’єднання деталей швейних виробів.  Крім того, нитки можуть використовуватися і як оздоблювальний матеріал. За волокнистим складом швейні нитки поділяються на бавовняні, шовкові, синтетичні, штучні та штапельні. За структурою існують такі види швейних ниток: скручені, однониткові, армовані, текстуровані. За оздобленням та забарвленням швейні нитки випускають: чорними, білими, кольоровими, глянцевими або матовими; бавовняні – мерсеризованими.

Швейна нитка хорошої якості має бути якісною по всім показникам: володіти врівноваженістю крутки, що визначає в значній мірі її міцність, її обривність; міцністю і рівномірністю забарвлення; блиском; рівністю; округлістю.

Все це забезпечує високі якості, важливі в умовах промислового виробництва одягу. На швидкісних швейних машинах швейна голка під впливом тертя перегрівається. Необхідно стежити, щоб нитка під впливом високих температур не плавилася і не обривалася.

У швейному виробництві  найчастіше використовують капронові (поліамідні, нейлонові) або лавсанові (поліефірні, поліестерові) нитки. Їх випускають торговими номерами: 22Л (11,1 текс х 2), 33Л (11,1 текс х 3), 55Л (27,7 текс х 2) та 90Л (29,4 текс х 3). Тонкі нитки 22Л та 33Л використовують при виготовленні виробів білизняного, сорочкового та костюмно-платтєвого асортименту, трикотажних виробів; товсті нитки 55Л та 90Л - для прокладання рельєфних оздоблювальних строчок.

Для  даного виробу було обрано лавсанові нитки 11,1 текс × 3 (№33Л). Дані нитки є тонкими і дуже міцними, що забезпечить мінімальну  обривність ниток в процесі шиття і в швах готового виробу.

Технічна характеристика швейних ниток представлена в таблиці 2.3

Таблиця 2.4 – Технічна  характеристика  ниток

Призначення швейних ниток	Сировинний Склад	Торгівельний номер	Лінійна густина, текс	Кількість складень	Направлення Крутки
З'єднання деталей, пришивання ґудзиків, обметування петель	Бавовна	30Л	16,5×3	3	Ліва S

 

Фурнітура - це допоміжні матеріали, які застосовують під час виготовлення швейних виробів для закріплення, зміцнення деталей виробу, для оздоблення, а також для зручності експлуатації одягу. До неї належать: ґудзики, гачки, кнопки, петлі, пряжки, нитки, корсажна стрічка тощо. Матеріалами для виготовлення фурнітури: пластмаса, дерево, метал, камінь, кістки і ін.. Фурнітуру  вибирають у відповідності  тканини  верху.  Фурнітура  надає  завершеного  вигляду  виробу.

Гудзики служать для застібання виробів за допомогою петель або для прикрашення виробів.Розрізняють ґудзики наступних типів в залежності від:

1)матеріалу: пластмасові, деревяні, металеві, комбіновані;

2)способу виготовлення: литі, пресовані, механічно оброблені, складені;

3)призначення: брючні, дитячі, форменні;

4)способу кріплення: з  отворами, з вушком;

5)оздоблення: без захисно-декоративного  покриття, з захисно-декоративним  покриттям, тиснене фольгою.

В якості фурнітури для жіночого костюму було обрано пластмасові ґудзики двох видів: з напівпотайним вушком чорного кольору (для жакету) діаметром 27мм; ґудзик чорного кольору з двома отворами (для штанів) діаметром 10мм.

Характеристика фурнітури представлена в таблиці 2.5

Таблиця 2.5.  Характеристика  фурнітури

Назва Фурнітури	Матеріал Ґудзика	Призначення	Розміри
			Діаметр d ,мм	Висота вушка h, мм
Ґудзик з двома отворами	Пластик	Для жіночого пальто	10	-

 

2.4.Аналіз сумісності  матеріалів у пакеті за властивостями.

 

У результаті досліджень матеріалів для жіночого пальто були вибрані і ретельно вивчено основні властивості матеріалів, необхідних для даного асортименту та їх вплив на основні показники якості готового виробу. Щоб грамотно і правильно підібрати матеріал для пропонованого вироби, необхідно враховувати не тільки колористичні особливості тканини, по яких в основному і відбувається вибір матеріалів, але і значимість всіх показників якості, а також їх сумісність і несумісність в готовому виробі. 

Проаналізовано властивості кожної тканини, був обраний 1 пакет матеріалів і складена конфекційна карта (Додаток 1). В якості основного матеріалу обрана тканина пальтова жіноча, з поверхневою щільністю 390 г / м 2. Дана тканина відповідає напрямку моди за кольором, фактурі, структурі і обробці, так відповідає гігієнічним вимогам: має необхідну гігроскопічність, має достатню стійкість до СОТ, хімчистці, светлопогоді. 

В якості підкладкового матеріалу обрана саржа підкладкова, з поверхневою щільністю 101 г / м 2. Дана тканина відповідає основному 

матеріалу за кольором, волокнистого складу, має хороші гігієнічні властивості: достатню повітропроникність, водопоглинання. Вона практично неелектризована. Перед розкриємо цього матеріалу необхідно проводити декатіровку, тому що тканина всідається. 

В якості рекомендації пропонується спробувати виготовлення демісезонного пальто для жінок новими методами конструювання, які забезпечують застосування прогресивних малоопераційних, маловідходних, ресурсозберігаючих технологій і значне поліпшення якості технологічної обробки. Використання даних методів припускає спрощення конструкції за рахунок максимального використання властивостей напіввовняної тканини, за умови використання нового обладнання.