Поняття про державний суверенітет Жана Бодена

       Такі  філософи як Гобс, Гроцій, Ж-Ж Руссо  та багато інших мислителів вивчала  теорію Бодена, але при цьому створювали принципово нові засади суверенітету як ознаки держави, внаслідок чого поняття  ставало біль широким. Таким чином, на сучасному етапі розвитку політичної і правової думки не існує однозначного визначення поняття «суверенітет, і пошук єдиного тлумачення йде вже кілька століть.

       Тому  на мою думку обґрунтоване Боденом поняття суверенітету зберігає актуальність, хоча після XVI ст. у відносинах між державами багато що змінилося, поняття набуло більш глобальної проблематики. Розвиток міжнародних відносин і глобалізація породжують проблему «розмивання суверенітету» і це означає, що визначення цього поняття треба чітко встановити. Бо політико-правової ідеології та навіть у законодавстві ряду країн термін "суверенітет" нерідко використовувався не як наукове, а як ідеологічне визначення. 

ЛІТЕРАТУРА

1. Антология мировой политической мысли. – М., «Мысль» - 1997. Т. 1: Зарубежная мисль: стоки и эволюция. / Ред. – сост. А. Н. Алисова, Д. Т. Жовтун. – 831 с.
2. Бодуен Ж. Вступ до політології. - К., 1995.
3. Бондырева С. К., Клёсов Д. В. – М.,: Воронеж: МПСИ: ИДРАО: МОДЭК, - 2007.
4. Брегеда А. Ю. Політологія : Навч.-метод, посібник для самост. вивч. дисц. - К., 1999.
5. Гаєвський Б. Філософія політики. - К., 1993.
6. Гелей С.Д., Рутар С.М. Основи політології. Навч. посібник. - К., 1999.
7. Дегтяр’ва М. Разработка понятия суверенитета Жаном Боденом // Поилитические исследования. 2000. - № 3. – с. 157 – 170.
8. Енциклопедія політичної думки / За ред.. Д. Міллера, Д. Коулмен, В. Коноллі, А. Райнона / Пер. З англ.. за ред.. Н. Лисюк. – Київ: Дух і літера, 2000. – 472 с.
9. История политических учений. Вып 1. 9 М., 1996. – с. 95 – 116.
10. История политических и правовых учений, под общей редакцией В.С.Нерсесянца, М., 2002 . – 727 с.
11. История политических и правовых учений, под общей редакцией Лейста Н.И., М., 2000 г.- с. 224 - 229.
12. Козлихин И. Ю. История политических и правових учений. Новое время: от Макиавелли до Канта: Курс лекцій. – Спб.: Юрид. Центр Пресс, - 2001.
13. Кормич А. І. Історія вчень про державу і право: навч. посібник. – МОНУ. – Київ., «Правова єдність» - 2009. – 312 с.
14. Левин И. Ю. Суверенитет. – М.: из-во Мин-ва юстиции СССр. 1948. - с. 576.
15. Левин И. Д. Суверенитет – Ассоциация «РОО центр» - Спб, «Юридический центр «Пресс», 2003. – с. 373
16. Мерс Ж. Принцип суверенітету: історія та основи новітньої влади, - Львів: Калеварія, 2003. – 150 с.
17. Омельченко О. А История политических и правових учений. История учений о государстве и праве: Учебн. Для вузов. – М. «Эксмо», - 2006. – 576 с.
18. О свободе: Антология западноевропейской либеральной мысли – отв. Ред.. М. А. Абрамов. – М.: Наука, 1995 – с .463.
19. Основи політичної думки – Лю , 1996 – с. 73 -102.
20. Пірен M.I. Етнополітика. - К., 1997. – 453 с.
21. Политология. – под ред. Радугина А. А. – М., 1996. – с. 32 – 40.
22. Туренко О. С. Державний суверенітет: соціально-філософська верифікація страхом. - Донецький юридичний інститут ЛДУВС, Україна.- «Наука. Релігія. Суспільство» № 1’2009.
23. Чечерин Б. Н. Политические мыслители древнего и нового мира. – Спб., 1999 – с. 126 – 149.
24. Шевцов В. С. Государственный суверенитет (вопросы теории). – М. : Наука, 1976..
25. Шляхтун П. Політологія: Підручник. – К., 2002. – с. 48 – 55.
26. Шельженко Ф. П. Історія політичних і правових вчень: Підручник – Київ.ю – 2006. – 464 с.