Податкове навантаження в Україні

      Сьогодні  коли економіка більшості країн  потерпає від світової кризи, уряди  різних держав намагаються зменшити рівень податкового навантаження. Так на початку 2009 року було зменшено податок на прибуток у Великій Британії, Франції, Німеччині, Росії [5].

      Зменшення ставок, а то й мораторій на сплату податків – спроба врятувати економіку, яка серйозно постраждала у світовій кризі.

      Нажаль, Україна не слідує світовому досвіду  та самостійно намагається вирішити проблеми оподаткування в часи кризи. Замість того, щоб шукати можливості послабити податкове навантаження, уряд шукає нові способи наповнити бюджет. Наприкінці 2008 – на початку 2009 року були підвищені деякі акцизи та ставки податків. Таким чином уряд України не лише не збільшить надходження у державний бюджет, але й ускладнить і без того нелегке становище підприємств і населення. Збільшиться тінізація економіки, рівень безробіття та “зарплата в конвертах”, що в результаті зменшить податкові надходження.

      Отже, оптимальний рівень податкового  навантаження є важливим чинником для  забезпечення ділової активності, розвитку виробництва та економіки в цілому, а також соціально-політичної стабільності крани.

      Для поліпшення свого становища Україні  необхідно поступово знижувати  податкове навантаження, використовуючи міжнародний досвід, адаптуючи його до специфіки та умов розвитку нашої країни, створювати умови, в яких майже неможливо буде ухилитися від сплати податкових зобов’язань, що призведе до поступового збільшення надходжень до державного бюджету, а також подбати про те, щоб податкові надходження були доцільно розподілені. За умови ефективного реформування податкової системи в частині зниження реального податкового навантаження, Україна матиме шанси стати серйозним суб’єктом податкової конкуренції насвітовому просторі [9].  

      2.2. Оцінка податкового навантаження на юридичних та фізичних осіб в Україні 

      Сьогодні в Україні серед економістів-практиків та вчених-теоретиків поширюється думка про надмірне податкове навантаження на прибутки підприємницьких структур та доходи фізичних осіб. Високе податкове навантаження є однією з головних проблем податкової системи, що, у свою чергу, послаблює конкурентоспроможність підприємств та негативно впливає на ефективність їх господарської діяльності. Але слід зазначити, що проблеми, які притаманні системі оподаткування в Україні, полягають не стільки у високих податкових ставках, скільки у нерівномірності податкового навантаження.

      Надвисоке податкове навантаження в Україні  пояснюється тим, що при аналізі  використовують невірну базу співставлення, порівнюючи податок на прибуток, сплачений  прибутковими підприємствами, із фінансовим результатом суб'єктів господарювання по всіх галузях економічної діяльності (як відомо, збитковий результат діяльності декларують понад 50% підприєм). Крім того, в Україні досить вузька податкова база оподаткування доходів фізичних осіб. Навіть якщо врахувати непрямі податки, які сплачують фізичні особи, сукупне податкове навантаження на населення залишається істотно нижчим, ніж на доходи підприємств. Нерівномірність податкового навантаження є наслідком неадекватної структури прямих і непрямих податків в Україні.

      Незважаючи  на те, що основною проблемою системи  оподаткування в Україні є  нерівномірність податкового навантаження, загальний рівень оподаткування  є досить важливим показником з точки  зору впливу податкової системи на діяльність суб'єктів господарювання та на соціальне-економічне зростання в країні. Мова йде про питому вагу податків у доходах суб'єктів господарювання. Тому доцільним буде, на наш погляд, знайти питому вагу податків у прибутках підприємств та доходах населення, тобто оцінити реальний рівень податкового тиску.

      Останнім  часом питання про надмірне податкове  навантаження є поширеним серед  політичних діячів, практиків та аналітиків. Значно зросла кількість наукових праць, автори яких досліджують систему  оподаткування та порушують наболілі питання щодо податкового навантаження. Плідно працюють над цією проблематикою М. Азаров, О. Василик, Д. Вишнівський, О. Данилов, А. Єлисєєв, І. Горобінська, А. Крисоватий, С. Лондар, і. Луніна, В. Лащак, В. Людкевич, П. Мельник, А. Соколовська [3-7]. Водночас Існують значні проблеми щодо зниження питомої ваги податків у доходах юридичних та фізичних осіб, вирівнювання'податкового навантаження, удосконалення системи стягнення податкових платежів.

      Оцінку  показників податкового навантаження варто досліджувати в двох аспектах: аналіз податкового тиску на фізичних та юридичних осіб.

      Оподаткування доходів фізичних осіб в Україні  здійснюється за пропорційною ставкою  в розмірі 15% [2] що порушує виконання принципу соціальної справедливості. Крім того, при оподаткуванні доходів населення використовують досить вузьку податкову базу, що не враховує доходи від депозитних вкладів, від продажу нерухомості тощо. Все це породжує нерівномірність оподаткування доходів багатих верст населення та середнього класу.

