Методология политическиъх учений

Семінар – вопроси плана. 

Спостереження це систематичне і цілеспрямоване вивчення явищ і  процесів реальної дійсності які  перебувають у природному стані  або експерементальних умовах. Спостер вкл. В інші методи. Усі спостереження опосередковані через поняття певної системи знань.

Існує проблема обїективності данних отриманих за допомогою спостереження. (одні вважають такі данні суб’єктивними, другі – об’єктивні за змістом бо відображають реальні властивості предметів, але суб’єктивні за формою.) на об’єективність інфи впливає ряд умов: рівень наукової організації дослідження(має бути программа чітка), важливо в яких умовах знаходиться об’єкт спостереження(природа чи лаба). До спостереження висуваються такі вимоги: чітка відповідність поставленній задачі планомірність, цілеспрямованість, активність дослідника.вчений використовує свій запас знань та досвіду, систематичність.

Результатов спостереження є опис(інфа отримана в процесі спостереження, зафіксована засобами наукової мови.

Метод спостереження  має ряд особливостей. 

Порівняння це встановлення схожості і відмінності досліджуванних явищ і процесів.

 Метод порівняння  – дозволяє віявити спільні риси притаманні двом чи більше об’єктам. На основі чог можно виводити закономірності і закони. Інсують такі вимги до використання цього методу:

• Треба обирати предмети однорідні.
• Треба обирати найбільш суттєві риси та ознаки.

Можно порівнювати один об’єкт відносно іншого(безпосереднє порівняння) або через третій об’єкт(ідеал) (опосередковано).

Результати порівняння з використання ідеальних типів  є більш точними.

Вимірювання –  це метод емпіричного пізнання який дозволяє фіксувати кількісні характеристики об’єкта за допомогою вимірювальних  приладів (різновид порівняння.)

На теоретичному рівні дослідження метод порівняння може використовуватися у вигляді  порівняльного аналізу. 

Метод опитування в політичних дослідженнях 

1. Опитування  як метод збору емпіричної інформаціі. Види опитувань.
2. Метод опитування в електоральних дослідженнях (на вході та на виході)
3. Використання методу опитування для складення політичних рейтингів

 

Опитування –  це спосіб отримання інформаціі про об’єект заснований на підготовці питань відповіді на які дають необхідні для дослідження данні. 

Виділяють массові та експерті опитування ( в залежності від кількості опитаних). 

обізнаності громадян. 

Більш поширенні  форми опитування це інтерв’ю та анкетування. 

Інтерв’ю –  вимагає більше часових затрат. Інфа отримана за результатами інтерв’ю може бути більш унікальною.  

Інтерв’ю –  проведена за певним планом бесіда що передбачає безпосередній контакт  між респондентом та інтерв’юером.

 За ступенем  формалізаціі виділяють вільні та стандартизовані інтерв’ю.

Вільне – без  чіткого переліку питань але тоді буде оскладненна обробка інфи. Різновидом вільного інтерв’ю є глибинне інтерв’ю (– це бесіда з метою з’ясування інфи про індивідуальні цінності та звички.)

 Страндартизоване інтерв’ю використовується чіткий перелік питань. Видом такого інтерв’ю є фокусоване (перед проведенням даються матеріали для ознайомлення) 

Фокусоване інтерв’ю є елементом методики фокус-груп. Інфа отримана з використанням цього методу може бути оброблена статистично.

Анкета – це форма опитування яка передбачає заповнення респондентами особливих  статистичних формулярів.

В анкетах використовуються різні типи питань:  

За  формою: відкриті та закриті. (з відповідями або ні), прямі (відповідь на них трактується так само як сформульоване питання) і не прямі(розшифровка відповідв проходить в іншому змісті ніж сформульоване питання), особисті ( прямо запитується думка респондента) і безособові ( треба дати оцінку висловлюванням інших людей).

  За функціями: виділяють питання контрольні( для перевірки достовірності відповіді на попередні питання) та фільтруючі ( використовуються для виділення тих респондентів які далі не будуть відповідати на певні питання.) 

Складові анкети:

-вступна частина ( назва організації, тема і мета опитування, значущість участі данної людини в опитуванні, гарантія анонімності і правила заповнення анкети)

- основна частина

- демографічна (об’єктивка) (вік,ю стать, освіта) 

За способом розповсюдження виділяють поштове, роздавальне  і опитування через ЗМІ. 

2.

Питання на вході (перед виборами за певний час. Виористовується з метою виявленя орієнтаціі громадян)

Респондентам задають  такі питання: «Якби вибори відбулися  в найближчу неділю…» 

В передвиборчих  опитуваннях спрацьовує парадокс Ла П’єра (міняють орієнтації, роблять одне говорять друге) 

Різновидом опитування на вході є праймерис – це пробне голосування на передодні виборів.

В США праймерис  мають статус обов’язкових виборів  що проводяться в середені кожної партії для визначення єдиного кандидата від партії на президентські вибори. Перший закон про президентський праймерис в США був прийнятий у 1901 році у штаті Флорида. Проводяться праймерис серед тих хто залучений до партійної роботи, на сборах  активістів партій.

Особа яка перемогла  в більшості штатів отримує підтримку  всієї партії і стає кандидатом на посаду президента.

В інших державах світу під поняттям праймерис  вважають пробні вибори в певних регіонах країни і мета – виявити найбільш популярних партійних кандидатів.

Результати праймери і реальних виборів можуть відрізнятися. Поясненням цього є те що люди на справжніх виборах є більш відповідальними наприклад, або просто із ситуативними обставинами. 

Опитування на виході називаються екзітполами ( на виході з виборчіх дільниць, яке дозволяє вивчити реальну поведінку виборців за фактом їхнього голосування. Опитування на виході проводиться за методом інтерв’ю і передбачає формування вибірки (випадкової або квотної)

Всі виборці складають  генеральну сукупність і для опитування формується вибірка – частина  генеральної сукупності яка адекватно  відображає ії характеристики і властивості.

Результати опитування членів вибірки переносяться на всю генеральну сукупність.

Якщо країна має  декілька часових поясів то результати екзітполів отримані в східних регіонах країни можуть виконати роль прогнозу що саме збувається. 

3 Політичний рейтинг

Політичний рейтинг  – конкурентна оцінка політичного  діяча партії або події отримана шляхом опитування респондентів які  добре знайомі з певною політичною подією або станом справ в політичній сфері на визначений момент часу. Оцінка вирааєеться в відсотках або балах. Рейтинг не тільки індивідуальна оцінка, але й сам список конкурентів.

Місце в рейтингу називається також рангом. 

Види рейтингів:

• За складом опитуваних ( експерти або пересічні громадяни)
• За формою збору інформації і типом питань ( закриті і відкриті)