Высшее образование в Украине

 

                                                                                                                                                            3

ВСТУП

Актуальність. Як відомо, перше й основне, що потрібно зробити для покращення досвіду сприйняття іноземної мови, – слухати цю мову. Без аудіювання неможливе спілкування, тому аудіювання з англійської мови або сприйняття мови на слух – це одна з найбільш важливих складових частин процесу вивчення англійської мови. У аудіюванні важливо не тільки правильно висловити ту чи іншу думку, але й зрозуміти, про що говорить співрозмовник. Беручи до уваги темп мови й особливості вимови тих чи інших діалектів, зробити це інколи буває дуже важко. Недооцінка аудіювання у навчальному процесі може вкрай негативно позначитися на мовному рівні школярів.

 Взагалі, аудіювання як дія, що входить до складу усної комунікативної діяльності, використовується в будь-якому усному спілкуванні, підпорядкованому виробничим, суспільним або особистим потребам. Також аудіювання, як зворотній зв'язок під час говоріння, дозволяє здійснювати самоконтроль за мовленням і спостерігати, наскільки вірно реалізуються у звуковій формі мовні наміри. Водночас, аудіювання являє собою окремий вид комунікативної діяльності зі своїм мотивом, що відбиває потреби людини або характер її діяльності. У такій ролі воно виступає, наприклад, при перегляді фільму, телепередач, прослуховуванні радіопередач тощо.

 Розробка цієї мовленнєвої діяльності в методиці недостатньо глибока, та й термін "аудіювання" використовується в методичній літературі порівняно нещодавно. У процесі опанування мови загалом та формування навичок аудіювання, зокрема, постає низка труднощів і загальних для процесу сприйяття на слух, і особливих, які пов’язані з намаганням зрозуміти іноземну мову. Ці питання розглядають у своїх дослідженнях і вітчизняні, і зарубіжні науковці: А. Андерсон, Л. І. Архіпова, Н. І. Гез, Н. В. Єлухіна, П. І. Кріцка, Н. Р. Петранговська, Н. І. Соболєва, T. Lynch. Однак чіткої методики роботи над аудіюванням у процесі вивчення англійської мови та визначення шляхів подолання труднощів розуміння англійської мови на слух з урахуванням вікових особливостей школярів ще не існує. Отже, необхідність удосконалення процесу формування навичок аудіювання зумовило актуальність проблеми.

Об`єкт дослідження – розвиток навичок аудіювання.

Предмет дослідження – різнопланові завдання як засіб розвитку навичок аудіювання.

Мета дослідження – теоретично обгрунтувати і практично перевірити ефективність використання різнопланових  завдань для розвитку навичок аудіювання,визначити основні принципи, що сприяють кращому сприйманню аудіювання учнями середньої школи.

Завдання дослідження:

1. На основі аналізу наукових джерел з теми дослідження розкрити сутність навчання аудіюванню, визначаючи всі його функції;
2. Теоретично обґрунтувати  необхідність використання системи різнопланових завдань,із врахуванням вікових особоливостей учнівпри формуванні навичок аудіювання.
3. Практично перевірити ефективність використання різнопланових завданьнавести для розвитку навичок аудіювання та розвиток мовленнєвої компетенції вцілому.

Методи  дослідження : аналіз наукової літератури з теми дослідження, аналіз та узагальнення масового і передового педагогічного досвіду, метод опису, обробка результатів дослідження.

Структура роботи складається  зі вступу, 2-х розділів, параграфів до кожного розділу, висновків та списку використаної літератури (14 найменувань).

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1.

ТЕОРЕТИЧНЕ  ОБГРУНТУВАННЯ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ НАВИЧОК АУДІЮВАННЯ    

 

1. Теоретичні основи формування в учнів навичок аудіювання

 

Аудіювання –розуміння сприйнятого на слух усного мовлення. У класі аудіювання займає 57% часу. Психофізіологічні механізми аудіювання – це механізм сприйняття мовлення та механізм атиципації (прогнозування) смислового змісту. Метою аудіювання є осмислення почутого мовленнєвого повідомлення. Аудіювання починається зі сприймання мовлення, під час якого слухач завдяки механізму внутрішнього промовляння перетворює звукові образи в артикуляційні. З потоку мовлення вичленяються окремі фрази, словосполучення, слова для осмислення всього повідомлення. Механізм оперативної пам'яті утримує в свідомості слухача сприйняті слова і словосполучення протягом часу, необхідного йому для осмислення фрази чи завершеного фрагменту. Механізм антиципації дає можливість за початком слова чи висловлювання передбачити його закінчення. Завдяки довготривалій пам'яті, механізм якої формується з попереднього досвіду слухача, відбувається зіставлення мовленнєвих сигналів, що надходять, з тими стереотипами, які зберігаються в свідомості. Механізм осмислення здійснює еквівалентні заміни шляхом перетворення словесної інформації в образну.

