Розробка технологічного процесу складання стовбурів рушниці

Міністерство освіти Російської Федерації

 

Тульський державний університет

 

Факультет механіки та систем управління

 

Кафедра робототехніки та автоматизації виробництва

 

РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ СКЛАДАННЯ ствол рушниці ТОЗ-34.

 

розрахунково-пояснювальна записка

 

до курсового проекту з дисципліни

 

«Технологія автоматизації»

 

Тула 2004

 

Розробка технологічного процесу складання стовбурів рушниці

 

ТОЗ-34

 

Темою курсового проекту є проектування технологічного процесу складання стовбурів рушниці ТОЗ-34, а також розробка пристосування для контролю вироби. Проект носить дослідницький характер, основною його метою є побудова технологічного процесу складання, а також внесення пропозицій щодо автоматизації даного процесу шляхом розробки спеціального пристосування для контролю запресовування стовбурів у муфту. У результаті були отримані наступні результати: побудована технологічна схема зборки стовбурів ТОЗ-34, розроблено пристрій для автоматизації.

 

Пояснювальна записка обсягом 27 сторінок. Містить 3 малюнка.

 

Ключові слова: стовбури, муфта, технологічний процес складання, пристосування для автоматизації, маршрутна карта, пневмопривід, важіль.

 

Зміст

 

Введення

 

Розробка технологічного процесу складання

 

1.1. Завдання та послідовність технологічної

 

підготовки складального виробництва

 

1.2. Визначення послідовності і побудова

 

схем складання

 

1.3. Розробка змісту операцій

 

1.4. Складання маршрутно-операційної

 

технології

 

1.5. Розробка технологічної оснастки

 

1.6. Розробка системи контролю

 

2.1. Призначення і типи контрольних пристосувань

 

2.2. Розробка пристосування для контролю

 

запресовування стовбурів у муфту

 

3. Оцінка технологічності вироби

 

Висновок

 

Список використаних джерел

 

Введення

 

Рушниця ТО3-34, до складу якого входить розглянута збірка стовбурів, призначене для промислової й аматорської полювання у всіх макрокліматичних районах, крім районів з вологим тропічним кліматом.

 

Технічні характеристики рушниці ТОЗ-34:

 

Калібр	28
Довжина стовбурів, мм, в межах	620 - 660
Довжина патронників, мм	70
Купчастість бою рушниці рядового виконання при стрільбі по мішені діаметром 750 мм на дальність 35 м,%, не менше
для верхнього стовбура	45
для нижнього стовбура	40
Те ж для рушниць штучного й сувенірного виконання:
для верхнього стовбура	50
для нижнього стовбура	45
Зусилля спуску, кгс, в межах	1,5-2,5
Маса, кг, не більше	3,0
Габаритні розміри, мм	1100 × 55 × 210

 

Стовбури є знімними, розташовані у вертикальній площині. У стовбурах поставлені укорочені сполучні планки. Канали стволів хромовані і мають різні дульні звуження.

 

Злуку е і замикання стовбурів з коробкою здійснюється кільцевими шарнірами і рамкою замикання.

 

Ударно-спусковий механізм із внутрішніми курками й двома спусками змонтований на окремій підставі.

 

Передній спуск призначений для виробництва пострілу з нижнього стовбура, задній - з верхнього.

 

Зведення курків, робоче поджатие бойових пружин здійснюється в процесі відкриття стовбурів.

 

Рушниці мають покажчики взведення курків.

 

Для усунення випадкових пострілів є перехвативатели курків і неавтоматичний запобіжник, що замикає шепотіла.

 

Витяг стріляних гільз з патронників відбувається при відкриванні стовбурів. У рушницю ТОЗ-34 гільзи висуваються виштовхувачем

 

Рушниця забезпечено прапорцевим механізмом, що полегшує розбирання рушниці.

 

Ложа з пістолетною шийкою і з відведенням вправо.

 

Цівка незнімне, кріпиться на стовбурах гвинтами.

 

Вихідними даними для виконання курсового проекту є:

 

1) завдання на технологічну практику;

 

2) складальне креслення стовбурів рушниці ТОЗ-34;

 

3) специфікація до складального креслення;

 

4) технологічний процес складання;

 

Актуальність курсового проекту полягає в необхідності вивчення технологічного процесу складання внесення до нього спеціальних операцій для забезпечення праці, зниження трудомісткості операцій, вартості виробу. Однією з головних завдань курсового проекту є розробка автоматизованого пристосування для контролю, що необхідно для зниження фізичних витрат і підвищення швидкості проведення контролю, що в свою чергу забезпечує можливість зниження вартості складальних операцій.

 

У даному курсовому проекті вирішуються такі завдання побудови технологічного процесу складання і схеми складального складу, розробка автоматизованого пристосування.

 

1. Розробка технологічного процесу складання

 

1. Завдання та послідовність технологічної підготовки складального виробництва

 

 

Технічна підготовка виробництва виробів складається з 3-х основних етапів: конструкторського, технологічного та організаційного.

 

Технологічна підготовка складального виробництва є частиною технологічної підготовки виробництва всього вироби і включає в себе наступні види робіт:

 

1) проектування технологічного процесу складання;

 

2) розробка системи контролю;

 

3) освоєння технологічного процесу;

 

4) складання нормативів трудових витрат і витрат матеріалів;

 

Перший етап є найбільш відповідальним, і він включає в себе наступні етапи:

 

1) визначення складального складу виробу;

 

2) вибір організаційної форми зборки;

 

3) вибір методу складання;

 

4) розробка технологічного маршруту;

 

5) підбір обладнання;

 

6) вибір нормальної і проектування спеціальної технологічної оснастки;

 

7) вибір матеріалів;

 

8) вибір режимів виконання операцій;

 

9) визначення розряду роботи;

 

10) розробка норм часу на виконання операцій;

 

11) оформлення технологічної документації.