      Найбільшу питому вагу в структурі податкового навантаження підприємницьких структур становлять нарахування до фонду оплати праці (понад 40%). До того ж податкове навантаження на фонд оплати праці закономірно підвищується в галузях з вищим рівнем заробітної плати. За таких обставин роботодавцям не вигідно збільшувати заробітну плату працюючим. Це спонукає їх шукати різні методи несплати, зрозуміло, що такі умови природно породжували бажання керівників підприємств уникнути прямої сплати податків. Високе податкове навантаження залишається щодо оподаткування прибутку підприємств, оскільки ефективна ставка податку значно перевищує ставку, яка закріплена на законодавчому рівні. Наслідок цього - тінізація економіки. Чинна система оподаткування підприємств, особливо це стосується прямих податків, стримує процеси нагромадження та інвестування, спрямовує ресурси на непродуктивне споживання, вона закладає ризики для розвитку економіки у довгостроковій перспективі [3, с. 26-27].

      Розглянемо  вплив податку із доходів фізичних осіб на рівень фактичного податкового тиску доходів населення. Питома вага податку з доходів фізичних осіб у структурі доходів населення України та у фонді оплати праці відображено в табл. 2.1.1 [9]. 

      Таблиця 2.1.1

      Питома  вага податку із доходів  фізичних осіб у структурі доходів фізичних осіб та ВВП

      Як  видно з даних табл. 2.1.1, частка податку із доходів фізичних осіб у загальному обсязі грошових доходів  населення України не перевищує 5,5%, у 2007 році вона підвищилася  до 5,7%. Така низька сукупна величина є наслідком відносно вузької податкової бази. Адже фактично податок із доходів фізичних осіб стягується із заробітної плати працівників та доходів, отриманих за основним місцем роботи.

      Рівень  податкового навантаження податку із доходів фізичних осіб на ВВП країни, грошові доходи населення та фонд оплата праці за досліджуваний період відображено на рис. 2.1.1.

      Рис. 2.1.1 Динаміка рівня  податкового навантаження податку із доходів  фізичних осіб за 2005-2007 роки

      З рисунку видно, що в розглянутий  період з 2005 по 2007 роки податкове навантаження на фізичних осіб зростає, причому з 2006 по 2007 роки темп зростання значно збільшується.

      Частка  податку з доходів фізичних осіб у фонді оплата праці за досліджуваний період має чітку тенденцію до зростання, що свідчить про посилення податкового навантаження на сукупний оподатковуваний доход Так, у 2004 році ефективна ставка оподаткування доходів фізичних осіб становила 13%. Проте заробітна плата становить лише близько половини усіх грошових доходів населення. За даними ДПАУ, відсоток заробітної плати у структурі доходів офіційно зареєстрованих в Україні 160 мільйонерів не перевищує 3%, решту становлять доходи, отримані від приросту ринкової вартості капіталу (доходи, отримані від продажу нерухомості, акцій, страхові премії, банківські відсотки), які до законодавства, яке діяло до 1 січня 2004 року, не включалися до податкової бази. Але відповідно до нового законодавчого простору ці види доходу включаються в загальний оподатковуваний доход. Це, безумовно, є позитивним моментом розвитку податкової системи та наближення її до європейських стандартів [7].

      Наступним етапом дослідження проаналізуємо  вплив системи прямого оподаткування юридичних осіб на кінцевий фінансовий результат їх економічної діяльності. І для визначення податкового навантаження на юридичних осіб нам необхідні дані про прибуток та змішаний доход і дані про податок на прибуток. Вихідні дані і результати представлені в таб.2.1.2

      Таблиця 2.1.2

      Рівень  податкового навантаження на юридичних осіб

      Як  ми бачимо  рівень податкового навантаження на юридичних осіб достатньо високий, але в період з 2005 по 2007 роки спостерігається тенденція до його зниження.

      В цілому ж ми бачимо, що податкове  навантаження на юридичних осіб значно вище ніж навантаження на фізичних осіб, і можна зробити висновок, що податкове навантаження на юридичних осіб знижувалось за рахунок підвищення його на фізичних осіб.

      Безумовно, різке зниження податкового навантаження сприятиме збільшенню вільних коштів у розпорядженні підприємств, але, з іншого боку, значно, щонайменше у короткостроковому періоді, скоротить доходи бюджету. Однак у перспективі це скорочення може компенсуватися платниками податків за рахунок збільшення кількості прибуткових підприємств і розширення бази оподаткування. На думку експертів, з моменту зміни податкової політики до початку реального зростання доходів бюджету пройде від 1 до 2 років. А зміни в темпах економічного зростання проявляються ще пізніше. Відомо, що саме по собі зниження рівня податкових ставок не вестиме до збільшення бази оподаткування, достатньо значного, щоб компенсувати це зниження для бюджету. Підтвердженням цієї тези є те, що зростання в Україні ВВП, обсягів виробництва, товарної маси, реальних доходів та, зрештою, зменшення податкового навантаження - не дозволило забезпечити бажаних результатів. На сьогодні залишаються невирішеними завдання зниження високої витратності виробництва, збільшення платоспроможності підприємств, зміцнення їхніх фінансових результатів [3]. 
 
 
 
 
 
 

3. Поняття та процедура оптимізації  оподаткування.

1. Принципи  оптимального оподаткування

     На  сучасному етапі розвитку економіки  України, з метою досягнення більшої  результативності податкового регулювання  доцільною є постановка і вирішення  завдання оптимізації чинної системи оподаткування та створення на цій основі іманентної сучасним економічним умовам методології і єдиної методики обчислення і сплати податків.

     На  макроекономічному рівні, за своєю  суттю процедура оптимізації  системи оподаткування – це процес вибору найкращих форм і методів  її організації на підставі врахування умов і особливостей функціонування суб’єктів національної економіки з метою максимізації їх доходів.

      Завдання  процесу оптимізації: