Тренінгова програма «Волонтерство – шлях до успіху»

Волонтерство в Україні розвивається і люди різних вікових рамок стають волонтерами,допомагають нужденним и на вдяку отримують позитив,духовну рівновагу і стимул працювати далі і робити добро людям. Це підтверджують соціологічні дослідження.

       На нашу думку, Україна має величезні перспективи для розвитку волонтерства. Але для того,щоб їх використати треба прикласти зусилля добре попрацювати. В нашій країні є величезна кількість ресурсів і людей,але на жаль, довгі роки наш уряд лише думав про свої кишені,тому багато прекрасних ідей лежать на запилених поличках. Настав новий час і відкрились нові перспективи для щасливого життя ,щоб їх використати ми повинні по-перше повірити в те ,що ми можемо змінити життя на краще і це почуття повинне зародитись в середині нас,змінити наше звичне мислення. Тобто ми повинні не скаржитись на уряд,а самим вирішувати свої проблеми.

 

РОЗДІЛ 2. ТРЕНІНГОВІ ТЕХНОЛОГІЇ В ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВОЛОНТЕРСЬКОГО РУХУ

2.1. Тренінгова  програма «Волонтерство – шлях  до успіху»

У першому розділі нами було означено теоретичні засади волонтерського руху на Україні, визначено сутність формування волонтерства та розкрито методи залучення студентів до волонтерської  діяльності. Виявлено що волонтерський рух має певні форми та напрямки. Одним з напрямків добровільної діяльності є тренінг.

Переходячи до загальної  характеристики та обґрунтування тренінгової технології формування мотивації до волонтерської діяльності, на наш погляд, необхідно перш за все з’ясувати сутність поняття “тренінг”.

Тренінг – це запланований процес зміни ставлення, знання чи поведінкових навичок того, хто навчається, через  набуття навчального досвіду, щоб  досягти ефективного виконання  в одному виді діяльності або в  певній галузі. У практичній діяльності тренінги спрямовано на розвиток здібностей індивіда й задоволення поточних і майбутніх потреб організацій. Крім того,що тренінг має суспільне й організаційне значення, він може задовольняти й особистісні потреби індивіда. Адже одною з головних мотивацій залучення добровольців до будь-якої діяльності є самореалізація та розвиток особистості.

У листопаді 2012 року нами був проведений тренінг «Волонтерство – шлях до успіху», основною метою якого стало залучення молоді до волонтерської діяльності. У тренінгу приймали участь 16 учнів різних шкіл та різного віку.

За правилами тренінгу ми спочатку познайомились з учасниками, задля цього ми провели гру на знайомство. Правила дуже прості: перший учасник називає своє ім’я, другий називає  ім’я першого потім своє, третій ім’я першого, другого потім своє і так  до того поки коло не замкнеться. Усі були зацікавлені, адже гра допомагає не тільки познайомитися, а й розвиває пам’ять. Але не всі учасники знали що таке взагалі волонтерська діяльність, тому ми, перш ніж розпочати основну частину, провели невелику лекцію, в якій було висвітлено поняття, сутність, завдання, напрями та функції волонтерської діяльності.

Основною частиною тренінгу стали вправи на освоєння почутої інформації. Першим завданням для учасників стала естафета. Ми поділили їх на дві команди, кожна з яких мала написати якомога більше слів пов’язаних зі словом “волонтер”. Наприкінці естафети всі пояснили свої відповіді та зробили загальний висновок.

Наступна вправа під назвою «Карта волонтерства» стала ще цікавішою. Кожен з учасників письмово відповів на питання: що може робити волонтер в  моєму місті? Після чого всі відповіді  були розміщені на “карті”. Ми зробили висновок що найбільш актуальною проблемою для нинішньої молоді є нездоровий спосіб життя, байдужість до інвалідів та людей похилого віку.

Й, нарешті, задля підведення підсумків ми провели гру на виявлення  очікуваних результатів та емоцій учасників  наприкінці тренінгу. Виявилося, що всі  були зацікавлені волонтерською  діяльністю і захотіли вступити до наших рядів.

Тренінг тривав майже дві години, але ми досягли його мети. Деякі з учасників вже були ознайомлені з принципами волонтерської діяльності, тому ми запропонували їм вступати залучатися до добровільної допомоги нужденним, адже: “Якщо не ми, то хто ж?!”.

 

 

2.2. Аналіз ефективності  тренінга

Сучасна молодь не дуже цікавиться  добровільною діяльністю, бо вона не є  обов’язковою. Але за допомогою тренінга «Волонтерство – шлях до успіху» ми виявили не тільки те що діяльність волонтера є цікавою для молодого покоління, а ще й те, що багато хто з них хоче цим займатися.

Багато хто з учасників  до тренінгу навіть не здогадувалися  що таке насправді волонтерство, але  у таблиці, представленій нижче  показано ті зміни які відбулися  з ними наприкінці заняття.

Знання учасниками сутності волонтерської діяльності	До тренінгу	%	Після	%
Поняття волонтерства Функції волонтерства Напрямки діяльності Зацікавленість у волонтерстві	5   3   6   4		16   16   16   16

 

За даними таблиці можна  зробити висновок що сучасна молодь все ж цікавиться добровільними видами діяльності, але треба надавати їм певну інформацію. Ми досягли очікуваних результатів.

 

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2

Проведення тренінгів  є актуальним видом волонтерської  діяльності. Завданнями таких заходів  є залучення сучасної молоді до суспільно-корисної діяльності,  виявлення основних проблем суспільства, розвиток здібностей індивіда. 

Україна має величезні  перспективи для розвитку добровільної діяльності, але для цього молоді потрібна певна мотивація. Завдяки тренінговим заняттям можна виявити такі мотиви і саме після таких занять лави волонтерів поповнюються.

На сучасному етапі  розвитку різноманітних сфер діяльності багато хто використовує тренінги як основний напрям роботи з громадськістю. Адже це ефективний метод залучення  людей до будь-якої діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Після розпаду Радянського  союзу волонтерський рух набуває значного розвитку в нашій країні. Волонтерський рух – це рух по наданню безкорисливої допомоги тим, хто її потребує. Під цим поняттям розуміють волонтерські дії, як на місцевому, так і на державному рівнях; і разом з цим, як двосторонні та міжнародні програми. Волонтери відіграють різносторонню роль в розвитку та добробуті країни. В рамках національних програм і програм ООН вони сприяють розвитку гуманітарної допомоги, технічного співробітництва, пропаганди прав людини, демократії та миру.

Волонтер – це людина, яка безкорисно, заради суспільного блага безкоштовно допомагає іншим. В нашій країні волонтерство тільки починає розвиватись і має потреби в своєму розвитку. Видається література з проблем його розвитку. Слід зазначити, що головною проблемою волонтерського руху в Україні залишаються, передусім, труднощі організації волонтерської діяльності. Організаторам волонтерства потрібно не тільки ознайомитися з історією руху в інших країнах, організувати роботу і контроль, навчитися складати робочі плани і ставити завдання для волонтерів, а й завжди враховувати думку і досвід самих добровільних помічників.

Активно розвивається волонтерський  рух у Тернопільській, Запорізькій, Львівській, Вінницькій, Херсонській  областях. Напрями діяльності волонтерів - рух матерів проти наркотиків і СНІДу, підготовка молоді до ролі батьків, психологічна допомога вагітним жінкам, соціальний патронаж дітей інвалідів, профілактика наркоманії, допомога безпритульним дітям, сиротам, дітям із кризових сімей, учням шкіл-інтернатів.

Дивлячись на огляд ознак  різних методів соціальної роботи, можна сказати,що на свідомість і  поведінку людей впливає багато взаємопов'язаних факторів. Виходячи з  цього, методи треба застосовувати у комплексі. До того ж, вони органічно пов'язані між собою й ефективні лише за спільного застосування, а не окремо. Це підтверджує необхідність комплексного підходу як принципу використання методів соціальної роботи. Найголовнішим є те, що принципи соціальної роботи постійні і мають обов'язковий характер. І принципи, і методи соціальної роботи слід розглядати в тісному зв'язку з її цілями та завданнями.

Волонтерство в Україні  розвивається і люди різних вікових  рамок стають волонтерами,допомагають нужденним и на вдяку отримують позитив,духовну рівновагу і стимул працювати далі і робити добро людям. Це підтверджують соціологічні дослідження.

       На нашу думку, Україна має величезні перспективи для розвитку волонтерства. Але для того,щоб їх використати треба прикласти зусилля добре попрацювати. В нашій країні є величезна кількість ресурсів і людей,але на жаль, довгі роки наш уряд лише думав про свої кишені,тому багато прекрасних ідей лежать на запилених поличках. Настав новий час і відкрились нові перспективи для щасливого життя ,щоб їх використати ми повинні по-перше повірити в те ,що ми можемо змінити життя на краще і це почуття повинне зародитись в середині нас,змінити наше звичне мислення. Тобто ми повинні не скаржитись на уряд,а самим вирішувати свої проблеми.

Проведення тренінгів  є актуальним видом волонтерської  діяльності. Завданнями таких заходів  є залучення сучасної молоді до суспільно-корисної діяльності,  виявлення основних проблем суспільства, розвиток здібностей індивіда. 

Україна має величезні  перспективи для розвитку добровільної діяльності, але для цього молоді потрібна певна мотивація. Завдяки  тренінговим заняттям можна виявити  такі мотиви і саме після таких  занять лави волонтерів поповнюються.

На сучасному етапі  розвитку різноманітних сфер діяльності багато хто використовує тренінги як основний напрям роботи з громадськістю. Адже це ефективний метод залучення  людей до будь-якої діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Введення у соціальну  роботу: Навч. посібник. – К.: Фенікс, 2001. – 288 с.  

2. Волонтерський рух в  Україні: тенденції розвитку / Вайнола Р.Х., Капська А.Й., Комарова Н.М. та ін. – К.: Академпрес, 1999. – 112 с.

3. Волонтерское движение: опыт, проблемы, перспективы: Рабочие материалы семинара. - Киев, 24-30 сентября 2000 г.

4. Дейчаківський М. та  ін. Роль громадських організацій  в Україні // Громада. – 1995. – С. 10-24.

5. Загальна декларація  волонтерів. Прийнята 11-м Конгресом  Міжнародної Асоціації Волонтерів 14 вересня 1990 року.

6. Історія, теорія та  практика волонтерського руху  в Україні : наук.-навч.-метод. посіб.  для студ., магістрантів, аспірантів  та спеціалістів у галузі соц.  педагогіки / за заг. ред. С. Я. Харченка ; авт. кол. : С. Я. Харченко, О.П. Песоцька, В. О. Кратінова, Н. Б. Ларіонова, О. Л. Караман, С. В. Горенко,    Н. О. Островська, Я. І. Юрків ; Держ. закл. «Луган. нац. ун-т імені Тараса Шевченка». – Луганськ : Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2008. – 320 с. 

7. Капська А.Й. Технологізація волонтерської роботи в сучасних умовах. – К., 2001. – 140 с.

8. Капська А.Й. Технології соціально-педагогічної роботи, К.: УДЦССМ, 2000.

9. Організація волонтерського  руху у вищих навчальних закладах: Діагностичний інструментарій: Методичні розробки / Укладач Рудякевич Т.О. – Житомир: ЖДУ, 2004. – 20 с.

10. Підготовка волонтерів та їх роль у реалізації соціальних проектів / Заг. ред. І. Звєрєвої, Г. Лактіонової. - К.: Науковий світ, 2001

11. Підготовка волонтерів до роботи з дітьми обмежених функціональних можливостей: Методичні рекомендації до проведення тренінгових занять / О. В. Безпалько, С. В. Едель – К: Видавництво Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, 2001. – 32 с.

12. Пінкус А., Манахан А. Практика соціальної роботи М.:Союз", 1993,с.20

13. «Сердешні» волонтери//Україна молода//2010,№10.

14. Соціальна робота в Україні: теорія та практика, Київ УДЦССМ, 2001.

15. Статут Всеукраїнського громадського центру «Волонтер».

16.  Стратегія і тактика комунікацій з громадськістю для організацій третього сектора: Методичний посібник / За ред. В.Г.Королька. – К., 2003. – 216 с.

17. Технологізація волонтерської  роботи в сучасних умовах / За ред. проф.  А.Й. Капської. – К.: ДЦССМ, 2001. – 140 с.

18. Хрящева Н. Ю. Психодиагностика  в тренинге. – М., 1990. – 98 с.