 

Проектування технологічного процесу починається з вивчення та аналізу конструкції за кресленнями, схемами, технічним умовам і програмам випробувань. У результаті такого аналізу повинна бути встановлена ​​взаємозв'язок окремих частин виробу, умови їх з'єднання і функціонування, визначені процеси, які надають найбільш істотний вплив на якість виробу.

 

Після такого аналізу розробляється послідовність або маршрут збірки, визначається послідовність і зміст кожної операції, оформляється технологічна документація. У висновку технологічний процес оцінюється рядом показників. Основними з них є питома вага трудомісткості складальних робіт, тривалість циклу складання, ступінь поділу збірки на паралельні потоки, питома вага механізованою і автоматизації операцій та низкою інших показників, тобто проводиться оцінка технологічності складального процесу. За цими показниками можна порівняти кілька варіантів технологічного процесу і вибрати найбільш оптимальний.

 

Вихідними даними при проектуванні технологічного процесу зборки є конструкторська документація на виріб, технічні умови, річна програма випуску або розмірність партії, керівні технічні документи.

 

Основними конструкторськими документами є складальні креслення, що містять зображення виробу, а також технологічні умови на складання та інші дані, необхідні для його збирання і контролю. Крім складального креслення і схем на виріб необхідно мати технічний опис, специфікацію, а також інші конструкторські документи, що роз'яснюють пристрій вироби, особливості його складання, контролю та випробувань.

 

Технічні умови повинні містити наступні дані: призначення, умови експлуатації, технічні вимоги, технологічні характеристики, види контролю, параметри контролю, методи та засоби контролю та випробувань, умови придатності, умови приймання, умови зберігання, транспортування та пакування.

 

Керівними технічними документами є ГОСТи, ЕСТД, ЕСКД, різні стандарти і норми галузі, в якій проводитиметься даний виріб, каталоги на обладнання, норми часу.

 

1.2. Визначення послідовності і побудова схем складання

 

Розробка технологічного процесу складання ведеться в наступному порядку: на основі аналізу конструкторської документації встановлюється складальний склад виробу. Виріб розчленовується на окремі складальні одиниці, визначаються джерела комплектування елементів, виділяють базові деталі (складальні одиниці). На основі цього складається схема складального складу, на якій показують всі елементи, що входять до складу виробу та основні етапи (ступені збірки). У геометричних фігурах у вигляді прямокутників вказується найменування елемента, номер його за специфікацією, а також кількість цих елементів. На схемі вказуються також джерела надходження елементів і терміни готовності різних ступенів збірки і вироби в цілому. Слід зазначити, що необхідність розчленовування виробу на складальні одиниці визначається в першу чергу умовами роботи і експлуатації, а також можливістю виготовлення і розчленування деталей. Кількість складальних одиниць у виробі визначається можливістю скорочення трудомісткості і тривалості циклу складання за рахунок поділу процесу на паралельні потоки. Тому, виріб поділяється на складальні одиниці ще з технологічних міркувань. При цьому, запровадження додаткових складальних одиниць доцільно, якщо розширюється фронт збірки, а витрати на додатково введені роз'єми менше економії, одержуваної від паралельної збірки. Схема складального складу має важливе значення для роботи над технологічним процесом; крім того, на її основі заповнюються комплектувальні карти.

 

Розглянемо побудовану схему складального складу для даного виробу - стовбурів рушниці ТОЗ-34:

 

Рис.1. Схема складального складу.

 

Схема складального складу не дає уявлення про послідовність збірки і способі забезпечення з'єднань. Послідовність складання, способи забезпечення з'єднань, періодичність і зміст процесів контролю та випробувань дає технологічна схема збірки. Збірка будь-якого виробу - це дискретний у часі процес, який складається з окремих операцій. Кожна операція складається з ряду переходів. Перехід - це найменша закінчена частина технологічного процесу, виконувана без перерви в часі. Процес складання складного виробу складається з переходів, які виконуються не тільки послідовно, але й паралельно. Маршрут такого процесу можна представити графічно у вигляді схеми. На цій схемі процес позначається лінією, тобто віссю процесу в часі, а точки - це окремі переходи на цій лінії. При побудові схеми складання рекомендують дотримуватися наступних правил:

 

1) матеріали зображують півколом, всередині якого зазначаються найменування, марка, ГОСТ, характерний параметр;

 

2) деталі зображуються у вигляді кола, розділеного на дві частини, в нижній частині вказується номер позиції деталі на специфікації складального креслення, до якого вона входить;

 

3) складальна одиниця на схемі зображується квадратом, у верхній частині якого вказується ступінь складності, а в нижній частині - номер позиції для складального креслення;

 

4) деталі і складальні одиниці, одержувані з інших підприємств, зображуються з заштрихованими верхніми частинами кола або квадрата;

 

5) схема складання починається із зображення базової деталі або складальної одиниці, а закінчується зображенням готового виробу. Базовою деталлю вважають основну деталь, з якої починається загальне складання виробу. В якості базової рекомендується вибирати ту деталь, поверхні якої будуть надалі використані при установці готового виробу або при кріпленні складальної одиниці до раніше зібраної;

 

6) складальні одиниці або деталі, що збираються між собою, і з зібраними раніше складовими компонентами виробу одночасно приєднуються до складальної лінії в одній точці;

 

7) деталі, і складальні одиниці, які не можуть бути зібрані одночасно без перерви в часі або одночасна збірка яких не є технічною необхідністю, приєднуються до лінії збірки в різних точках;

 

8) деталі, що сполучаються між собою складальної операцією утворюють складальну одиницю першого ступеня складності, яка зображується квадратом на одній лінії з її базовою деталлю;