 Аудіювання може виступати у природній усній комунікації у трьох різних функціях.

1. Аудіювання – це окремий вид комунікативної діяльності зі своїм мотивом, що відображає потреби людини чи характер його діяльності. У такій функції воно виступає, наприклад, під час перегляду фільму, телепередачі, прослухування радіопередачі і т.і.
2. Аудіювання може виступати в ролі дії у складі усної комунікативної діяльності, коли кожний учасник спілкування, використовуючи говоріння і аудіювання, намагається задовольнити свою потребу в обміні інформацією, яка на цьому етапі стає мотивом усієї усної комунікативної діяльності.
3. Аудіювання виступає як зворотній зв’язок у кожного мовця під час говоріння, що дозволяє мовцю здійснювати самоконтроль за своїм мовленням і знати, на скільки правильно реалізуються у звуковій формі його мовні наміри. Аудіювання – невід’ємний елемент процесу говоріння.

При практичній меті навчання іноземної мови учні оволодівають аудіюванням  у цих трьох функціях, оскільки вони дають змогу здійснювати  усну комунікацію. Оволодіння цими функціями і є змістом навчання аудіювання.

У процесі навчальнння аудіювання в учнів створюється механізм сприймання висловлювань, функціонування якого дає змогу сприймати інформацію в усній формі іноземною мовою.

Крім цього, відповідно до принципу усної основи навчання аудіювання виконує ще одну важливу навчальну функцію – введення мовного матеріалу в навчальний процес, з чого починається його засвоєння в усній формі. Граматичні структури, до яких входять відповідні лексичні одиниці у складі груп і які оформлені в фонематичному плані за формами англійської мови, спочатку вводяться в аудіювання, а потім вже в говоріння.

З точки зору психофізіології  аудіювання трактується як рецептивна розумова мемонічна діяльність.

Характерними ознаками аудіювання як виду мовленнєвої діяльності є:

• безпосереднє спілкування ;
• форма сприйнятя процесу аудіювання є внутрішньою, невираженою;
• основою внутрішнього механізму аудіювання є такі психічні процеси, як сприйняття на слух, увага, розпізнавання та зіставлення мовних засобів, їх ідентифікація, усвідомлення, антиципація, групування, узагальнення в пам’яті, вироблення умовиводів;
• Продуктом аудіювання є умовивід, а результатом – розуміння сприйнятого тексту.

Отже, аудіювання – найважчий вид мовної діяльності: якщо в тексті для читання можна знову і знову повертатися до незрозумілого слова або фрази, використовувати словник, при говорінні можна уникнути використання незнайомої лексики, то в процесі аудіювання необхідно зрозуміти все з першого разу.

 

1.2 Труднощі при роботі над аудіюванням у різні вікові періоди та шляхи їх подолання

 

          Спочатку розглянемо причини, що зумовлюють виникнення труднощів під час навчання аудіювання, та способах вирішення їх учителями й викладачами. Ось деякий перелік причин, що зумовлюють виникнення труднощів:

1. занадто швидкий темп мовленнєвих повідомлень;
2. великий обсяг тексту;
3. лінгвістичні труднощі.

За умови усвідомлення цих причин ми можемо стверджувати, що   успішність аудіювання залежить від:

• самого слухача (від рівня розвитку в нього мовленнєвого слуху, пам'яті, наявності уваги, інтересу тощо);
• мовних особливостей аудіотексту та його відповідності мовленнєвому досвіду і знанням учнів;
• умов сприймання аудіотексту.

Таким чином , труднощі аудіювання бувають кількох видів:

1. суб'єктивні труднощі;
2. мовні труднощі;
3. труднощі, зумовлені умовами сприймання.

Суб'єктивні  труднощі аудіювання зумовлені індивідуально-віковими особливостями учнів. Успішність їх подолання залежить від уміння слухача користуватися механізмами ймовірного прогнозування, переносити аудитивні вміння та навички рідної мови на іноземну. Значну роль відіграють такі індивідуальні особливості учня кмітливість, уміння слухати і швидко реагувати на сигнали усно-мовленнєвої комунікації, переключатися з однієї розумової операції на іншу тощо.

У процесі навчання аудіювання вирішальну роль відіграють індивідуально-психологічні особливості учнів рівень розвитку слухової диференційованої чутливості, слухової пам'яті, концентрації уваги. Успішність аудіювання залежить від  потреби учнів дізнатись щось нове, наявності інтересу до теми повідомлення, спрямованості на пізнавальну діяльність і мотивацію цієї діяльності.

При навчанні аудіювання необхідно спиратися на ті особливості  учня, які відіграють суттєву роль у процесі сприйняття мовленнєвого повідомлення. Ці особливості розглядаються у психології на рівні таких підструктур особистості спрямованість, досвід і форми відображення. Спрямованість особистості визначає стійку аперцепцію, що лежить в основі сприймання мовлення і формується усім процесом виховання людини. У межах підструктури досвіду у психології розглядають знання, навички, уміння, звички, набуті особистим досвідом шляхом навчання. Обсяг мовних і немовних знань суттєво впливає на ступінь розуміння аудіотексту, він впливає на процес інтерпретації тексту на рівнях значення і смислу та на форму його відображення.

Мовні труднощі аудіювання є об'єктивними, вони зумовлюються характером мовних засобів і структурно-композиційними характеристиками аудіотекстів. Мовні труднощі, в свою чергу, поділяються на :

• граматичні;
• лексичні;
• фонетичні.

Граматичні труднощі пов'язані з синтаксисом та морфологією. Сприймаючи фразу, учень повинен розчленити її на окремі елементи, встановити зв'язок між ними та їх роль у висловлюванні. Деякі граматичні труднощі зумовлені наявністю аналітичних форм, відсутніх у рідній мові, та граматичною омонімією.

Лексичні труднощі виникають  при кількісному збільшені словникового матеріалу та його різноманітності (на старшому етапі навчання), а також  при вживанні слів у переносному значенні, наявності фразеологічних зворотів. Багатозначні слова, пароніми, антоніми та синоніми також створюють труднощі розуміння, так само як слова, близькі за значенням до слів рідної мови, але різні за значенням.

Фонетичні труднощі вважаються основними труднощами аудіювання (особливо на початковому ступені навчання). Основними фонетичними труднощами аудіювання є труднощі, пов'язані з інтонацією, логічним наголосом і темпом мовлення.

Для розуміння на слух велике значення має композиційна структура текстів, спосіб викладу думок, міжфразові зв'язки. Особливо складним для аудіювання є діалогічне мовлення, що вимагає додаткових аналітико-синтетичних дій.

Якщо казати про труднощі, зумовлені умовами сприймання, то важливо зазначити нижчеподані твердження:

1. Темп повідомлення визначає швидкість і точність розуміння на слух, а також ефективність запам'ятовування.

Середній темп мовлення англійською мовою – 140-150 слів за хвилину. У процесі навчання аудіювання темп мовлення, що сприймається, не повинен  перевищувати темпу внутрішнього мовлення слухача, отже, перший можна збільшити, лише прискорюючи останній.

2. Більшість методистів погоджуються, що одноразове пред'явлення є найбільш оптимальним, адже в реальній комунікації повідомлення не повторюється. І все ж в умовах навчання досить часто доводиться пред'являти текст двічі (наприклад, при наявності труднощів). У таких випадках рекомендовано пропонувати трансформовані варіанти тексту [2].

3. Тривалість звучання тексту також може ускладнювати процес аудіювання. Тривалість звучання визначається обсягом аудіотексту. Обсяг тексту - обов'язковий нормативний параметр аудіювання для кожного класу. Такий вимір обсягу аудіотексту зручний для планування занять і для правильного розподілу часу нарізні види мовленнєвої діяльності.

Труднощі, зумовлені тривалістю звучання, обмежуються таким чином:

- для початкового ступеня навчання - 1 хвилина,

для середнього –2-3 хвилини,

для старшого – 3-5 хвилин.

Навчання аудіювання необхідно починати з текстів невеликої тривалості звучання і поступово її збільшувати. Проте прагнути до збільшення обсягу аудіотексту недоцільно.

4. При безпосередньому спілкуванні аудіювання полегшується позамовними засобами (мімікою, жестами). При використані аудіозапису ці фактори відсутні. Проте розуміння мовлення у звукозапису також передбачено вимогами програми.

5. Наявність невідомих слів визначена шкільною програмою та поступово збільшується на кожному етапі навчання.

6.Наявність чи відсутність  зорових опор, які уточнюють зміст  почутого та полегшують процес аудіювання.

Тільки за умови уникнення  перешкод можна очікувати кращого  сприйняття інформації й подальшої  продуктивной роботи. Для того, щоб  їх усунути, пропонуємо: